Чжинюй
Чжинюй — богиня ткацтва в китайській міфології, яку ототожнюють із зорею Вега в сузір'ї Ліри. Вона була наймолодшою із семи дочок Нефритового імператора та Королеви-матері Заходу. Вона ткала з хмар королівське вбрання для свого батька[1][2][3].
Чжинюй була головною героїнею популярної китайської народної казки «Пастух і ткаля». Найдавніша згадка про цей міф датується понад 2600 роками тому.
Легенда
Чжинюй була сьомою дочкою Нефритового імператора. Одного дня вона спустилася на Землю і, купаючись у річці, зустріла пастуха Нюлана. Нюлан був настільки вражений її красою, що миттєво закохався в неї та викрав її одяг[4]. Без свого одягу Чжинюй не могла повернутися на Небо. Натомість вона вирішила одружитися з Нюланом. Нюлан працював у полі, тоді як Чжинюй ткала вдома і доглядала за їхніми дітьми. Чжинюй була так сильно закохана, що більше не бажала повертатися на Небо. Однак про їхні стосунки дізнався її батько, Нефритовий імператор, який наказав Королеви-матері Заходу повернути Чжинюй на Небо. Нюлан дуже засмутився, коли виявив, що його дружину забрали назад на Небо. Віл Нюлана, який бачив, що трапилося, збудував для нього човен, щоб переправити Нюлана і його дітей на Небо. Колись віл був богом худоби, але його покарали після того, як він порушив закони Неба.
Саме тоді, коли Нюлан і його сини вже майже дісталися Неба, Королева-мати Заходу покарала їх, створивши посеред неба Небесну річку, або Чумацький Шлях, назавжди розділивши двох закоханих. З розбитим серцем Чжинюй стала зорею Вега, а Нюлан — зорею Альтаїр.
Зрештою, Мати-королева Заходу дозволила їм зустрічатися раз на рік, на сьомий день сьомого місяця, коли зграя сорок злітається в небо і створює для них міст[5][6]. Цей день святкують як фестиваль Цісіцзе, — китайський аналог Дня святого Валентина[7]. Сьогодні китайську фразу «Нюлан Чжинюй» часто використовують для опису люблячих подружніх пар.
У 1920-х роках під час «Фольклорного руху» цю історію обрали однією з Чотирьох великих народних казок Китаю (інші — Легенда про Білу Змію, Мен Цзяннюй та Лян Шаньбо і Чжу Їнтай)[8].
Галерея
-
![Картина Ямамото Хосуя[en], 1892 рік.](https://thumb.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ec/J%C5%ABnishi_nochi_ushi_%22kengy%C5%ABsei%22_by_Yamamoto_H%C5%8Dsui.jpg/120px-J%C5%ABnishi_nochi_ushi_%22kengy%C5%ABsei%22_by_Yamamoto_H%C5%8Dsui.jpg?utm_source=uk.wikipedia.org&utm_campaign=parser&utm_content=thumbnail)
Картина Ямамото Хосуя, 1892 рік. -
Чжинюй із човником у руці, намальована Чжан Ліном, династія Мін. -
![Чжинюй перетинає Небесну річку, картина Гай Ці[en], 1799 рік.](https://thumb.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Famous_Women%2C_1799_%28H%29.jpg/120px-Famous_Women%2C_1799_%28H%29.jpg?utm_source=uk.wikipedia.org&utm_campaign=parser&utm_content=thumbnail)
Чжинюй перетинає Небесну річку, картина Гай Ці, 1799 рік. -
Чжинюй, зображена на стелі станції Мусююань, Нанкін. -
Чжинюй і Нюлан, авторства японського художника Цукіоки Йосітосі. -
Зображення створення Небесної річки (Чумацького Шляху), картина Го Сюя, династія Мін. -
Малюнок Нюлана та Чжинюй у книзі «Ван тьєн ко тіть чуєн» династії Нгуєн авторства Ле Дик Чатя.
Примітки
- ↑ China Today (англ.). China Welfare Institute. 2005.
- ↑ Zhi Nu Mythology & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.).
- ↑ Ohtsuka, Yasuyo. Photos: The star-crossed lovers of China and Japan's literary traditions. Scroll.in.
- ↑ Tone, Sixth (26 серпня 2020). Chinese Valentine's Day Folktale Sparks Discussion on Abuse. Sixth Tone (англ.).
- ↑ Explainer: The Story of Qixi, AKA Chinese Valentine's Day. Thats Mags. 21 серпня 2020.
- ↑ Qixi Festival – Google celebrates Chinese traditional festival on Aug 25 this year. Devdiscourse (англ.). 25 серпня 2020.
- ↑ Laban, Barbara (8 лютого 2016). Top 10 Chinese myths. The Guardian.
- ↑ Idema, Wilt L. (2012). Old Tales for New Times: Some Comments on the Cultural Translation of China's Four Great Folktales in the Twentieth Century (PDF). Taiwan Journal of East Asian Studies. 9 (1): 26. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).