Критерій Поста — одна з центральних теорем математичної логіки, описує необхідні та достатні умови функціональної повноти множини булевих функцій. Був сформульований американським математиком Емілем Постом в 1921. Отже, для того щоб наша система була повною, необхідно і достатньо, щоб вона містила хоча б одну нелінійну функцію, хоча б одну несамодвоїсту, хоча б одну немонотонну, хоча б одну неафінну, хоча б одну функцію, яка не зберігатиме нуль та хоча б одну функцію, що не зберігає одиницю.
Постановка задачі
Булева n-арна функція, це функція
, де
— булева множина.
Кількість n-арних булевих функцій дорівнює
, а загалом, існує нескінченна кількість булевих функцій.
Довільна булева функція може бути представлена у вигляді:
Тому природним є питання: чи є функціонально повною деяка множина функцій?
Замкнені класи
Ідея теореми Поста в тому, щоб розглядати множину всіх булевих функцій як алгебру відносно операції суперпозиції, її називають алгеброю Поста. Підалгебрами цієї алгебри є всі замкнені класи булевих функцій.
Основними в теоремі Поста є 5 замкнених класів що називаються передповними класами.
Критерій
Множина булевих функцій є функціонально повною тоді і тільки тоді, коли вона не міститься повністю ні в одному з передповних класів.
Доведення
Необхідність умови випливає з функціональної замкненості та неповноти класів монотонних, лінійних, самодвоїстих функцій та функції, які зберігають 0 та 1. Для доведення достатності необхідно показати, що за допомогою функцій, які не належать деяким з класів
,
, можна побудувати деяку повну систему функцій. Прикладом повної системи є заперечення та кон'юнкція. Дійсно довільна булева функція може бути представлена у вигляді ДДНФ, тобто у вигляді кон'юнкції, диз'юнкції та заперечення. Відповідна система є функціонально повною. Можна виключити з неї диз'юнкцію так що вона буде представлена як суперпозиція
та
:
.
Спочатку побудуємо константи. Почнемо з константи 1. Нехай
, де
- функція, що не зберігає нуль. Тоді
, тобто
. Можливі два випадки:
- 1.
. В цьому випадку формула реалізує 1.
- 2.
. Тоді формула
реалізує заперечення. В цьому випадку розглянемо несамодвоїсту функцію
. Маємо:
.
- Відповідно,
. Нехай тепер
. Тоді:
.
Таким чином,
, звідки
або
. Якщо
, то ми побудували константу 1. В іншому випадку
реалізує нуль, а тому
.
Константа 0 будується аналогічно, тільки замість
треба брати
- функцію, що не зберігає 1.
За допомогою немонотонної функції підстановленням в неї констант можна побудувати заперечення. Нехай
- немонотонна функція. Тоді існують набори
та
, такі, що
переслідує
, тобто
, а
,
. Оскільки
, то у
є декілька, наприклад,
елементів, які рівні 0, в той час як у
ті ж самі елементи рівні 1. Візьмемо набір
та замінимо в ньому перший такий нульовий елемент на 1, отримаємо
:
, який відрізняється від
тільки одним елементом. Повторюючи цю операцію
разів, отримаємо послідовність наборів
, в якій кожні два сусідніх набори відрізняються один від одного тільки одним елементом. В цьому ланцюжку знайдуться два таких набори
, що
та
. Нехай ці набори відрізняються
-м (значення змінної
), а решта елементів однакові. Підставимо у
ці значення. Тоді отримаємо функцію
, яка залежить тільки від
. Тоді
,
. Звідси, маємо, що
.
Побудуємо кон’юнкцію за допомогою підстановлення у нелінійну функцію констант та використання заперечення. Нехай
- нелінійна функція. Тоді в її поліномі Жегалкіна існує нелінійний доданок, який містить кон'юнкцію принаймні двох змінних. Нехай, для визначеності, це
та
. Тоді:
,
до того ж
≠ 0. Відповідно,
.
Нехай
та
.
Тоді нехай
.
Тоді


(функцію
можна виразити за допомогою
).
Приклади
Приклад 1
Перевірити повноту системи
Розглянемо формулу
| х |
y |
F
|
| 0 |
0 |
1
|
| 0 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
0
|
| 1 |
1 |
1
|
Розглянемо формулу
Побудуємо таблицю Поста( якщо функція входить у функціонально замкнений клас, то в таблиці Поста у відповідній комірці ставиться знак "+", інакше - "-"
|
Т0 |
Т1 |
S |
M |
L
|
| F |
- |
+ |
- |
- |
-
|
| V |
- |
- |
- |
- |
+
|
Система є повною.
Приклад 2
Перевірити на повноту систему:
Розглянемо
| x |
y |
z |
 |
 |
F
|
| 0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1
|
| 0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1
|
| 0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1
|
| 0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1
|
| 1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0
|
| 1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1
|
| 1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1
|
| 1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1
|
Перевірка на лінійність:




| x |
y |
z |
 |
 |
 |
B
|
| 0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1
|
| 0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1
|
| 0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0
|
| 0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0
|
| 1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0
|
| 1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0
|
| 1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1
|
Перевірка на лінійність:

| x |
y |
 |
C
|
| 0 |
0 |
1 |
0
|
| 0 |
1 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
0 |
0
|
| 1 |
1 |
0 |
0
|
Перевірка на лінійність:
|
Т0 |
Т1 |
M |
S |
L
|
| F |
- |
+ |
- |
- |
-
|
| B |
- |
+ |
- |
- |
-
|
| C |
+ |
- |
- |
- |
-
|
Отже система є повною.
Приклад 3
Перевірити на повноту систему
Розглянемо
| x |
y |
z |
 |
 |
F
|
| 0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0
|
| 0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1
|
| 0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0
|
| 0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1
|
| 1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1
|
| 1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0
|
| 1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1
|
Перевіримо на лінійність:




| x |
y |
z |
 |
 |
P
|
| 0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1
|
| 0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0
|
| 0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0
|
| 0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1
|
| 1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0
|
| 1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0
|
Перевіримо на лінійність:



| x |
y |
 |
 |
B
|
| 0 |
0 |
1 |
1 |
1
|
| 0 |
1 |
0 |
1 |
1
|
| 1 |
0 |
0 |
1 |
1
|
| 1 |
1 |
0 |
0 |
0
|
Перевіримо на лінійність:
|
T0 |
T1 |
M |
S |
L
|
| F |
+ |
+ |
- |
- |
-
|
| P |
- |
- |
- |
- |
-
|
| B |
- |
- |
- |
- |
-
|
Отже, система - повна.
Література
- Верещагін М., Шень О. Лекции по математической логике и теории алгоритмов. — МЦНМО, 2002.
- Ігошин В. Математическая логика и теория алгоритмов. — Academia, 2008.
- Мальцев А. Алгоритмы и рекурсивные функции. — Москва : Наука, Физматлит, 1986.