Сунтар-Хаята
| Сунтар-Хаята | ||||
|
| ||||
|
62°36′00″ пн. ш. 140°53′00″ сх. д. / 62.60000001° пн. ш. 140.88333334° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Система |
Східносибірське нагір'я | |||
| Тип |
гірський хребет | |||
| Висота |
2959 м і 2136 м | |||
|
Сунтар-Хаята Сунтар-Хаята (Росія) | ||||
![]() | ||||
|
| ||||

Сунта́р-Хаята́ (рос. Сунтар-Хаята, якут. Сунтаар Хайата) — гірський хребет що височіє уздовж межі Республіки Саха на півночі з Амурською областю та Хабаровським краєм на півдні, Росія, вододіл Алдана, Індигірки і річок Охотського узбережжя. Довжина 450 км, висота до 2 959 м (гора Мус-Хая).
Північною частиною хребта проходить Колимське шосе R504[1].
Географія
Сунтар-Хаята має завдовжки приблизно 450–550 км, а завширшки – 60 км.[2][3] Гора Мус-Хая заввишки 2959 м, розташована в Республіці Саха, є найвищою точкою хребта.[2] Гора Берилл, заввишки 2933 м є найвищою вершиною Хабаровського краю. Гора Хакандя[4] — ультра-пік заввишки 2615 м.[5]
Хребет Сунтар-Хаята географічно є південно-східним продовженням Верхоянського хребта. До середини 20 століття він розглядався як окремий хребет разом із хребтом Скелястий, з найвищою точкою 2017 м, і Сетте-Дабаном, з найвищою точкою 2017 м на південному заході. На південь від хребта розташоване Юдомо-Майське нагір'я[6], а на північний схід — Верхньоколимське нагір'я.[7]
Хребти другого порядку
Хребет Сунтар-Хаята має у своєму складі декілька хребтів другого порядку,[8] хребет Нет-Тага, хребет Юдома і хребет Кухтуй.
Гідрографія
Сунтар-Хаята — вододіл між річкою Алдан, сточищем Лени та Індигіркою — як Північного Льодовитого океану, так і Охотського моря.
Деякі з основних водотоків, що мають витоки на хребті — Тири, Томпо, Аллах-Юнь і Юдома, що належать до басейну Лени, Хастах і Тарин-Юрях — до басейну Індигірки, Кулу — до басейну річки Колими, Охота, Ульбея, Іня, Кухтуй і Яна впадають в Охотське море.[6]
На хребті знаходяться найпівденніші льодовики російського Далекого Сходу за межами Камчатки.[9] Їхній стан невідомий.
Геологія
Складний ефузивами і гранітами. Площа заледеніння 204 км², нижче розташовується пояс таринів площею близько 800 км².
Флора
Нижня частина схилів покрита модриновим рідколіссям; вище — гірська тундра.
Примітки
- ↑ ТРРС 3 / 104А. Описание местности (in Russian)
- ↑ а б DMGN. Suntar-Khayata. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Сунтар-Хаята, Great Soviet Encyclopedia
- ↑ Хребет Сунтар-Хаята. Маршруты по хребту
- ↑ Siberia, 26 Mountain Summits with Prominence of 1,500 meters or greater
- ↑ а б Сунтар-Хаята Great Soviet Encyclopedia: [in 30 vols.] / Ch. ed. A.M. Prokhorov. - 3rd ed. - M. Soviet Encyclopedia, 1969-1978.
- ↑ Топографска карта P-55 56; M 1:1 000 000 - Topographic USSR Chart (in Russian). Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Oleg Leonidovič Kryžanovskij, A Checklist of the Ground-beetles of Russia and Adjacent Lands. p. 16
- ↑ "Global glacier changes: facts and figures: Northern Asia", United Nations Environment Programme, archived 30 January 2018 from the original on the Wayback Machine
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 458(рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
