Фауст Вранчич
| Фауст Вранчич | |
|---|---|
| Народився | 1 січня 1551[1][2] Шибеник, Адріатична Хорватіяd, Хорватія[2] |
| Помер | 27 січня 1617[3][1][2] (66 років) Венеція, Венеційська республіка[3][2][4] |
| Поховання | Првич-Лука[2] |
| Країна | |
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, дипломат, інженер, архітектор, гуманіст епохи Відродження, винахідник, філолог, науковець, католицький єпископ |
| Alma mater | Падуанський університет[2] |
| Галузь | універсальна людина, філологія[5] і дослідження[5] |
| Посада | Roman Catholic Bishop of Csanádd |
| Батько | Mihovil Vrančićd[6] |

Фауст Вранчич ( 1 січня 1551
, Шибеник, Адріатична Хорватіяd
— 27 січня 1617
, Венеція
)) (хорв. Faust Vrančić, італ. Fausto Veranzio) — універсальний хорватський науковець епохи пізнього ренесансу, перша людина, яка успішно випробувала парашут.
Наукові винаходи
Фауст Вранчич створив перший словник п'яти мов (Dictionarium quinque nobilissimarum Europeae linguarum; Latinae, Italicae, Germanicae, Dalmaticae et Hungaricae), виданий в Венеції в 1595.
Ф. Вранчич не є винахідником ідеї парашута, чиї корені йдуть в східну традицію. Перший європейський ескіз парашута зберігається в Британському Музеї, і датується другою половиною XV століття. Один з найвідоміших начерків парашута належить Леонардо да Вінчі, з ескізів якого Вранчич і зібрав свою модель парашута. Існує легенда що Вранчич успішно випробував модель парашуту в 1617. Згідно з легендою, він стрибнув із дзвіниці в Братиславі висотою 86 м, використовуючи натягнуту на дерев'яну раму тканину розмірами 6x6 метрів. Пізніше він повторював свої стрибки, насамперед у Венеції, проте жодних доказів на підтвердження цієї легенди не існує.
Крім цього, Ф. Вранчич вперше розробив плани залізного підвісного моста. Побудовано такі мости були, однак, лише в XVIII столітті.
Родина
Дядьком Ф.Вранчича був відомий релігійний діяч, єпископ Антун Вранчич.
Примітки
- ↑ а б Ivetic E. VERANZIO, Fausto — Roma: Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2021. — Vol. 98.
- ↑ а б в г д е ж Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119498332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
Джерела
- «Bridges and men», Joseph Gies, Doubleday, University of Michigan, 2009
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).