Сантьягу
| Сантьягу | ||||
|---|---|---|---|---|
| порт. Ilha de Santiago | ||||
Карта | ||||
| Карта острова Сантьяго (Кабо-Верде) | ||||
| Географія | ||||
| 15°04′40″ пн. ш. 23°37′29″ зх. д. / 15.077777777778° пн. ш. 23.624722222222° зх. д. | ||||
| Континент | Африка | |||
| Місцерозташування | Атлантичний океан | |||
| Акваторія | Атлантичний океан | |||
| Група островів | Сотавенту (острови) | |||
| Площа | 991 км² | |||
| Довжина | 75 км | |||
| Ширина | 27,2 км | |||
| Найвища точка | 1394 м | |||
| Країна | ||||
| Населення | 272 312 осіб (2010) | |||
| Відкрито | 1460 | |||
| Першовідкривач | Антоніо да Нолі | |||
Сантьягу Сантьягу (Кабо-Верде) | ||||
![]() | ||||
Сантья́гу — найбільший острів з архіпелагу Кабо-Верде, на якому розташована столиця країни — Прая. Його розміри — 50 х 24 км. Площа становить 991 км². Населення становить приблизно 250 тисяч осіб. Найвища точка острова — пік Санту-Антоніу (1392 м).
Природа
Сантьягу — найкрупніший за площею та найрізноманітніший за природними умовами острів архіпелагу, розташований у південній групі Сотавенту. Його суворий, але мальовничий ландшафт сформований давніми вулканічними процесами, що розпочалися понад 15 млн років тому. Острів має базальтове вулканічне походження. Рельєф є високогірним, сильно розгенерованим та еродованим. Серцем острова є два стрімких гірських масиви — Пик-да-Антонія, який здіймається до неба своєю найвищою точкою у 1394 м, та розлогий хребет Серра-Малагета (1064 м) на півночі. Ці величні вулканічні вершини порізані глибокими каньйонами та широкими долинами-рибейрами, якими під час коротких, але бурхливих літньо-осінніх злив проносяться тимчасові водотоки.
Субекваторіальний аридний клімат дарує остріву тривалий сухий сезон (листопад — липень) та коротки вологий сезон (серпень — жовтень). Середньорічна температура становить від +24 до +26 °C. Кількість опадів коливається від 100—200 мм на узбережжі Проте у високогір'ях завдяки конденсації хмар випадає до 800 мм опадів на рік, що створює контраст із випаленими сонцем узбережжями.
Постійних річок немає; водотоки в рибейрах наповнюються лише під час злив. Основне джерело прісної води — підземні водоносні горизонти. У долині Педра-Бадежу споруджено дамби. Прибережні води багаті на пелагічну рибу, а піщані та базальтові бухти створюють сприятливі умови для морської біоти.
У затишних долинах утворилися родючі алювіальні флювісолі, тоді як гірські схили вкриті мілководними скелястими лептосолями. Панівними є аридні ареносолі та скелясті лептосолі. Ґрунти бідні на органіку, схильні до вітрової ерозії, вимагають зрошення для будь-якого аграрного використання.
Рослинний покрив вкрай бідний, домінують ксерофіти та галофіти. Флора Сантьягу надзвичайно багата: на крутосхилах Серра-Малагета та у районі Монте-Верде збереглися унікальні ендеміки Макаронезії, зокрема чагарники Euphorbia tuckeyana, ніжний дзвоник Campanula jacobaea, синяк Echium stenosiphon, Limonium brunneri, Lotus jacobaeus, Lotus brunneri та рідкісні екземпляри прадавнього дракового дерева (Dracaena draco caboverdeana).[1]
Тваринний світ вражає орнітологічним різноманіттям — саме в тутешніх чагарниках мешкає рідкісна ендемічна очеретянка кабо-вердська (Acrocephalus brevipennis) та всюдисущий горобець кабо-вердський (Passer iagoensis). Поміж базальтових скель снують ендемічні стінні гекони Tarentola rudis та сцинки Chioninia vaillantii. Прибережні води багаті на пелагічну рибу, а піщані пляжі в районах Педра-Бадежу та Таррафалу є важливими світовими резерватами для гніздування морської черепахи логгерхед (Caretta caretta).[1]
Головним осередком збереження унікальної екосистеми острова є природний парк Серра-Малагета (Parque Natural de Serra Malagueta) площею понад 770 га. Тут, в оточенні евкаліптового лісу, ростуть старі баобаби, у тому числі найбільший у світі баобаб, а також драконові дерева віком кілька сотень років. Природний парк розміщений по дорозі з Праї в Таррафал за три кілометри від міста Ассамада. Водно-болотні угіддя Педра-Бадежу внесені до списку Рамсарських угідь.[2][3]
На острові вирощують тропічні фрукти — банан, папая, манго, фінік, комбакос тощо. За рослинне багатство острів Сантьягу часто називають хлібним кошиком архіпелагу Кабо-Верде.
2015 року вчені, які проводять розкопки на острові Сантьягу, припустили що він зазнав удару мегацунамі 73 тис років тому, яке було викликане вибуховим виверженням вулкана Фогу, який розміщений на відстані 50 км від острова. Потужності хвилі додав обвал стінок вулкана. За загальним підрахунками вчених, висота хвилі становила 170 м. Маса деяких валунів, викинутих на круті береги Сантьягу під час палеоцунамі, становить понад 700 т. Вони лежать на висоті 200 м над рівнем моря.[4][5]
Історія
Перше португальське поселення з'явилось тут 1462 року. Перше поселення було збудоване генуезьким мореплавцем на португальській службі Антоніо да Нолі, який побудував у південній частині острова перше укріплене поселення Рібейра-Гранді (Ribeira Grande) (сучасне місто Сідаде-Велья — порт. Cidade Velha, «старе місто»). Сідаде-Велья став першим містом в світі, побудованим європейцями в тропічних широтах. 1533 року тут з'явився собор і перша католицька парафія. Острів був перевалочним пунктом усіх подорожей з Європи до Африки та Америки. Протягом тривалого часу Сідаде-Велья залишався ключовим морським портом на роздоріжжі Африки, Америки, Європи та Індії, в якому суду поповнювали свої запаси продовольства і прісної води, і слугував перевалочним пунктом для рабів, вивезених з Африки на плантації Південної Америки.
Над містом височить фортеця Св. Філіпа (Fortaleza de São Filipe), яка захищала місто від нападів піратів. Знаменитий сер Френсіс Дрейк безуспішно намагався заволодіти фортецею 1585 року. Поступово навколо Сідаде-Велья на всьому острові Сантьягу виникали нові поселення (São Domingos, Assomada, Tarrafal, Pedra Badejo, Calheta).
16 січня 1832 року острів відвідав корабель «Бігль» з Чарльзом Дарвіном на борту.[6] Дарвін оглянув острів та описав його геологію і рельєф:
| З моря околиці Порто-Праї виглядають пустельними. Вулканічний вогонь минулих століть і бурхлива спека тропічного сонця зробили ґрунт у багатьох місцях непридатним для рослинності. Місцевість поступово піднімається пласкими виступами, за якими розкидані то там, то сям конічні пагорби із затупленими вершинами, а на горизонті тягнеться неправильний ланцюг більш високих гір ... |
Столиця держави Кабо-Верде місто Прая (Praia) розташована за 13 км на схід від Сідаде-Велья.
23 жовтня 2005 року в Праї рейсом Лісабон — Прая був урочисто відкритий другий у країні (після острова Саль) міжнародний аеропорт (найбільший міжнародний аеропорт країни), який з'єднав її з європейськими містами.
Населення

Острів Сантьягу — найбільший і найзаселеніший у Кабо-Верде. За даними перепису населення 2021 року, тут мешкало 269370 осіб, що становить понад 55 % від усього населення архіпелагу. Порівняно з 2010 роком демографічний показник залишається стабільним із тенденцією до урбанізації. Головним осередком економічного та суспільного життя є столиця країни — місто Прайя, у якому зосереджено понад 140 тисяч жителів. Населення острова складається переважно з креолів, чия культура поєднує африканські та португальські традиції. Сантьягу характеризується високою щільністю людських ресурсів, активною внутрішньою міграцією з інших островів та молодим віковим профілем громади. Окрім столиці, важливими демографічними центрами є міста Ассомада та Педра-Бадежу.[7]
Населені пункти
- Ассумада
- Кальєта-де-Сан-Мігел
- Канселу
- Педру-Бадеха
- Пікуш
- Прая
- Прая-Баїкшу
- Рібейра-да-Барка
- Рібейра-да-Прата
- Руї-Важ
- Сан-Домінгус
- Сан-Франсішку
- Сідаде-Велья
- Таррафал
- Чан-Бом
Адміністративний поділ
| Острів | Муніципалітет | Спільнота |
|---|---|---|
| Сантьягу | Прая | Носса-Сеньйора-да-Граса |
| Сан-Домінгус | Носса-Сеньйора-да-Луш | |
| Сан-Ніколау-Толентіну | ||
| Санта-Катаріна | Санта-Катаріна | |
| Сан-Сальвадор-Мунду | Сан-Сальвадор-Мунду | |
| Санта-Круж | Сантьягу-Майор | |
| Сан-Лореншу-душ-Оргауш | Сан-Лореншу-душ-Оргауш | |
| Рібейра-Гранде-де-Сантьягу | Сантіссіму-Номе-де-Жесуш | |
| Сан-Жуан-Батішта | ||
| Сан-Мігел | Сан-Мігел-Арканжу | |
| Таррафал | Санту-Амару-Абаде |
Примітки
- ↑ а б Biodiversity of Santiago Island Flora and Fauna
- ↑ Parque Natural de Serra Malagueta Conservation Report
- ↑ Instituto Nacional de Estatística de Cabo Verde — Profile of Santiago
- ↑ Ancient tsunami heaved 700-ton boulders over island cliffs. Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Island boulders reveal ancient mega-tsunami. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Навколосвітня подорож Чарлза Дарвіна
- ↑ City Population — Cape Verde: Islands, Municipalities, Cities & Towns (Census 2021 Results)
Література
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
- Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 1. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 672 с. (рос.)
- Вальтер Г. Растительность Земного шара. Эколого-физиологическая характеристика / Пер. с нем. под ред. П. Б. Виппер. — Т. 1. Тропические и субтропические зоны. — М. : Прогресс, 1968. — 551 с. (рос.)
- Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. (рос.)
- Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
- Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : Навч.-метод. посібник. — Львів : Видавн. центр ЛНУ, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3
- Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7.
- Пузанов І. І. Зоогеографія : Підручник. — Київ—Львів : Рад. школа, 1949. — 504 с.
- Решетило О. Зоогеографія: Навч. посібник. — Львів. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — 232. с. — ISBN 978-966-613-977-4.
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
Посилання
- Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021
- Про острів [Архівовано 31 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- В Африці виявлено сліди стародавнього суперцунамі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Biodiversity of Santiago Island Flora and Fauna
- Instituto Nacional de Estatística de Cabo Verde — Profile of Santiago
- Parque Natural de Serra Malagueta Conservation Report
- IUCN Red List of Threatened Species. Species assessment of Cabo Verde (Santiago)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

