YaChudo

Теорія Морса

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Тео́рія Мо́рса — загальна назва теорій, що ґрунтуються на ідеях Морса і описують зв'язок алгебро-топологічних властивостей топологічного простору з критичними точками гладкої функції (функціоналів) на ньому. Теорія Морса є розділом варіаційного числення в цілому; проте останнє ширше: наприклад, воно включає в себе теорію категорій в сенсі Люстерника — Шнірельмана.

Основні результати

  • Якщо множина f − 1 ( [ a , b ] ) {\displaystyle f^{-1}([a,b])} компактна, не перетинається з краєм многовиду M {\displaystyle M} і містить рівно одну критичну точку, що має індекс Морса k {\displaystyle k} , то f − 1 ( b ) {\displaystyle f^{-1}(b)} діффеоморфна многовиду, отриманому з f − 1 ( a ) {\displaystyle f^{-1}(a)} приклеюванням ручки індексу k, див. хірургія.
  • Кожній функції Морса f {\displaystyle f} на гладкому многовиді M {\displaystyle M} (без края) відповідає гомотопічно еквівалентний многовиду M {\displaystyle M} клітинний простір, клітини якого перебувають у бієктивній відповідності до критичних точок функції f {\displaystyle f} , причому розмірність клітини дорівнює індексу відповідної критичної точки. Важливі наслідки цього подання:
    • Нерівність Морса.
    • Інструмент для вивчення топології многовидів. Причому важливі не тільки індекси, але і кількість критичних точок. Припустимо, на замкнутому многовиді задана функція Морса f : M → R {\displaystyle f:M\to R} , що має в точности m {\displaystyle m} критичних точок (індекси яких невідомі), — як це впливає на топологію многовиду?

Література

  • Милнор Дж. Теория Морса = Morse Theory. — М. : Мир, 1965. — 184 с.
  • Морс М. Вариационное исчисление в целом = The Calculus of Variations in the Large. — Ижевск : РХД, 2010. — 512 с.
  • Постников М. М. Введение в теорию Морса. — М. : Наука, 1971. — 568 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).