YaChudo

Таніс

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Таніс
30°58′37″ пн. ш. 31°52′48″ сх. д. / 30.976944444444° пн. ш. 31.88° сх. д.
Країна Єгипет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняHusseiniyad Редагувати інформацію у Вікіданих
Типстародавнє містоd
археологічна пам'ятка
село і village in Egyptd Редагувати інформацію у Вікіданих
Таніс. Карта розташування: Єгипет
Таніс
Таніс
Таніс (Єгипет)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Руїни Таніса
Царська гробниця в Танісі

Таніс (єгипет. ḏ'nt, грец. Τάνις, івр. צוען (Цоан); суч. Сан ель-Хагар, араб. صان الحجر) — давньоєгипетське місто, центр XIX нома (сепТу) Нижнього Єгипту Іменті-Пеху, на східному рукаві Нілу — Танітському (тепер Муїзз). Столиця Стародавнього Єгипту (разом з Фівами) при XXI династії.

Історія

У період розпаду монархії при гіксосах в дельті Нілу перебувало осереддя їхньої влади. Проблема місця розташування столиці гіксосів Аваріса довгий час залишалася невирішеною. Зокрема, П'єр Монте помилково ототожнював Аваріс, Пер-Рамсес і Таніс[2]. Після того, як в 1966 австрійська експедиція під керівництвом Манфреда Бітака почала свої розкопки в Аварисі, питання про місцезнаходження столиці гіксосів і Пер-Рамсеса було остаточно вирішено.

За твердженням Біблії (Чис 13: 23), Таніс заснований на 7 років пізніше Хеврона. Невідомо, як це слід розуміти, в усякому разі, перші безсумнівні сліди існування міста належать до XII династії. Тут знайдені колоси Аменемхета I, який заснував храм в Танісі, Усертесенів (один з них в 21 сторіччі знаходиться у Берліні) тощо.

XIX династія

Особливого ​​процвітання досягло місто під час постійних воєн з Азією при XIX династії, коли фараони (Сеті I, Рамсес II, Меренптах ) часто мали тут резиденцію внаслідок близькості до сирійського кордону. Може бути, шанування цими царями Сета почасти обумовлювалося місцевим для Таніса характером цього божества.

Столиця при XXI династії

XXI династія названа Манефоном «танітською» і, починаючи з фараона Смендеса, мала столицею Таніс, надавши жерцям Фіви. Звідси найменування Єгипту в псалмах «поле Танеоса» (Ісаї XIX, 11). Під час додекархії тут правив царьок Петубаст, а в перський час — князь Тахос, який займав різні жрецькі посади.

Греко-римська епоха

Місто процвітало і в греко-римський час. Знайдено залишки храму, спорудженого при Птолемеях, а також безліч приватних будинків з обстановкою. Особливо цікавий будинок тубільця Бокхауї з речами єгипетського виробництва, бібліотекою демотічеських папірусів і портретною статуєю господаря, з демотичним написом. Поруч — будинок римського чиновника з обстановкою західного виробництва і грецькими папірусами. Обидва будинки відносяться ко II століття. Тепер на місці Таніса знаходиться рибальське село Сан, населене коптами башмурітами, колись під час монофізитства вірними православ'ю, потім перейшли в іслам, але все ще носять старе ім'я Малакіїн-Мельхитів.

Розкопки

Розкопки в Танісі відбувалися: Лепсіус, який знайшов тут в 1866 р знаменитий Канопський декрет; Марієтт, який знайшов руїни храму і знайшов багато пам'ятників скульптури; Фліндерс Пітрі, який проводив систематичні дослідження в 1884.

Знаменитий французький єгиптолог П'єр Монте в 1939 виявив в Танісі царський некрополь і незаймані поховання фараонів Осоркона II, Псусеннеса і Шешонка III.[3] Згідно з підрахунками Ж. Гойона (Жорж Гойона, французький археолог, особистий єгиптолог короля Фарука), для створення знайдених тут саркофагів і похоронних прикрас стародавні майстри використали приблизно 60 кг золота і 200 кг срібла.

зображення Рамзеса II
зображення Рамзеса II 
Посуд
Посуд 
Золота похоронна маска Псусеннеса I
Золота похоронна маска Псусеннеса I 
Похоронна маска
Похоронна маска 
Гробниця фараона Осоркона II
Гробниця фараона Осоркона II 

Примітки

  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ Montet P. Tanis, Avaris et Pi-Ramsès // Revue biblique, 39. Paris, 1930. P. 5-28
  3. ↑ Таниса (САН Ель- Хагар) [Архівовано 2012-01-27 у Wayback Machine.] егіптологіческіх Ізборник

Література

  • S. Leo Reinisch, E. Robert Roesler (Hrsg.): Die zweisprachige Inschrift von Tanis. Braumüller, Wien 1866, online.
  • William Matthew Flinders Petrie: Tanis. 2 Bände (= Memoir of the Egypt exploration fund. Band 2 und 4, ISSN 0307-5109). Trübner, London 1885–1888.
  • Pierre Montet: La Nécropole royale de Tanis. 3 Bände. Mission Montet, Paris 1947–1960.
  • Jürgen von Beckerath: Tanis und Theben. Historische Grundlagen der Ramessidenzeit in Ägypten (= Ägyptologische Forschungen. Band 16, ISSN 0933-338X). Augustin, Glückstadt u. a. 1951 (Zugleich: Dissertation, Universität München).
  • Henri Stierlin, Christiane Ziegler: Tanis. Vergessene Schätze der Pharaonen. Hirmer, München 1987, ISBN 3-7774-4460-X.
  • Philippe Brissaud, Christiane Zivie-Coche: Tanis. Travaux récents sur le Tell Sân el-Hagar. Mission française des fouilles de Tanis. Noêsis, Paris 1998, ISBN 2-911606-05-1, S. 13–70.
  • Wilfried Seipel (Hrsd.): Land der Bibel. Jerusalem und die Königsstädte des Alten Orients. Schätze aus dem Bible Lands Museum Jerusalem. (= Ausstellungskatalog, Wien, 22. September 1997 bis 18. Jänner 1998) Skira, Mailand u. a. 1997.

Посилання

  • Цоан


Прапор Єгипту Це незавершена стаття про Єгипет.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).