YaChudo

Констанца

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Констанца (значення).
Констанца
рум. Constanţa
Герб
Герб
Прапор
Прапор
герб
прапор
Панорама Констанци
Панорама Констанци
Панорама Констанци
Розташування міста Констанца
Основні дані
44°10′ пн. ш. 28°38′ сх. д. / 44.167° пн. ш. 28.633° сх. д.
КраїнаРумунія Румунія
Регіон Констанца
АдмінцентрConstanțad Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляКонстанца і Constanța Countyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗаснованоIII століття до н. е.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа124,89 км²
Населення263 707 осіб (1 грудня 2021) Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ1 м[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічна зонаДобруджа, Плато Північна Добруджа Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиАлександрія, Брест, Батумі, Гавана, Генуя, Ізмір, Йокогама, Кагул, Кальяо, Картахена, Мобіл, Логроньо, Одеса, Роттердам, Сантус, Стамбул, Сульмона, Тепебаші, Трапані, Турку, Салоніки, Шанхай, Форт-Лодердейл
Телефонний код
(402)
241 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames8334667
OSM ↑2367022 ·R (Констанца)
Поштові індекси900003–900746 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
АдресаBd. Tomis nr.51, cod 900725[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Constanțad Редагувати інформацію у ВікіданихRadu Ştefan Mazăre
Вебсайтprimaria-constanta.ro/PrimariaConstanta/Default.aspx
Мапа
Мапа
CMNS: Констанца у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Конста́нца (рум. Constanțaⓘ, болг. Кюстенджа, грец. Κωνστάντια, крим. Qöstence, тур. Köstence, осман. خوستينجي) — портове місто Румунії, на березі Чорного моря у Добруджі. Адміністративний центр жудця Констанца. Четверте за населенням місто Румунії.

Місто з прилеглим курортним районом міжнародного значення виділене у самостійну адміністративну одиницю.

Географія

Констанца є адміністративним центром однойменного жудця та четвертим за населенням містом Румунії.

Місто розташоване на узбережжі Чорного моря у Добруджі.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).[4]

Клімат Констанци
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 18 22 27 31 32 35 38 36 33 30 26 20 38
Середній максимум, °C 3 3 7 12 18 23 25 25 21 16 10 5 14
Середня температура, °C 1 1 5 10 15 20 22 21 18 13 7 3 11
Середній мінімум, °C −1 −1 2 6 12 16 18 18 15 10 3 0 8
Абсолютний мінімум, °C −18 −15 −12 −5 1 6 7 5 5 −4 −12 −12 −18
Норма опадів, мм 30 30 20 20 30 40 30 20 20 30 40 40 410
Джерело: Weatherbase

Історія

Констанца з космосу

На місці Констанци у VI ст. до н. е. іонійськими греками, вихідцями із Мілета, був заснований поліс Томи, або Томіс, який у 29 році до н. е. був завойований римлянами. Тут з кінця 8 до 17 рр. жив у вигнанні римський поет Овідій. Імператор Костянтин Великий (правив у 306—337) перейменував Томи у Константініану (Constantiniana). У 1413—1878 Констанца (Кюстендже) знаходилася під владою Османської імперії. З 1878 у складі Румунії.

Адміністративний устрій

Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2021 рік)[5]:

Населення

За даними перепису населення 2021 року[5] у місті проживали 263 688 осіб.

Національний склад населення міста[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 201 648 76,5 %
татари 6 802 2,6 %
турки 4 383 1,7 %
роми 1 515 0,6 %
росіяни-липовани 841 0,3 %
греки 192 <0,1 %
вірмени 164 <0,1 %
угорці 152 <0,1 %
українці 92 <0,1 %
німці 74 <0,1 %
італійці 53 <0,1 %
македонці 44 <0,1 %
болгари 42 <0,1 %
євреї 29 <0,1 %
албанці 18 <0,1 %
серби 11 <0,1 %
поляки 7 <0,1 %
хорвати 3 <0,1 %
інші народи 625 0,2 %

Також у місті проживають словаки та русини, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 205 000 77,7 %
татарська 5 143 2,0 %
турецька 3 284 1,2 %
ромська 1 079 0,4 %
російська 511 0,2 %
угорська 135 <0,1 %
грецька 75 <0,1 %
вірменська 68 <0,1 %
українська 65 <0,1 %
італійська 48 <0,1 %
німецька 47 <0,1 %
македонська 47 <0,1 %
болгарська 34 <0,1 %
албанська 13 <0,1 %
їдиш 9 <0,1 %
сербська 7 <0,1 %
польська 7 <0,1 %
інша мова 611 0,2 %

Також рідною мовою називали словацьку, хорватську та русинську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням[8]:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 193 654 73,4 %
мусульмани 11 851 4,5 %
римо-католики 1 671 0,6 %
атеїсти 1 357 0,5 %
не релігійні 1 168 0,4 %
старообрядці 647 0,2 %
агностики 475 0,2 %
баптисти 436 0,2 %
п'ятдесятники 322 0,1 %
адвентисти 250 <0,1 %
свідки Єгови 148 <0,1 %
інша релігія 137 <0,1 %
греко-католики 107 <0,1 %
євангелісти 89 <0,1 %
православні (сербська церква) 79 <0,1 %
реформати 64 <0,1 %
вірмено-григоріанці 58 <0,1 %
євангельські християни 32 <0,1 %
іудеї 32 <0,1 %
лютерани 30 <0,1 %
унітарії 4 <0,1 %
євангелісти аугсбурзького сповідання 4 <0,1 %

Економіка

Констанца — транспортний вузол, має аеропорт. Трубопроводи з району Плоєшті. Вантажообіг порту 42 млн т (2009) — це другий порт Чорного моря; вивіз нафтопродуктів, цементу, зерна, деревини; ввезення машин, устаткування, апатитів. Великі елеватори, нафтосховища, склади. База морського рибальства. Основні галузі промисловості: харчова (борошномельна, хлібобулочна, м'ясна, маслоробна, рибоконсервна, винна, плодовоконсервна, кондитерська тощо) і машинобудівна (кораблеремонтні верфі, авторемонтні і механічні майстерні). Підприємства шерстяної, швейної, меблевої, будматеріалів і целюлозно-паперової промисловості. ТЕЦ (110 тис. кВт). Промислові підприємства концентруються на південному заході, поблизу залізничної станції і порту.

Архітектура

Місто розташоване на високому березі, має прямі широкі вулиці, добре озеленене. Після 1945 споруджені залізничний вокзал, театр, спортивний зал, реконструйовані головна магістраль і портова зона.

У Констанці збереглися залишки споруд (у тому числі торгові будівлі 2-3 ст. із мозаїчною підлогою) еллінізму і римських, візантійські базиліки 5-6 ст., фортець 5-6 ст., турецькі мечеті 18-19 ст.

Курорт, культура

Пляж «Модерн»

Констанца — центр чорноморських курортів Румунії. На північ та південь від Констанци на 50-кілометровій смузі узбережжя побудовані курортні комплекси. Найбільші з них — кліматичні приморські та грязьові курорти Мамая і Ефорія. Довжина пляжу становить 13 кілометрів. Мамая, район Констанци, є найбільшим та найсучаснішим курортом на румунському узбережжі.

Також тут побудовані історичний музей та музей народного мистецтва.

Відомі уродженці

  • Константин Александру (1953—2014) — румунський борець греко-римського стилю, дворазовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів світу, п'ятиразовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів Європи, срібний призер Олімпійських ігор.
  • Каталин Ангел (нар. 1974) — румунський футболіст, нападник.
  • Йон Драйка (нар. 1958) — румунський борець греко-римського стилю, чемпіон, дворазовий срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, триоразовий чемпіон, срібний та бронзовий призер чемпіонатів Європи, чемпіон Олімпійських ігор, чемпіон Універсіади.
  • Александра Стан (нар. 1989) — румунська поп-співачка.
  • Сімона Аманар (нар. 1979) — видатна румунська гімнастка, триразова олімпійська чемпіонка, срібна та триразова бронзова призерка Олімпійських ігор, шестиразова чемпіонка світу та Європи.
  • Сімона Халеп (нар. 1991) — румунська тенісистка.
  • Себастіан Стен (нар. 1982) — американський актор румунського походження, відомий за роллю Джеймса «Бакі» Барнса у фільмах та серіалах кіновсесвіту Марвел.
  • Саїм Осман Карахан (нар. 1939 — пом. 2015) — турецький мовознавець, перекладач та письменник кримськотатарського походження.

Міста-побратими

Примітки

  1. ↑ Ghinea D. România Geografică
  2. ↑ GeoNames — 2005.
  3. ↑ Geospatial.org Date de contact localități
  4. ↑ Клімат Констанци. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  5. ↑ а б Populaţia rezidentă (румунською) . Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 28 травня 2026.
  6. ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 28 травня 2026.
  7. ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 28 травня 2026.
  8. ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 28 травня 2026.
  9. ↑ Orașe înfrățite. Alexandria, Republica Arabă Egipt (1972) (рум.)
  10. ↑ Orașe înfrățite. Brest, Republica Franceză (1993) (рум.)
  11. ↑ Cooperarea cu orașe înfrățite / partenere și cu alte orașe. Prioritățile municipiului Constanța în domeniul relațiilor externe pentru anul 2021 (рум.)
  12. ↑ Orașe înfrățite. Havana, Cuba (2001) (рум.)
  13. ↑ Orașe înfrățite. Genova, Republica Italia (2005) (рум.)
  14. ↑ Orașe înfrățite. Izmir, Republica Turcia (1994) (рум.)
  15. ↑ Orașe înfrățite. Yokohama, Japonia (1977) (рум.)
  16. ↑ Orașe înfrățite. Cahul, Republica Moldova (2021) (рум.)
  17. ↑ Orașe înfrățite. Callao, Republica Peru (2010) (рум.)
  18. ↑ Orașe înfrățite. Cartagena de Indias, Republica Columbia (2005) (рум.)
  19. ↑ Orașe înfrățite. Mobile, Alabama, Statele Unite ale Americii (2000) (рум.)
  20. ↑ Orașe înfrățite. Logroño, Regatul Spaniei (2006) (рум.)
  21. ↑ Orașe înfrățite. Odesa, Ucraina (1991) (рум.)
  22. ↑ Orașe înfrățite. Rotterdam, Regatul Ţărilor de Jos (1998) (рум.)
  23. ↑ Orașe înfrățite. Santos, Republica Federativă a Braziliei (2004) (рум.)
  24. ↑ Orașe înfrățite. Istanbul, Republica Turcia (2001) (рум.)
  25. ↑ Orașe înfrățite. Sulmona, Republica Italia (1968) (рум.)
  26. ↑ Orașe înfrățite. Tepebaşi, Eskişehir, Republica Turcia (2015) (рум.)
  27. ↑ Orașe înfrățite. Trapani, Republica Italia (1992) (рум.)
  28. ↑ Orașe înfrățite. Turku, Republica Finlanda (1963) (рум.)
  29. ↑ Orașe înfrățite. Salonic, Grecia (1988) (рум.)
  30. ↑ Orașe înfrățite. Shanghai, Republica Populară Chineză (2002) (рум.)
  31. ↑ Orașe înfrățite. Fort Lauderdale, Florida, Statele Unite ale Americii (2019) (рум.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).