Стіф-арм

«Захист жорсткою рукою» (англ. stiff-arm fend або просто stiff-arm, також відомий і під іншими назвами, див. нижче), — це дозволений правилами прийом самооборони, який у гридайрон-футболі, регбі-лізі, регбі-юніоні та австралійському футболі використовує бігун з м'ячем проти захисників команди суперника, що намагаються його зупинити^[1].

Прийом «стіф-арм» полягає в тім, що бігун, надійно тримаючи м'яч в одній руці, повністю витягує іншу руку, зафіксувавши лікоть і випроставши долоню.

Порівнявшись з захисником, який збирається йому завадити, гравець із м'ячем штовхає його долонею витягнутої руки. У регбі та австралійському футболі зазвичай ціляться у груди або плече, в американському футболі дозволено штовхати в шолом. Важливо, щоб це був саме поштовх, — удари, в тому числі ляпаси відкритою долонею, заборонені.

Вирішальним фактором при виконанні прийому є правильно підібраний момент, оскільки якщо штовхнути занадто рано, захисник може ухилитися від поштовху або заблокувати його, а якщо занадто пізно, то прикладеної сили буде недостатньо, щоб зупинити захисника.

При правильній техніці використання стіф-арм є потужною наступальною зброєю. В ідеалі гравцеві з м'ячем вдається збити суперника з ніг. Але навіть устоявши на ногах, захисник вже не зможе здійснити захват, оскільки не зможе підійти достатньо близько, щоб обхопити гравця з м'ячем.

Захист жорсткою рукою є особливо ефективним наступальним прийомом, оскільки його сила прикладається вздовж прямої руки, безпосередньо з плеча.

Це створює виключно стискаюче осьове навантаження на кістки руки, до якого кістка пристосована найкраще, і забезпечує мінімальний крутний момент, що прикладається до плечового суглоба. Таким чином, сили поштовху вистачає, щоб легко відштовхнути або навіть повалити суперника.

Такі ж методи практикуються у бойових мистецтвах під час ударів кулаком: забезпечуючи напрямок сили безпосередньо вниз по зафіксованій прямій руці, майстри бойових мистецтв можуть пробивати дошки і цеглини, не пошкоджуючи свою руку.

У регбі цей прийом називається hand off або fend off. В американському футболі його називають stiff-arm fend або просто stiff arm чи straight arm. Оскільки у цьому виді спорту дозволено штовхати у такий спосіб суперника в маску (але не хапати за маску), у сленгу НФЛ прийом також називають «pie in the face», дослівно «тортом у пику».

В австралійському футболі аналогічний прийом носить дещо комічну назву «донт-аргью» (англ. don't argue, досл. «не сперечайся»), що можна зрозуміти приблизно як «відчепися» або «не лізь». Ця назва використовується як іменник і, очевидно, означає цензурну версію того, що думає гравець із м'ячем, відштовхуючи суперника.

Зазвичай прийом «стіф-арм» застосовують ранінбеки^[3].

У цьому виді спорту найчастіше штовхають противника у шолом, в тому числі в маску для обличчя. При цьому слід бути обережним і залишати долоню випрямленою, щоб пальці не потрапили в отвори у масці. Це може призвести до травмування як захисника, так і гравця з м'ячем, тому подібне хапання за маску заборонено правилами.

Серед відомих гравців, які використовують «стіф-арм» — Волтер Пейтон, Ерл Кемпбелл, Деррік Генрі, Едріан Петерсон та Маршон Лінч.

В австралійському футболі прийом «дон'т аргью» найчастіше виконують півзахисники та нападники. Суперника, як правило, штовхають у плече або в груди. Контакту з обличчям або шиєю намагаються уникати, оскільки це може призвести для штрафу, хоча на практиці подібне не завжди карається, якщо судді дійдуть висновку, що це сталося випадково.