YaChudo

Сланці

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сланці
лупаки
Аспидний (кристалічний) сланець
Загальні відомості
ГенезисМетаморфічні гірські породи
Використання
будматеріал, паливо

Сла́нці, лупаки́[1][2] — гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їхнього складу. Характеризуються сланцюватістю — здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.

Загальний опис

За характером початкових порід розрізнюють орто- і парасланці. Перші виникли при метаморфізмі магматичних, другі — осадових гірських порід. За ступенем метаморфізму розрізнюють слабометаморфізовані глинисті сланці, кременисті, глибокометаморфізовані кристалічні. Проміжне положення займають філіти, хлоритові і серицитові сланці, зелені сланці і інш. (див. метаморфічні сланці).

Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони зазвичай містять або кварц і слюду (біотит, мусковіт), або піроксени, амфіболи і плагіоклаз чи скаполіт, або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — ґранат (альмандин), кордієрит, андалузит, кіаніт, силіманіт, ставроліт, скаполіт, іноді карбонати і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як горючі сланці. Сланці, збагачені графітом, слугують сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну.

В Україні сланці є в Криму[3], на Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах.

Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Словник гірничої термінології. Харків: Державне видавництво "Радянська школа". відтворення видання 1931 року. с. 87. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 20 січня 2020.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  2. ↑ Лупак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Оришкевич, П. (1987). Початкова географія України й українських поселень (PDF). Нью-Йорк. с. 44.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).