Цзайтянь
| Цзайтянь | |
|---|---|
 | |
11-й Імператор Цін | |
| Попередник: | Цзайчунь |
| Спадкоємець: | Пуї |
| Ім'я при народженні: | маньчж. ᡯᠠᡳ ᡨᡳᠶᠠᠨ кит. 載湉  |
| Народження: | 14 серпня 1871[1] маєток князя Чуньd, Xicheng Districtd, Пекін |
| Смерть: | 14 листопада 1908[2][1] (37 років) Чжуннаньхай, Xichang'anjie Subdistrictd, Xicheng Districtd, Пекін |
| Причина смерті: | arsenic poisoningd[4][5] |
| Поховання: | Chongling Mausoleum (Qing dynasty)d |
| Країна: |  Династія Цін[3] |
| Рід: | Айсін Ґьоро |
| Батько: | Yixuan, Prince Chund[6] |
| Мати: | Yehenara Wanzhend |
| Шлюб: | Empress Dowager Longyud, Consort Jind і Consort Zhend |
| Нагороди: |   |
 Цзайтянь у Вікісховищі | |
Цзайтя́нь (кит.: 載湉; піньїнь: Zàitián), храмове ім'я Децзу́н (кит.: 德宗; піньїнь: Dézōng; 14 серпня 1871 — 14 листопада 1908) — маньчжурський державний і політичний діяч, одинадцятий імператор династії Цін.
Життєпис
Представник роду Айсін Ґьоро. Другий син Цзайчунь. Зійшов на трон у 4-річному віці. Спочатку керував країною за допомоги свої бабусі-регентки Цисі. Зазнав поразки у японсько-цінській війні 1894-1895 років.
З 1898 року намагався провести курс радикальних реформ, скерованих на модернізацію імперії. Заснував Імператорську школу, майбутній Пекінський університет. У результаті палацового перевороту 1898 за сприяння Цисі та консерваторів, опинився під домашнім арештом. Під час боксерського повстання 1901 року тимчасово залишив Пекін.
Помер у Забороненому місті. У 2008 році китайські дослідники опублікували матеріали дослідження рештків імператора, згідно з якими Цзайтянь був отруєний арсеном[7].
Імена
- Посмертне ім'я — Імператор Цзін.
- Храмове ім'я — Децзун.
- Тронне ім'я — Ґуансюй.
Примітки
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 416. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑ China Biographical Database
- ↑ 钟里满, 耿左车, 李军 et al. 国家清史纂修工程重大学术问题研究专项课题成果:清光绪帝死因研究工作报告 // 清史研究 — 2008. — вип. 04. — ISSN 1002-8587
- ↑ 钟里满 清光绪帝砒霜中毒类型及日期考 // 清史研究 — 2008. — вип. 04. — ISSN 1002-8587
- ↑ Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 309. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑ Предпоследний китайский император мог быть отравлен мышьяком / Газета.ру, 05.11.2008 19:51
Джерела
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).