YaChudo

Явожно

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Явожно
Jaworzno
Герб
Герб
Прапор
Прапор
Герб
Прапор
Розташування міста Явожно
Основні дані
50°08′ пн. ш. 19°16′ сх. д. / 50.133° пн. ш. 19.267° сх. д.
КраїнаПольща Польща
РегіонСілезьке воєводство
Столиця дляQ11700272? Редагувати інформацію у Вікіданих (колишній муніципалітет)
Межує з
— сусідні нас. пункти
Сосновець, Мисловиці, Славкув, Берунсько-Лендзінський повіт, Імелін, Освенцимський повіт, Ґміна Хелмек, Ґміна Лібйонж, Ґміна Хшанів, Ґміна Тшебіня, Буковно, Олькуський повіт, Хшанівський повіт, Бендзинський повіт Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Засновано1229
Магдебурзьке право1901
Площа152,67 км²
Населення94732 (2011)[1]
· густота626 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація3 487 000 (Катовиці)
Висота НРМ350 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиКарвіна, Сіґетгалом, Калонн-Рикуар (1986) Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(48)
32
Часовий поясUTC+1
 (Сілезьке воєводство)
Номери автомобілівSJ
GeoNames3097333
OSMr2425994  ·R
SIMC0940335
Поштові індекси43-600 до 43-618
Міська влада
Вебсайтjaworzno.pl
Мапа
Мапа
CMNS: Явожно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Яво́жно (пол. Jaworzno) — місто на півдні Польщі, у Сілезькому воєводстві. Належить до Краківського кам'яновугільного басейну. Населення понад 70 000 осіб (2024). Явожно є частиною Сілезії, хоча історично належало до сусіднього Малопольського воєводства (до 1975 року).

Історія

Під час Другої світової війни місто перебувало під німецькою окупацією і було включене до складу Третього Рейху. У середині червня 1943 року на околиці Явожна, поблизу шахти Dachsgrube, було створено підтабір Аушвіц-Біркенау Neu-Dachs, один із найбільших промислових підтаборів комплексу Аушвіц. В'язнів використовували насамперед на роботах у вугільних шахтах та при розбудові енергетичної інфраструктури[3]. У січні 1945 року в підтаборі перебувало 3664 в'язні. Під час евакуації більшість із них погнали пішки в напрямку табору Гросс-Розен, а близько 400 хворих і виснажених залишили в Явожно, де їх згодом звільнили солдати Червоної армії[3].

Після завершення німецької окупації комуністична влада використала збережену інфраструктуру Neu-Dachs. За дослідженнями історика Казімежа Мірошевського, Центральний табір праці в Явожно (пол. Centralny Obóz Pracy w Jaworznie, COP) виник, імовірно, вже в лютому 1945 року, а циркуляром Міністерства громадської безпеки № 42 від 6 квітня 1945 року Явожно було включено до системи центральних таборів праці[4]. Спочатку там утримували, зокрема, інтернованих німецького походження, фольксдойче, учасників польського антикомуністичного підпілля, осіб, підозрюваних у співпраці з німцями, а також в'язнів, ув'язнених на підставі рішень прокуратури або органів безпеки[5].

У зв'язку з акцією «Вісла» 1947 року в межах COP було створено так званий український підтабір. Рішення про його створення ухвалило Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії (ПРП) 23 квітня 1947 року. Перший транспорт українського населення прибув до Явожна 9 травня 1947 року[6]. Станом на 14 січня 1948 року в таборі перебував 3761 в'язень українського та лемківського походження[7].

Історик Євген Місило, спираючись на збережені щомісячні статистичні звіти комендатури табору, встановив, що від травня 1947 року до початку 1948 року в Явожно було ув'язнено щонайменше 3821 особу, зараховану в табірній статистиці до українців, серед них 819 жінок і кільканадцятеро дітей. Водночас він зазначив, що ці дані є частково неповними, а до цієї категорії потрапила також певна кількість поляків та осіб із мішаних польсько-українських родин[8].

До Явожна направляли, зокрема, селян, яких вважали підозрюваними у співпраці з УПА або зараховували до цивільних структур ОУН. Мірошевський зазначає, що частину з них ув'язнювали попри недоведені звинувачення, іноді разом із цілими родинами, малими дітьми та людьми похилого віку. До табору також потрапляли найближчі родичі осіб, засуджених або вбитих за належність до УПА, представники української інтелігенції та духовенства[7].

Твердження, що члени УПА взагалі не потрапляли до Явожна, є неточним. У травні 1948 року в таборі протягом двох днів окремо утримували групу зі 112 в'язнів — вояків УПА, яких після цього перевезли до в'язниці Монтелюпіх у Кракові[7][8].

За підготовленим Ігорем Галагідою й виданим Інститутом національної пам'яті Польщі збірником документів, в українському підтаборі загалом було ув'язнено майже 4 тисячі осіб. Серед них було 27 священнослужителів — 22 греко-католицьких і 5 православних. Унаслідок умов у таборі та тортур під час допитів померли 162 особи[9]. У ранішому дослідженні Мірошевського йшлося про 161 померлого в'язня українського підтабору[10].

Числа 161–162 не є загальною кількістю померлих у Центральному таборі праці в Явожно. За Мірошевським, точну кількість усіх померлих у COP неможливо встановити за збереженими документами. Складений Центральним управлінням пенітенціарної служби список 6987 померлих, приписаних до Явожна та його філій, включає також ув'язнених, які померли в інших таборах праці, зокрема щонайменше 1140 осіб у таборі Свєнтохловіце-Згода. Тому число 6987 не можна трактувати як кількість смертей безпосередньо в таборі Явожно[11]. Померлих ховали біля табору та на розташованому в лісі на південний схід від нього кладовищі, де були сотні могил. Спочатку померлих ховали без трун, а від 1948 року — у легких дерев'яних трунах; могили нумерували й реєстрували[11].

Від історії в'язнів COP слід відрізняти діяльність Військового суду Операційної групи «Вісла». За дослідженням Анни Гоми, проведеним на основі архівних матеріалів краківського відділення Інституту національної пам'яті, цей суд виніс 350 обвинувальних вироків. У попередній літературі найчастіше називалося 173 смертні вироки, однак після зіставлення списків засуджених Гома встановила щонайменше 174 смертні вироки, з яких 164 було виконано. Ці числа стосуються діяльності Військового суду ОГ «Вісла», а не кількості в'язнів COP Явожно, засуджених до смерті[12].

Український підтабір функціонував до початку 1949 року. Мірошевський вказує як дату завершення його діяльності 8 січня 1949 року[7], тоді як Місило зазначає, що звільнення решти в'язнів тривало протягом 1948 року, а остання група греко-католицьких священників залишила Явожно 8 березня 1949 року[8]. Це, однак, не означало ліквідації всього COP. Як табір для інтернованих і військовополонених Центральний табір праці фактично припинив функціонування лише в серпні 1949 року. На підставі організаційного наказу № 50 від 1 червня 1949 року розпочалося його перетворення на прогресивну в'язницю I класу, до якої переводили, зокрема, політичних в'язнів з інших установ[13].

У 1951–1955 роках на території колишнього табору діяла в'язниця для неповнолітніх і молодих в'язнів, до якої направляли, зокрема, молодих політичних в'язнів. 15 травня 1955 року, після смертельного поранення охоронцем в'язня Станіслава Барана, відбувся бунт ув'язнених. В'язницю для молоді в її тодішній формі ліквідували 31 грудня 1955 року. Від січня 1956 року установа діяла як Центральна в'язниця Явожно для молодих осіб, засуджених за загальнокримінальні злочини. Остаточно в'язницю в Явожно ліквідували 31 серпня 1956 року[14].


Економіка

Видобуток вугілля, хімічний, скляний цементний заводи. Велика ТЕС[15] (рос.).

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][16]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 46038 7998 32868 5172
Жінки 48694 7599 29840 11255
Разом 94732 15597 62708 16427

Відомі люди

У 1865 у Щаковій (нині район Явожна) народився Антон Попель, видатний львівський скульптор, автор пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові. Із Явожно походить знаний діяч ПОРП, силових структур і спецслужб ПНР Францишек Шляхциц.

Відвідати Явожно найлегше з Кракова: кожні півтори години ходять маршрутки від зупинки за залізничним вокзалом[17]. Можна також доїхати від залізничного вокзалу потягами[18].

Галерея

  • Центр міста
    Центр міста
  • Центр міста
    Центр міста
  • Галерея Галена
    Галерея Галена

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. ↑ а б Piper, Franciszek (2002). Podobóz KL Auschwitz w Jaworznie – „Neu-Dachs” 1943–1945. У Miroszewski, Kazimierz; Woźniczka, Zygmunt (ред.). Historia martyrologii więźniów obozów odosobnienia w Jaworznie 1939–1956 (PDF) (пол.). Jaworzno: Muzeum Miasta Jaworzna. с. 11—25.
  4. ↑ Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 24—25.
  5. ↑ Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 25—26.
  6. ↑ Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 33—34.
  7. ↑ а б в г Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 34.
  8. ↑ а б в Misiło, Eugeniusz (2002). Ukraińcy w obozie koncentracyjnym w Jaworznie 1947–1949. У Miroszewski, Kazimierz; Woźniczka, Zygmunt (ред.). Historia martyrologii więźniów obozów odosobnienia w Jaworznie 1939–1956 (PDF) (пол.). Jaworzno: Muzeum Miasta Jaworzna. с. 64—65.
  9. ↑ Hałagida, Igor (2012). Duchowni greckokatoliccy i prawosławni w Centralnym Obozie Pracy w Jaworznie (1947–1949). Dokumenty i materiały (пол.). Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej.
  10. ↑ Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 35.
  11. ↑ а б Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 38.
  12. ↑ Homa, Anna (2018). Wojskowy Sąd i Prokuratura Grupy Operacyjnej „Wisła” jako narzędzie terroru wobec mniejszości ukraińskiej, w świetle zasobu archiwalnego Oddziału Instytutu Pamięci Narodowej w Krakowie. Studia Polityczne (пол.). 46 (4): 76—78. doi:10.35757/STP.2018.46.4.04.
  13. ↑ Miroszewski, Kazimierz (2002). Powstanie i funkcjonowanie Centralnego Obozu Pracy w Jaworznie (1945–1949). Dzieje Najnowsze (пол.). 34 (2): 31.
  14. ↑ Szwagrzyk, Krzysztof (1999). Jaworzno. Historia więzienia dla młodocianych więźniów politycznych 1951–1955 (пол.). Warszawa–Wrocław: „Jaworzniacy” – Fundacja Pomocy Byłym Więźniom Politycznym Lat 1944–1956; Klio. с. 185, 195—203. ISBN 83-86833-20-3.
  15. ↑ Географический энциклопедический словарь. — Москва: «Советская энциклопедия», 1989. — С. 575
  16. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  17. ↑ Розклад руху автобусів. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 26 березня 2013. [Архівовано 2012-11-25 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Rozkład jazdy. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 26 березня 2013.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).