Зеніт-3SL

Зеніт-3SL

Призначення	Ракета космічного призначення
Виробник	Південний машинобудівний завод
Країна	Україна
Розміри
Висота	59.6 м
Діаметр	3,9 м м
Маса	462 200 кг кг
Ступенів	3
Вантаж
Вантаж на ГПО	6,060 кг кг
Історія запусків
Статус	активний
Космодроми	Морська платформа Одісей
Всього запусків	36
Успішних	32
Невдалих	3
Частково невдалих	1
Перший запуск	28 березня 1999
Останній запуск	2014
Перший ступінь
Двигуни	1 РД-171
Тяга	806,2 тс кН
Питомий імпульс	318 секунд с
Тривалість горіння	150 секунд с
Паливо	Гас/LOX
Другий ступінь
Двигуни	Маршевий 1 РД-120 Рульовий 1 РД-8
Тяга	93 тс кН
Питомий імпульс	350 секунд с
Тривалість горіння	190 секунд с
Паливо	Гас/LOX
Третій ступінь - Блок ДМ-SLБ
Двигуни	1хС5.92
Тяга	84.9 kN кН
Питомий імпульс	352 с
Тривалість горіння	650 с
Паливо	Гас/LOX

Ракета-носій (РН) «Зеніт-3SL» належить до середнього класу і складається з допрацьованого двоступеневого РН «Зеніт-2» та розгінного блоку ДМ-SL виготовлення РКК «Енергія» (Росія). Адаптер корисного вантажу виготовляється фірмою Boeing (США).

Двоступеневий РН «Зеніт» (головний розробник — КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля, виробник — ВО «Південмашзавод», м. Дніпро) та її наземний комплекс є основою проєкту «Морський старт». Запуски ракет здійснюються з плавучого комплексу в екваторіальній зоні.

На першому ступені РН «Зеніт» встановлено 4-ри камерний рідинний ракетний двигун РД-171 тягою 834,2 тс (це найбільша тяга серед сучасних РРД) виготовлення НВО "Енергомаш" (Росія). На другому ступені встановлено однокамерний РРД РД-120 тягою 85 тс розробки НВО "Енергомаш" (Росія) (виробництво — «Південмашзавод»), а також кермовий двигун РД-8 розробки КБ «Південне» і виробництва «Південмашзавод». На розгінному блоці ДМ-SL встановлено двигун РД-58М тягою 8,66 тс виробництва РКК «Енергія» (Росія). Всі двигуни використовують як паливо гас і рідкий кисень — як окисник.

Ракета «Зеніт» здатна виводити на низькі навколоземні орбіти до 13 тонн (двоступеневий варіант), на перехідні до геостаціонарних (в триступеневій конфігурації) — від 3,5 тонн (космодром Байконур) до 6 тонн (екватор, платформа "Одіссей")

Перший старт із морської платформи «Одіссей» було здійснено 27 березня 1999 року з демонстраційним супутником DEMOSat як корисним вантажем. Перший комерційний супутник DirecTV було виведено на орбіту 9 жовтня 1999 р. Всього станом на квітень 2010 року здійснено 30 запусків, з яких лише 2 були невдалими

Невдалі запуски За час існування програми «Морський старт» тільки 2 ракети було запущено невдало.

• 12 березня, 2000 року під час підготовки до запуску супутника ICO F-1 сталася помилка в програмі підготовки РН до старту, яка призвела до неможливості керування польотом на етапі роботи другого ступеня РН).
• 30 січня, 2007 року при запуску супутника NSS-8 сталася аварія. Причиною стала неналежна робота двигуна першої ступені РД-171 в результаті потрапляння в турбонасосний агрегат стороннього предмету. Вибух знищив ракету, супутник та значно пошкодив стартову платформу. відновлювальні роботи тривали весь 2008 рік.

Частково вдалий запуск Запуск 28 червня, 2004 року супутника Telstar-18 визнаний частково успішним. Супутник опинився на нерозрахункові орбіті в результаті нештатної роботи маршового двигуна розгінного блоку ДМ-SL при другому включенні.

На відміну від базової моделі — ракети-носія «Зеніт-2» — у ракеті-носії «Зеніт-3SL» застосована нова навігаційна система, що забезпечує прицілювання гіроплатформи по азимуту методом гірокомпасування, без прив'язки до наземних опорних точок і без використання каналу оптичного зв'язку. У частині приладового складу зроблено заміну обладнання, що функціонально входить до навігаційної системи: замінено гіростабілізовану платформу з метою реалізації режиму гірокомпасування, бортовий комп'ютер «Бісер-2» замінено на «Бісер-3» — надійніший та з кращою продуктивністю.

З 2008 року плануються також старти триступеневого варіанта РН «Зеніт» з космодрому Байконур (проєкт «Наземний старт»).

Зокрема, 18 липня 2011 року з Байконура за програмою Радіоастрон українська ракета-носій «Зеніт-3SLBФ» вивела на орбіту російський космічний радіотелескоп «Спектр-Р»^[1].

Вивчення тенденцій розвитку сфери виробництва космічних апаратів показує зростання вже в короткостроковій перспективі питомої частки космічних апаратів більшої маси та габаритів. Відгукуючись на поточні й перспективні вимоги ринку запусків космічних апаратів, на основі їх всебічного вивчення, у 2012 році розпочато роботи по наступних напрямках модернізації ракети космічного призначення «Зеніт-3SL»:

• Підвищення енергомасових характеристик ракет космічного призначення шляхом оптимізації конструкції блоку корисного навантаження, застосування у складі носія розгінного блоку, що представляє модернізований варіант розгінного блоку ДМ-SLБ, оптимізації наявного приладового складу блоку корисного вантажу, ракети-носія і розгінного блоку;
• Збільшення габаритів зони корисного навантаження шляхом збільшення довжини наявного головного обтічника, а також застосування інших головних обтічників збільшеного діаметра і довжини.
• Адаптація носія для виведення «малих» космічних апаратів. У цьому напрямі ведуться роботи по створенню можливості виконання з «Морського старту» подвійних і кластерних запусків через розробку спеціальних систем кріплення і поділу супутників.

• Схема ракеты «Зенит-2» (рос.)
• «Наземный старт. Первый пуск.» Документальный фильм. (рос.)
• Главный конструктор программы "Морской старт" и перспективных комплексов Ракетно-космической корпорации "Энергия" имени С.П.Королева Валерий Алиев: "Мы отладили взаимодействие с "Рособоронэкспортом" в части, касающейся запусков спутников двойного назначения" (рос.)

• Список космічних запусків
• Список космічних запусків у 2004 році
• РН Циклон-4М — перший ступінь буде з ракети РН "Зеніт", а значить і стартовий стіл аналогічної конструкції як в "Зеніту"