YaChudo

Талове (Луганський район)

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

селище Талове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Тер. громада Отаманівська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060050090018323 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засновано 1815
Статус із 2024 року
Населення 1418 (01.01.2013)[1]
Поштовий індекс 94476
Телефонний код +380 6435
Географічні координати 48°18′47″ пн. ш. 39°40′3″ сх. д. / 48.31306° пн. ш. 39.66750° сх. д.
Висота над рівнем моря 121 м
Водойма р. Талова


Відстань
Найближча залізнична станція: Тормозна
До станції: 2 км
Селищна влада
Карта
Талове. Карта розташування: Україна
Талове
Талове
Талове. Карта розташування: Луганська область
Талове
Талове
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Талове.

Талове — селище в Україні, у Отаманівській міській територіальній громаді Луганського району Луганської області. З 2014 року є окупованим[2][3].

Розташування

Селище міського типу Талове розташоване на річці Таловій. Знаходиться на відстані 6 км від міста Сорокине. Найближча залізнична станція — Тормозна, за 2 км. Колишній адміністративний центр Мирненської селищної ради.

Історія

Засноване селище у 1815 році. У хуторі спочатку було 50 козацьких дворів, жителі займалися переважно хліборобством.

У 1902 році відкрилася школа в 1-му управлінні хутора Талове, це був невеликий дерев'яний будиночок із солом'яним дахом. Замість парт були поставлені столи і довгі лави, за якими навчалися діти 8-16-ти років. Першим учителем був Данило Олексійович Черепахин.

У 1903 році Мазанкін Трохим Опанасович, зібравши з односельців гроші, найняв підрядників на чолі з Тараріним Іваном Петровичем для будівництва школи. З Гундоровки виписали червону цеглу і обклали побудовану дерев'яну школу, яка отримала назву «Таловське парафіяльне училище 3-х класів». Навчав дітей уже не один Д. О. Черепахин, а й Є. Ф. Горшколєпов. У 30-ті роки в школі навчалося багато дітей, було по два паралельних класи.

У 1919 році почала працювати шахта № 7, інженер шахти — Майборода, у 1920 році — шахта № 10, інженером шахти був Лакшінський.

Радянську владу встановлено 1920 року.

У 1927 році заснували СОЗ (спільна обробка землі). У Таловське СОЗ об'єдналось 13 сімей, головою став Ф. І. Платонов. У 1929-1930 роках організовано колгосп імені Леніна, головою якого був Рубль. Із 1933 по 1941 роки головою колгоспу був Шевирьов Іван Єлізарович.

Статус селища міського типу Талове отримало у 1938 році.

Велику кількість жителів селища було примусово мобілізовано радянським окупаційним режимом на фронт німецько-радянської війни: А. Ф. Диков, В. М. Смирнов, М. І. Смирнов, М. М. Шкрудієв, І. І. Бординюк та інші. Гітлерівці забирали молодих, дужих хлопців та дівчат з села на роботу до Німеччини.

143 мешканці селища були учасниками бойових дій. Із них 121 отримав радянські нагороди, 72 мешканці не повернулося.

Після війни в колгоспі не було ні тракторів, ні коней. Весняно-посівну роботу проводили вручну.

У 1955-1956 роках провели зміцнення колгоспів Таловського і Шевиревського — їх об'єднали в один колгосп імені Леніна. Головою став Салтановський. У березні 1962 року на базі кількох колгоспів створений тваринницький радгосп «Мирний». До його складу як перше відділення ввійшов Таловський колгосп. У селищі також працювала Краснодонська птахофабрика, що спеціалізувалася на заготівлі яєць та пташиного м'яса.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Молодогвардійської (тепер Отаманівської) міської територіальної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району увійшло до складу новоствореного Луганського району[5].

Населення

Чисельність

Зміна чисельності містечка Талове
1939[6] 1959[6] 1970[6] 1979[6] 1989[6] 2001[6] 2003[6]
3 096 ▲ 7 858 ▼ 1 797 ▼ 1 652 ▬ 1 656 ▼ 1 497 ▬ 1 495
2004[6] 2005[6] 2006[6] 2007[6] 2008[6] 2009[6] 2010[6]
▼ 1 483 ▼ 1 473 ▲ 1 479 ▼ 1 454 ▼ 1 435 ▬ 1 436 ▼ 1 431
2011[7] 2012[8] 2013[9] 2014[10]
▬ 1 434 ▼ 1 427 ▼ 1 418 ▼ 1 407

За даними перепису 2001 року населення смт становило 1496 осіб, з них 4,55 % зазначили рідною мову українську, 94,85 % — російську, а 0,6 % — іншу.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кіл-ть Частка
російська 1419 94,85 % 
українська 68 4,55 %
білоруська 4 0,27 % 
вірменська 3 0,20 % 
інші не визначилися 2 0,13 % 
Усього 1496 100%

Інфраструктура

Сьогодні в селищі Талове працюють школа, лікарняна амбулаторія, клуб, пошта, сільська бібліотека, господарський та 3 продуктових магазини.

Пам'ятки

  • Братська могила радянських воїнів (біля школи).

Джерела

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 183, матеріали Н. Рижикової).

Примітки

  1. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 26 жовтня 2013. [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. dw.com (укр.). Процитовано 15 березня 2026.
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
  4. ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
  7. ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  8. ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  9. ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  10. ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  11. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).