Тімішоара
| Тімішоара | |
|---|---|
| рум. Timișoara | |
|
герб прапор | |
Площа Вікторієй та православний кафедральний собор у Тімішоарі | |
| Основні дані | |
| 45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д. / 45.74833° пн. ш. 21.22528° сх. д. | |
| Країна | Румунія |
| Регіон | |
| Адмінцентр | Timișoarad |
| Столиця для | Тіміш |
| Засновано | 1266[1] |
| Перша згадка | 1175 |
| Площа | 130,5 км² |
| Населення | 250 849 (2021) |
| · густота | 1922 осіб/км² |
| Висота НРМ | 90 м |
| Міста-побратими | Грац (14 травня 1982)[2][3][…], Новий Сад (3 серпня 2005)[2][5][…] |
| Телефонний код | (402) 56 |
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Тіміш) |
| Номери автомобілів | TM |
| GeoNames | 8334795 |
| OSM | r6927733 ·R |
| Поштові індекси | 300001–300789 |
| Міська влада | |
| Адреса | B-dul C.D. Loga, nr. 1, cod postal 300030[7] |
| mayor of Timișoarad | Nicolae Robu |
| Вебсайт | primariatm |
| Мапа | |
![]() | |
Тімішоара Тімішоара (Румунія) | |
| | |
Тімішоа́ра або Темешвар (рум. Timișoara, угор. Temesvár, серб. Temišvar) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм. П'яте (після Бухареста, Клужа-Напоки, Ясс і Констанці) за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр повіту Тіміш. Населення 250,9 тис. (2021). Площа 130,5 км².
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).[8]
| Клімат Тімішоари | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 16 | 18 | 27 | 32 | 34 | 38 | 39 | 40 | 39 | 33 | 27 | 16 | 40 |
| Середній максимум, °C | 2 | 5 | 11 | 18 | 23 | 26 | 28 | 28 | 25 | 18 | 11 | 4 | 17 |
| Середня температура, °C | −1 | 1 | 5 | 11 | 16 | 19 | 21 | 21 | 18 | 12 | 6 | 1 | 11 |
| Середній мінімум, °C | −5 | −3 | 0 | 5 | 10 | 13 | 15 | 14 | 11 | 6 | 2 | −1 | 5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −27 | −29 | −20 | −5 | −5 | 3 | 7 | 5 | −1 | −5 | −15 | −25 | −29 |
| Норма опадів, мм | 40 | 40 | 40 | 50 | 60 | 80 | 50 | 50 | 40 | 50 | 40 | 40 | 620 |
| Днів з дощем | 5 | 5 | 5 | 5 | 7 | 7 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 6 | 69 |
| Вологість повітря, % | 91 | 87 | 81 | 80 | 77 | 79 | 74 | 75 | 76 | 85 | 92 | 89 | 82 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Перша історична згадка про Тімішоару зустрічається у документі візантійського імператора Василя II від 1019 року як фортеця. До 1552 — угорське місто, далі — завойоване Османською імперією, під владою яких Тімішоара залишатиметься до 1716, доки австрійський принц Євгеній Савойський не завдав поразки османському гарнізону і приєднав Тімішоару до своїх володінь.
Під час австрійського правління місто переживе дві епідемії чуми (1738-1739 та 1762-1763).
9 серпня 1849 року біля міста австрійське військо Юліуса Гайнау завдало вирішальної поразки угорській армії Дембінського, через що угорський уряд передав усю владу Гергею і втік до Османської імперії, а армія Гергея (30 тисяч вояків, 8 тисяч коней, 144 гармати) панічно побігла назустріч російському третьому піхотному корпусу графа Рідигера і здалася йому 13 серпня у Вілягоші[9].
У 1918 р. Тімішоару намагалися приєднати до своєї території серби, а 1919 р. місто отримало румунську адміністрацію. У червні-липні 1944 р. Тімішоару бомбували війська США та Великої Британії, а у вересні її окупували сталінські війська.
16 грудня 1989 з народного виступу у Тімішоарі, викликаного рішенням влади про виселення пастора Ласло Текеша, почалася Румунська революція 1989 р. Власне, Тімішоара стала першим містом у Румунії, де було повалено комунізм.
Населення
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За даними перепису населення 2021 року[14] у місті проживали 250 849 осіб.
Національний склад населення міста[15]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 176 615 | 70,4 % |
| угорці | 8 313 | 3,3 % |
| серби | 2 776 | 1,1 % |
| німці | 2 189 | 0,9 % |
| роми | 745 | 0,3 % |
| болгари | 643 | 0,3 % |
| українці | 400 | 0,2 % |
| словаки | 275 | 0,1 % |
| італійці | 136 | <0,1 % |
| євреї | 111 | <0,1 % |
| чехи | 90 | <0,1 % |
| хорвати | 77 | <0,1 % |
| македонці | 76 | <0,1 % |
| турки | 45 | <0,1 % |
| росіяни-липовани | 43 | <0,1 % |
| греки | 23 | <0,1 % |
| поляки | 22 | <0,1 % |
| вірмени | 15 | <0,1 % |
| албанці | 14 | <0,1 % |
| русини | 9 | <0,1 % |
| татари | 8 | <0,1 % |
| інші народи | 622 | 0,2 % |
Рідною мовою назвали[16]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 178 371 | 71,1 % |
| угорська | 7 788 | 3,1 % |
| сербська | 2 327 | 0,9 % |
| німецька | 1 738 | 0,7 % |
| болгарська | 501 | 0,2 % |
| ромська | 444 | 0,2 % |
| українська | 296 | 0,1 % |
| словацька | 220 | <0,1 % |
| італійська | 136 | <0,1 % |
| чеська | 73 | <0,1 % |
| російська | 62 | <0,1 % |
| хорватська | 60 | <0,1 % |
| турецька | 37 | <0,1 % |
| польська | 19 | <0,1 % |
| їдиш | 19 | <0,1 % |
| грецька | 16 | <0,1 % |
| албанська | 14 | <0,1 % |
| македонська | 7 | <0,1 % |
| русинська | 5 | <0,1 % |
| інша мова | 633 | 0,3 % |
Також рідною мовою називали татарську та вірменську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[17]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 150 151 | 59,9 % |
| римо-католики | 15 218 | 6,1 % |
| п'ятдесятники | 4 774 | 1,9 % |
| баптисти | 3 147 | 1,3 % |
| не релігійні | 2 613 | 1,0 % |
| реформати | 2 488 | 1,0 % |
| атеїсти | 2 430 | 1,0 % |
| православні (сербська церква) | 2 083 | 0,8 % |
| греко-католики | 1 638 | 0,7 % |
| агностики | 1 099 | 0,4 % |
| інша релігія | 720 | 0,3 % |
| мусульмани | 648 | 0,3 % |
| свідки Єгови | 398 | 0,2 % |
| адвентисти | 389 | 0,2 % |
| євангелісти | 282 | 0,1 % |
| лютерани | 248 | <0,1 % |
| іудеї | 114 | <0,1 % |
| євангельські християни | 112 | <0,1 % |
| старообрядці | 102 | <0,1 % |
| унітарії | 49 | <0,1 % |
Також у місті проживають євангелісти аугсбурзького сповідання та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Економіка
Транспортний вузол. Машинобудування (електромотори, сільськогосподарські машини), текстильна і харчова (цукрова, спирто-горілчана, плодоконсервна тощо), хімічна, шкіряно-взуттєва, фарфоро-фаянсова промисловість. Побудовано нафтохімічний комбінат.[18]
Університети

- Університет «Політехніка»;
- Західний університет Тімішоари;
- Медичний університет ім. Віктора Бебеша — заснований 1946 р;
- Аграрний університет Банату та ветеринарії у Тімішоарі;
- Університет Дімітрія Кантеміра;
- Університет Тібіскус.
Пам'ятки архітектури
- церква і монастирі у стилі бароко (18 ст.);
- замок Яноша Гуняді (15-19 ст., нині обласний музей).
- театр (кінець 19 — початок 20 ст.).
З кінця 1940-х рр. реконструйовано центр міста, споруджено нову будівлю університету (1968), спорткомплекс (1969), готель «Контіненталь» (1971).
Аеропорт
Міжнародний аеропорт «Traian Vuia» (міжнародний індекс TSR) є другим за завантаженістю у Румунії після аеропорту у Бухаресті. Його використовують понад 10 авіакомпаній: Carpatair, Wizz Air, Wind Jet, Czech Airlines, Volareweb, Air Europe, Moldavian Airlines, MALEV, KLM, AlItalia, Air France. Найбільшою з них є Carpatair, що обслуговує понад 60% усіх напрямків.
Здійснюються перельоти за 12 напрямками: Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Україна, Молдова, Іспанія, Велика Британія та внутрішні рейси. Найпопулярнішими є перельоти до Італії (37%).
Відомі мешканці міста
- Андре Франсуа — французький мультиплікатор, народився у Тімішоарі;
- Арнольд Гаузер — народився у Тімішоарі;
- Роберт Дорнгельм — кінорежисер;
- Іоланда Балаш — олімпійська чемпіонка зі стрибків у висоту 1960 та 1964 рр;
- Ана Бландіана — румунська поетеса та есеїстка;
- Міхаель Харіш — ізраїльський політик, міністр торгівлі та промисловості Ізраїля;
- Іоан Голендер — оперний співак, баритон, очільник Віденської опери;
- Йон Івановіч — композитор, автор вальсу «Дунайські хвилі».[19]
- Маргарет Метценауер — оперна співачка, мецосопрано та драматичне сопрано.
- Джонні Вайссмюллер — американський плавець і актор виконавець ролі Тарзана.
- Віктор фон Дум — суперлиходій американських коміксів Marvel.
Галерея
-
Площа Унірій -
Музей мистецтва -
Площа Перемоги із Тімішоарським собором -
Квітковий годинник у парку
Перебували
- Ян Анджей Бучацький - польський шляхтич, дипломат (помер та був похований в місті).
Примітки
- ↑ Both Ș. Prima atestare documentară a Timişoarei, controversă printre istorici: „Singura dată neatacabilă este 1266“ — Adevărul.Ro, 2015.
- ↑ а б http://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=82
- ↑ https://www.graz.at/cms/beitrag/10153337/7771992/Temeswar.html
- ↑ https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=171
- ↑ https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=107
- ↑ http://www.novisad.rs/eng/links
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Клімат Тімішоари. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ Лихутин М.Д. Записки о походе в Венгрию в 1849 году. — Москва, 1875. — С. 232-233.
- ↑ Тімішоа́ра // Українська радянська енциклопедія — Київ: Головна редакція УРЕ, 1959. — Т. 11, кн. 1. — С. 265.
- ↑ Географический энциклопедический словарь: географические названия / под ред. В. М. Котляков — 3-е изд. — Москва: Большая российская энциклопедия, 1989. — С. 478. — 903 с. — ISBN 5-85270-216-1
- ↑ Great dictionary of geographical names / под ред. В. М. Котляков — Екатеринбург: Русское географическое общество, 2003. — С. 640. — 832 с. — ISBN 5-94799-148-9
- ↑ Populaţia stabilă pe judeţe, municipii, oraşe şi localităti componenete la RPL_2011 — INS.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Велика радянська енциклопедія
- ↑ «Дунайські хвилі»: Текст та ноти. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 20 листопада 2008. [Архівовано 2008-12-01 у Wayback Machine.]
Посилання
- Тімішоара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Timisoara Tourism (англ.)
- Мапа міста
- Фотографії міста
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).



