YaChudo

Рене Жирар

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Рене Жирар
фр. René Girard Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. René Noël Théophile Girard Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 грудня 1923[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Авіньйон[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 листопада 2015[5][2][…] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стенфорд, США[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[5]
 США
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, історик, антрополог, викладач університету, літературний критик, філолог, релігієзнавець, антрополог культури, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональна школа хартій (1947)[6]
Індіанський університет в Блумінгтоні (1950)[6]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія[7], антропологія[7] і літературна критика[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Джонса Гопкінса[6]
Університет в Буффало
Коледж Брін Мар[6]
Стенфордський університет
Дюкський університет
Університет Індіани
Університет Джонса Гопкінса[6]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMember of the Académie françaised Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія (4 листопада 2015)
Американська академія мистецтв і наук
 Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJoseph Girardd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Knight Grand Officer of the Order of Isabella the Catholic Командор ордена Мистецтв і літератури

грант Гуггенгайма

Почесний доктор Інсбруцького університетуd

Почесний доктор Монреальського університетуd

Почесний доктор Падуанського університетуd

Почесний доктор Паризького католицького інститутуd (8 грудня 2009)

Почесний доктор Антверпенського університетуd (1995)

Почесний доктор Амстердамського вільного університетуd

Премія доктора Леопольда Лукасаd (2006)

William Riley Parker Prized (1965)

“Today” Prized (2004)

Автограф

Рене́ Жира́р (фр. René Girard, повне ім'я Рене Ноель Теофіль Жирар, фр. René Noël Théophile Girard; *25 грудня 1923, Авіньйон, департамент Воклюз (департамент), Франція — †4 листопада 2015, Стенфорд, Каліфорнія, США) — французький історик, філософ в галузі соціальних наук, літературознавець, культуролог. Автор теорії «міметичного бажання».

Біографія

Народився в Авіньйоні на Різдво 1923 року[8]. Батько Рене Жирара, Жозеф Жирар, отримав освіту архівіста і палеографа, був куратором Палацу Пап, бібліотеки і музею Кальве в Авіньйоні з 1906 до 1949 року; він був антиклерикалом і республіканцем. Його мати, яка була першою випускницею бакалаврату в департаменті Дром, була католичкою. Його друге і третє ім'я — Ноель і Теофіль. Рене Жирар був другим сином у сім'ї з п'ятьма дітьми[9]. Читати він навчився у віці шести років[10].

З 1943 по 1947 рік вивчав середньовічну історію в Національній школі хартій у Парижі. Після закінчення навчання захистив дисертацію під керівництвом Андре Массона на тему: «Приватне життя в Авіньйоні в другій половині XV століття» (фр. La vie privée à Avignon dans la seconde moitié du XVe siècle)[11].

1947 року виграв річний грант на продовження освіти в Університеті Індіани, США, де захистив дисертацію на тему «Американська громадська думка і Франція (1940—1943)», здобувши ступінь доктора філософії (PhD). У цей час Жирар уже активно викладав, а також став примітним літературним критиком.

Після захисту дисертації залишився у США. Упродовж наступних десятиліть викладав порівняльне літературознавство в провідних університетах США, зокрема — в Університеті Джонса Гопкінса (1957-1968), Університеті штату Нью-Йорк у Баффало та з 1981 року в Стенфордському університеті. З 1995 року Рене Жирар — professor emeritus Стенфорда.

Почесний доктор Амстердамського вільного університету (1985), Падуанського університету (2001) і Сент-Ендрюського університету (2008).

Рене Жирар помер 4 листопада 2015 року в Стенфорді, Каліфорнія, у віці 91 року.

Прощання з ним відбулося 15 лютого 2016 року в абатстві Сен-Жермен-де-Пре в 6-му окрузі Парижа в присутності Мішеля Серра[12].

16 грудня 2023 року прах Жирара був перевезений до родинної усипальниці в Авіньйоні.

Впливи

Певний вплив на формування теоретичних поглядів Рене Жирара справили ідеї німецького філософа Макса Шелера, французького соціолога та історика Алексіса де Токвіля, швейцарського політичного філософа Дені де Ружмона, які, подібно до Жирара, зараховували людину до homo religiosus. Крім того, на розгляд Жираром Євангелій з антропологічного, а не теологічного погляду, що слугує основою розкриття сутності його теорії, вплинула французька філософиня-містик Сімона Вейль. У ранніх працях можна побачити перегук з позицією філософа-екзистенціаліста Жана-Поля Сартра, який постулює «нестачу буття», що формує спільне існування людей. Однак на відміну від Сартра, Рене Жирар пов'язував цю нестачу з наслідуванням ближнього, піднесеного на рівень божественної істоти. Також розвиток антропологічної думки Жирара йшов шляхом переосмислення і застосування ідей Томаса Гоббса, Зигмунда Фройда, Джеймса Джорджа Фрезера, Еміля Дюркгайма, Клода Леві-Стросса.

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Музей Соломона Ґуґґенгайма — 1937.
  3. ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118539507 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в Національна бібліотека Франції — 1994.
  6. ↑ а б в г д е Munzinger-Archiv — 1913.
  7. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ René Girard, Humensis, coll. « Que sais-je ? », 2018.
  9. ↑ Site de Ruggiero del Ponte.
  10. ↑ Marie-Dominique Lelièvre, Book émissaire, Libération, 4 janvier 2003.
  11. ↑ Chronique de l'École des chartes et des archivistes-paléographes, 1948, p. 186.
  12. ↑ Académie française. Hommage à M. René Girard en l’église Saint-Germain-des-Prés. Процитовано 31 жовтня 2016..


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).