YaChudo

Циклон-4М

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Циклон (значення).
Циклон-4М
ПризначенняРакета космічного призначення
ВиробникПівденний машинобудівний завод
КраїнаУкраїна Україна
вартість запуску (2026)$45 млн (проект)
Розміри
Висота38,7 м
Діаметр3,9-4,0 м
Масабільш ніж 274 700 кг
Ступенів2
Вантаж
Вантаж на
ССО		( на 600-800 км ) = до 3350 кг
Вантаж на
ННО		( на 600 км ) = до 5000 кг
Історія запусків
Статусрозробляється
КосмодромиНова Шотландія, Канада Канада
Перший запуск2025 року (Тестовий)
Перший ступінь
Двигуни4x РД-870 (модифікація РД-120)
Тяга319 тс/ 356,7 тс (біля Землі / у пустоті) кН
ПаливоРідкий кисень / Гас
Другий ступінь
Двигуни1x РД-861К
Тяга7,916 тс (у пустоті) кН
ПаливоN2O4 / UDMH

«Циклон-4М» (англ. Cyclone-4M) — українська двоступенева космічна ракета-носій «середнього класу»[1], запуск ракети призначено на 2025 р.[2], з нового космодрому у Новій Шотландії, Канада.

Ракету-носій Циклон-4М будуватиме низка українських підприємств у спільній кооперації:

Космодром

Космодром побудують в провінції Нова Шотландія (Канада).[3][4][5] Ціна нового космодрому: 148 мільйонів доларів. Планувалося почати будувати космодром в 2018 році і підготувати до пуску ракет вже в 2020 році. За планом в 2022 році космодром мав запускати до 8 ракет на рік[4][5][6].

Космодром матиме деякі переваги:

  1. на відміну від «Байконур» тут не будуть орендувати ціле місто Байконир з населенням
  2. на відміну від «Морського старту» — обслуговувати стартовий майданчик на землі дешевше ніж на морі
  3. на відміну від космодрому «Восточний» Україна та Канада мають морські порти недалеко від підприємств та місця розташування майбутнього космодрому.

Однак через затримки будівництво космодрому почалось лише восени 2022 року.[7]

Фінансування

Фінансуванням буде займатися приватна американська компанія, яка базується у Канаді: «Maritime Launch Services»(«MLS»)[8].

Ця фірма спеціалізується на наданні послуг запуску космічних ракет.

Вона буде фінансувати власними грошима, і з допомогою фінансових інвестицій, отриманих з комерційних джерел[3][4][6].

Як видно з цін для рентабельності Космодрому потрібно робити багато пусків.

Наприклад:

  1. Росія орендує космодром Байконур (і місто Байконир) в Казахстані за $115 млн доларів США на рік (термін дії договору з 1994 року до 2050 року)[9][10]
  2. Пуск однієї ракети коштує (це найважчі та найдорожчі космічні ракети на сучасній Росії):

Це одна з причин низької окупності космодрому: «Морський старт», «Байконур», та космодрому «Восточний»[9][10].

Конструкція

«Циклон-4М» — будується із застосуванням технологій ракет: РН «Зеніт» та РН «Циклон»[1].

У 1-му ступені будуть конструкції від космічних ракет серії РН «Зеніт» — що робить ракету екологічно чистішою[1][8][6][5],

паливо: Гас, а окислювач: Рідкий кисень (як у РН «Зеніт») [1]

у 2-му ступені (набагато меншої ваги) будуть використані такі ж палива, як на попередніх модифікаціях ракет РН Циклон:

Характеристики по даним ДП КБ «Південне»:

I. Стартова маса :

Стартова маса РКП (без КВ), т = невідома

Стартова маса:

  • 1 ступеня = 260,7 т (= 260 700 кг)
  • 2 ступеня = 14 т (= 14 000 кг)

II. Діаметр :

  • Діаметр 1 ступеня = 3,900 м
  • Діаметр 2 ступеня = 3,980 м

Діаметр головного обтічника = 4,000 м

III. Довжина :

  • Ракети: 38,700 м
  • Довжина головного обтічника, м = 9,559 м (=9590 мм)

Енергетичні можливості РН «Циклон-4М», під час виведення «корисного вантажу»(КВ) (за даними ГРАФІКІВ на офіційному сайті КБ «Південне»:

  1. на «кругові орбіти» нахиленням = 3700 кг-3000 кг на висоту 400 км-1200 км, при «нахилі орбіти» («inclination») відносно до екватора: i=87,4 — 87,9[1]
  2. на «ССО» («Сонячно-синхронні орбіти») нахиленням = 3500-3000 кг на висоту 450—1000 км[1]
  3. у разі потреби, можливо виведення на орбіту :

«МКС» («Міжнародної космічної станції»)[11] = приблизно 3700 кг (на 415 км)[1]

Попередні серії ракет

РН «Циклон-4М» буде поєднувати технології ядерних ракет серії Р-36 та космічних ракет серії РН «Зеніт»:

Всі космічні ракети серії РН «Циклон» (РН «Циклон-2», РН «Циклон-3», РН «Циклон-4», РН «Циклон-4М») — це радянська ядерна ракета серії Р-36 з «орбітальною» головною частиною: Р-36 орб (інша її назва: «8К69»).[12][13]

1. Ракети серії Р-36:

  • МБР Р-36 орб (орб-«орбітальна») [«8К69»] — це єдина прийнята на озброєння космічна ядерна зброя СРСР
  • МБР Р-36М «Сатана»
  • МБР Р-36М УТТХ «Сатана» (15А18)
  • МБР Р-36М2 «Воєвода»
  • МБР Р-36М3 «Ікар» (проект)
  • РН «Дніпро» — космічна ракета «легкого» класу. Знімається з озброєння і запускається в космос ядерна ракета серії Р-36М «Сатана» (Р-36М2 «Воєвода»)[14]
  • РН «Циклон-2» — двоступенева космічна ракета «легкого» класу. Створили на основі ядерної ракети МБР Р-36орб («орбітальна») [«8К69»]. Здійснено 106 пусків ракети-носія й усі успішні. Один з найкращих у світі показників надійності[12]
  • РН «Циклон-3» — триступенева космічна ракета «легкого» класу. Створили на основі ядерної ракети МБР Р-36орб («орбітальна») [«8К69»]. Здійснено 122 пусків, з них успішних — 117. Це дуже хороший показник в порівнянні з іноземними аналогами, у іноземних ракет зазвичай 10 % пусків аварійні[13].
  • РН «Циклон-4» (проект) — ракета «легкого» класу[15]
  • РН «Циклон-4М» (проект) — ракета «середнього» класу. Остання розробка ракет серії Р-36[1]

2. Ракети серії РН "Зеніт":

  • РН «Зеніт-2» (стара радянська) — двоступенева ракета-носій [16]
  • РН «Зеніт-2SLБ» — двоступенева ракета-носій «середнього» класу[17]
  • РН «Зеніт-2SLB» — двоступенева ракета-носій «середнього» класу, космодром Байконур (Казахстан)[18]
  • РН «Зеніт-3SL» («Морський старт») — триступенева ракета-носій «середнього» класу, запуск з моря[19][20]
  • РН «Зеніт-3SLБ» («Наземний старт») — триступенева ракета-носій «середнього» класу, космодром Байконур (Казахстан)[21][22]
  • «Зеніт-3SLB» — триступенева ракета-носій «середнього» класу, космодром Байконур (Казахстан)[18]
  • РН «Зеніт-3SLБФ» — триступенева ракета-носій «середнього» класу (РН «Зеніт-2SБ80» разом з розгінним блоком Фрегат-СБ, інша назва РН «Зеніт-3Ф»).[23]

Різниця між РН «Циклон-4», та РН «Циклон-4М»

1. Проектувалися для різних космодромів:

2. Проектувалися для зовсім різних космічних орбіт:

  • РН «Циклон-4» планували пускати на Геостаціонарну орбіту — з екватора (захід-схід) — Супутник повинен був пролітати по екватору обертаючись одночасно із Землею. Із Землі буде здаватися, що супутник висить в одній точці — тому треба мало супутників — що дешевше і ефективніше, на відміну від інших орбіт. Але ця орбіта не дістає до країн, які знаходяться в північних і південних широтах
  • РН «Циклон-4М» планують пускати на Полярну орбіту (північ-південь) — Супутник буде пролітати через північний і південний полюса, пролітаючи всю Землю (всі країни світу)

Це зовсім різні орбіти — що має свої переваги і недоліки, і це зовсім різні ринки запуску супутників.

3. Вони відрізняються за класом ракети:

Поєднання технологій

Аналогічне поєднання технологій РН «Зеніт» та РН «Циклон» (як в РН «Циклон-4М») — планується в майбутньому також застосовувати в новій серії ракет: РН «Маяк»[24]
.

Історія виникнення всіх ракет РН «Циклон»

РН Циклон-4М — найновіша розробка ракет серії Р-36 (Р-36М «Сатана», Р-36М2 «Воевода», МБР Р-36 орб «орбітальна»)

РН «Циклон» (РН «Циклон-2», РН «Циклон-3»,РН «Циклон-4», РН «Циклон-4М») — це модифікація ядерної ракети МБР Р-36 орб[ інша її назва: «8К69»]

Історія появи РН Циклон-4М пов'язана з історією виникнення МБР Р-36 орб-це прямий нащадок цієї ракети, самий останній[12][13]

МБР Р-36 орб (орб-«орбітальна») [ «8К69»] — це єдина прийнята на озброєння космічна ядерна зброя СРСР

У цій ракеті ядерна боєголовка виходила на ОРБІТУ звичайний космічний супутник :

1) Ядерні боєголовки і метеорити падають на Землю з Космосу величезною швидкістю, наприклад: Челябінський метеорит падав зі швидкістю 30 км/c. 30 кілометрів за секунду ! (тому метеорити згорають в атмосфері від величезної швидкості)[25]

2) КОСМОС поруч з нами всього=100 км над нами (так звана: «Лінія Кармана») - відстань як до сусіднього міста.

Який підводний човен може підплисти на 100 кілометрів до усіх міст ворога?

Ця ракета може атакувати з космосу по всіх містах планети з відстані 100 кілометрів ..... і дуже швидко

Ядерна зброя у космосі ефективніша ніж:

1) розміщення військових баз біля ворога як НАТО та Росія (у Криму)-або як на Кубі під час "Карибської Кризи"

2) використовування підводних човнів як СРСР та США (Космос= 100 км над усіма містами і військовими базами планети)

3) Гіперзвукові ракети - значно швидше гіперзвукових ракет,і летіти як правило ближче (МБР Р-36 орб буде летіти як Челябінський метеорит =30 кілометрів за секунду [25])

МБР Р-36орб -робить всі ці види зброї непотрібними

МБР Р-36орб (інша її назва: «8К69»). заборонена договором про заборону ядерної зброї в космосі («ОСВ-2») :

Стаття 9 пункт 1 «з» ". ЦИТАТА :

  «1. Кожна зі Сторін зобов'язується не створювати, не випробовувати та не розгортати: с) засоби для виведення !!!! на навколоземну орбіту !!! ядерної зброї)»[26]

Україна відмовилася створювати ядерну зброю, але продовжила вдосконалювати цю ракету — для пусків мирних космічних супутників в Космос.

Конкуренти

Порівняння характеристик РН легкого класу
Ракета-носій Країна Перший політ кількість запусків в рік (всього) Широта СК Старт. маса, т Маса КН, т Успішних. пусків, % Вартість пуску, млн $
НОО¹ ГПО ССО²
«Дніпро»[27] Україна Україна 21.04.1999 1-3 (17) 46° / 51° 211 3,7 2,3 94% 30,7[28]
«Рокот»[29] Росія Росія 20.11.1990 1-2 (18) 46° / 62° 107,5 2,1 1,6 89% 22,5 (€15)[30]
«Вега»[31] Європейський Союз Європейський Союз 13.02.2012 2(2) 5° 137 2,3 1,6 100% (2 пуски) 42[32]
«Циклон-4М» [33] Україна Україна ~2020[34] 0 45° 193 5,685 1,6 3,91 23³
«Союз-2.1в»[35] Росія Росія 28.02 2013 1 62° 160 2,8 1,4⁴ 100% (1 пуск)
«Ангара 1.2»[36] Росія Росія 2015 0 62° 171 3.8
«Антарес»[37] США США 21.04.2013[38] 1-2 (6) 38° 240 5,6 4,4 83,3% (6 запусків)
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м РН
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: [[Циклон (значення)]].
    "Циклон-4М    . (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.     {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Карпусь, Вадим КарпусьВадим (27 червня 2019). В 2022 году в Канаде должен состояться запуск украинской ракеты «Циклон-4М». ITC.ua (рос.). Процитовано 3 червня 2020.
  3. ↑ а б ЗУСТРІЧАЙТЕ «ЦИКЛОН-4М»!. "Міністерство закордонних справ України" (офіційний сайт). 4 травня 2017.
  4. ↑ а б в "T-minus 1 year until rocket launch site construction starts in Nova Scotia". "Канадская телерадиовещательная корпорация"("Си-Би-Си"). 14 березня 2017.
  5. ↑ а б в Специально для украинских ракет в Канаде построят космодром. ОАО «Телерадиокомпания Вооружённых сил Российской Федерации „Звезда“». 17 березня 2017.
  6. ↑ а б в Canada ouvrira sa première base de lancement spatiale d'ici 2020. "france24" (Французька мережа міжнародних телеканалів). 20 березня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
  7. ↑ Spaceport Nova Scotia finally has construction lift-off - constructconnect.com. Daily Commercial News (амер.). 13 жовтня 2022. Процитовано 18 липня 2023.
  8. ↑ а б «Maritime Launch Services» («MLS») -Офіційний сайт.
  9. ↑ а б Ключ к Азии: кто основной военный партнер России на постсоветском пространстве. Информационное агентство России "ТАСС" (російська мова) . 2 червня 2016.
  10. ↑ а б в г Россия сократит запуски с Восточного ради Байконура (російською мовою) . 14 квітня 2017.
  11. ↑ ЗУСТРІЧАЙТЕ «ЦИКЛОН – 4М». (офіційний сайт КБ"Південне"). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в г РН "Циклон-2". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б в г РН "Циклон-3". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б РН "Дніпро". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б в РН Циклон-4. РН "Циклон-4. (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 21 червня 2017. [Архівовано 2017-06-21 у Wayback Machine.]
  16. ↑ РН "Зеніт-2". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  17. ↑ РН "Зеніт-2SLБ". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б Наземний старт. "Державне космічне агентство України" (офіційний сайт).[недоступне посилання з липня 2019]
  19. ↑ Зеніт-3SL (статистика пусків ракет). "Державне космічне агентство України" (офіційний сайт). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-06 у Wayback Machine.]
  20. ↑ РН "Зеніт-3SL". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Зеніт-3SLБ (статистика пусків ракет). "Державне космічне агентство України" (офіційний сайт). Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-22 у Wayback Machine.]
  22. ↑ РН "Зеніт-3SLБ". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  23. ↑ РН "Зеніт-3SLБФ". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  24. ↑ РН "Маяк". (офіційний сайт КБ"Південне"). Архів оригіналу за 27 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
  25. ↑ а б О ситуации с падением космического объекта на территории Челябинской области. "Федеральное космическое агентство России" (Архів інтернету) (рос) . Пресс-служба Роскосмоса. 2013–02–15 13:02. Архів оригіналу за 14 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) [Архівовано 2016-03-14 у Wayback Machine.]
  26. ↑ ОСВ-2(міжнародний договір між СРСР та США) (російська мова) .
  27. ↑ Днепр. Конструкторское Бюро “Южное”. Процитовано 7 квітня 2012.
  28. ↑ Iridium Reports Double-digit Revenue Growth in First Half of 2011 (англійською) . Space News. 2011–08–8. Процитовано 8 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  29. ↑ Rockot User's Guide, EHB0003, Issue 5, Revision 0 (PDF). EUROCKOT Launch Services GmbH. Август 2011. Процитовано 7 квітня 2012.
  30. ↑ European SMOS and Proba-2 Successfully Launched by Rockot (англійською) . Space News. 2009–11–9. Процитовано 8 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  31. ↑ Vega User’s Manual Issue 3, Revision 0, стр. 2-7 (PDF) (англійською) . ARIANESPACE. 03.2006. Процитовано 8 квітня 2012.
  32. ↑ Vega Expected to be Price-competitive With Russian Rockets (англійською) . Space News. 23 січня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  33. ↑ CYCLONE-4 Launch Vehicle User's Guide Issue 1 – October 2010, стр. 53-56 (PDF) (англійською) . Alcantara Cyclone Space. 10.2010. Процитовано 7 квітня 2012.
  34. ↑ Maritime Launch Services Selects Nova Scotia Site for Spaceport Over 13 Other Locations. SpaseQ. 20173–04–16. Процитовано 16 квітня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  35. ↑ Союз-2 этапа 1в. ГНПРКЦ "ЦСКБ-Прогресс. Процитовано 7 квітня 2012.
  36. ↑ Семейство ракет-носителей «Ангара». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Процитовано 7 квітня 2012.
  37. ↑ Antares Medium-Class Launch Vehicle (PDF) (англійською) . Orbital Sciences Corporation. Процитовано 7 квітня 2012.
  38. ↑ Orbital Successfully Launches First Antares Rocket (англійською) . http://www.orbital.com/. Процитовано 22 квітня 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка); Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).