Сайонара

Сайонара
(англ. Sayonara)
Жанр	драматичний фільм
Режисер	Джошуа Логан
Продюсер	Вільям Гоец
Сценарист	Пол Осборн
На основі	оповідання Sayonara 1954 року Джеймса Міченера
У головних ролях	Марлон Брандо Патрісія Оуенс Мііко Така Джеймс Гарнер
Оператор	Еллсворт Фредрікс
Композитор	Franz Waxmand
Музика	Франц Ваксман
Художник	Ted Haworthd
Кінокомпанія	Pennebaker Productions William Goetz Productions Warner Bros. Pictures
Дистриб'ютор	Warner Brothers і Netflix
Тривалість	147 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1957
IMDb	ID 0050933
Рейтинг	IMDb:
Сайонара у Вікісховищі

«Сайонара»^[1] (англ. Sayonara, кириліз. сайонара, яп. サヨナラ, досл. «прощавай») — американська драма 1957 року за мотивами однойменного оповідання 1954 року Джеймса Міченера, яка торкається тем расизму та упереджень.

Фільм отримав багато номінацій та нагород кінематографу.

Під час Корейської війни пілота американських ВПС майора Ллойда Грувера завдяки батьку його нареченої Ейлін Вебстер генерал-лейтенанту Вебстеру переводять на офісну роботу в Кобе, Японія. Разом з ним туди ж переведення отримує його підлеглий Джо Келлі, який має намір всупереч неофіційним заборонам одружитися з японкою Кацумі, задля чого отримав спеціальний дозвіл конгресмена. Він шокує Грувера, заявивши, що готовий навіть відмовитися від свого громадянства заради одруження з Кацумі. Грувер, не зумівши переконати Келлі відмовитися від шлюбу з представницею іншої раси, погоджується виступити у ролі шафера.

Після прибуття в Кобе Грувера зустрічають Ейлін та її батьки. Біля офіцерського клубу вони стикаються з капітаном Бейлі, який відсторонений від служби, тому що зустрічається з японською танцюристкою Фуміко. Ейлін веде Грувера на виставу театру кабукі. Там виступає Накамура, яким захоплюється Ейлін. Груверу байдуже до вистави, адже він нічого не розуміє в японській культурі. За вечерею Ейлін каже йому, що боїться, що він стане таким же, як її батько: обмеженим, нетерпимим генералом, який нехтує своєю дружиною.

У офіцерському клубі Грувер знову стикається з Бейлі. Він показує Груверу міст, на іншому кінці якого мешкають артистки трупи «Мацубаясі Герл Ревю», які виступають виключно у жіночому складі. Коли артистки йдуть до театру перед початком вистави, їх голосно вітають присутні американці. Грувер помічає провідну танцюристкю Хану Огі та вражений нею. Після вистави артистки повертаються. Грувер зустрічає Келлі та Кацумі і за допомогою Кацумі намагається домовитися про побачення з Хана Огі, але вона відмовляється з ним розмовляти, тому що ненавидить американців, які вбили її батька та брата. Бейлі каже Груверу, що жінкам заборонено заводити стосунки, працюючи в театрі, тому сам таємно подає Фуміко знак, коли і де він зустрінеться з нею.

У ресторані Фуміко випадково зустрічає Бейлі та Грувера. Грувер питає її про Хана Огі. Фуміко відповідає, що головна танцюристка дуже обережна і ніколи з ним не зустрілася б. Протягом наступних кількох днів Грувер просто стоїть біля мосту щоразу, коли повз проходять танцюристки. Якось він ховається і бачить, як Хана Огі шукає його очима. Незабаром після цього він відвідує Келлі та Кацумі в їхньому будинку і дивується, як добре Келлі адаптувався до способу життя Кацумі. Єдиною неприємністю для Келлі є полковник Кроуфорд, який ненавидить шлюби між американцями та японками. В будинку Келлі і Кацумі з'являється Хана Огі і пояснює, що зрозуміла, що її ненависть до американців була неправильною, але вона танцюристка і живе заради театру, правила якого керують її життям. Оскільки життя Грувера також контролюється військовими, стосунки між ними принесли б лише небезпеку.

Тим часом Ейлін, яка перестала спілкуватися з Грувером, запрошує Накамуру на вечірку, що дратує її матір.

Полковник Кроуфорд дізнається про інтерес Грувера до Хана Огі. З дозволу генерала Вебстера він видає наказ, який забороняє будь-які стосунки між американцями та японками. Грувер ігнорує наказ і продовжує зустрічатися з Хана Огі, яка знайомить його з японською культурою. Вони часто зустрічаються в будинку Келлі, і Грувер заводить дружбу із сусідами Келлі. Ейлін попереджає його, що за ними стежить Кроуфорд.

Келлі отримує наказ вирушити до США, куди Кацумі в'їзд заборонений. Наказ надходить від полковника Кроуфорда. Грувер намагається переконати Кроуфорда скасувати наказ, бо Кацумі вагітна. Полковник відмовляється, тому Грувер звертається до генерала Вебстера. Генерал також відмовляється скасувати наказ. Грувер обурений і повідомляє Вебстерам про свій намір одружитися з японкою. Але Хана Огі, відмовляючись покинути трупу, відкидає його пропозицію руки та серця.

Грувер, Келлі, Кацумі та Хана Огі відвідують лялькову виставу, сюжет якої пояснюють жінки. Вистава розповідає про пару, яка планує вчинити самогубство (шінджю). Хана Огі пояснює, що це певна доля пари, якою їм не дозволено бути разом.

Повертаючись до будинку Келлі, четверо отримують попередження від сусідських дітей про те, що будинок оточений солдатами. Грувера відводять до казарм під домашній арешт. Келлі дізнається, що за два дні він має вилетіти до США. Коли Келлі не з'являється у призначений час вильоту, військова поліція просить Грувера допомогти у його пошуках. Він і Бейлі вирушають до будинку Келлі і виявляють Келлі та Кацумі мертвими. Обоє наклали на себе руки, як і в п'єсі.

Грувер шукає Хана Огі, але вона вже поїхала до Токіо. Повернувшись на базу, Грувер дізнається від генерала Вебстера, що готується закон, який дозволяє американцям привозити своїх японських дружин до Штатів. Грувер умовляє Вебстера перевести його до США. Перед від'їздом він летить до Токіо, щоб знайти Хану Огі. Він знаходить її під час виступу в театрі і запитує, чи любить вона його і чи поїде з ним до США. Він чекає її відповіді біля театру. Коли Хана Огі виходить після вистави, її зустрічають репортери. Вона повідомляє, що збирається одружитися з Грувером і сподівається, що люди її зрозуміють. Американські репортери йдуть за Грувером на аеродром. На запитання, чи хоче він щось сказати військовим, він відповідає: «Сайонара».

На відміну від книги, фільм має щасливий кінець, у якому Хана Огі їде до Штатів із Грувером і одружується з ним. У книзі вона відмовляється бачитися з ним після переїзду до Токіо, остаточно обравши життя танцюристки. Він упокорюється зі своєю долею і будує кар'єру офіцера в США. Його останнє «Сайонара» присвячене Японії та Хана Огі.

• Сайонара на сайті IMDb (англ.)