Сахлтухуцес
Сахлтухуцес (груз. სახლთუხუცესი, від сахлт — «будинків» і ухуцесі — «старійшина»; буквально «старійшина будинків»[1]) — найвища урядова посада[2] в пізньосередньовічній і ранньомодерній Грузії (Картлійському, Кахетинському та Імеретинському царствах). Завідувач царським двором, доменом, скарбницею та канцелярією; головний помічник царя у господарських, фінансових і адміністративних справах. Сахлтухуцесові підпорядковувався апарат чиновників і секретарів.
Окрім царських сахлтухуцесів, існували також сахлтухуцеси (мажордоми) при великих феодалах (мтаварі), а також — при католикосах[3].
Історія
Поява посади

Посада сахлтухуцеса з'явилася не раніше кінця XV століття, коли відбувся розпад єдиного Грузинського царства. На початку XVI століття документи фіксують перших відомих сахлтухуцесів при царях Картлі та Кахеті. Водночас, Вахушті Багратіоні — грузинський історик, що жив у XVIII столітті, — стверджував ніби ця посада (яка також називалась абрамаді) існувала ще у золоту добу, що не підтверджується історичними джерелами. Так, за часів об'єднаної Грузії царським господарством завідував мсахуртухуцес, проте він не мав таких широких повноважень, як пізніший сахлтухуцес. Останній поєднував функції, які у часи ранньосередньовічної Грузії виконували декілька царських міністрів-візирів.
Піднесення сахлтухуцесів у пізньому Середньовіччі історики пов'язують із послабленням царської влади[3][2].
Функції
Сахлтухуцес завідував царським палацом і контролював всі палацові установи. Йому підпорядковувались господарські службовці — назір, моларе, тавлідар, мушріб, палацова прислуга. Під час урочистих прийомів і бенкетів він був головним розпорядником, зустрічав гостей і мав право сидіти в присутності царя (таке право, крім нього, мав також ешікагасбаші — керівник поліції та таємної служби)[4].
Сахлтухуцес опікувався збором податків і мит, а також наглядав за обробітком царських земель.
Він також керував роботою царської канцелярії, готував офіційні документи (зокрема, царські грамоти), які скріплював власною печаткою та подавав на затвердження царю. Йому підпорядковувалися мдивани (секретарі) та мордали (канцелярські чиновники).
Крім того, сахлтухуцес мав інспекційні повноваження: об'їжджав різні частини царства та вживав необхідних адміністративних заходів.
Річне жалування сахлтухуцеса складало 25 туманів, але посадовець також мав право на отримання частки від зібраних податків, мит і доходів царського домену. Посада була дуже прибутковою і її традиційно обіймали представники найвпливовіших аристократичних родин. Зокрема, у Картлі посада сахлтухуцеса перебувала у руках родів Ціцішвілі, Саакадзе, Мухранських Багратіоні, Бараташвілі-Орбелішвілі. У Кахетії цю позицію найчастіше обіймали князі Чолокашвілі та Джорджадзе. В Імеретії — Абашідзе та Чхеїдзе. Водночас, служба сахлтухуцеса не звільняла від військової служби. Нерідко головний царський урядовець був одночасно сардаром — командувачем одного з феодальних банерів (хоругов, садрошо)[3].
Картлі-Кахетинське царство
Після утворення об'єднаного Картлі-Кахетинського царства у 1762 посада сахлтухуцеса була і надалі розділена: паралельно існували сахлтухуцеси Картлі та Кахеті. Цар Іраклій II намагався обмежити повноваження сахлтухуцеса, передавши його функції «особливій раді», до якої, крім сахлтухуцеса, входили мелік-мамасахлісі (голова адміністрації та верховний суддя Тбілісі) та мдивани (царські секретарі)[5].
Згідно з проєктом реформи, яку запропонував принц Іване Багратіоні у 1799, повноваження сахлтухуцеса мали бути суттєво урізані. Йому залишалась лише господарська функція, при цьому жалування збільшувалось до 100 туманів[6]. Посади царських сахлтухуцесів були ліквідовані з анексією Картлі-Кахетинського царства Російською імперією у 1801, та Імеретинського у 1811.
Список
Картлійське царство
| Роки | Герб | Сахлтухуцес | Монарх | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| ?—1512—1530—? | Іване Олаґашвілі | Давид X, Георгій IX |
[2] | |
| ?—1520—? | Барам Мачабелі | Давид X | [7] | |
| ?—1558—1561 | Заза Ціцішвілі | Симон І | Потрапив у полон до персів під час битви при Ціхедіді[8] | |
| 1569—1578 | Ґіві Павленішвілі | Давид XI | [2] | |
| 1593—1607 | Зураб Саакадзе | Симон І, Георгій X, Луарсаб II |
[2] | |
| ?—1616—1619 | Бежан Саакадзе | Баграт VII | [2] | |
| ?—1622—? | Амілґабар Ціцішвілі | Симон ІI | [2] | |
| ?—1627—1642 | Кайхосро Бараташвілі | Ростом | Вбитий[9] | |
| 1642—1651 | Манучар Ціцішвілі | Ростом | [2] | |
| 1651—1656 | Кая Ціцішвілі | Ростом | [2] | |
| 1656—1658 | Каплан Бараташвілі | Ростом | [2] | |
| 1659—1664 | Папуна Ціцішвілі | Вахтанг V | [2] | |
| 1664—1667 | Заза Ціцішвілі | Вахтанг V | [2] | |
| ?—1669—? | Шіо Зедґенідзе | Вахтанг V | [10] | |
| ?—1671—? | Заза Ціцішвілі | Вахтанг V | Вдруге[2] | |
| 1672—1678 | Ціці Ціцішвілі «Великий» | Вахтанг V, Георгій XI |
Страчений[11] | |
| 1678—1684 | Теймураз Багратіоні Мухранський | Георгій XI | [2] | |
| 1684 | Амілґабар Ціцішвілі | Георгій XI | [2] | |
| 1685—1700 | Папуа Багратіоні Мухранський | Георгій XI | [2] | |
| 1688 | Бебурісшвілі | Іраклій І | [11] | |
| 1688—1703 | Кайхосро Ціцішвілі «Лопіна» | Іраклій І | [11] | |
| 1690 | Саам Бараташвілі | Георгій XI | [2] | |
| 1690—1696 | Луарсаб Орбелішвілі | Георгій XI | [2] | |
| 1695 | Едішер Ціцішвілі | Іраклій І | [2] | |
| 1714—1717 | Датуна Квеніпневелі | Ієссе | [11] | |
| 1717—1722 | Едішер Ціцішвілі | Бакар III, Вахтанг VI |
Вдруге[11][8] | |
| 1722—1723 | Вахтанг Зедґенідзе | Вахтанг VI | Загинув у битві при Табахмелі[11] | |
| 1723 | Теймураз Еріставі Арагвський | Костянтин ІІІ | Захоплений у полон Бакаром ІІІ[11] | |
| ?—1725 | Елізбар Орбеліані | Вахтанг VI | Емігрував до Росії разом із царем[2] | |
| ?—1735—1736 | Кайхосро Ціцішвілі | Олександр ІІ | [8] | |
| 1735—1756 | Константине Багратіоні Мухранський | Олександр ІІ, Теймураз II |
[2] |
Кахетинське царство
| Роки | Герб | Сахлтухуцес | Монарх | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1511—1513 | Беена Чолокашвілі | Георгій II | [12] | |
| 1513—1530—? | Ґарсеван Чолокашвілі | Давид X, Леван |
[2] | |
| ?—1590—? | Ясон Чавчавадзе | Олександр II | [2] | |
| 1612—1614 | Аґатанґ Херхеулідзе | Теймураз I | [2] | |
| 1615—1636 | Нодар Джорджадзе | Теймураз I | [11] | |
| 1629—1639 | Йєссе Джорджадзе | Теймураз I | [13] | |
| 1643—1648 | Реваз Чолокашвілі | Теймураз I | Загинув у битві при Уґлісі[9] | |
| 1664—1675 | Нодар Джорджадзе | Арчіл II | [2] | |
| 1688—1692 | Реваз Чолокашвілі | Іраклій І | [11] | |
| 1690—1694 | Йєссе Джорджадзе | Іраклій І | [2] | |
| 1693—1696 | Отар Чолокашвілі | Іраклій І | [2] | |
| 1696—1714 | Дурмішхан Чолокашвілі | Іраклій І, Давид ІІ |
[2] | |
| 1714—1715 | Едішер Чолокашвілі | Давид ІІ | Загинув у битві з лезгинами[14] | |
| 1718—1724 | Сазверел | Давид ІІ, Костянтин ІІ |
[2] | |
| 1724—1733 | Онана | Костянтин ІІ | [2] | |
| ?—1738 | Ґіві Чолокашвілі | Теймураз II | [2] | |
| ?—1739—? | Нодар Джорджадзе | Теймураз II | [2] | |
| 1740—1741 | Джимшер Чолокашвілі | Теймураз II | [2] | |
| 1741—1747—? | Ґриґол Чолокашвілі | Теймураз II, Іраклій II |
[2] | |
| ?—1756 | Іване Ціцішвілі | Іраклій II | Загинув у битві з леками при Сурамі[15][8] | |
| ?—1759—? | Йєссе Джорджадзе | Іраклій II | [2] |
Картлі-Кахетинське царство
| Роки | Герб | Сахлтухуцес | Монарх | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| ?—1765 | Деметре Зедґенідзе | Іраклій II | Страчений за участь у змові проти царя[13] | |
| ?—1766—? | Іване Андронікашвілі | Іраклій II | [8] | |
| 1768—1784 | Давид Орбеліані | Іраклій II | Сахлтухуцес Картлі, підписав Георгіївський трактат[5] | |
| ?—1773 | Ґриґол Чолокашвілі | Іраклій II | Сахлтухуцес Кахеті, захоплений у полон пшавами[5] | |
| 1774 | Давид Квеніпневелі | Іраклій II | [13] | |
| 1775—? | Ґриґол Чолокашвілі | Іраклій II | Втретє[16] | |
| ?—1776—1778—? | Закарія (Заза) Ціцішвілі | Іраклій II | Емігрував до Стамбула після поразки у феодальному конфлікті[8] | |
| ?—1783—? | Кайхосро Чолокашвілі | Іраклій II | Сахлтухуцес Кахеті, підписав Георгіївський трактат[5] | |
| 1784—1789 | Іване Багратіоні Мухранський | Іраклій II | [2] | |
| 1798—1800 | Іване Орбеліані | Георгій XII | Сахлтухуцес Картлі[2] | |
| 1798—1800 | Александре Макашвілі | Георгій XII | Сахлтухуцес Кахеті[4] | |
| 1800 | Закарія (Заза) Андронікашвілі | Георгій XII | [2] |
Імеретинське царство
| Роки | Герб | Сахлтухуцес | Монарх | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| ?—1488—? | Іване Апхачелідзе | Олександр ІІ | [2] | |
| 1639—1650 | Бежія Чхеїдзе | Олександр ІІI | [2] | |
| ?—1651—? | Ростом Абашідзе | Олександр ІІI | [2] | |
| ?—1666—1669 | Сехнія Чхеїдзе | Баграт V Сліпий | Вбитий[2] | |
| 1669—1679 | Сазверел Чіджавадзе | Баграт V Сліпий | Загинув у міжусобній війні[2] | |
| 1679—1700 | Ґіорґі Чхеїдзе | Баграт V Сліпий, Георгій IV Гурієлі, Олександр IV, Арчіл II, Симон |
[2] | |
| 1766—1771 | Давид Абашідзе | Соломон І | [2] | |
| 1778—1785 | Зураб Церетелі | Соломон І | [2] | |
| 1785—1789 | Заал Абашідзе | Давид II | [2] | |
| 1789—1810 | Зураб Церетелі | Соломон II | Вдруге[2] |
Примітки
- ↑ Законы Вахтанга VI. Глоссарий
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая სახლთუხუცესი / სსიპ — ილია ჭავჭავაძის სახელობის საქართველოს ეროვნული ბიბლიოთეკის
- ↑ а б в სურგულაძე ი., საქართველოს სახელმწიფოსა და სამართლის ისტორიისათვის, ტ. 1, თბ., 1952, გვ. 173-181
- ↑ а б Чиковани Ю. Князья Макашвили. Князья Чичуа. — Тбилиси, 2006
- ↑ а б в г Брегвадзе А. Славная страница истории: Добровольное присоединение Грузии к России и его социально-экономические последствия. — Москва, 1983
- ↑ Джавахишвили Н. Должностной аппарат и наградная система Восточно-Грузинского царства по проекту царевича Иоанна Георгиевича Багратиони (конец XVIII в.) // Вестник РУДН, 2013, №1
- ↑ Отхмезури Г. Малые княжества Шида Картли (XV-XVII вв.)
- ↑ а б в г д е Muzychko, O.The Georgian Wolves: The History of the Petrovskyi Family. — London, 2026. — ISBN 978-0-9564683-6-9
- ↑ а б Горгиджанидзе П. История Грузии
- ↑ Церковь Квирацховели в Схалтба
- ↑ а б в г д е ж и к Багратиони В. История Царства Грузинского
- ↑ Хурцилава Б. «Святая дверь» храма Воскресения (Св. Гроба Господня) в Иерусалиме (на основании грузинских исторических материалов)
- ↑ а б в Думин С., Гребельский П. Дворянские роды Российской империи. Том 4. Князья Царства Грузинского. — Москва, 1998
- ↑ Макрина / Православная Энциклопедия
- ↑ მიჭიტაშვილი მ. საციციანოს ისტორია. წიგნი I. — თბილისი, 2016
- ↑ Материалы по истории российско-грузинских отношений во второй половине XVIII века
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).