Кордієрит

Кордієрит
Кордієрит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Crd
Хімічна формула	Mg₂Al₄Si₅O₁₈
Nickel-Strunz 8	VIII/C.06b
Nickel-Strunz 10	9.CJ.10
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Вид симетрії	ромбічна-планаксіальнаd
Просторова група	space group Cccmd
Колір риси	білий
Густина	2424,74 кілограм на кубічний метр
Інші характеристики
Названо на честь	П'єр Луї Антуан Кордьє
	Кордієрит у Вікісховищі

Кордієрит — мінерал класу силікатів. Метасилікат магнію та алюмінію кільцевої будови.

Історія та етимологія

Мінерал був відомий Аврааму Готтлобу Вернеру (1749—1817) і отримав назву «іоліт» — від грецька ἴον [іон] — «фіолетовий» і λίθος [літос] — камінь, разом «фіолетовий камінь» — через його чорно-блакитний колір, який має тенденцію до фіолетового, що нагадував Вернеру фіалку^[8].

У 1809 році французький мінералог П'єр Луї Антуан Кордьє (1777–1861) дав мінералу назву «Dichroite» («двоколірний»; див. «Description du dichroite», опублікований у 1809 році). Однак, оскільки властивість мінералу насправді є плеохроїзм, французький мінералог та колекціонер Дж. А. Г. Лукас (J. A. H. Lucas) у 1813 році перейменував його в кордієрит.

Загальний опис

Хімічна формула: Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈] або (Mg; Fe²⁺)₂Al₄Si₅O₁₈.

Містить (%): MgO — 13,68; Al₂О₃ — 34,96; SiO₂ — 51,36.

Домішки: FeO, CaO, Na₂O.

Сингонія ромбічна.

Густина 2,57-2,66.

Твердість 7-7,5.

Безбарвний, синій.

Блиск скляний.

Злам раковистий.

Крихкий.

Диморфний з індіалітом; утворює ряд із секанінаїтом (багатий на залізо аналог кордієриту).

Асоціація: силіманіт, калійний польовий шпат, мусковіт, біотит, корунд, шпінель, гранат, андалузит.

Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Поширений в термічно метаморфізованих глинистих відкладеннях. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим вмістом лугів та кальцію. Іноді пов'язаний з пегматитовими утвореннями. Знаходиться також у магматичних породах (андезитах і гранітах). Прозорі різновиди кордієриту використовують як дорогоцінне каміння.

Знахідки відомі в ряді країн світу: Баварія, Німеччина; Орійярві та Леппявірти, Фінляндія. У Норвегії, в Крагерао. У районі гори Біті, Мадагаскар. Також у Зімбабве, Намібії, Шрі-Ланці, у Індії, Австралії (Північна територія), Україні. У США, штати Нью-Гемпшир, Коннектикут та ін. В Канаді, провінція Манітоба.

Різновиди

Розрізняють:

кордієрит бериліїстий (відміна кордієриту з околиць Вежни (Моравія, Чехія), яка містить до 1,94 % ВеО);
кордієрит водний (змінений кордієрит);
кордієрит залізистий (відміна кордієриту з родовища Сасаго (Японія), яка містить до 15,5 % FeO);
кордієрит-пініт (змінений кордієрит);
α-кордієрит (кордієрит);
β-кордієрит (штучна низькотемпературна поліморфна модифікація кордієриту, яка синтезована за гідротермальних умов);
γ-кордієрит (індіаліт — магніїстий різновид кордієриту, Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈]).
кордфефагіт — кордієрит з підвищеним вмістом води та Fe²⁺. Прихованокристалічна асоціація слюд та інших шаруватих силікатів. Осн. знахідка — гранітоїди Бердичівського масиву (Україна).

Галерея

Необроблений зразок мінералу ліворуч і праворуч огранений камінь
Кордієрит з Мадагаскару
Поліхроїзм кордієриту
Кристалічна структура кордієриту

Див. також

Список мінералів

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
↑ mineralienatlas.de
↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
↑ Handbuch der Mineralogie, Band 1 von C. A. S. Hoffmann, Abraham Gottlob Werner und August Breithaupt, 1811. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кордієрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Кордієрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 419-421.

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q98150797"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Штрунц|Штрунц&nbsp;Г.]],_[[:Крістель_Теннісон|Теннісон&nbsp;К.]]</i>_[[:d:Q98150797|Mineralogische_Tabellen_:_Eine_Klassifizierung_der_Mineralien_auf_kristallchemischer_Grundlage,_mit_einer_Einfuhrung_in_die_Kristallchemie]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_8_—_[[:Лейпциг|Лейпциг]]:_[[:d:Q28325722|Akademische_Verlagsgesellschaft]],_1982.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2079]][[d:Track:Q28325722]][[d:Track:Q65551]][[d:Track:Q1078354]][[d:Track:Q98150797]]</div>-3] Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q72610003"_data-entity-id="Q15221937"><i_class="wef_low_priority_links">Ralph&nbsp;J.,_Nikischer&nbsp;T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy</i>_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]</div>-4] Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q1936589">[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936589]]</div>-5] ralienatlas.de

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[http://dx.doi.org/10.1063/1.4812323_doi:10.1063/1.4812323]</span><div_style="display:none"></div>-6] (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q15222041">[http://rruff.info/doclib/hom/_Handbook_of_Mineralogy]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q1936599|Mineralogical_Society_of_America]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936599]][[d:Track:Q15222041]]</div>-7] Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

[8] Handbuch der Mineralogie, Band 1 von C. A. S. Hoffmann, Abraham Gottlob Werner und August Breithaupt, 1811. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Кордієрит

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[1]
Абревіатура	Crd^[2]
Хімічна формула	Mg₂Al₄Si₅O₁₈
Nickel-Strunz 8	VIII/C.06b^[3]
Nickel-Strunz 10	9.CJ.10^[4]
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія^[5]
Вид симетрії	ромбічна-планаксіальна^d
Просторова група	space group Cccm^d
Колір риси	білий
Густина	2424,74 кілограм на кубічний метр^[6]
Інші характеристики
Названо на честь	П'єр Луї Антуан Кордьє^[7]
Кордієрит у Вікісховищі