YaChudo

Хлорид літію

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Хлорид літію
Ідентифікатори
Номер CAS 7447-41-8
Номер EINECS 231-212-3 Редагувати інформацію у Вікіданих
DrugBank DB16607 Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва MeSH D01.210.450.150.450 і D01.510.500 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI 48607 Редагувати інформацію у Вікіданих
RTECS OJ5950000 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES [Li+].[Cl-][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/ClH.Li/h1H;/q;+1/p-1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула LiCl
Молярна маса 42,394(4)
Зовнішній вигляд білий твердий
гігроскопічний [2]
Густина 2,068 (безводный)
Тпл 605
Ткип 1382
Розчинність (вода (0 °C)) 63,7
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хлори́д лі́тію — хімічна сполука лужного металу літію і хлору з формулою LiCl. Білі, гігроскопічні кристали, що розпливаються на повітрі. Добре розчиняється у воді, утворює декілька кристалогідратів.

Отримання

L i 2 C O 3 + 2 H C l   →     2 L i C l + C O 2 ↑ + H 2 O {\displaystyle {\mathsf {Li_{2}CO_{3}+2HCl\ {\xrightarrow {\ }}\ 2LiCl+CO_{2}\uparrow +H_{2}O}}}
L i 2 O + 2 H C l   →     2 L i C l + H 2 O {\displaystyle {\mathsf {Li_{2}O+2HCl\ {\xrightarrow {\ }}\ 2LiCl+H_{2}O}}}
L i O H + H C l   →     L i C l + H 2 O {\displaystyle {\mathsf {LiOH+HCl\ {\xrightarrow {\ }}\ LiCl+H_{2}O}}}
  • Хлорид літію можна отримати обмінними реакціями:
L i 2 S O 4 + B a C l 2   →     2 L i C l + B a S O 4 ↓ {\displaystyle {\mathsf {Li_{2}SO_{4}+BaCl_{2}\ {\xrightarrow {\ }}\ 2LiCl+BaSO_{4}\downarrow }}}
2 L i + C l 2   →     2 L i C l {\displaystyle {\mathsf {2Li+Cl_{2}\ {\xrightarrow {\ }}\ 2LiCl}}}
2 L i + 2 H C l   →     2 L i C l + H 2 ↑ {\displaystyle {\mathsf {2Li+2HCl\ {\xrightarrow {\ }}\ 2LiCl+H_{2}\uparrow }}}
  • Хлорид літію утворює декілька кристалогідратів, склад яких визначається температурою:
L i C l ⋅ 5 H 2 O   ⇄ − 63 o C   L i C l ⋅ 3 H 2 O   ⇄ − 20.5 o C   L i C l ⋅ 2 H 2 O   ⇄ 19.5 o C   L i C l ⋅ H 2 O   ⇄ 93.5 o C   L i C l {\displaystyle {\mathsf {LiCl\cdot 5H_{2}O\ {\stackrel {-63^{o}C}{\rightleftarrows }}\ LiCl\cdot 3H_{2}O\ {\stackrel {-20.5^{o}C}{\rightleftarrows }}\ LiCl\cdot 2H_{2}O\ {\stackrel {19.5^{o}C}{\rightleftarrows }}\ LiCl\cdot H_{2}O\ {\stackrel {93.5^{o}C}{\rightleftarrows }}\ LiCl}}}

Відомі сольвати з метанолом і етанолом.

Фізичні властивості

Хлорид літію — типова іонна сполука, невеликий розмір іона літію зумовлює властивості, відмінні від властивостей хлоридів лужних металів, наприклад, дуже хорошу розчинність в полярних розчинниках (83 г/100 мл води при 20 °C) і значну гігроскопічність[3].

Безводний хлорид літію утворює білі, дуже гігроскопічні кристали, кубічної сингонії, просторова група F m3m, параметри комірки а = 0,513988 нм, Z = 4.

Сплави з хлоридами інших лужних металів утворюють легкоплавкі розчини: LiCl•NaCl — температура плавлення 575°С, LiCl•2NaCl — 610°С, LiCl•KCl — 350°С, LiCl•RbCl — 324°С, LiCl•CsCl — 352°С, LiCl•2CsCl — 382°С.

Хімічні властивості

  • Хлорид літію утворює кристалогідрати, на відміну від інших хлоридів лужних металів[4]. Відомі моно-, ди-, три- і пентагідрати[5]. У розчинах аміаку утворює іони [Li(NH3)4]+. Сухий хлорид літію абсорбує газоподібний аміак, утворюючи Li•xNH3, де x = 1÷5.
  • Як і будь-який інший іонний хлорид, хлорид літію в розчині дає стандартні реакції на хлорид-іон:
L i C l + A g N O 3   →     L i N O 3 + A g C l ↓ {\displaystyle {\mathsf {LiCl+AgNO_{3}\ {\xrightarrow {\ }}\ LiNO_{3}+AgCl\downarrow }}}
  • Руйнується сильними кислотами:
2 L i C l + H 2 S O 4   →     L i 2 S O 4 + 2 H C l ↑ {\displaystyle {\mathsf {2LiCl+H_{2}SO_{4}\ {\xrightarrow {\ }}\ Li_{2}SO_{4}+2HCl\uparrow }}}
  • Оскільки деякі солі літію малорозчинні, то хлорид літію легко вступає в обмінні реакції:
L i C l + N H 4 F   →     L i F ↓ + N H 4 C l {\displaystyle {\mathsf {LiCl+NH_{4}F\ {\xrightarrow {\ }}\ LiF\downarrow +NH_{4}Cl}}}
3 L i C l + K 3 P O 4   →     L i 3 P O 4 ↓ + 3 K C l {\displaystyle {\mathsf {3LiCl+K_{3}PO_{4}\ {\xrightarrow {\ }}\ Li_{3}PO_{4}\downarrow +3KCl}}}

Застосування

  • Також використовується в піротехніці для надання полум'ю темно-червоного відтінку.

Заходи безпеки

Солі літію впливають на центральну нервову систему. Протягом деякого часу в першій половині XX століття хлорид літію виробляли як замінник солі, але після відкриття токсичної дії його заборонили.[8][9][10]

Див.також

Література

  • Химическая энциклопедия.  / Редкол.: Кнунянц И.Л. и др. — Москва : Советская энциклопедия, 1990. — Т. 2. — 671 с. — ISBN 5-82270-035-5.
  • Справочник химика / Редкол.: Никольский Б.П. и др. — М.-Л. : Химия, 1966. — Т. 1. — 1072 с.
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия. Химия металлов. — М. : Мир, 1971. — Т. 1. — 561 с.
  • Handbook of Chemistry and Physics, 71st edition, CRC Press, Ann Arbor, Michigan, 1990.
  • N. N. Greenwood, A. Earnshaw, Chemistry of the Elements, 2nd ed., Butterworth-Heinemann, Oxford, UK, 1997.
  • R. Vatassery, titration analysis of LiCl, sat'd in Ethanol by AgNO3 to precipitate AgCl(s). EP of this titration gives%Cl by mass.
  • H. Nechamkin, The Chemistry of the Elements, McGraw-Hill, New York, 1968.

Примітки

  1. ↑ LITHIUM CHLORIDE
  2. ↑ Pradyot Patnaik. Handbook of Inorganic Chemicals. McGraw-Hill, 2002, ISBN 0-07-049439-8
  3. ↑ а б Ulrich Wietelmann, Richard J. Bauer «Lithium and Lithium Compounds» in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry 2005, Wiley-VCH: Weinheim.
  4. ↑ Holleman, A. F.; Wiberg, E. «Inorganic Chemistry» Academic Press: San Diego, 2001. ISBN 0-12-352651-5.
  5. ↑ Andreas Hönnerscheid, Jürgen Nuss, Claus Mühle, Martin Jansen «Die Kristallstrukturen der Monohydrate von Lithiumchlorid und Lithiumbromid» Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie, 2003, volume 629, p. 312—316.doi:10.1002/zaac.200390049
  6. ↑ Cathala, G., Savouret, J., Mendez, B., West, B.L., Karin, M., Martial, J.A., and Baxter, J.D. (1983). A Method for Isolation of Intact, Translationally Active Ribonucleic Acid. DNA. 2 (4): 329—335. PMID 6198133.
  7. ↑ Хлорид літію – потенційний противарроатозний препарат. gornich.com.ua. Процитовано 7 серпня 2026.
  8. ↑ Talbott J. H. (1950). Use of lithium salts as a substitute for sodium chloride. Arch Med Interna. 85 (1): 1—10. PMID 15398859.
  9. ↑ L. W. Hanlon, M. Romaine, F. J. Gilroy. (1949). Lithium Chloride as a Substitute for Sodium Chloride in the Diet. Journal of the American Medical Association. 139 (11): 688—692. PMID 18128981.
  10. ↑ Case of trie Substitute Salt. TIME. 28 лютого 1949. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 3 травня 2014. [Архівовано 2012-03-24 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).