Фогу (острів)

Фогу
Карта
Фогу, Кабо Верде
Географія
14°57′ пн. ш. 24°21′ зх. д. / 14.950° пн. ш. 24.350° зх. д.
Континент	Африка
Місцерозташування	Атлантичний океан
Акваторія	Атлантичний океан
Група островів	Сотавенту (острови)
Площа	476  км²
Довжина	26,1 км
Ширина	26,2 км
Найвища точка	2829 м
Походження	Вулканічне
Країна
Кабо-Верде
Адм. одиниця	Сан-Філіпе Санта-Катаріна-до-Фогоd Моштейрушd
Населення	33 519 (2021)
Фогу Фогу (Кабо-Верде)
Фогу у Вікісховищі

Фогу (порт. Fogo, «вогонь, полум'я, пожежа») — острів у складі республіки Кабо-Верде, на якому є діючий вулкан Фогу. Площа острова — 476 км², населення — близько 33 500 осіб.

Острів Фогу — це унікальний, динамічний і водночас небезпечний витвір вулканічних сил, розташований у південній групі Сотавенту. Практично весь острів являє собою величний конус активного стратовулкана Піку-де-Фогу, який здіймається на 2829 м над рівнем океану, що робить його найвищою точкою Кабо-Верде.

Серцем острова є гігантська вулканічна кальдера Шан-даш-Калдейраш діаметром близько 9 км зі стрімкими 1000-метровими стінами (бордейрами). Вулкан залишається активним, а його останні виверження у 1995 та 2014–2015 роках докорінно змінили місцевий ландшафт, вкривши кальдеру свіжими полями чорної базальтової лави та попелу.

Клімат змінюється від засушливого на узбережжі до помірного та вологого у високогір'ях, де нерідкі тумани й конденсаційні опади. Річна кількість опадів — від 200 до 500 мм.

Через надзвичайну проникність молодої лави та попелу поверхневий водостік на Фогу повністю відсутній — вода миттєво просочується під землю. Проте сформовані тут молоді вулканічні ґрунти — андосолі  — є надзвичайно родючими. Це дозволяє місцевим мешканцям вирощувати унікальний виноград та каву безпосередньо на вулканічному попелі. Прибережні води глибоководні.

На лавових полях кальдери сформувався унікальний ендемічний рослинний комплекс: винятково тут ростуть вулканічний язичник Echium vulcanorum, Erysimum caboverdeanum, Tornabenea bischoffii, Verbascum cystolithiucum та Diplotaxis gracilis.

Тваринний світ представлений ендемічними видами плазунів, зокрема геконом Tarentola fogoensis та сцинком Chioninia vaillantii. На острові гніздяться рідкісні птахи, у тому числі очеретянка кабо-вердська (Acrocephalus brevipennis) та тайфунник азорський (Pterodroma feae)

Увесь вулканічний комплекс кальдери та вершини входить до складу Природного парку Фогу (Parque Natural do Fogo). Парк створений у 2003 році, розташований у південній частині острова і займає площу 84,7 км².

Острів було відкрито португальцями в 1460 р.; його первісна назва Сан-Філіпі (порт. São Filipe) збереглась за головним містом. Острів перейменовано у Фогу після руйнівного виверження у 1675 та 1680 р., що сформувало його сучасний вигляд. Тоді ж часи частина населення переселилася на сусідній острів Брава.

Близькість Фогу до острова Сантьягу (50 км) та його сільськогосподарський потенціал сприяли тому, що він був заселений другим серед усіх островів архіпелагу. Через 100 років після відкриття на острові працювали близько 2000 рабів, що вирощували та обробляли бавовну. Цей матеріал був «розмінною монетою» при купуванні рабів на ринках Африки, де португальська корона дозволяла купувати рабів лише в обмін на товари місцевого виробництва.

У XVIII та XIX століттях до берегів Фогу та Брава підходили американські китобійні судна для поповнення команди та поновлення запасів води й продовольства. Досить багато кабовердіанців у результаті переселилося до США (переважно в район Бостона), де й нині проживає одна з найбільших діаспор.

Виверження відбувалися у 1785, 1799, 1847, 1852 та 1857 роках. Майже сторічний період спокою був перерваний у 1951 р.; ще одне виверження трапилось у 1995 р., а останнє — у листопаді 2014 р^[1][2].

За даними перепису 2020/2021 року, населення острова Фогу становило близько 33 500 осіб. Мешканці розподілені між трьома муніципалітетами, а головним містом і культурним осередком є Сан-Філіпе. Демографічні показники фіксують помірну еміграцію. Населення острова відоме своєю унікальною діаспорою у США та традиціями виноробства й кавоваріння на родючих вулканічних ґрунтах.^[3]

Економіка острова базується на сільському господарстві, кава та вино є основними продуктами виробництва. Багато мігрантів, що проживають у США та інших країнах, надсилають своїм далеким родичам на острові гроші, навіть у тих випадках, коли відправник і одержувач жодного разу не зустрічалися та фактично незнайомі. Туризм стає дедалі популярнішим. Головною визначною пам'яткою острова є вулкан. У його кальдері лежить невелике селище Шан даш Калдейраш (порт. Chã das Caldeiras, «Рівнина кальдери»). Саме тут мікроклімат дає змогу вирощувати виноград для виробництва вина та більш міцних напоїв, а також каву. З історичного погляду може зацікавити місто Сан-Філіпі, третій за розміром населений пункт Кабо-Верде.