Жори

Жори
Żory
Герб Прапор
Основні дані
50°03′ пн. ш. 18°42′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 18.700° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Сілезьке воєводство
Столиця для	Q9268947?, Q9273907? і Q11700979?
Межує з — сусідні нас. пункти Ґміна Червйонка-Лещини, Ожеше, Ґміна Сушець, Ґміна Павловіце, Ястшембе-Здруй, Ґміна Сьверкляни, Рибник, Міколовський повіт  ?
Засновано	1272
Магдебурзьке право	1272
Площа	64,59 км²
Населення	62095 (2011)[1]
· густота	960 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація	659 000
Міста-побратими	Монсо-ле-Мін[3], Камп-Лінтфорт[3], Мезйокйовешд[3], Пасваліс[3], Тетіїв (22 квітня 2015)[4][5]
Телефонний код	(48) 32
Часовий пояс	UTC+1  (Сілезьке воєводство)
Номери автомобілів	S
GeoNames	3080004
OSM	r2414718  ·R
SIMC	0945746
Поштові індекси	44-240
Міська влада
Вебсайт	zory.pl
Мапа
Жори у Вікісховищі

Жо́ри (пол. Żory, нім. Sohrau, чеськ. Žory) — місто з правами повіту на півдні Польщі, в Сілезькому воєводстві, історично у Верхній Сілезії.

Це одне з міст, що належать до Рибницького вугільного району.

Зараз місто виконує комерційні, сервісні та логістичні функції.

За даними Центрального статистичного управління станом на 31 грудня 2021 року, населення Жори становило 61 839 осіб^[6] і було 17-м за чисельністю населення містом у Сілезькому воєводстві та 62-м за чисельністю населення містом у Польщі.

У часи формування держави Полян, території сучасних Жор були заселені племенем Голенсичів. Ці території були частиною Великоморавської держави, а потім, приблизно в 921 році, перейшли під владу Чехії.

Назва Жори вперше згадується у 1258 році. 24 лютого 1272 року князь Опольсько-Ратиборський Владислав надав селу міські права (за магдебурзьким правом). Місто отримало овальну форму з прямокутною ринковою площею, двома брамами (Краківською та Цешинською) та оборонними мурами.

У 1327 році князівство рациборське, а разом з ним і Жори, стало чеським леном.

У 1336 році князівство перейшло до Пржемисловичів. Жори були облогою польських військ у 1345 році, гуситів у 1433 році та угорців у 1473 році.

З 1521 по 1532 рік князівство належало силезьким П'ястам, а пізніше на 20 років до Гогенцоллернів.

У 1526 році Жори стали частиною держави Габсбургів.

Під час Тридцятирічної війни у 1627 році Жори були захоплені протестантськими військами, а потім здобуті й пограбовані католицькими військами.

З 1645 по 1666 роки Жори були під владою Ваза. Після першої Сілезької війни у 1742 році місто стало частиною Пруссії аж до 1921 року. XIX століття принесло індустріалізацію міста, включаючи створення заводу „Waleska”, ливарного заводу „Pawła” і парового млина.

У 1837 році Жори мали 2800 мешканців, 250 будинків, дві католицькі церкви та два шпиталі.

У 1865 році 1264 мешканців говорили німецькою мовою, а 2398 — польською.

У Жорах діяло багато польських соціальних і культурних організацій, таких як Гімнастичне товариство „Сокіл”, Союз польських товариств, Освітнє товариство Верхньої Сілезії імені св. Яцека та хор „Фенікс”. Жителі Жор брали участь у трьох сілезьких повстаннях.

На плебісциті 1921 року більшість мешканців проголосувала за залишення у Німеччині. В результаті III сілезького повстання місто опинилося у складі Польщі як частина автономного Сілезького воєводства.

1 вересня 1939 року Жори були захоплені Вермахтом, а в жовтні включені до складу Третього Рейху. Під час війни в місті існував нацистський концтаборів № 95 Зорау.

У січні 1945 року через Жори проходили марші смерті з таборів Аушвіц-Біркенау. Бої Червоної армії з німецькими військами призвели до знищення 80% забудови міста. Після війни Жори були інтенсивно відбудовані.

У 70-х і 80-х роках XX століття Жори переживали інтенсивний демографічний розвиток, пов'язаний з розвитком видобутку кам'яного вугілля.

Після 1989 року реструктуризація гірничодобувної промисловості призвела до зростання безробіття, а місто змінило свій характер з промислового на торгово-сервісний, створивши підзону Катовіцької спеціальної економічної зони й Жорський промисловий парк.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][7]:

Більшість суб'єктів господарювання в Жорах займаються:^[8]

• Оптова, роздрібна торгівля або ремонт автомобілів – 26,7% від усіх одиниць,
• Будівництво – 14,5%,
• Професійна, наукова і технічна діяльність – 9,3%,
• Промисловість – 8%.

Середня місячна брутто-зарплата (2020) у злотих – 4781,16 злотих, тобто 86,6% від середнього національного.^[9]

Рівень безробіття в Жорах низький порівняно з національною ситуацією. За даними Головного статистичного управління, у вересні 2020 року рівень безробіття в місті становив 5,2% (для Польщі – 6,1%). На той час у ПУП Жори було зареєстровано приблизно 1,1 тис. безробітний.^[10]

• Єврейське кладовище (Жори)