YaChudo

Оксид літію

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Гідрид літію
Структура Li2O
Кристалічна ґратка
Ідентифікатори
Номер CAS 12057-24-8
Номер EINECS 235-019-5 Редагувати інформацію у Вікіданих
RTECS OJ6360000 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES [Li+].[Li+].[O-2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/2Li.O/q2*+1;-2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула Li2O
Молярна маса 29,881 г/моль
Зовнішній вигляд білі кристали
Густина 2,013 г/см³[2]
Тпл 1570 °C[2]
Ткип прибл. 2600 °C[2]
Розчинність (вода) реагує
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-597,9 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
37,6 Дж/моль·К
Теплоємність, co
p
54,1 Дж/моль·К
Пов'язані речовини
Інші аніони гідроксид літію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д лі́тію — неорганічна бінарна сполука складу Li2O. Як і оксиди інших лужних металів, проявляє сильні осно́вні властивості. Являє собою білі або жовтуваті кристали. У природі знаходиться у вигляді мінералів сподумену, амблігоніту, петаліту тощо.

Застосовується у виготовленні скла з великим показником заломлення.

Знаходження у природі

Амблігоніт (Бразилія)

Оксид літію для промисловості добувають з літієвих руд: амблігоніту, сподумену, петаліту, цинвальдиту та інших. Масова частка Li2O у них подеколи сягає 10%.

Фізичні властивості

Чистий оксид літію

Чистий оксид літію предсталяє собою білі кристали. Інколи він може мати жовтуватий відтінок — це спричинене наявністю домішок пероксиду літію Li2O2. Плавиться при температурі 1517 °C, його температура кипіння 2600 °C була встановлена теоретично.

Отримання

Оксид літію утворюється при горінні металевого літію:

4 L i + O 2 → 200 o C 2 L i 2 O {\displaystyle \mathrm {4Li+O_{2}{\xrightarrow {200^{o}C}}2Li_{2}O} }

Також він утворюється при розкладанні гідроксиду літію або його сполук з кисневмісними аніонами:

2 L i O H → 800 − 1000 o C , H 2 L i 2 O + H 2 O {\displaystyle \mathrm {2LiOH{\xrightarrow {800-1000^{o}C,H_{2}}}Li_{2}O+H_{2}O} }
L i 2 C O 3 + C → 800 o C L i 2 O + 2 C O ↑ {\displaystyle \mathrm {Li_{2}CO_{3}+C{\xrightarrow {800^{o}C}}Li_{2}O+2CO\uparrow } }
Літій нітрат (Li2NO3)прожарюють при 600 °С[3]:
4 L i N O 3 → 475 − 650 o C 2 L i 2 O + 4 N O 2 ↑ + O 2 ↑ {\displaystyle \mathrm {4LiNO_{3}{\xrightarrow {475-650^{o}C}}2Li_{2}O+4NO_{2}\uparrow +O_{2}\uparrow } }

Хімічні властивості

Оксид літію взаємодіє з водою (дещо менш активно, ніж інші лужні метали):

L i 2 O + H 2 O → 2 L i O H {\displaystyle \mathrm {Li_{2}O+H_{2}O\rightarrow 2LiOH} }

Проявляючи осно́вні властивості, він реагує з кислотами та кислотними оксидами:

L i 2 O + 2 H C l → 2 L i C l + H 2 O {\displaystyle \mathrm {Li_{2}O+2HCl\rightarrow 2LiCl+H_{2}O} }
L i 2 O + H 2 S → 900 − 1000 o C L i 2 S + H 2 O {\displaystyle \mathrm {Li_{2}O+H_{2}S{\xrightarrow {900-1000^{o}C}}Li_{2}S+H_{2}O} }
L i 2 O + C O 2 → 500 − 600 o C L i 2 C O 3 {\displaystyle \mathrm {Li_{2}O+CO_{2}{\xrightarrow {500-600^{o}C}}Li_{2}CO_{3}} }
2 L i 2 O + S i O 2 → 1000 o C L i 4 S i O 4 {\displaystyle \mathrm {2Li_{2}O+SiO_{2}{\xrightarrow {1000^{o}C}}Li_{4}SiO_{4}} }

За високих температур оксид літію може взаємодіяти з активними металами та з неметалами, відновлюючись до літію:

L i 2 O + M g → > 800 o C 2 L i + M g O {\displaystyle \mathrm {Li_{2}O+Mg{\xrightarrow {>800^{o}C}}2Li+MgO} }
3 L i 2 O + A l → > 1000 o C 6 L i + A l 2 O 3 {\displaystyle \mathrm {3Li_{2}O+Al{\xrightarrow {>1000^{o}C}}6Li+Al_{2}O_{3}} }
2 L i 2 O + S i → 1000 o C 4 L i + S i O 2 {\displaystyle \mathrm {2Li_{2}O+Si{\xrightarrow {1000^{o}C}}4Li+SiO_{2}} }

Застосування

Оксид літію використовують для виробництва скла з великим показником заломлення. Завдяки невеликій гігроскопічності він також використовується у фотографії як проявник.

В акумуляторах

Li2O є попередником літієвих сполук у літій-іонних та твердотільних акумуляторах. Його роль як джерела літію в твердих електролітах допомагає підвищити безпеку та продуктивність акумуляторів.[4]

В атомній енергетиці

Оксид літію може служити поглиначем нейтронів, що робить його цінним для використання в технології ядерних реакторів.[4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Lithium oxide
  2. ↑ а б в За тиску 101,3 кПа
  3. ↑ Лития оксид — Химическая энциклопедия. xumuk.ru. Процитовано 8 серпня 2026.
  4. ↑ а б Lithium Oxide (Li2O) - VIMATERIAL (амер.). Процитовано 8 серпня 2026.

Джерела

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).