YaChudo

Фенофібрат

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Фенофібрат (продається під торговою маркою Tricor та інш.) є пероральним препаратом класу фібратів, який використовується для лікування аномальних рівнів ліпідів у крові.[1] Порівняно зі статинами його використовують рідше, оскільки він лікує інший тип аномалії холестерину, ніж статини. У той час як для статинів існують переконливі докази щодо зниження ризику серцево-судинних захворювань і смертності, для фенофібрату такі докази стосуються лише окремих груп людей з підвищеним рівнем тригліцеридів і зниженим рівнем холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ).[1][2][3] Фенофібрат рекомендується вживати одночасно зі зміною дієти.[1]

Поширені побічні ефекти включають проблеми з печінкою, проблеми з диханням, біль у животі, проблеми з м'язами та нудоту.[1] Серйозні побічні ефекти можуть включати токсичний епідермальний некроліз, рабдоміоліз, жовчні камені та панкреатит.[1] Не рекомендується застосування під час вагітності та годування груддю.[4][5]

Фенофібрат був запатентований у 1969 році, а в медичну практику увійшов у 1975 році.[6] На ринку також присутні його дженерики.[4] У 2022 році він посів 88-ме місце серед ліків, які найчастіше призначають у Сполучених Штатах, понад 7 мільйонів рецептів.[7][8]

Медичне використання

Фенофібрат в основному використовується при первинній гіперхолестеринемії або змішаній дисліпідемії. Фенофібрат може уповільнити прогресування діабетичної ретинопатії та потребу в інвазивному лікуванні, такому як лазерна терапія, у пацієнтів з діабетом 2-го типу з наявною ретинопатією.[9][10][11] Спочатку він був показаний для лікування діабетичної ретинопатії у пацієнтів з діабетом 2-го типу та діабетичною ретинопатією в Австралії.[12] Широкомасштабні міжнародні дослідження FIELD і ACCORD-Eye показали, що терапія фенофібратом зменшила потребу у лазерному лікуванні діабетичної ретинопатії на 1,5 % протягом 5 років, а також зменшила прогресування ураження на 3,7 % протягом 4 років.[9][10][11][13]

Фенофібрат, вірогідно, знижує ризик ампутації нижче гомілки у пацієнтів з діабетом 2-го типу без ураження мікросудин.[14] Дослідження FIELD показало, що фенофібрат у дозі 200 мг на добу знижує ризик будь-якої ампутації на 37 % незалежно від глікемічного контролю, наявності або відсутності дисліпідемії.[14][15]  Однак, когорта учасників, які пройшли ампутацію, більш ймовірно, мали попередні серцево-судинні захворювання (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда), у них довше тривав діабет і вони від початку мали невропатию.[14][15]

Фенофібрат використовується як додаткова терапія при високому рівні сечової кислоти в крові у людей з подагрою. Однак цей стан не входить до переліку зареєстрованих показань і вважається використанням «офф-лейбл» («не за призначенням»).[16]

Фенофібрат використовується як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), загального холестерину, тригліцеридів (ТГ) і аполіпопротеїну B (apo B), а також для підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у дорослих із первинною гіперхолестеринемією або змішаною дисліпідемією.[17]

Тяжка гіпертригліцеридемія типу IV або V

Фенобібрат використовують для лікування дорослих з тяжкою гіпертригліцеридемією. Поліпшення контролю глікемії у діабетиків із хіломікронемією натще зазвичай зменшує потребу у фармакологічному втручанні.[17]

Статини залишаються першою лінією лікування холестерину в крові. Рекомендації AHA від 2013 року не знайшли доказів користі від регулярного використання додаткових ліків.[18]

Крім того, у 2016 році FDA зробило заяву про «відкликання схвалення показань, пов'язаних із сумісним застосуванням зі статинами в таблетках із пролонгованим вивільненням ніацину та капсулах з уповільненим вивільненням фенофібринової кислоти», зазначивши, що «агентство дійшло висновку, що сукупність наукових доказів більше не підтверджує висновок про те, що зниження рівня тригліцеридів та/або підвищення рівня ЛПВЩ у пацієнтів, які приймають статини, призводить до зниження ризику серцево-судинних подій. Згідно з цим висновком, FDA визначило, що переваги таблеток з подовженим вивільненням ніацину і капсул з уповільненим вивільненням фенофібринової кислоти для спільного прийому зі статинами більше не переважають ризики, і схвалення для цього показання слід відкликати».[19]

Протипоказання

Фенофібрат протипоказаний при:[17]

  • важкій втраті функції нирок, включаючи діаліз
  • активному захворюванні печінки, включаючи первинний біліарний цироз і неясні порушення печінкової функції, що тривають
  • наявній хворобі жовчного міхура
  • грудному вигодовуванні
  • гіпотиреоїдизмі
  • відомій гіперчутливості до фенофібрату або фенофібричної кислоти

Несприятливі ефекти

Найбільш поширеними несприятливими явищами (>3 % пацієнтів при одночасному прийомі статинів) є[20]

  • головний біль
  • біль у спині
  • назофарингіт
  • нудота
  • міалгія
  • біль у суглобах
  • діарея
  • інфекції верхніх дихальних шляхів
  • камені у нирках

Попередження

Якщо фенофібрат і статин призначають як комбіновану терапію, рекомендується застосовувати фенофібрат вранці, а статин — увечері, щоб пікові дози не збігалися.[21]

  • необхідна обережність при одночасному лікуванні пероральними антикоагулянтами кумадину (наприклад, варфарином). Необхідна регуляція дози кумадіну, щоб підтримувати протромбіновий час/МНВ на бажаному рівні, щоб запобігти кровотечі.[20]

Передозування

Спеціального лікування передозування не існує. Показано загальне підтримуюче лікування, включаючи моніторинг життєво важливих ознак і спостереження за клінічним станом. Гемодіаліз не слід розглядати як варіант лікування передозування, оскільки фенофібрат сильно зв'язується з білками плазми.[20]

Взаємодії

  • Секвестранти жовчних кислот (наприклад, холестирамін, колестипол тощо): якщо їх приймати разом, смоли жовчних кислот можуть зв'язуватися з фенофібратом, що призводить до зниження абсорбції фенофібрату. Щоб максимізувати всмоктування, пацієнтам необхідно відокремити введення щонайменше за 1 годину до або через 4-6 годин після прийому секвестранту жовчних кислот.[20]
  • Імунодепресанти (наприклад, циклоспорин або такролімус): при одночасному застосуванні імунодепресантів і фенофібрату існує підвищений ризик порушення функції нирок.
  • Антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин): як зазначалося раніше, фенофібрат взаємодіє з кумадиновими антикоагулянтами, збільшуючи ризик кровотечі. Може знадобитися коригування дози антагоніста вітаміну К.[20]
  • Статини: комбінація статинів і фенофібрату може збільшити ризик рабдоміолізу або міопатії.

Механізм дії

В основі дії лежить посилений катаболізм багатих на тригліцериди частинок і знижена секреція ЛПДНЩ. Вплив на метаболізм ЛПВЩ пов'язаний зі змінами в експресії аполіпопротеїну ЛПВЩ.[22]

Фенофібрат є похідним фібрату, проліками, що містить фенофібринову кислоту, пов'язану з ізопропіловим ефіром. Він знижує рівень ліпідів шляхом активації рецептора альфа, що активується проліфератором пероксисом (PPARα). PPARα активує ліпопротеїнліпазу та знижує апопротеїн CIII, що посилює ліполіз і виведення частинок, багатих на тригліцериди, із плазми.[22]

PPARα також підвищує рівень апопротеїнів AI та AII, знижує рівень апопротеїну B, що містить ЛПДНЩ та ЛПНЩ, і підвищує рівень апопротеїну AI та AII, що містить ЛПВЩ.

Рецептури

Фенофібрат доступний у кількох формах і продається під кількома торговими марками, зокрема:

  • Tricor від AbbVie
  • Ліпофен від Kowa Pharmaceuticals America Inc
  • Лофібра від Teva
  • Ліпантил, Ліпідил, Ліпантил мікро та Супраліп від Abbott Laboratories
  • Фенокор-67 від Ordain Health Care
  • Феногал від SMB Laboratories
  • Антара від Oscient Pharmaceuticals
  • Тричек від Zydus (Канада)
  • Аторва ТГ від Zydus Medica
  • Голіп від GolgiUSA
  • Станліп від Sun Pharma (Індія)

Рецептури можуть відрізнятися за фармакокінетичними властивостями, зокрема біодоступністю; деякі слід приймати під час їди, тоді як інші можна приймати незалежно від їди.[23]

Холінова сіль фенофібрату доступна в Сполучених Штатах, продається як Trilipix, і її можна приймати незалежно від їди.[20][24]

Присутність у навколишньому середовищі

Фенофібринова кислота була однією з 12 сполук, ідентифікованих у зразках мулу, взятих з 12 очисних споруд у Каліфорнії, які були пов'язані з естрогенною активністю in vitro.[25]

Історія

Фенофібрат був вперше синтезований у 1974 році як похідне клофібрату та спочатку продавався у Франції. Спочатку він був відомий як процетофен, а пізніше був перейменований у фенофібрат, щоб відповідати рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо міжнародної непатентованої назви.[26]

Фенофібрат був розроблений компанією Groupe Fournier SA з Франції.

У Сполучених Штатах формулу Tricor було змінено в 2005 році. Це переформулювання було суперечливим, розглядалося як спроба придушити конкуренцію з боку дженериків[27] і стало предметом антимонопольного судового розгляду компанії Teva.[27]

Список літератури

  1. ↑ а б в г д Fenofibric Acid/Fenofibrate Monograph for Professionals. Drugs.com. American Society of Health-System Pharmacists. Процитовано 3 березня 2019.
  2. ↑ Ginsberg HN, Elam MB, Lovato LC, Crouse JR, Leiter LA, Linz P та ін. (Квітень 2010). Effects of combination lipid therapy in type 2 diabetes mellitus. The New England Journal of Medicine. 362 (17): 1563—1574. doi:10.1056/NEJMoa1001282. PMC 2879499. PMID 20228404.
  3. ↑ Kim NH, Han KH, Choi J, Lee J, Kim SG (Вересень 2019). Use of fenofibrate on cardiovascular outcomes in statin users with metabolic syndrome: propensity matched cohort study. BMJ. 366: l5125. doi:10.1136/bmj.l5125. PMC 6763755. PMID 31562117.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  4. ↑ а б British national formulary : BNF 76 (вид. 76). Pharmaceutical Press. 2018. с. 198. ISBN 9780857113382.
  5. ↑ Fenofibrate Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Drugs.com (англ.). Процитовано 3 березня 2019.
  6. ↑ Analogue-based Drug Discovery. John Wiley & Sons. 2006. с. 474. ISBN 9783527607495.
  7. ↑ The Top 300 of 2022. ClinCalc. Архів оригіналу за 30 серпня 2024. Процитовано 30 серпня 2024.
  8. ↑ Fenofibrate Drug Usage Statistics, United States, 2013 - 2022. ClinCalc. Процитовано 30 серпня 2024.
  9. ↑ а б Wong TY, Simó R, Mitchell P (Липень 2012). Fenofibrate - a potential systemic treatment for diabetic retinopathy?. American Journal of Ophthalmology. 154 (1): 6—12. doi:10.1016/j.ajo.2012.03.013. PMID 22709833.
  10. ↑ а б Keech AC, Mitchell P, Summanen PA, O'Day J, Davis TM, Moffitt MS та ін. (Листопад 2007). Effect of fenofibrate on the need for laser treatment for diabetic retinopathy (FIELD study): a randomised controlled trial. Lancet (English) . 370 (9600): 1687—1697. doi:10.1016/S0140-6736(07)61607-9. PMID 17988728.
  11. ↑ а б Chew EY, Davis MD, Danis RP, Lovato JF, Perdue LH, Greven C та ін. (Грудень 2014). The effects of medical management on the progression of diabetic retinopathy in persons with type 2 diabetes: the Action to Control Cardiovascular Risk in Diabetes (ACCORD) Eye Study. Ophthalmology (English) . 121 (12): 2443—2451. doi:10.1016/j.ophtha.2014.07.019. PMC 4252767. PMID 25172198.
  12. ↑ Australian Public Assessment Report for fenofibrate. TGA. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
  13. ↑ Fazio S (Червень 2009). More clinical lessons from the FIELD study. Cardiovascular Drugs and Therapy. 23 (3): 235—241. doi:10.1007/s10557-008-6160-5. PMID 19160032.
  14. ↑ а б в Rajamani K, Colman PG, Li LP, Best JD, Voysey M, D'Emden MC та ін. (Травень 2009). Effect of fenofibrate on amputation events in people with type 2 diabetes mellitus (FIELD study): a prespecified analysis of a randomised controlled trial. Lancet. 373 (9677): 1780—1788. doi:10.1016/S0140-6736(09)60698-X. PMC 2687887. PMID 19465233.
  15. ↑ а б Steiner G (Жовтень 2009). How can we improve the management of vascular risk in type 2 diabetes: insights from FIELD. Cardiovascular Drugs and Therapy. 23 (5): 403—408. doi:10.1007/s10557-009-6190-7. PMID 19757004.
  16. ↑ Khanna D, Fitzgerald JD, Khanna PP, Bae S, Singh MK, Neogi T та ін. (Жовтень 2012). 2012 American College of Rheumatology guidelines for management of gout. Part 1: systematic nonpharmacologic and pharmacologic therapeutic approaches to hyperuricemia. Arthritis Care & Research. 64 (10): 1431—1446. doi:10.1002/acr.21772. PMC 3683400. PMID 23024028.
  17. ↑ а б в TRICOR (fenofibrate) Package Insert (PDF). Abbot Laboratories. Жовтень 2010.
  18. ↑ Stone NJ, Robinson JG, Lichtenstein AH, Bairey Merz CN, Blum CB, Eckel RH та ін. (Червень 2014). 2013 ACC/AHA guideline on the treatment of blood cholesterol to reduce atherosclerotic cardiovascular risk in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 129 (25 Suppl 2): S1-45. doi:10.1161/01.cir.0000437738.63853.7a. PMID 24222016.
  19. ↑ AbbVie Inc. et al; Withdrawal of Approval of Indications Related to the Coadministration With Statins in Applications for Niacin Extended-Release Tablets and Fenofibric Acid Delayed- Release Capsules (PDF). Food and Drug Administration. 18 квітня 2016.
  20. ↑ а б в г д е ж и к л Fenofibric Acid FDA Label Prescribing InformationFDA Label Information (PDF). FDA.
  21. ↑ Wierzbicki AS, Mikhailidis DP, Wray R, Schacter M, Cramb R, Simpson WG, Byrne CB (2003). Statin-fibrate combination: therapy for hyperlipidemia: a review. Current Medical Research and Opinion. 19 (3): 155—168. doi:10.1185/030079903125001668. PMID 12814127.
  22. ↑ а б Staels B, Dallongeville J, Auwerx J, Schoonjans K, Leitersdorf E, Fruchart JC (Листопад 1998). Mechanism of action of fibrates on lipid and lipoprotein metabolism. Circulation. 98 (19): 2088—2093. CiteSeerX 10.1.1.1004.321. doi:10.1161/01.cir.98.19.2088. PMID 9808609.
  23. ↑ Ling H, Luoma JT, Hilleman D (Квітень 2013). A Review of Currently Available Fenofibrate and Fenofibric Acid Formulations. Cardiology Research. 4 (2): 47—55. doi:10.4021/cr270w. PMC 5358213. PMID 28352420.
  24. ↑ Alagona P (Травень 2010). Fenofibric acid: a new fibrate approved for use in combination with statin for the treatment of mixed dyslipidemia. Vascular Health and Risk Management. 6: 351—362. doi:10.2147/vhrm.s6714. PMC 2879297. PMID 20531954.
  25. ↑ Black GP, He G, Denison MS, Young TM (Травень 2021). Using Estrogenic Activity and Nontargeted Chemical Analysis to Identify Contaminants in Sewage Sludge. Environmental Science & Technology. 55 (10): 6729—6739. Bibcode:2021EnST...55.6729B. doi:10.1021/acs.est.0c07846. PMC 8378343. PMID 33909413.
  26. ↑ Lalloyer F, Staels B (Травень 2010). Fibrates, glitazones, and peroxisome proliferator-activated receptors. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 30 (5): 894—899. doi:10.1161/ATVBAHA.108.179689. PMC 2997800. PMID 20393155.
  27. ↑ а б Abbott's request to dismiss the antitrust charge over Tricor was rejected. FDANews, Drug Daily Bulletin. 1 червня 2006.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).