YaChudo

Єврейське містечко

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Євре́йське місте́чко, також штетл (їд. שטעטל, множина їд. שטעטלעך штетлех, за походженням — зменшувальна форма від їд. שטאט штот — «місто») — невелике місто з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно в XVI—XIX століттях і в перший половині XX століття в центральний та східній Європі.

Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв XIX століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.

Історія

Розселення євреїв на території України, кінець XIX ст

В XI столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У XV столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії в Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині XVI століття в цих нових містах з'являються єврейські громади.

Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця XVI століття в містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.

Наприкінці XVI та в XVII столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення й за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте в XVII столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і, щоб стимулювати економіку, наприкінці XVII — на початку XVIII століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.

За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені в праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність, тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.

Статистика

Українські міста з понад 25 % єврейськомовного населення в 1897 році:

Місто Населення усього,
осіб		 Єврейського населення,
осіб		 Відсоток
єврейського населення
Гриців 1011 979 96,8
Златопіль 8122 6373 78,47
Бердичів 53 351 41 125 77,1
Радомишль 10 906 7468 68,5
Острог 14 749 9185 62,3
Луцьк 15 804 9396 59,5
Володимир 9883 5837 59,1
Бар 9982 5764 57,7
Умань 31 016 17 709 57,1
Летичів 7248 4105 56,6
Балта 23 363 13 164 56,3
Старокостянтинів 16 377 9164 56,0
Рівне 24 573 13 704 55,8
Звягель 16 904 9363 55,4
Могилів 22 315 12 188 54,6
Хмільник 11 657 5979 51,3
Хотин 18 398 9210 50,1
Дубно 14 257 7096 49,8
Проскурів 22 855 11 369 49,7
Сквира 17 958 8905 49,6
Ковель 17 697 8502 48,0
Липовець 8658 4117 47,6
Заславль 12 611 5991 47,5
Кременчук 63 007 29 577 46,9
Овруч 7393 3441 46,5
Житомир 65 895 30 572 46,4
Гайсин 9374 4322 46,1
Кам'янець-Подільський 35 934 16 112 44,8
Дубоссари 12 089 5326 44,1
Тараща 11 259 4906 43,6
Ямпіль 6605 2819 42,7
Брацлав 7863 3275 41,7
Літин 9420 3828 40,6
Мелітополь 15 489 6214 40,1
Пирятин 8022 3193 39,8
Переяслав 14 614 5737 39,3
Васильків 13 132 5140 39,1
Стара Ушиця 4176 1584 37,9
Єлисаветград 61 488 23 256 37,8
Звенигородка 16 923 6368 37,6
Вінниця 30 563 11 456 37,5
Вознесенськ 15 748 5879 37,3
Черкаси 29 600 10 916 36,9
Кременець 17 704 6476 36,6
Катеринослав 112 839 39 979 35,4
Нова Ушиця 6371 2214 34,8
Новгород-Сіверський 9182 2941 32,0
Козелець 5141 1632 31,7
Чернігів 27 716 8780 31,7
Золотоноша 8739 2765 31,6
Прилуки 18 532 5719 30,9
Одеса 403 815 124 511 30,8
Верхньодніпровськ 6701 2061 30,8
Канів 8855 2710 30,6
Ольгопіль 8134 2465 30,3
Лубни 10 097 3001 29,7
Остер 5370 1596 29,7
Чигирин 9872 2921 29,6
Херсон 59 076 17 162 29,1
Городня 4310 1248 29,0
Вербовець 2311 661 28,6
Ромни 22 510 6341 28,2
Олександрівськ 18 849 5248 27,8
Лохвиця 8911 2465 27,7
Павлоград 15 775 4353 27,6
Тирасполь 31 616 8568 27,1
Олександрія 14 007 3687 26,3
Сосниця 7087 1840 26,0
Глухів 14 828 3837 25,9
Хорол 7997 2042 25,5
Чечельник 7000 1967 28,1

Див. також

Джерела

  • «Еврейская Атлантида». Мир штетла в произведениях харьковских художников="Jewish Atlantis". World of shtetl in the works of Kharkov artists: [выст. творч. работ по итогам проекта «Нешама: через искусство к сердцу»: каталог / авт.-сост. Е. А. Котляр] ; Междунар. евр. студенч. культур. центр «Гилель» в Харькове, Центр востоковедения, Харьков. гос. акад. дизайна и искусств. — Харьков: ХДАДІМ, 2012. — 88 с. : цв. фот., портр. ; 21×21 см. — На тит. л.: К 15-летию Харьков. евр. студенч. культур. центра «Гигель». — Текст парал. рос., англ. — 1000 экз. — ISBN 978-966-8106-64-4.(рос.)(англ.)
  • Возняк Тарас. Феномен галицького штетла / Гебрейський усе-світ Галичини [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 48 — С. 2–5. (укр.)
  • Йоханан Петровський-Штерн. Штетл. Золота доба єврейського містечка / Переклала з англійської Ярослава Стріха / Київ : Критика, 2019. — XII + 394 с. / Yohanan Petrovsky-Shtern. The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe / Princeton University Press, 2015. — 448 p.
  • Подольская губерния // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1912. — Т. XII. — Ствп. 647–651. (рос. дореф.)(рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).