YaChudo

НБА в сезоні 1992–1993

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

НБА в сезоні 1992–1993
Ліга Національна баскетбольна асоціація
Спорт баскетбол
Тривалість
  • 6 листопада 1992 — 25 квітня 1993
  • 29 квітня — 5 червня 1993 (Плей-оф)
  • 9—20 червня, 1993 (Фінал)
Кількість команд 27
Драфт
Перший номер драфту Шакіл О'Ніл
Обраний «Орландо Меджик»
Регулярний сезон
Найкраща команда «Фінікс Санз»
MVP сезону Чарльз Барклі («Фінікс Санз»)
Найкращий бомбардир Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
Плей-оф
Чемпіони Сходу «Чикаго Буллз»
  Фіналіст Сходу «Нью-Йорк Нікс»
Чемпіони Заходу «Фінікс Санз»
  Фіналіст Заходу «Сіетл Суперсонікс»
Фінал
Переможець фіналу «Чикаго Буллз»
  Фіналіст «Фінікс Санз»
Фінал MVP Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
Сезони НБА
← 1991/92

1993/94 →

Сезон НБА 1992—1993 був 47-м сезоном у Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Чикаго Буллз», які здолали у фінальній серії «Фінікс Санз» з рахунком 4 перемоги проти 2.

Регламент змагання

Участь у сезоні брали 27 команд, розподілених між двома конференціями — Східною і Західною, кожна з яких у свою чергу складалася з двох дивізіонів.

По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 82 гри (по 41 грі на власному майданчику і на виїзді).

До раунду плей-оф виходили по вісім найкращих команд кожної з конференцій, причому переможці дивізіонів посідали місця угорі турнірної таблиці конференції, навіть при гірших результатах, ніж у команд з інших дивізіонів, які свої дивізіони не виграли. Плей-оф відбувався за олімпійською системою, за якою найкраща команда кожної конференції починала боротьбу проти команди, яка посіла восьме місце у тій же конференції, друга команда конференції — із сьомою, і так далі. У першому раунді плей-оф переможець кожної пари визначався у серії ігор, яка тривала до трьох перемог однієї з команд. У подальших раундах, включаючи фінали конференцій, для перемоги у кожній парі команді потрібно було виграти чотири зустрічі.

Чемпіони кожної з конференцій, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.

Регулярний сезон

Підсумкові таблиці за дивізіонами

Атлантичний В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Нью-Йорк Нікс» 60 22 .732 — 37–4 23–18 23–5
x-«Бостон Селтікс» 48 34 .585 12 28–13 20–21 19–9
x-«Нью-Джерсі Нетс» 43 39 .524 17 26–15 17–24 14–14
«Орландо Меджик» 41 41 .500 19 27–14 14–27 15–13
«Маямі Гіт» 36 46 .439 24 26–15 10–31 9–19
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 26 56 .317 34 15–26 11–30 11–17
«Вашингтон Буллетс» 22 60 .268 38 15–26 7–34 7–21
Центральний В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Чикаго Буллз» 57 25 .695 — 31–10 26–15 19–9
x-«Клівленд Кавальєрс» 54 28 .659 3 35–6 19–22 22–6
x-«Шарлотт Горнетс» 44 38 .537 13 22–19 22–19 12–16
x-«Атланта Гокс» 43 39 .524 14 25–16 18–23 12–16
x-«Індіана Пейсерз» 41 41 .500 16 27–14 14–27 11–17
«Детройт Пістонс» 40 42 .488 17 28–13 12–29 12–16
«Мілвокі Бакс» 28 54 .341 29 18–23 10–31 10–18
Середньо-Західний В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Х'юстон Рокетс» 55 27 .671 — 31–10 24–17

19–7

x-«Сан-Антоніо Сперс» 49 33 .598 6 31–10 18–23 17–9
x-«Юта Джаз» 47 35 .573 8 28–13 19–22 16–10
«Денвер Наггетс» 36 46 .439 19 28–13 8–33 13–13
«Міннесота Тімбервулвз» 19 63 .232 36 11–30 8–33 10–16
«Даллас Маверікс» 11 71 .134 44 7–34 4–37 3–23
Тихоокеанський В П %П Відст Дом Гост Див
y-«Фінікс Санз» 62 20 .756 — 35–6 27–14 21–9
x-«Сіетл Суперсонікс» 55 27 .671 7 33–8 22–19 22–8
x-«Портленд Трейл-Блейзерс» 51 31 .622 11 30–11 21–20 19–11
x-«Лос-Анджелес Кліпперс» 41 41 .500 21 27–14 14–27 15–15
x-«Лос-Анджелес Лейкерс» 39 43 .476 23 20–21 19–22 13–17
«Голден-Стейт Ворріорс» 34 48 .415 28 19–22 15–26 9–21
«Сакраменто Кінґс» 25 57 .305 37 16–25 9–32 6–24

Підсумкові таблиці за конференціями

Легенда:

  • z – Найкраща команда регулярного сезону НБА
  • c – Найкраща команда конференції
  • y – Переможець дивізіону
  • x – Учасник плей-оф

Плей-оф

Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф. Курсивом позначені команди, які мали перевагу власного майданчика (принаймні потенційно могли провести більшість ігор серії вдома).

  Перший раунд Півфінали конференції Фінали конференції Фінал НБА
                                     
1  Фінікс 3  
8  Л.А. Лейкерс 2  
  1  Фінікс 4  
   
  5  Сан-Антоніо 2  
4  Портленд 1
 
5  Сан-Антоніо 3  
  1  Фінікс 4  
Західна конференція
  3  Сіетл 3  
3  Сіетл 3  
 
6  Юта 2  
  3  Сіетл 4
   
  2  Х'юстон 3  
2  Х'юстон 3
 
7  Л.А. Кліпперс 2  
  W1  Фінікс 2
  E2  Чикаго 4
1  Нью-Йорк 3  
8  Індіана 1  
  1  Нью-Йорк 4
   
  5  Шарлотт 1  
4  Бостон 1
 
5  Шарлотт 3  
  1  Нью-Йорк 2
Східна конференція
  2  Чикаго 4  
3  Клівленд 3  
6  Нью-Джерсі 2  
  3  Клівленд 0
   
  2  Чикаго 4  
2  Чикаго 3
7  Атланта 0  

Лідери сезону за статистичними показниками

Показник Гравець Команда Результат
Очки за гру Майкл Джордан «Чикаго Буллз» 32.6
Підбирання за гру Денніс Родман «Детройт Пістонс» 18.3
Передачі за гру Джон Стоктон «Юта Джаз» 12.0
Перехоплення за гру Майкл Джордан «Чикаго Буллз» 2.83
Блокування за гру Хакім Оладжувон «Х'юстон Рокетс» 4.17
% влучань з гри Седрік Себальйос «Фінікс Санз» .576
% влучань штрафних кидків Марк Прайс «Клівленд Кавальєрс» .948
% влучань 3-очкових кидків Грег Ентоні «Чикаго Буллз» .453

Нагороди НБА

Щорічні нагороди

Гравець тижня

Тиждень Гравець
6 листопада – 15 листопада Шакіл О'Ніл («Орландо Меджик»)
16 листопада – 22 листопада Майкл Джордан («Чикаго Буллз»)
23 листопада – 29 листопада Девід Робінсон («Сан-Антоніо Сперс»)
30 листопада – 6 грудня Дражен Петрович («Нью-Джерсі Нетс»)
7 грудня – 13 грудня Чарльз Барклі («Фінікс Санз»)
14 грудня – 20 грудня Патрік Юїнг («Нью-Йорк Нікс»)
21 грудня – 27 грудня Шон Елліотт («Сан-Антоніо Сперс»)
28 грудня – 3 січня Девід Робінсон («Сан-Антоніо Сперс»)
4 січня – 10 січня Шон Кемп («Сіетл Суперсонікс»)
10 січня – 17 січня Хакім Оладжувон («Х'юстон Рокетс»)
18 січня – 24 січня Патрік Юїнг («Нью-Йорк Нікс»)
25 січня – 31 січня Карл Мелоун («Юта Джаз»)
1 лютого – 7 лютого Нік Андерсон («Орландо Меджик»)
8 лютого – 14 лютого Ларрі Джонсон («Шарлотт Горнетс»)
23 лютого – 28 лютого Хакім Оладжувон («Х'юстон Рокетс»)
1 березня – 7 березня Роні Сейкалі («Маямі Гіт»)
8 березня – 14 березня Руміл Робінсон («Нью-Джерсі Нетс»)
15 березня – 21 березня Патрік Юїнг («Нью-Йорк Нікс»)
22 березня – 28 березня Дікембе Мутомбо («Денвер Наггетс»)
29 березня – 4 квітня Чарльз Барклі («Фінікс Санз»)
5 квітня – 11 квітня Хакім Оладжувон («Х'юстон Рокетс»)
12 квітня – 18 квітня Алонзо Морнінг («Шарлотт Горнетс»)
19 квітня – 25 квітня Ларрі Джонсон («Шарлотт Горнетс»)

Гравець місяця

Новачок місяця

Тренер місяця

Місяць Тренер
листопад Майк Данліві («Мілвокі Бакс»)
грудень Пол Вестфал («Фінікс Санз»)
січень Джон Лукас («Сан-Антоніо Сперс»)
лютий Ленні Вілкенс («Клівленд Кавальєрс»)
березень Боб Вайсс («Атланта Гокс»)
квітень Руді Том'янович («Х'юстон Рокетс»)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).