YaChudo

Формула-1 — Гран-прі Італії 2014

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Гран-прі Італії 2014
Formula 1 Gran Premio d'Italia 2014[1]
13-й з 19 етапів сезону 2014/ Гонка №910[2]
← Попередній етапНаступний етап →
Схема Національного автодрому Монца
Деталі гонки
Дата 7 вересня 2014 року
Місце Монца, Італія
Траса Національний автодром Монца
Довжина кола 5,793 км
Дистанція 306,720 км (53 кола)
Погода Сонячно
Поул
Пілот Німеччина Mercedes
Час 1:24,109
Найшвидше коло
Пілот Велика Британія Льюїс Гамільтон Німеччина Mercedes
Час 1:28,004 на 29 колі
Подіум
Перший Німеччина Mercedes
Другий Німеччина Mercedes
Третій Велика Британія Williams–Mercedes
← 20132015 →

Гран-прі Італії 2014 (офіційно — Formula 1 Gran Premio d'Italia 2014) — автоперегони чемпіонату світу з Формули-1, які відбулися 7 вересня 2014 року. Гонка була проведена на автодромі Монца в Монці, Італія. Це тринадцятий етап Чемпіонату світу, вісімдесят четверте Гран-прі Італії в історії та шістдесят п'яте в рамках Чемпіонату світу з Формули-1.[3]

Переможцем гонки став британець Льюїс Гамільтон (Mercedes). Друге місце посів його товариш по команді Ніко Росберг, а третє — Феліпе Масса (Williams–Mercedes).

Кваліфікація

Поз. № Пілот Конструктор Q1 Q2 Q3 Старт
1 44 Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes 1:25.363 1:24.560 1:24.109 1
2 6 Німеччина Ніко Росберг Mercedes 1:25.493 1:24.600 1:24.383 2
3 77 Фінляндія Вальттері Боттас Williams–Mercedes 1:26.012 1:24.858 1:24.697 3
4 19 Бразилія Феліпе Масса Williams–Mercedes 1:25.528 1:25.046 1:24.865 4
5 20 Данія Кевін Магнуссен McLaren–Mercedes 1:26.337 1:25.973 1:25.314 5
6 22 Велика Британія Дженсон Баттон McLaren–Mercedes 1:26.328 1:25.630 1:25.379 6
7 14 Іспанія Фернандо Алонсо Ferrari 1:26.514 1:25.525 1:25.430 7
8 1 Німеччина Себастьян Феттель Red Bull Racing–Renault 1:26.631 1:25.769 1:25.436 8
9 3 Австралія Данієль Ріккардо Red Bull Racing–Renault 1:26.721 1:25.946 1:25.709 9
10 11 Мексика Серхіо Перес Force India-Mercedes 1:26.569 1:25.863 1:25.944 10
11 26 Росія Даніїл Квят Toro Rosso-Renault 1:26.261 1:26.070 Н/Д 211
12 7 Фінляндія Кімі Ряйкконен Ferrari 1:26.689 1:26.110 Н/Д 11
13 25 Франція Жан-Ерік Вернь Toro Rosso-Renault 1:26.140 1:26.157 Н/Д 12
14 27 Німеччина Ніко Гюлькенберг Force India-Mercedes 1:26.371 1:26.279 Н/Д 13
15 99 Німеччина Адріан Сутіл Sauber-Ferrari 1:27.034 1:26.588 Н/Д 14
16 21 Мексика Естебан Гутьєррес Sauber-Ferrari 1:26.999 1:26.692 Н/Д 15
17 13 Венесуела Пастор Мальдонадо Lotus-Renault 1:27.520 Н/Д Н/Д 16
18 8 Франція Роман Грожан Lotus-Renault 1:27.632 Н/Д Н/Д 17
19 10 Японія Камуї Кобаясі Caterham-Renault 1:27.671 Н/Д Н/Д 18
20 17 Франція Жуль Б'янкі Marussia-Ferrari 1:27.738 Н/Д Н/Д 19
21 4 Велика Британія Макс Чилтон Marussia-Ferrari 1:28.247 Н/Д Н/Д 20
22 9 Швеція Маркус Ерікссон Caterham-Renault 1:28.562 Н/Д Н/Д ПЛ2
Правило 107 %: 1:31.338
Джерело:[4][5]

Виноски

  • ↑ 1 – Даніїл Квят отримав десять штрафних позицій за використання свого шостого двигуна в сезоні.[6]
  • ↑ 2 – Маркус Ерікссон стартував із піт-лейну через порушення правил під час дії жовтих прапорів у третьому вільному заїзді.[7]

Перегони

Поз. № Пілот Конструктор Кола Час/Схід Старт Очки
1 44 Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes 53 1:19:10.236 1 25
2 6 Німеччина Ніко Росберг Mercedes 53 +3.175 2 18
3 19 Бразилія Феліпе Масса Williams-Mercedes 53 +25.026 4 15
4 77 Фінляндія Вальттері Боттас Williams-Mercedes 53 +40.786 3 12
5 3 Австралія Данієль Ріккардо Red Bull Racing–Renault 53 +50.309 9 10
6 1 Німеччина Себастьян Феттель Red Bull Racing–Renault 53 +59.965 8 8
7 11 Мексика Серхіо Перес Force India-Mercedes 53 +1:02.518 10 6
8 22 Велика Британія Дженсон Баттон McLaren-Mercedes 53 +1:03.063 6 4
9 7 Фінляндія Кімі Ряйкконен Ferrari 53 +1:03.535 11 2
101 20 Данія Кевін Магнуссен McLaren-Mercedes 53 +1:06.171 5 1
11 26 Росія Даніїл Квят Toro Rosso-Renault 53 +1:11.184 21
12 27 Німеччина Ніко Гюлькенберг Force India-Mercedes 53 +1:12.606 13
13 25 Франція Жан-Ерік Вернь Toro Rosso-Renault 53 +1:13.093 12
14 13 Венесуела Пастор Мальдонадо Lotus-Renault 52 +1 коло 16
15 99 Німеччина Адріан Сутіл Sauber-Ferrari 52 +1 коло 14
16 8 Франція Роман Грожан Lotus-Renault 52 +1 коло 17
17 10 Японія Камуї Кобаясі Caterham-Renault 52 +1 коло 18
18 17 Франція Жуль Б'янкі Marussia-Ferrari 52 +1 коло 19
19 9 Швеція Маркус Ерікссон Caterham-Renault 51 +2 кола ПЛ
202 21 Мексика Естебан Гутьєррес Sauber-Ferrari 51 +2 кола 15
Схід 14 Іспанія Фернандо Алонсо Ferrari 28 Engine 7
Схід 4 Велика Британія Макс Чилтон Marussia-Ferrari 5 Accident 20
Джерело:[4][8][1]

Виноски

Положення в чемпіонаті після Гран-прі

  • Примітка: Тільки найвищі п'ять позицій вказані в обох заліках.
  • Жирним шрифтом позначено учасників, які мають теоретичні шанси на чемпіонство.

Примітки

  1. ↑ а б Formula 1 Gran Premio D'Italia 2014. Formula1.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2020.
  2. ↑ Italy 2014 • STATS F1. STATS F1. STATS F1. 7 вересня 2014. Процитовано 11 травня 2026.
  3. ↑ Grands Prix Italy • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 11 травня 2026.
  4. ↑ а б 2014 Italian Grand Prix results. ESPN. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 15 жовтня 2020.
  5. ↑ 2014 Italian Grand Prix – Qualifying. Formula1.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 27 грудня 2015.
  6. ↑ Matar, Daniella (6 вересня 2014). Bottas looking to challenge Mercedes at Monza. The San Diego Union-Tribune. Associated Press. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  7. ↑ Collantine, Keith (6 вересня 2014). Ericsson to start from pits after penalty. F1 Fanatic. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
  8. ↑ 2014 Grand Prix of Italy. Racing-Reference. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
  9. ↑ Anderson, Ben (7 вересня 2014). Italian GP: Valtteri Bottas unsure over Kevin Magnussen penalty. Autosport. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 16 червня 2017.
  10. ↑ Anderson, Ben; Elizalde, Pablo (7 вересня 2014). Italian GP: Esteban Gutierrez penalised for Romain Grosjean clash. Autosport. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 15 червня 2017.
  11. ↑ а б Jones, Bruce (2015). Final Results 2014. The Official BBC Sport Guide: Formula One 2015. London, England: Carlton Books. с. 116—117. ISBN 978-1-78097-607-5 — через Internet Archive.
  12. ↑ а б Italy 2014 – Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 18 березня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).