Ред Баттонс
| Ред Баттонс | |
|---|---|
| англ. Red Buttons | |
| Народився | 5 лютого 1919[1][2][…] Мангеттен, Нью-Йорк |
| Помер | 13 липня 2006[4][1][…] (87 років) Century Cityd, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Громадянство | |
| Діяльність | комік, телеактор, кіноактор, актор |
| Роки діяльності | з 1935 |
| IMDb | nm0000999 |
| Нагороди та премії | |
| | |
Ред Баттонс (англ. Red Buttons; 5 лютого 1919, Нью-Йорк, США — 13 липня 2006, Лос-Анджелес, США) — американський актор і комік, лауреат премії «Оскар» в 1958 році.
Біографія
Ред Баттонс, уроджений Аарон Хват (англ. Aaron Chwatt), народився в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів. З 16 років працював портьє в одній з таверн Бронкса, де через свій вигляд рудоволосого молодика в строгому костюмі, отримав прізвисько «руді ґудзики» (англ. «Red buttons»), яке він згодом використав як свій псевдонім.
З 1939 року Баттонс виступав у водевілях, а на 1941 був намічений його дебют на Бродвеї в комедійній постановці про Перл-Харборі, але після атаки японців на цю базу, шоу на Бродвеї так і не було поставлено. Через рік все ж з'явився на бродвейській сцені в постановці «Вікі» з Утой Хаген у головній ролі. 1943 року Ред Баттонс з'явився в успішному бродвейському шоу «Крила перемоги», поряд з такими початківцями зірками як Маріо Ланца, Карл Молден і Джон Форсайт. Роком пізніше він так же виконав свою роль в екранізації цього шоу, режисером якої виступив Джордж К'юкор.
У роки Другої світової війни актор брав участь у різних розважальних програмах для американських військ у Європі.
На початку 1950-х він був провідному власного телевізійного шоу, яке з успіхом транслювалося протягом трьох років. Його коронна фраза з шоу «дивні речі відбуваються», була дуже популярна в громадському лексиконі в середині 1950-х.
Великим контрастом на тлі його попередніх робіт стала роль у військовій драмі «Сайонара» (1957). Баттонс зіграв там американського льотчика, що дислокується в японському місті Кобе в роки корейської війни, який закохується в місцеву мешканку (у виконанні Мійоші Умекі), але через правила воєнного часу вони не можуть бути разом. Обидва актори отримали за свої ролі премії «Оскар» в акторських номінаціях другого плану. Після цього успіху були нові ролі в таких фільмах як «Найдовший день» (1962), «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969), «Пригоди „Посейдона“» (1972) і «Дракон Піта» (1977). Ред Баттон так само продовжував успішні виступи на телебаченні, де його активна робота у результаті була відзначена зіркою на Голлівудській алеї слави.
Ред Баттонс тричі був одружений і став батьком двох дітей від третього шлюбу. Актор помер у липні 2006 року від серцево-судинної хвороби у своєму будинку в передмісті Лос-Анджелеса у 87 років.
Фільмографія
- 1957 Сайонара / Sayonara — льотчик Джо Келлі
- 1961: Один, два, три / One Two Three — сержант військової поліції
- 1962: Гатарі! / Hatari! — Покетс
- 1962: Найдовший день / The Longest Day — рядовий Джон Стіл
- 1969: Загнаних коней пристрілюють, чи не так? / They Shoot Horses, Don't They? — моряк-ветеран
- 1972: Пригоди «Посейдона» / The Poseidon Adventure — Джеймс Мартін
- 1977: Дракон Піта / Pete's Dragon — Хоаді
- 1982: Не всі вдома / Off Your Rocker — Сеймур Слац
- 1988: 18 Знову! / 18 Again! — Чарлі
- 1990: Швидка допомога / The Ambulance — Еліас Захарія
- 1994: Це могло трапитися з вами / It Could Happen to You — Волтер
- 1999: Історія про нас / The Story of Us — Арні Джордан
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1062293991 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
Посилання
- Ред Баттонс в Internet Broadway Database (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).