YaChudo

Чихуахуа

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Чихуахуа
Походження Мексика Мексика
Характеристики
Зріст 15—23 см (пси)
15—23 см (суки)
Вага 0,5—3 кг (пси)
0,5—3 кг (суки)
Класифікація МКФ:
№ FCI 218
Стандарти породи
FCI [9 стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Чихуахуа (ісп. Chihuahua, МФА: [tʃiˈwawa], чива́ва) — найменша порода собак, названа на честь мексиканського штату Чивава, де її виявили близько 1850 року.

Історія породи

Гладкошерстий чихуахуа

Історія розвитку породи досить заплутана і заснована переважно на теоретичних даних і припущеннях. З фольклору, археологічних розкопок можна припустити, що предки породи походять з доколумбових часів і є найдавнішою американською породою собак.

Найпоширеніша версія припускає, що чихуахуа походять від породи течичі, яку тольтеки розводили як «кімнатних» собак, шляхом схрещування з китайськими породами, завезеними конкістадорами до Америки.

Імовірно, в стародавні часи предки цих собак були дикими, а за часів цивілізації тольтеків вони були одомашнені. Зображення й скульптури цих карликових собак служили для прикраси міської архітектури.

«Сучасні» чихуахуа були виявлені в 1850 році в старих руїнах близько Каса Гранде в мексиканському штаті Чивава. Штат межує з американськими Техасом, Аризоною та Нью-Мексико, звідки сучасна порода почала своє розповсюдження по світу. З того часу чихуахуа залишається однією з популярних кімнатних порід собак, особливо в США, де стандарти цієї породи були визначені Американським клубом собаківників в 1904 році.

Зовнішній вигляд

Існує два різновиди чихуахуа: гладкошерста і довгошерста. Гладкошерсту називають «королівською мініатюрою». Довгошерсті, котрих називають «сонячними собачками», відрізняються вухами з «китичками» вовни, «коміра» на шиї і середньої довжини шерстю на корпусі.

Це компактний собака з квадратним форматом. У сук трохи розтягнутий формат. Голова має характерну яблукоподібну форму. Морда коротка, широка біля основи, трохи звужується до носа. Прикус ножицеподібний або прямий (небажаний). Очі великі й округлі, виразні, не сильно опуклі, темного кольору. Вуха стоять, великі, широкі біля основи, злегка звужуються і закруглені на кінцях. Хвіст довгий, піднятий і тримається у вигляді серпа або злегка зігнутий, при цьому кінчик хвоста направлений строго уздовж хребта. Допустимі всі масті та їхні відтінки. Найрідкіснішими вважаються варіації блакитного, тигрового, шоколадного забарвлень. Маса від 1 кг до 3 кг (за офіційним стандартом FCI).

Також за типом статури чихуахуа розділяють тип на коббі (cobby) та дір/олень (deer). Перші — коренасті, з потужними грудьми, короткими лапками і головою, схожою яблучко. Другі — їх протилежність : стрункі, витончені, на високих ногах, з витягнутою мордочкою - нагадують оленят. Обидва варіанти відповідають стандарту.[1]

Темперамент

Порода має дуже стійку психіку як для собак карликових порід. Вкрай рідко можна зустріти істеричного представника цієї породи. Чихуахуа відданий своєму господареві, іноді ревнивий, але не злий.

Галерея

В музиці

Найвідомішою та найпопулярнішою піснею про цю породу собак є світовий хіт «Chihuahua»[2] від швейцарського виконавця DJ BoBo, випущений у 2003 році.

В кіно

Найвідомішим фільмом про собак цієї породи є популярна сімейна комедія «Крихітка з Беверлі-Гіллз»

Чихуахуа, що насолоджується сонцем

Посилання

Примітки


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).