Русофільство

Русофі́льство (москвофі́льство; проросійськість; іноді росіянофі́льство — буквально «любов до Росії»; рос. русофильство) — захоплення, повага та прихильність до Росії (включаючи періоди РФ, Радянського Союзу, Російської імперії, Московського царства, ВКМ), а також росіян, російської історії та російської культури. Термін може використовуватися в культурному, політичному або лінгвістичному контексті. Антонім і протилежність русофільству — русофобія.

Американський письменник Роберт Александер писав: «Я люблю росіян за їх драматичну, емоційну натуру. Вони не бояться любити, не бояться постраждати, не бояться перебільшувати чи діяти імпульсивно».^[1]

У жовтні 2004 року Міжнародна організація Ґеллапа оприлюднила результати свого опитування, згідно з якими близько 20 % жителів Західної Європи ставляться до Росії позитивно, причому найпозитивніше — Ісландія, Німеччина, Греція та Сполучене Королівство. Відсоток респондентів, які висловили позитивне ставлення до Росії, склав 9 % у Фінляндії, Туреччині та Японії, 38 % у Литві, 36 % у Латвії та 34 % в Естонії. В Естонії і особливо в Латвії є велика кількість етнічних росіян, що, ймовірно, вплинуло на результат.

Росія надзвичайно популярна в Сербії, і серби завжди традиційно вважали Росію близьким союзником через спільну слов'янську спадщину і культуру, а також православну віру. У Сербії та Чорногорії, обидві нації яких переважно східні православні, віра, яку висловлювала переважна більшість росіян, не було радянського впливу, і росіяни завжди вважалися дружнім братнім народом, їхнім першим союзником на міжнародній арені. І в Сербії, і в Чорногорії є квартали, вулиці, будівлі та статуї, названі на честь чогось російського. У Сербії є Російський центр науки і культури та готель Москва.

• 
  Російський центр науки і культури (Белґрад)
• 
  Дмитро Медведєв на Народних зборах Сербії
• 
  Російська православна церква в парку Ташмайдан, Белґрад
• 
  Володимир Путін на белґрадському стадіоні «Црвена Зірка» в березні 2011 року
• 
  Володимир Путін перед собором Святого Сави

Чорногорія також є східно-православною та слов'янською країною. У Подгориці є Московський міст,^[2] а біля мосту — статуя російського співака й актора Володимира Висоцького.

• 
  Московський міст, Подгориця

Після відновлення Україною незалежності в 1991 році українці, переважно на сході та півдні країни, проголосували за більш москвофільську позицію уряду, починаючи від тіснішого економічного партнерства до повного національного союзу.^[3] Росія та Україна мали особливо тісні економічні зв'язки, тоді як русофільська політична партія Партія регіонів стала найбільшою партією у Верховній Раді України у 2006 році. Вона залишалася домінуючою силою в українській політиці до Євромайдану (2013—2014) та Революції Гідности 2014 року. Після початку російсько-української війни в 2014 році загальне ставлення українців до Росії та росіян стало набагато негативнішим, більшість українців виступають за членство в НАТО^[4] та Європейському Союзі.^[5]

Опитування 2021 року показало, що добре до росіян ставляться 41 % відсотків жителів України (негативно 42 %),^[6] тоді як загалом позитивно до України ставляться 54 % росіян, як показало недавнє опитування жителів країни. Станом на 2021 рік в Україні існували такі русофільські партії як Опозиційна платформа за життя, Опозиційний блок, Наш край, Наші та партія Шарія (станом на сьогодні більшість з них є забороненими на території України).

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року відношення до росіян серед українців значно погіршилося. Опитування соціологічної групи «Рейтинг» показало, що станом на серпень 2022 року 81 % українців негативно ставляться до росіян (у квітні 2022 року таких було — 69 %), 14 % — нейтрально, лише 3 % — позитивно.^[7][8]

• Москвофільство
• Загальноросійська ідея
• Союзна держава Росії та Білорусі
• Слов'янофільство
• Євразійство

• Орлевич І. Яку позицію в українському питанні займало русофільство (москвофільство) в міжвоєнний період ХХ ст.? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. — К.: НАН України. Ін-т історії України, 2022. — Кн. 2. — С. 807—808. — ISBN 978-966-02-9983-2.