Марстон Морс

Марстон Морс
Harold Calvin Marston Morse
Ім'я при народженні	англ. Harold Calvin Marston Morse
Народився	24 березня 1892 Вотервіль, Кеннебек, Мен, США
Помер	22 червня 1977 (85 років) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США[1]
Поховання	Pine Grove Cemeteryd[2][3]
Країна	США
Діяльність	математик, тополог, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет
Галузь	математика
Заклад	Інститут перспективних досліджень[4] Гарвардський університет[4] Корнелльський університет[4] Браунський університет[4] Гарвардський університет[4]
Посада	голова[5]
Науковий керівник	Біркгоф Джордж Девід
Аспіранти, докторанти	Sumner Byron Myersd[6] Gustav A. Hedlundd[6] Emilio Bajadad[6] Arthur Everett Pitcherd[6] Arthur Sardd[6] George Booth Van Schaackd[6] Walter Leighton, Jr.d[6] Stewart Scott Cairnsd[6] Albert Eldred Currierd[6] Jiang Zehand[6] Nancy Coled[6] George Booth Van Schaackd[6] Arthur Barton Brownd[6] Bradford Fisher Kimballd[6] Donald Everett Richmondd[6]
Членство	Гайдельберзька академія наук Національна академія наук США[7] Американська академія мистецтв і наук[8] Румунська академія[9] Американське філософське товариство Національна академія дей-Лінчей[10] Польська академія наук[11]
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	математик
У шлюбі з	Louise Jefferys Morsed[12][13] Celeste Phelps Morsed
Діти	Dryden Phelps Morsed
Нагороди	меморіальна премія Бохера (1933) почесний доктор Паризького університетуd (1946) Гіббсівська лекція (1952) honorary doctor of the University of Rennesd (1953)
Марстон Морс у Вікісховищі

Марстон Морс (англ. Marston Morse; 24 березня 1892, Вотервіль, США — 22 червня 1977, Принстон, США) — видатний американський математик. Автор близько двохсот наукових праць і восьми книг. Основні роботи в області аналізу (в дійсній та комплексній області), теорії диференціальних рівнянь, геометрії, топології, варіаційного числення.

Широко відомий перш за все завдяки своїм видатним результатами в аналізі, варіаційному численні і диференціальній топології, що описує зв'язок алгебро-топологічних властивостей топологічного простору з критичними точками функціоналів, заданих на ньому, званим зараз теорією Морса. Широко відома також лема Морса, що міститься в опублікованій ним роботі «Співвідношення між критичними точками дійсної функції n незалежних змінних» (1925).

Нагороджений премією Бохера за свою роботу «Основи варіаційного числення в цілому в просторі m розмірностей» (1933). Президент Американського математичного товариства (1941—1942).

• Морс М. Вариационное исчисление в целом. — Ижевск : РХД, 2010. — 512 с.
• Morse M. Global variational analysis: Weierstrass integrals on a Riemannian manifold. — Princeton University Press, 1976.
• Morse M. Lectures on analysis in the large. — Princeton University Press, 1947.
• Morse M. Topological methods in the theory of functions of a complex variable. — Princeton University Press, 1947.
• Morse M. Variational analysis: critical extremals and Sturmian extensions. — Wiley, 1973.
• Morse M., Cairns S. Critical point theory in global analysis and differential topology. — Academic Press, 1969.

• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Марстон Морс в архіві MacTutor (англ.)
• Марстон Морс(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».