Чилі (страва)
Чилі кон карне з квасолею, подане з чипсами з тортильї | |
| Альтернативні назви | Carne con chile, chili, chilli |
|---|---|
| Тип | Основна страва |
| Група страв | головна страва |
| Походження | Мексика, США |
| Входить у національні кухні | Мексиканська кухня, техасько-мексиканська кухня, Американська кухня |
| Необхідні компоненти | Перець чилі, м'ясо, помідори, квасоля, спеції |
| Зазвичай використовувані компоненти | Цибуля, часник, перець солодкий, зіра, орегано |
| Варіації | Вегетаріанське чилі, чилі верде, біле чилі |
Чилі кон карне[a] (ісп. chili con carne, вимова: іспанська вимова: [ˈtʃili koŋ ˈkaɾne], буквально — «чилі з м'ясом»)[1], також відоме просто як чилі, — гостра тушкована страва типу рагу мексиканського походження, до складу якої входять перець чилі (іноді у вигляді меленого перцю), м'ясо (зазвичай яловичина), помідори та квасоля.[2] Серед інших поширених інгредієнтів — часник, цибуля, зіра та солодкий перець.
Види м'яса та інших інгредієнтів залежать від місцевих кулінарних традицій і особистих смакових уподобань. М'ясо може бути нарізане невеликими шматочками або подрібнене на фарш. Рецепти викликають суперечки серед прихильників страви, частина яких наполягає, що назву «чилі» слід застосовувати лише до основного варіанта без квасолі та помідорів. Чилі кон карне часто готують на кулінарних змаганнях, а також подають як гарнір. Страву нерідко доповнюють різними видами сиру або сальси.[3]
Залежно від рецепта як приправи використовують орегано, зіру, чорний перець, паприку, коріандр та інші спеції. Іноді незадовго до завершення приготування додають невелику кількість цукру або темного шоколаду. Такі добавки допомагають збалансувати гостроту й надати соусу насиченішого смаку.[4][5]
Походження та історія
У працях 1529 року францисканський чернець Бернардіно де Саагун описував тушковані страви, приправлені перцем чилі, які споживали у столиці ацтеків — Теночтітлані, на місці якого нині розташоване Мехіко. Використання яловичини як основного виду м'яса почалося після того, як іспанці завезли до Мексики велику рогату худобу.[2]
Значну частину яловичини, яку споживали в Мексиці, особливо ранчеро — скотарі та ковбої — у XVII, XVIII та XIX століттях, становило в'ялене солоне м'ясо, відоме як тасахо або сесіна.[6] Тасахо використовували в багатьох стравах, зокрема в рагу з червоним соусом чилі, відомому як carne con chile («м'ясо з чилі»). Карне кон чилі було поширене на значній частині території Мексики, оскільки становило просту й недорогу їжу. Англійський морський офіцер і дослідник Джордж Френсіс Лайон 1826 року описав, як під час подорожі північною частиною штату Веракрус, поблизу Пануко, їв в'ялену яловичину із соусом чилі разом із ранчеро:[7]
Потім я приєднався до групи ранчеро, які зібралися, щоб забити корову й нарізати її м'ясо на тасахо. Вони виконували цю роботу з надзвичайною вправністю та швидкістю, відокремлюючи сухожилля від м'яса з анатомічною точністю. Двоє чоловіків нарізали м'ясо довгими смугами, схожими на мотузки, і передавали їх іншому, який ретельно натирав їх сіллю. Після цього залишалося лише розвісити яловичину гірляндами на довгих жердинах для сушіння на сонці. Коли ранчеро закінчили роботу, я поснідав разом із ними в'яленим м'ясом із соусом чилі та гарячими тортильями, які подавали одну за одною. Другою стравою була коров'яча кров, тушкована з духмяними травами. Перед їжею ми випили по склянці білого бренді, виготовленого на ранчо, і всі добре попоїли.
Французький колоніст Матьє де Фоссі мав подібний досвід 1831 року, коли в селищі Хальтіпан поблизу Коацакоалькоса на півдні Веракрусу йому подали тасахо, приготоване з перцем чилі:[8]
Того дня ми їли цілком індіанську їжу: нам подали тасахо, приготоване з перцем чилі, квасолю та тортильї. Тасахо вони називають м'ясо, яке сушать на сонці після засолювання й нарізання довгими тонкими смугами, щоб запобігти гниттю. Якби м'ясо сушили товстішими шматками, воно почало б псуватися швидше, ніж сонце встигло б його висушити. Попри ці застережні заходи, м'ясо завжди зберігає неприємний запах і смак.
У своїй книжці Життя в Мексиці, виданій 1843 року, шотландська аристократка Френсіс Ерскін Інгліс писала про страву під назвою ембаррадо — поєднання м'яса й перцю чилі. Вона скуштувала її 1840 року під час родео (згону худоби) та еррадеро (святкування таврування худоби) в селищі Сантьяго, штат Ідальго:[9]
Індіанці приготували для нас м'ясо під камінням, яке здалося мені жахливим, із запахом і присмаком диму. Але ми також мали варену птицю, велику кількість пекучого чилі, гарячі тортильї, атоле, або атоллі, як називають його індіанці, різновид коржів із дуже тонкого кукурудзяного борошна та води, підсолоджених цукром або медом; ембаррадо — улюблену суміш м'яса й чилі, дуже схожу на багнюку, на що й вказує її назва, скуштувати яку я досі не наважилася; багато свіжих плодів опунції, гранадільї, бананів, авокадо та інших фруктів, а також пульке — без обмежень.
Американський мандрівник Теодор Тейлор Джонсон також згадував, що їв carne con chile 1849 року в Сан-Бласі, штат Наярит:[10]
Повернувшись до міста, ми отримали справжній мексиканський обід, що складався з в'яленої яловичини, тушкованої з цибулею та великою кількістю каєнського перцю. Цю страву вони називають «carne con chile colorado». До неї подавали незмінні фріхолес, або квасолю, а на десерт — смачний шоколад і тортильї.
Іспанський вислів chile con carne, утворений зі слова chile (від слова chīlli мовою науатль) і слів con carne, що іспанською означають «з м'ясом», уперше зафіксований у книжці 1857 року про американо-мексиканську війну.[2] В одному з рецептів 1850-х років згадуються в'ялена яловичина, яловичий жир, сушений перець чилі та сіль. Ці інгредієнти товкли разом, формували з них брикети й залишали сушитися, після чого їх можна було варити в казанах у військовому таборі в Монтерреї, на території сучасного мексиканського штату Нуево-Леон.[2][11]
Чилі також стало поширеною стравою на півночі Мексики та півдні Техасу.[12] На відміну від деяких інших техаських страв, наприклад барбекю з яловичої грудинки, чилі значною мірою сформувалося завдяки кулінарним традиціям представниць робітничого класу — техаських мексиканок та жінок із Мексики.[12] Особливо відомими були так звані «королеви чилі» із Сан-Антоніо — жінки, які продавали недороге гостре рагу з яловичини у простих закладах харчування, відомих як chili joints.[12]
Кіоск San Antonio Chili Stand, який працював на Всесвітній Колумбовій виставці 1893 року в Чикаго, сприяв популяризації чилі, оскільки саме там багато американців уперше скуштували цю страву. Сан-Антоніо був туристичним центром, що допомогло поширенню чилі кон карне в техаському стилі на півдні та заході США.[13] 1977 року чилі кон карне було проголошено офіційною стравою американського штату Техас відповідно до спільної резолюції № 18 Палати представників і Сенату, ухваленої під час чергової сесії 65-го скликання законодавчих зборів Техасу.[14]
Заклади, що спеціалізуються на чилі

До Другої світової війни в Техасі та інших штатах існували сотні невеликих сімейних закладів, що спеціалізувалися на чилі. Особливо багато їх було у штатах, де оселилися переселенці з Техасу. Зазвичай кожен заклад стверджував, що має власний секретний рецепт.
До 1904 року такі заклади почали відкриватися й за межами Техасу, частково завдяки появі в продажу готових сумішей меленого перцю чилі, промислове виробництво яких розпочалося в Техасі наприкінці XIX століття.[15] Після роботи на Всесвітній виставці 1904 року Чарльз Тейлор відкрив заклад із чилі в Карлінвіллі, штат Іллінойс, де подавав страву під назвою Mexican Chili («мексиканське чилі»).[16] Varallo's, найстаріший ресторан штату Теннессі, відкрився як заклад із чилі 1907 року та конкурував з іншими подібними закладами, що з'явилися в Нашвіллі протягом 1890-х років.[17] У 1920-х і 1930-х роках на Середньому Заході США почали з'являтися мережі закладів із чилі, організованих за зразком американських закусочних.
Чилі по-цинциннатськи — суттєво відмінна страва, створена македонськими та грецькими іммігрантами на основі їхніх власних кулінарних традицій. У районі Цинциннаті цей різновид пропонують десятки ресторанів. Його історія простежується щонайменше до 1922 року, коли відкрився перший заклад Empress Chili.[18]
У Грин-Беї, штат Вісконсин, 1913 року було засновано заклад Chili John's. Як і чилі по-цинциннатськи, його страву найчастіше подавали зі спагеті та устричними крекерами. Водночас цей варіант відрізняється від цинциннатського більшою гостротою, зокрема завдяки пряному жиру, яким просочується м'ясо.[19] Син першого власника 1946 року відкрив другий заклад у Бербанку, штат Каліфорнія. Заклад у Грін-Беї закрився 2020 року.[20]
До кінця 2000-х років у Сент-Луїсі продовжував працювати заклад O. T. Hodge, історія якого починалася 1904 року. Однією з його страв був слінгер — дві котлети для чизбургерів, смажена картопля та два яйця, щедро политі чилі.[21] Заклад згодом закрився.[22]
Ben's Chili Bowl у Вашингтоні, заснований 1958 року, є визначним місцевим закладом, який потрапляв до загальнонаціональних добірок ресторанів. Водночас у рецензії 2016 року газета The Washington Post назвала його їжу «жахливою», хоча й визнала культурне та історичне значення ресторану.[23]
Суперечки щодо інгредієнтів
Квасоля


Квасоля, один з основних продуктів техасько-мексиканської кухні, асоціюється з чилі щонайменше від початку XX століття.[24] Питання про те, чи повинна квасоля входити до складу чилі, давно викликає суперечки серед кухарів. Хоча загалом визнають, що найдавніші варіанти чилі не містили квасолі, прихильники її використання стверджують, що чилі з квасолею має достатньо тривалу історію, щоб вважатися автентичною стравою.[25] Міжнародне товариство шанувальників чилі (Chili Appreciation Society International), діяльність якого зосереджена переважно в Техасі, ще 1999 року встановило правила, згідно з якими учасникам офіційних змагань заборонено додавати квасолю до чилі, а також маринувати будь-яке м'ясо.[26] Для приготування чилі часто використовують дрібну червону або рожеву квасолю, а також чорну квасолю, чорнооку квасолю, червону ниркоподібну квасолю, квасолю пінто, велику білу квасолю або дрібну білу квасолю.
Більшість промислово виготовленого консервованого чилі продається у двох варіантах: із квасолею та без неї.[27] Деякі американські виробники, зокрема Bush Brothers and Company та Eden Organic, також продають попередньо приготовлену консервовану квасолю без м'яса під назвою chili beans («квасоля для чилі»). Вона призначена для додавання до домашнього чилі та часто продається вже зі спеціями.
Помідори
Помідори — ще один інгредієнт, щодо якого існують розбіжності. Вік Фаулер, журналіст із Північного Техасу та творець рецепта Two-Alarm Chili («чилі подвійної гостроти»), який він згодом продавав у вигляді набору спецій, наполягав на додаванні томатного соусу у співвідношенні однієї банки об'ємом 15 унцій на три фунти м'яса (приблизно 425 г на 1,36 кг). Він також вважав, що чилі не слід їсти відразу після приготування: страву потрібно залишити на ніч у холодильнику, щоб її смак став насиченішим. Метт Вайнсток, газетний оглядач із Лос-Анджелеса, якось зауважив, що чилі Фаулера «за чутками, могло прочистити вісімнадцять носових пазух, невідомих медицині».[28]
М'ясо, овочі та приправи
Для приготування чилі кон карне використовують як яловичий фарш, так і м'ясо, нарізане невеликими шматками. У деяких рецептах поєднують кілька видів м'яса, зокрема яловичину та свинину.[29][30]
Крім основних інгредієнтів, до страви часто додають солодкий перець, цибулю, часник, томатну пасту та різноманітні спеції. Серед поширених приправ — зіра, орегано, паприка, чорний перець і коріандр. У деяких рецептах також використовують лавровий лист.[31][32]
Для збалансування смаку в окремих рецептах додають цукор або темний шоколад. Шоколад надає соусу легкої гіркоти та глибшого смаку. Наприклад, в одному з рецептів Good Food використовують 25 г темного шоколаду із вмістом какао 70—80 %.[33]
Різновиди
Вегетаріанське чилі

Вегетаріанське чилі (також відоме як chili sin carne, чилі без м'яса, чилі нон карне та чилі сан карне) готують без м'яса або замінюють його рослинними замінниками, наприклад текстурованим рослинним білком, тофу, кіноа чи багатими на крохмаль овочами, зокрема картоплею.[34] Такі різновиди майже завжди містять квасолю. До них також можуть додавати кукурудзу, гарбуз, обсмажені гриби, дрібну цибулю, шалот або буряк.
Чилі верде
Чилі верде («зелене чилі») — рагу або соус, характерний для кухні Нью-Мексико. Зазвичай його готують зі шматочків свинини, які повільно тушкують у курячому бульйоні з часником, зеленими томатільйо та обсмаженими зеленими перцями чилі.[35] Гостроту регулюють завдяки використанню різних сортів перцю: хетч, поблано, халапеньйо, серрано, а іноді й хабанеро.
Чилі з кактусом
Чилі з кактусом — гостре рагу, характерне для Південного Заходу США, яке є різновидом традиційного чилі кон карне. Зазвичай воно містить такі звичні інгредієнти, як перець чилі, яловичина, помідори та квасоля пінто, а також нарізані шматочки кактуса.[36] Традиційно страву готують у мультиварці в режимі повільного тушкування й подають із солоними крекерами. Чилі з кактусом є порівняно рідкісним різновидом чилі кон карне. Проте воно здобуло популярність як позиція в меню ресторанних мереж, зокрема Showmars.
Біле чилі
Біле чилі готують із м'яса курки або індички, бульйону, білої квасолі та зеленого перцю чилі. Після приготування страва має світлий колір. Під час подавання до неї часто додають білий сир, наприклад Монтерей Джек, або сметану.[37]
Подавання та додаткові інгредієнти


Чилі можна подавати з різними добавками та гарнірами. До поширених належать тертий сир, нарізана кубиками цибуля та сметана. Його часто подають із солоними крекерами, чипсами з тортильї або кукурудзяними чипсами, кукурудзяним хлібом, згорнутими кукурудзяними чи пшеничними тортильями та тамале зі свининою. Чилі також можна подавати поверх рису або макаронних виробів, зокрема у страві чилі-мак.
Чилі кон карне нерідко подають із відвареним білим рисом, начос, тортильями, свіжою зеленню та сметаною. Страву можна їсти самостійно як густе рагу або використовувати як начинку для тортильї. У деяких рецептах до чилі додають гуакамоле, шматочки авокадо або свіжу зелень коріандру.[38][39]
У деяких районах Середнього Заходу США, особливо в штатах Небраска, Айова та Канзас, чилі зазвичай подають із булочками з корицею. Ця регіональна традиція поширена у шкільних їдальнях, домашній кухні та навіть у деяких місцевих ресторанах.[40]
Чилі промислового виробництва
Консервоване чилі
Німецький іммігрант Вільям Ґебгардт, який спочатку жив у Нью-Браунфелсі, штат Техас, а згодом переїхав до Сан-Антоніо, став одним із піонерів промислового виробництва чилі. 1908 року його компанія видала кулінарну книжку Mexican Cooking, а після отримання Ґебгардтом ліцензії м'ясника 1911 року розширила асортимент, розпочавши продаж консервованого чилі та тамале.[41] Скотар Лайман Девіс поблизу Корсикани, штат Техас, розробив рецепт Wolf Brand Chili 1895 року. Він володів м'ясною крамницею та був великим прихильником чилі в техаському стилі. Ще у 1880-х роках Девіс разом із досвідченим кухарем, який працював на пасовищах, почав виготовляти сильно приправлене чилі зі шматків нежирної яловичини та витопленого яловичого жиру, яке продавав порціями до місцевих кафе.[42]
1921 року Девіс почав консервувати свою продукцію, назвавши її на честь свого домашнього вовка Кайзера Білла. Консервоване чилі Wolf Brand було улюбленою стравою Вілла Роджерса, який завжди брав із собою ящик консервів під час подорожей і виступів у різних країнах світу. Співак у жанрі кантрі Ернест Табб настільки полюбляв цю страву, що один із техаських готелів спеціально тримав запас консервів Wolf Brand до його приїздів. Обидві торговельні марки — Gebhardt і Wolf Brand — згодом перейшли у власність компанії ConAgra Foods, Inc.. Ще один великий виробник консервованого чилі, Hormel, продає чилі з квасолею та без неї, з індичкою або у вегетаріанських варіантах, як під власною назвою, так і під іншими торговельними марками, зокрема Stagg.
Чилі у брикетах
Ще одним способом продажу готового чилі за часів, коли домашні холодильники не були поширеними, було виготовлення brick chili — чилі у брикетах. Для цього з продукту видаляли майже всю вологу, отримуючи тверду масу, яка за розміром і формою приблизно нагадувала половину цеглини. Спочатку продукцію Wolf Brand продавали саме в такому вигляді.[42] Чилі у брикетах було поширене в невеликих містах і сільській місцевості американського Південного Заходу протягом перших трьох чвертей XX століття, але згодом його значною мірою витіснило консервоване чилі. Кілька виробників, зокрема XLNT Foods і Dolores Canning у Південній Каліфорнії, продовжують постачати чилі у брикетах до супермаркетів.[43][44]
Суміші приправ
Замість додавання кількох приправ окремо можна заздалегідь приготувати суміш із сухих інгредієнтів, зокрема меленого перцю чилі, солі, зіри, сушеної меленої цибулі та каєнського перцю.[45] Готові суміші приправ можна придбати в магазинах; для чилі також підходять суміші, що продаються як приправи для тако.[46]
Інші страви з чилі
- Чилі-дог — хот-дог, який подають із чилі, зазвичай без квасолі.
- Чилі-бургер — гамбургер, доповнений чилі, зазвичай без квасолі.
- Чилі також додають до картоплі фрі разом із сиром, отримуючи страву chili cheese fries («картопля фрі з чилі та сиром»), також відому як Coney Island fries.
- Чилі-мак — страва з консервованого чилі або приблизно тих самих інгредієнтів, що входять до складу чилі (м'ясо, спеції, цибуля, томатний соус, квасоля та іноді інші овочі), із додаванням макаронів чи інших макаронних виробів. Чилі-мак є стандартною стравою в армії США та одним із різновидів готових харчових раціонів Meal, Ready-to-Eat (MRE).[47]
- Фріто-пай, або walking taco, як його називають на фестивалях і окружних ярмарках Середнього Заходу США, зазвичай складається з невеликого пакета кукурудзяних чипсів Fritos, розрахованого на одну порцію, до якого додають чашку чилі. Зверху часто кладуть тертий сир, цибулю, халапеньйо та сметану.[48] Фріто-пай популярний на Південному Заході США.
-
Хот-дог коні-айленд у Детройті, з чилі, цибулею та гірчицею -
Гамбургер із чилі -
Картопля фрі з чилі кон карне та сиром -
Чилі-мак -
Фріто-пай
Див. також
- Список рагу
- Список страв із бобових
- Перець чилі — пекучий перець, який використовують як пряність
Виноски
- ↑ У британському варіанті англійської мови назву також пишуть chilli con carne або chile con carne.
Примітки
- ↑ Livingston, A. D. (2013). Chili: Recipes for a Bodacious Bowl of Red (англ.). Guilford, Connecticut: Lyons Press. с. 10. ISBN 9781493006069. Процитовано 12 травня 2024.
- ↑ а б в г Walsh, Robb (2015). The Chili Cookbook: From Three-Bean to Four-Alarm, Con Carne to Vegetarian, Cookoff-Worthy Recipes for the One-Pot Classic (англ.). Berkeley: Ten Speed Press. с. 15—16. ISBN 978-1-60774-795-6.
- ↑ Naylor, Tony (20 січня 2015). How to eat: chilli con carne (англ.) (вид. The Guardian). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Chilli con carne recipe. Good Food (англ.). Immediate Media. Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ How to make chilli con carne. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Pfefferkorn, Ignaz (1990). Sonora: A Description of the Province (англ.). Tucson: University of Arizona Press. с. 100. ISBN 9780816511440. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Lyon, George Francis (1828). Journal of a Residence and Tour in the Republic of Mexico in the Year 1826 (англ.). London: J. Murray. с. 89. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Fossey, Mathieu de (1844). Viage a Méjico (ісп.). Mexico: Ignacio Cumplido. с. 40. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Erskine Inglis, Frances (1843). Life In Mexico (англ.). London: Chapman and Hall. с. 228. Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Taylor Johnson, Theodore (1849). Sights in the Gold Region, and Scenes by the Way (англ.). New York: Baker and Scribner. с. 243. Архів оригіналу за 26 жовтня 2025. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Chili History, Legends and Recipes. What's Cooking America (англ.). 14 травня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ а б в McCarron, Meghan (7 березня 2018). Everything You Know About Tex-Mex Is Wrong (англ.) (вид. Eater). Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Chili History, Legends and Recipes. What's Cooking America (англ.). 2004. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 6 січня 2008.
- ↑ State Dish — Chili. Texas State Library and Archives Commission (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2010.
- ↑ Broomfield, Andrea L. (2016). Kansas City: A Food Biography (англ.). Rowman & Littlefield. с. 58—60. ISBN 9781442232891. Процитовано 14 вересня 2017.
- ↑ The First 100 Years. Taylor's Chili (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2018.
- ↑ Myers, Jim (7 листопада 2015). Varallo's claims title of oldest restaurant in state (англ.) (вид. The Tennessean). Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 28 травня 2018.
- ↑ Herrmann Loomis, Susan (16 квітня 1989). Fare of the County; A City's Romance With a Bowl of Chili (англ.) (вид. The New York Times). Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 16 вересня 2011.
- ↑ Stern, Michael (16 січня 2021). Chili John's Restaurant. Roadfood (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Chili John's to close after decades in Green Bay. wearegreenbay.com (англ.). 14 липня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ O.T. Hodges Menu (PDF). O.T. Hodge (англ.).
- ↑ O.T. Hodge Chile Parlor. GAYOT (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Sietsema, Tom (10 травня 2016). Ben's Chili Bowl review: I get its importance. But I still wish the food were better (англ.) (вид. The Washington Post). Процитовано 27 серпня 2026.
- ↑ Hill, Janet M. (червень 1906). Chili Con Carne. Boston Cooking-School Magazine (англ.). XI: 400—401.
- ↑ Albala, Ken (2007). Beans: A History (англ.). Oxford: Berg. с. 178.
- ↑ Official CASI Rules (PDF). Chili Appreciation Society International, Inc. (англ.). 1 жовтня 2024. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2024. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ Miele, Hunter (17 лютого 2025). The Absolute Best Canned Chili, Ranked. Tasting Table (англ.). Процитовано 11 жовтня 2025.
- ↑ Tolbert, Frank X. (1966). A Bowl of Red: A Natural History of Chili con Carne (англ.). Doubleday.
- ↑ How to make chilli con carne. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Ultimate chilli con carne. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Greenwood, Katy. Feed-a-crowd chunky beef chilli. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Ultimate chilli con carne. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ How to make chilli con carne. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Cloake, Felicity (29 квітня 2020). Felicity Cloake's perfect vegetarian chilli – recipe (англ.) (вид. The Guardian). ISSN 0261-3077. Процитовано 27 березня 2026.
- ↑ Chile Verde. No Recipes (англ.). 24 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2019.
- ↑ What Is Cactus Chili. Recipes.net (англ.). 15 лютого 2024. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 16 лютого 2024.
- ↑ Heuck, Lidey (12 жовтня 2023). White Chicken Chili. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2025. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ Chilli con carne recipe. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Buenfeld, Sara. Easy chilli con carne. Good Food (англ.). Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ The Truth About Chili and Cinnamon Rolls. What's Cooking America (англ.). 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 19 листопада 2025. Процитовано 6 листопада 2025.
- ↑ Schoensee, Ryan. Gebhardt Mexican Foods Company. Handbook of Texas (англ.). Texas State Historical Association. Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ а б Stringer, Tommy W. (1 жовтня 1995). Wolf Brand Chili. Handbook of Texas (англ.). Texas State Historical Association. Процитовано 30 жовтня 2026.
- ↑ Original All-Beef 1-pound Chili Brick®. Dolores Canning Co. (англ.).
- ↑ Products — Chili Con Carne. XLNT Foods (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- ↑ Gurk, Rachel (16 квітня 2019). Chili Seasoning Recipe. Rachel Cooks (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2025. Процитовано 3 квітня 2025.
- ↑ Kessler, Kevin (19 лютого 2024). Are Taco Seasoning and Chili Seasoning the Same Thing?. The Cookful (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2025. Процитовано 3 квітня 2025.
- ↑ MRE Menus (англ.). MRE Info. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
- ↑ Austin City Limits Festival Food Rocks! (англ.). Slashfood. 2007. Архів оригіналу за 20 грудня 2007. Процитовано 27 вересня 2007.
Література
- Arnold, Jack (1977). The Chili Lover's Handbook (англ.). San Diego: J. Arnold and Associates. LCCN 77082280. OCLC 3326680.
- Cooper, Joe E. (1952). With or Without Beans (англ.). Dallas: W. S. Henson. OCLC 1746882.
- Ramsdell, Charles (1959). San Antonio: An Historical and Pictorial Guide (англ.). Austin: University of Texas Press. OCLC 1614589.
- Smith, H. Allen. Nobody Knows More About Chili Than I Do. International Chili Society (англ.). Архів оригіналу за 25 липня 2017.
- Tolbert, Frank X. (1966). A Bowl of Red: A Natural History of Chili con Carne (англ.). Garden City, NY: Doubleday. OCLC 1334471544. — Значна частина матеріалів цієї книжки вперше з'явилася в газетних колонках автора у виданні The Dallas Morning News на початку 1950-х років.
- Walsh, Robb (2004). The Tex-Mex Cookbook: A History in Recipes and Photos (англ.). New York: Broadway Books. ISBN 978-0-7679-1488-8. OCLC 53287960. — Історія харчування, зокрема розлогий розділ про «справжнє» чилі, заклади, що спеціалізуються на ньому, та «королев чилі» із Сан-Антоніо.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чилі (страва)
- Chili Appreciation Society International — Міжнародне товариство шанувальників чилі (англ.)
- International Chili Society — Міжнародне товариство чилі (архівна версія сайту) (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).