Хриплин

село Хриплин
Герб Прапор
Храм Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Івано-Франківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26040190170014077
Облікова картка	https://www.mvk.if.ua/hsr
Основні дані
Перша згадка	1436 (590 років)
Населення	▲ 2350[1] (31.12.2024)
Площа	9,32 км²
Густота населення	252 осіб/км²
Поштовий індекс	76495
Телефонний код	+380 3422
Катойконіми	хри́плинці хри́плинець хри́плинка
Географічні дані
Географічні координати	48°52′54″ пн. ш. 24°44′8″ сх. д. / 48.88167° пн. ш. 24.73556° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	259[2] м
Водойми	рр. Бистриця-Надвірнянська, Підгородна (Млинівка)
Найближча залізнична станція	Хриплин
Місцева влада
Адреса ради	76495, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Хриплин, вул. Берегова, 4В
Староста	Соколик Роман Петрович[3]
Карта
Хриплин
Хриплин
Мапа
Хриплин у Вікісховищі

Хри́плин — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади. Населення становить ▲ 2350 осіб.

Село розташоване на південний схід від м. Івано-Франківська. Межує із селами Микитинці та Черніїв.

Через село протікають річки Бистриця-Надвірнянська та Підгородна (Млинівка).

У селі є залізнична станція Хриплин.

Згадується у 1436 році^[4][5].

Назва є посесивним утворенням на -ин від антропоніма *Хрипля // *Храпля, подібні п-ща Храплик, Храпливий, Хриплик, Хрип'юк. Враховуючи те, що цей ойконім фіксується впродовж тривалого історичного періоду в різних формах, встановити достеменно, який саме антропонім, *Хрипля чи *Храпля, ліг у його основу, тепер важко. Обидва вони мають однакову словотвірну будову: утворені за допомогою суфікса -л(я) від дієслівних основ, відповідно, хрипіти та храпіти, що мають не лише подібне звучання, а й близьку семантику. Саме це, очевидно, й призвело в усному мовленні до виникнення фонетичних варіантів назви села, які потім відбилися й у писемних її фіксаціях^[4][5].

У 1934—1939 рр. перебуваючи у складі Польської республіки входило до Гміни Черніїв Станиславівського повіту Станиславівського воєводства.

У 1940—1962 рр. перебуваючи у складі УРСР входило до Лисецького району Станіславської області.

23 листопада 1945 року підвідділ сотні «Сірі» під командуванням Дмитра Легуневича «Їжака» наскочив на станцію Хриплин (3 км від Станиславова). Знищивши охорону станції (5 вбитих, 8 ранених), підвідділ знищив саму станцію, перериваючи на 24 години рух поїздів на цій лінії^[6].

За даними «Словника географії Королівства Польського» (1880), у селі проживало 733 осіб, серед яких: 12 римо-католиків, 631 греко-католиків та 90 юдейського віросповідання^[7].

Станом на 31 грудня 1890 року населення села складало 880 осіб^[8]

Станом на 1 січня 1939 року у селі проживало 1700 осіб, серед яких: 1190 українців, 410 поляків та 100 євреїв^[9].

За даними «Історії міст і сіл УРСР» (1971), населення села складало 1513 осіб^[10].

Після будівництва галицького відтинку Трансверсальної залізниці в селі появилась вузлова залізнична станція. 4 гілки розходились до Станиславова (нині Івано-Франківська), Чернівців (через Коломию), Вороненки (через Делятин), Гусятина (через Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків)^[12].

• Українська греко-католицька церква «Святої Великомучениці Параскеви». Побудована в 1860 році;
• Українська автокефальна православна церква «Різдва Пресвятої Богородиці». Побудова у 1994 році^[13].

• Бурдин Степан Іванович «Знайда», «Шрам» (нар. 1911 — пом. 1947, с. Хриплин) — сотенний сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» ТВ-22 «Чорний ліс», військовий референт Станіславівського окружного проводу ОУН, хорунжий УПА, Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги^[14].
• Гах Дмитро Миколайович «Скуба» (нар. 1919 — пом. 1945, с. Кривоброди, Коломийський р-н) — діяч УПА, командир куреня «Гайдамаки» у складі ВО-4 «Говерля», Лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
• Гах Петро Миколайович «Гайворон» (нар. 1920 — пом. 1950, с. Хриплин) — керівник кущової мережі ОУН. Загинув 25 травня 1950 року^[15].
• Карабін Степан Степанович «Їжак» (нар. невідомо — пом. 1947, с. Хриплин) — станичний ОУН із с. Хриплин. Загинув 11 січня 1947 року^[15].
• Петришин Григорій Іванович (нар. 1800 — пом. 1850, с. Хриплин) — політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття, посол до Австрійського парламенту 1848 року.
• Яковишин Михайло Іванович «Видра», «Лоза» (нар. 1919 — пом. 1948, с. Хриплин) — охоронець військового референта окружного проводу ОУН «Шрама». Загинув 21 травня 1948 року^[15].
• Ящук Іван Миколайович «Грубий» (нар. 1918 — пом. 1952, с. Лани, Галицький р-н) — референт СБ Богородчанського районного проводу ОУН. Загинув 3 лютого 1952 року^[15].

• Орищук Степан Миколайович «Калина» (нар. 1920, с. Залуква, Галицький р-н — пом. 1947, с. Хриплин) — стрілець боївки надрайпроводу ОУН із с. Залуква Галицького району. Загинув 9 січня 1947 року^[15].

• Гретчук Ярослав Петрович (нар. 1955 — пом. 2010) — заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, спеціальний кореспондент парламентського телеканалу «Рада» Верховної Ради України, віце-президент Асоціації спортивних журналістів. Похований в селі.

• 
  Сільрада
• 
  Церква Святої Параскеви
• 
  Храм Різдва Пресвятої Богородиці
• 
  Пам'ятник
• 
  Дачний масив "Хриплин"
• 
  Залізничний міст

• Лизень С. Хрищин: сторінками історії села / С. Лизень. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2015. — 126 с.: іл.
• Харитон В. Хрищин: корот. іст. нарис / В. Харитон. — Тисмениця, 1995. — 23 с.

• Хриплинська сільська рада. khryplyn.if.ua. Хриплинська сільська рада. ^{[недоступне посилання з 28.11.2020 — історія, копія]}
•  Село Хриплин у соцмережі «Facebook»
•  Залізничний міст в Хриплині на YouTube