Трібо
| Тип | ТОВ |
|---|---|
| Правова форма | товариство з обмеженою відповідальністю |
| Галузь | машинобудування |
| Спеціалізація | гальмівні системи, фрикційні матеріали |
| Засновано | 1 липня 1979 |
| Штаб-квартира | Україна, Біла Церква, проспект Незалежності, 95 |
| Територія діяльності | Україна, Чехія |
| Попередні назви | ДП «Білоцерківський завод АТВ» (1979–1996) ВАТ «Трібо» (1996–2010) |
| Ключові особи | Єфименко Костянтин Олексійович (голова Ради директорів) Савчук Олег Васильович (генеральний директор)[1] |
| Продукція | гальмівні колодки, накладки |
| Співробітники | 299 осіб (станом на 31.12.2024)[2] |
| Дочірні компанії | Tribo Rail UK Ltd (Бері, Велика Британія) |
| tribo | |
| | |
Група компаній «Трібо» (англ. Tribo) — один із найбільших східноєвропейських виробників гальмівних систем та фрикційних матеріалів[3][4][5].
Має розвинену мережу виробничих потужностей в Україні та Чехії. Експортує продукцію у більш як 20 країн світу. Головний офіс розташований у місті Біла Церква Київської області[6][7].
Історія
1 липня 1979 року було запущено першу лінію ДП «Білоцерківський завод АТВ»[8]. У 1979—1996 роках відбувався розвиток основних виробничих потужностей та освоєння виробництва нових матеріалів і технологій відповідно до потреб галузі.
У 1996 році ДП «Білоцерківський завод АТВ» було перейменовано на ВАТ «Трібо»[9][8].
З 2003 року компанія пройшла низку державних та міжнародних сертифікацій (ISO 9001:2000, ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, ISO/TS 16949:2009, ISO 9001:2008)[10][8].
У 2005 році було відкрито представництво «Трібо» в Казахстані, а у 2009 налагоджено випуск гальмівних колодок для вантажних та пасажирських вагонів[11]. Підприємство є єдиним виробником цієї продукції в країні[12].
2008 року у місті Бакстон (Велика Британія) було створено сестринську (дочірню) компанію під назвою TriboRail, що спеціалізується на виробництві гальмівних виробів для залізничного транспорту Європи[13]. У 2010 «Трібо» здійснила ребрендинг компанії та відкрила новий цех для розширення виробництва TriboRail[8].
У 2013 році, на території заводу «Трібо» у Білій Церкві, було відкрито випробувальні лабораторії «Tribo R&D» та «Євротест». «Tribo R&D» призначена для проведення сертифікаційних стендових випробувань фрикційних виробів[14][15]. Призначенням лабораторії «Євротест» є випробування гальмівних колодок для комерційної техніки на динамометрі TecSA (Італія). Цього ж року відбулося відкриття нового цеху Tribo Tools з виробництва прес-форм, штампів і технологічної оснастки[14][16].
У 2018 році компанія налагодила виробництво стального дроту та фібри, а також пройшла сертифікаційний аудит згідно міжнародного стандарту якості автомобільної промисловості IATF 16949:2016[17].
Протягом 2018-2019 років завод почав експортувати продукцію до країн Африки[18][19].
У 2024 році компанія почала виготовляти гальмівні колодки для легкових авто[20].
Продукція

Компанія спеціалізується на виробництві гальмівних систем, фрикційних гальмівних виробів та ущільнювальних матеріалів для автомобільної техніки, бурових та шахтних установок, залізничного транспорту і метрополітену, сільськогосподарської техніки українського та імпортного виробництва.
Загальна кількість найменувань, включно з продукцією власного проєктування, складає близько 300 позицій[21][15].
Продукція компанії представлена на українському ринку та експортується до Великої Британії, Казахстану, Узбекистану, Грузії, Естонії, Туреччини, Чехії, Молдови, Латвії, Литви та інших країн[6][2]. Рекомендована, зокрема, до використання на заводах «АвтоКрАЗ», «Ростсільмаш», «ХТЗ», «Південмаш»[22][23]. Продукція "Трібо" є акредитованим постачальником Alstom, Irish Rail та Škoda [24]. Застосовується до оснащення рухомого складу «Укрзалізниці»[25].
Участь у міжнародних виставках
- Міжнародна виставка промисловості залізничного транспорту InnoTrans (Берлін, Німеччина)[26][27]
- Міжнародна виставка RailTex 2011 (Бірмінгем, Велика Британія)[28]
- Перша міжнародна виставка Rail Expo 2017 (Київ, Україна)[29]
Також «Трібо» бере участь у галузевих наукових конференціях, організовує подібні заходи в Україні[30]. Проводить екскурсії на власне виробництво для студентів і молоді[31].
Відзнаки та нагороди
- 2003 — Диплом кращого підприємства нафтохімічної промисловості України[8]
- 2004 — лауреат Всеукраїнського конкурсу «100 найкращих товарів України»[8]
Примітки
- ↑ Про підприємство. Органи управління. tribo.ua. Трібо. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 28 лютого 2018. [Архівовано 2017-04-13 у Wayback Machine.]
- ↑ а б https://opendatabot.ua/c/35046274.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Дмитрий КОНОВАЛОВ (06.03.2015). Белоцерковский завод «Трибо» стал локомотивом отрасли. www.ukraineindustrial.info (рос.) . Украина промышленная, Магістраль. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Олег Зайцев. Украинская запчасть для любого транспортного средства. www.web-standart.net (рос.) . "Металл бюллетень. Украина" – №5, 2006. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018. [Архівовано 2018-01-29 у Wayback Machine.]
- ↑ «Трибо» выставили на биржевые торги. www.dsnews.ua (рос.) . Деловая Столица. 26.12.2005. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ а б Павло Волошин (28.10.2017). Білоцерківський завод гальмівних виробів «Трібо» протягом 2017 року експортував у країни ЄС продукції на понад 17 млн грн. uprom.info. Національний промисловий портал. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Украина: Белоцерковский завод тормозных изделий «Трибо» наладил поставки в ЕС. ukrmach.dp.ua (рос.) . Машиностроение Украины и мира. 04.11.2017. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ а б в г д е Історія. tribo.ua. Трібо. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 30 січня 2018. [Архівовано 2017-04-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році. zakon0.rada.gov.ua. База данных Законов Украины. 20.10.1995. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Ресертификационный аудит ООО «Белоцерковский завод «Трибо». tms-ua.com (рос.) . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ О компании. История. tribo.kz (рос.) . Трибо. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ О компании. tribo.kz (рос.) . Трибо. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Our Company. www.triborail.com (англ.) . TriboRail. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2017. [Архівовано 2017-12-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Максим Белановский. Triboлогия по-украински // Журнал autoExpert. — № 9 (2013). Архівовано з джерела 25 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
- ↑ а б Tribo – лидер украинской трибологии. info-parts.com.ua (рос.) . Info-parts. 01 Октябрь 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- ↑ Відкриття нового цеху з виробництва прес-форм Tribo Tools. tribo.ua. Трібо. 08.11.2013. Процитовано 28 січня 2017.
- ↑ Литвиненко, Арсен (18 вересня 2018). Компанія "Трібо" встановило нову лінію для виробництва стального волокна та фібри. Національний Промисловий Портал (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Гура, Євген (23 грудня 2018). Білоцерківські гальмівні колодки постачатимуть в Африку. Національний Промисловий Портал (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Gazeta.ua (12 січня 2019). Білоцерківські гальмівні колодки постачають в Африку. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Життя без МАЗ та БелАЗ. Tribo Єфименка почала випускати гальмівні колодки для легкових авто і хоче стати на конвеєри Volkswagen і Renault. На що вона розраховує — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 4 грудня 2024. Процитовано 15 травня 2025.
- ↑ Продукти. tribo.ua. Трібо. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017. [Архівовано 2017-02-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Про підприємство. tribo.ua. Трібо. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 28 лютого 2018. [Архівовано 2017-02-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Украина: Белоцерковский завод тормозных изделий «Трибо» наладил поставки в ЕС. ukrmach.dp.ua (рос.) . Машиностроение Украины и мира. 04.11.2017. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Українські виробники на Trako 2023: TRIBO. Railway Supply. 18.09.2023.
- ↑ Волошин Павло (31.08.2017). Білоцерківський завод «Трібо» поставив «Укрзалізниці» близько 25 тис. колодок та зекономив Україні $1 млн. uprom.info. Національний промисловий портал. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Новини. Виставка InnoTrans 2012. tribo.ua. Трібо. 27.08.2012. Процитовано 30 січня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ InnoTrans 2018, 18-21 September, Berlin, List of Exhibitors (PDF). www.innotrans.de (англ.) . Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2017. [Архівовано 2017-12-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Участь у виставці RailTex 2011-Лондон. tribo.ua. Трібо. 29.06.2011. Процитовано 28 січня 2017.
- ↑ Міжнародна виставка Rail Expo Учасники. promgruz.com. Міжнародна виставка Rail Expo. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Белоцерковский завод «Трибо» стал локомотивом отрасли. www.ukraineindustrial.info (рос.) . Украина промышленная. 06.03.2015. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Бабань В.П. (21.03.2017). Екскурсійно-практичне заняття на АТ "Трібо". btsau.edu.ua. БНАУ. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
Посилання
- Офіційний сайт компанії «Трібо» [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] (укр.) (англ.) (рос.)
- Канал компанії «Трібо» на YouTube
- Офіційна сторінка компанії "Трібо" у Facebook (укр.)
- Офіційна сторінка компанії "Трібо" в Instagram (укр.)
- Офіційна сторінка компанії "Трібо" у LinkedIn (англ.)
- Компанія «Трібо» [Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine.] у Каталозі провідних компаній України
- Компанія з виробництва фрикційних та гальмівних виробів Трібо локалізувало виготовлення дроту. uprom.info. Національний промисловий портал. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
