Хізлевудит

Хізлевудит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура	Hzl[2]
Nickel-Strunz 8	II/A.06[3]
Nickel-Strunz 10	2.BB.05
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія
Твердість	4
Інші характеристики
Названо на честь	Heazlewood Riverd
Хізлевудит у Вікісховищі

Хізлевудит — мінерал, сульфід нікелю ланцюжкової будови. За назвою річки Хізлевуд (Тасманія), W.F.Petterd, 1896. Синоніми: геацлевудит.

Хімічна формула: Ni₃S₂. Містить (%): Ni — 73,3; S — 26,7.

Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Зустрічається у вигляді зернистих аґреґатів, дрібних кубічних кристалів, щільних мас. Вкрапленість у вигляді дрібненьких блискіток. Спайність по ромбоедру та по базису. Під тиском утворюються двійники по ромбоедрах. Густина 5,82. Тв. 4. Колір блідий жовто-бронзовий. Риса світла бронзова, блискуча. Блиск металічний. Непрозорий. Злом нерівний. В аншліфі жовту-вато-кремовий. Здатність відбиття висока. Магнітний. Анізотропний, з кольоровим ефектом. Зустрічається у вигляді вкрапленостей у серпентинітах і перидотитах. Супутні мінерали: пентландит, аваруїт, магнетит, халькопірит.

Знайдений серед серпентинітів у долині р. Хізлевуд (Півн.-Зах. Тасманія). Інші знахідки: Хірт (земля Каринтія, Австрія), Селва (кант. Ґраубюнден, Швейцарія), Олметта (о. Корсика, Франція), Норильськ, Красноярський край (Росія). Крім того, виявлений у метеоритах. Рідкісний.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хізлевудит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Хізлевудит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.