Тойтер'єр

Той-тер'єр
Походження	Росія
Характеристики
Зріст	20 - 28 см
Вага	до 3 кг
Класифікація МКФ:
№ FCI	352
Стандарти породи
FCI	[4. стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Тойтер'єр, (також російський тойтер'єр, російський той) — порода маленьких^[1] декоративних собак. Існують два різновиди — гладкошерстий і довгошерстий.

Породу російського тойтер'єра було виведено в середині XX століття в Москві. На початку XX століття однією з найпоширеніших декоративних порід у Росії був англійський тойтер'єр. Проте в 1920—1950-х роках племінне розведення цих собак майже не здійснювалося, унаслідок чого їх чисельність значно скоротилася.

Із середини 1950-х років радянські кінологи розпочали селекційну роботу зі створення декоративної породи, подібної до тойтер'єра. У цей період ввезення декоративних собак до СРСР було обмеженим і не мало системного характеру, тому наявне поголів'я суттєво відрізнялося від закордонних аналогів.^[2]

У результаті селекції було сформовано гладкошерстий різновид, який відрізнявся від англійського тойтер'єра за низкою ознак. У 1958 році від схрещування двох гладкошерстих собак було виведено першого довгошерстного різновида.

На початку XX століття однією з найпопулярніших декоративних порід у Росії був англійський тойтер'єр. Однак у період після Жовтневий переворот племінне розведення цих собак значно скоротилося, що призвело до різкого зменшення їхньої чисельності.

Із середини 1950-х років радянські кінологи розпочали цілеспрямовану селекційну роботу зі створення нової декоративної породи, подібної до тойтер'єра. Через обмежене ввезення іноземних декоративних порід до СРСР наявне поголів'я суттєво відрізнялося від західних аналогів.

У результаті селекції у Москві було сформовано гладкошерстий різновид, який мав помітні відмінності від англійського тойтер'єра. У 1958 році від схрещування двох гладкошерстих собак уперше було отримано довгошерстий різновид породи.

В 1996 в Москві був створений Національний клуб породи російський тойтер'єр. У наступному році клубом була організована перша Всеросійська виставка тойтер'єрів.

21 лютого 2006 на засіданні Племінної комісії FCI було прийнято рішення про визнання породи, і її стандарту було присвоєно номер 352. На вимогу FCI колишні назви порід — московський довгошерстий тойтер'єр і російський гладкошерстий тойтер'єр були замінені на єдину назву — російський той, що охоплює обидва різновиди.

Російський той з 2006 року мав статус умовно (тимчасово) визнаної породи й не міг претендувати на титул кандидата в інтернаціональні чемпіони, поки у 2017 році не був визнаний на постійній основі. Російські тої, однак, мають право на інші титули FCI (Чемпіон Європи, Чемпіон світу і т. д.). Незважаючи на свій маленький розмір, російський той поводиться дуже сміливо, гідно в будь-якому собачому колективі, вміло захищає себе і свого господаря. Назва «тойтер'єр» перекладається як собака-компаньйон.

Маленький, елегантний собака, рухливий, високоногий з тонким кістяком і сухою мускулатурою. Статевий тип морфологічно виражений слабо, однак яскраво помітний у поведінці^[3].

Кут плечолопаткового зчленування близько 100 градусів. Кінцівки високі, прямі й паралельно поставлені. Передпліччя прямі. Гомілки довгі. Коліна округлі, малопомітні. Скакальні суглоби сухі й з добре вираженими кутами, відставленими за лінію сідничних горбів. Хвіст може купіруватися до двох хребців. Довга, суха, красиво вигнута шия, легка головка клиноподібної форми. Черепна частина відносно широка, округла. Потиличний горб і надбрівні дуги слабко виражені. Лоб широкий, опуклий. Перехід від лоба до морди різко виражений. Морда суха, легка, звужується до мочки носа — зазвичай дорівнює 1/3 довжини голови (від мочки носа до потиличного горбочка). Мочка носа чорна або коричнева залежно від забарвлення собаки. Вуха стоячі, тонкі, рухливі, високо поставлені у формі рівнобедреного трикутника з відносно гострими або закругленими кінцями. Прикус ножиці.

Існують два різновиди російського тойтер'єра: гладкошерстий: шерсть коротка, щільно прилегла, блискуча, без підшерстя і залисин; довгошерстий: тулуб покрито помірно довгою (3—5 см) прямою або злегка хвилястою, прилеглою шерстю, яка не приховує природні контури тіла. Шерсть на голові, передній стороні кінцівок коротка і щільно прилегла. На кінцівках з задньої сторони чітко виражені вбрання (куди). На всіх лапах подовжена шовковиста шерсть, що повністю приховує кігті. Вуха покриті густою і довгою шерстю у вигляді оторочки із шерстю, що є характерним прикрасою довгошерстого російського тоя.

Чорно-підпалий, коричнево-підпалий, блакитно-підпалий, лілово-підпалий, палевий, а також рудий будь-якого відтінку з чорним або коричневим нальотом або без нього. Для всіх кольорів переважні насичені відтінки.

Надзвичайно енергійний, активний і грайливий собака, дуже відданий і ласкавий до господаря. Відмінно ладнає з усім оточенням. Має досить лабільну психіку і схильний до стресів, тому не підходить для утримання поруч з гучними й галасливими дітьми.

Собака породи тойтер'єр — типовий «дзвінок». При своїй «іграшковій» зовнішності собака є тер'єром, і, як і всі тер'єри, має цілком серйозний характер, невтомну енергією і яскраво виражений темперамент; деякі представники породи можуть бути занадто «норовливі» і потребують серйозного дресування, щоб не вирости злісними.

Російський той вважається собакою, що не вимагає особливого догляду. Це типовий «міський собака», він підходить для утримання у квартирі, добре привчається до туалету в лотку. Не має потреби в частому купанні. Собаку не слід вигулювати в погану погоду. На прогулянці не рекомендується спускати собаку з повідка — він може кудись втекти. Довгошерстих собак потрібно регулярно розчісувати густим гребінцем.

Маленький собака з витонченим кістяком, російський той схильний до багатьох видів механічних, вірусних і температурних впливів. При правильному утриманні практично не хворіють.

Породна схильність до хвороб (найбільш проблемні органи): зуби, кісткова система, шкіра, підшлункова залоза, серце:

• У піврічному віці у собаки починають мінятися зуби. Корінні зуби виростають, але іноді молочні зуби самі не випадають, необхідно видалити їх за допомогою ветеринара;
• У російського тоя крихкі та тонкі кістки, тому треба стежити, щоб собака не стрибав і щоб не падав з висоти більшої ніж 0,4 метра. Не рекомендовано підіймати собаку на поверхні, які розташовані вище, ніж він може застрибнути сам;
• Слід оберігати собаку від безпосередніх контактів з собаками великих порід, бо собаки цієї породи не відчувають свого розміру, і, відповідно, не сприймають себе як дрібнішу і слабшу тварину перед більшим суперником, тобто не здатні порівнювати силу. Особливо це стосується псів, які, в силу свого породного темпераменту, можуть викликати провокувати на бійку псів набагато більших за себе, тим самим наражаючи себе на небезпеку.

• Мальтез
• Чихуахуа
• Аффенпінчер
• Шнауцер
• Австоалійський тер'єр

• Рішин Н. А. Російський той. — М. : Жук, 2009. — 176 с. — ISBN 9785903305186.
• Шаповалов В. В. Російський той. — М. : Акваріум, 2008. — С. 9785984356831. — 190 с.
• Новиков В. Л. Той-тер'єр і чихуахуа. — М. : Компанія Дельта М, 2001. — 96 с. — ISBN 9785941070489.
• Циганкова Е. В., Ланко Н. В. Російський той-тер'єр. — М. : Акваріум-Принт, 2005. — 64 с. — ISBN 9785984351463.
• Стандарт породи «Російський той» // Вісник РКФ: журнал. — 2008. — № 2 (75).
• Патрушев Д. Російський той // Мій друг собака: Журнал. — М. : ТОВ «Видавництво Енімал Прес», 2012. — № 4. — С. 60-63.

• Тойтер'єр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Стандарт породи «Російський той» з Додатками
• Російський тойтер'єр — опис породи
• Національний клуб породи «Російський той»
• Електронний каталог породи російський той

Маленькі породи собак
Бівер-йоркшир-тер'єр · Вест-хайленд-вайт-тер'єр · Італійський вольпіно · Йоркширтер'єр · Китайський чубатий собака · Лхаса апсо · Мальтез · Паґ (мопс) · Одіс · Пекінез · Даксхунд · Тойтер'єр · Чихуахуа · Ші тсу