YaChudo

Солецизм

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Солеци́зм (д.-грец. σολοικισμός, від назви д.-гр. міста Σόλοι Соли) — синтаксична помилка, неправильний граматичний зворот, що не порушує змісту висловлювання.[1][2][3]

Солецизм може виникати внаслідок порушення синтаксичного зв'язку між словами або формами слів. Наприклад, у традиційному розумінні солецизмом вважають уживання конструкції «скільки годин?» замість «котра година?».

У художній літературі солецизм може використовуватися навмисно як засіб стилістичної характеристики мовлення персонажа або для створення комічного, іронічного чи іншого експресивного ефекту.[4]

Визначення

У широкому значенні солецизмом називають порушення усталених норм синтаксису або граматичної будови висловлювання. У різних лінгвістичних і риторичних традиціях межі поняття можуть відрізнятися: його можуть розглядати як мовну помилку, як стилістичний прийом або як ширше поняття для позначення відхилень від звичайної мовної норми.[5]

Термін відомий з античних часів. Його, зокрема, використовував Квінтіліан.[6] Секст Емпірик зазначав, що граматики визначають солецизм як похибку проти загального звичаю в побудові речення, тобто неузгодженість.[7]

Феофан Прокопович зазначав, що солецизм, варваризм та інші мовні огріхи можуть використовуватися для жарту, якщо вони мають певний зміст.[8]

Солецизм як стилістичний прийом

У художньому мовленні порушення мовної норми може бути навмисним. У такому разі солецизм використовується як засіб характеристики персонажа, відтворення розмовного або нелітературного мовлення, а також для створення комічного чи іронічного ефекту.

Солецизм як стилістична фігура полягає у свідомому порушенні граматичної або синтаксичної норми.[9] У такому вживанні відхилення від норми стає частиною художнього задуму.

Наприклад, у вислові «Вона стара собака — зуби з'їла на цій справі» слово собака вжито щодо жінки, попри його граматичний чоловічий рід. Така конструкція може використовуватися як засіб експресивної характеристики.[10]

Солецизм у системі стилістичних фігур

У деяких риторичних і літературознавчих класифікаціях солецизм розглядають як ширше поняття, що охоплює різні способи навмисного відхилення від мовної норми.[11]

До пов'язаних із цим явищем стилістичних засобів можуть відносити:

  • Плеоназм — надлишкове вживання мовних елементів;
  • еліпс — пропуск елементів висловлювання, зрозумілих із контексту;
  • Еналага — заміна однієї граматичної форми іншою;
  • Анаколуф — порушення очікуваної синтаксичної побудови висловлювання.

У широкому значенні до відхилень від літературної норми, пов'язаних із солецизмом, у різних класифікаціях можуть також зараховувати варваризми, діалектизми, вульгаризми та інші мовні явища.[12]

Солецизм і мовна норма

Солецизм як мовна помилка слід відрізняти від навмисного стилістичного відхилення. В першому випадку порушення норми виникає ненавмисно, тоді як у художньому тексті або іншому стилістично маркованому мовленні воно може бути свідомим прийомом.

Також солецизм не слід ототожнювати з будь-яким мовним запозиченням. Зокрема, калькований зворот може стати нормативним елементом мови, тоді як ненормативне буквальне відтворення чужомовної конструкції може розглядатися як солецизм.

У мовознавстві для позначення ненормативних конструкцій, що виникли під впливом іншої мови, можуть використовуватися також назви, пов'язані з мовою впливу: росіянізми, галліцизми, германізми, полонізми тощо.

Наприклад, калькований фразеологізм «не в своїй тарілці» засвоєний українською мовою як нормативний, тоді як ненормативне «учитися напам'ять» замість «учити напам'ять» наводять як приклад калькування польської конструкції uczyć się na pamięć.[13]

Етимологія

В українській мові слово вперше зафіксовано як соликисмъ (1704). Воно запозичене через пізньолатинське soloecismus «синтаксична помилка, неправильне сполучення слів; помилка, огріх» від д.-грец. σολοικισμός «помилка в мовленні; синтаксична помилка; солецизм; непристойність, брутальність».[3]

У давньогрецькій мові слово пов'язане з назвою міста Σόλοι «Соли» — давньогрецької колонії в Кілікії. За античною традицією, мешканці міста, переселені з Афін, говорили грецькою мовою з відхиленнями від афінської норми, що й стало підґрунтям для виникнення терміна.[14]

Приклади

Давайте спробуємо. Тільки зарані давайте умовимося, що в моїй оцій розповіді чи бесіді не буде ніякісіньких рецептів про те, як писати фейлетони, гуморески чи взагалі художні твори.

— Остап Вишня «Отак і пишу»

Та щось нишком розмовляли —
Здалека не чути —
О отечестві, здається,
Та нових петлицях...

— Тарас Шевченко

Зрадила та, що любила...
Зрадила мила мені...

— О. Олесь

Привид. (іронічно). То може ти і м’яса не їси?
Гамлєт: Ні, не їсу я м’яса принципово.

— Лесь Подерв'янський

А ви коли-небудь бачили прикажчика в літературі? Такий собі:
— Чево ізволіте? Ямб? На скільки порцій?!
І такі єсть! Ну, бог з ними.

— Остап Вишня

Див. також

Примітки

  1. ↑ Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с. — (Б-ка держ. мови). — ISBN 966-03-3173-8. — С. 501.
  2. ↑ Словник української мови: [в 11 т.] / редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 443.
  3. ↑ а б Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 —. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. ↑ Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К. : Вища школа, 1985. — 360 с. — С. 278.
  5. ↑ (рос.) Розенталь Д. Э., Теленкова М. А. Словарь-справочник лингвистических терминов: Пособие для учителя. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Просвещение, 1985.
  6. ↑ (рос.) Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1890—1907.
  7. ↑ (рос.) Секст Эмпирик. Сочинения в двух томах. Т. 2. / Вст. статья и пер. с древнегреч. А. Ф. Лосева. — М.: Мысль, 1976. — 421 с. — (АН СССР. Ин-т философии. Филос. наследие). — С. 95.
  8. ↑ Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво. Книжка п'ята. Про розгляд почуттів // Феофан Прокопович. Філософські твори. Том I. Про риторичне мистецтво / Пер. з лат. — К., 1979.
  9. ↑ Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей / Пер. з фр. — Т. 2. — К.: Дух і Літера, 2011. — 488 с. — ISBN 978-966-378-201-0. — С. 399.
  10. ↑ Риторика загальна та судова: Навч. посіб. / С. Д. Абрамович, В. В. Молдован, М. Ю. Чикарькова. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 416 с.
  11. ↑ (рос.) БСЭ. — 1969—1978.
  12. ↑ (рос.) М. Л. Гаспаров. Солецизм // Литературная энциклопедия терминов и понятий / Гл. ред. и сост. А. Н. Николюкин. — М.: НПК «Интелвак», 2001. — 799 с. — Стб. 1008.
  13. ↑ Тетяна Гомон. Український літературний провулок // Наше слово. — 2012. — № 1.
  14. ↑ Діоген Лаертський. «Про життя, вчення і вислови славетних філософів» (книга 1:2:51) // (рос.) Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Пер. М. Л. Гаспарова. — Вид. 2-е, випр. і доп. — М.: Мысль, 1986. — (Философское наследие, т. 99). — С. 70.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).