YaChudo

Авіньйон

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Авіньйон
Avignon
КраїнаФранція Франція
РегіонПрованс — Альпи — Лазурний Берег
ДепартаментВоклюз
ОкругАвіньйон
Код INSEE84007
Поштові індекси84000
Координати43°57′00″ пн. ш. 4°49′01″ сх. д. / 43.95° пн. ш. 4.817° сх. д.
Висота10  - 122  м.н.р.м.
Площа64,91 км²
Населення91 760 (2022[1])
Густота1391,6 ос./км²
Розміщення
Авіньйон. Карта розташування: Франція
Авіньйон
Влада
Мер
Мандат		Cécile Helle
2020-2026
Офіційна сторінка
Авіньйон на Вікісховищі
Мапа

Авіньйо́н (фр. Avignon) — місто та муніципалітет на півдні Франції, у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, адміністративний центр департаменту Воклюз. Розташований при злитті річок Рона і Дюранс. Населення — 91 760 осіб (2022)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 580 км на південь від Парижа, 90 км на північний захід від Марселя, на річці Рона. Авіньйон має станцію швидкісної залізниці.

Історія

Папський палац збудований у 1335—1364 роках

Важливе галльське та римське місто; у ньому знаходиться міст XII століття (збереглася лише половина), собор XIII і стіни XIV століття, а також два палаци, побудовані за часів, коли Авіньйон був папською резиденцією: Старий палац (1334—1342) і Новий палац (1342—1352). У 1348—1791 роках Авіньйон був папським володінням.

Авіньйон має важливе значення у церковній історії, оскільки протягом 72 років (1305—1378) служив місцеперебуванням пап, з яких Климент V, за наказом Пилипа IV переніс туди свою резиденцію з Рима. Але навіть після цього 70-річного періоду, відомого під назвою «Авіньйонського полону пап», місто до 1403 року служило місцеперебуванням двом антипапам. Першим єпископом Авіньйону, про якого збереглися достовірні відомості, був Нектарій, який брав участь у багатьох соборах між 439 і 455 роками. Аж до XIV ст. єпископство Авіньйон — суффраганат Арелатскої митрополії. Папа Климент V з 1309 року обрав своєю резиденцією монастир домініканців у Авіньйоні. Після того як в 1316 році Папою був обраний Іван XXII (Жак Дюез з Каору, колишній єпископ Авіньйона), в Авіньйон остаточно перемістилася резиденція пап. З цього моменту почалося бурхливе зростання міста, зовнішній вигляд якого визначав папський палац, будинки кардиналів і членів курії, численні храми. Свій розквіт переживав тоді й Авіньйонський університет, заснований ще в 1303 році, а до кінця XIV ст. налічував 1500 студентів. У 1475 році Сікст IV перетворив Авіньйон на архієпископство, підпорядкувавши йому єпископства Кавайон, Карпентра і Везон. За конкордатом 1801 року Авіньйон став єпископством; з 1822-го Авіньйон — знову архієпископство з єпископствами Монпельє, Нім, Валанс і Вівьє[3].

Клімат

Авіньйон має середземноморський клімат (за класифікацією Кеппена: Csa)

Клімат Авіньйона (1981–2010, рекорди з 1958)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 20,9 22,3 26,5 31,1 34,1 42,8 39,7 40,5 35,3 30,8 24,3 21,0 42,8
Середній максимум, °C 10,2 11,8 15,6 18,6 23,1 27,3 30,7 30,0 25,3 20,2 14,0 10,5 19,8
Середня температура, °C 5,9 7,1 10,3 13,1 17,3 21,2 24,2 23,7 19,6 15,4 9,9 6,6 14,6
Середній мінімум, °C 1,6 2,3 5,1 7,5 11,4 15,2 17,8 17,3 14,0 10,5 5,8 2,7 9,3
Абсолютний мінімум, °C −13 −14 −9,5 −2,2 1,3 4,4 8,6 8,0 3,9 −2,2 −7,4 −14 −14
Норма опадів, мм 48.7 37.6 38.6 66.1 62.5 41.0 26.6 45.8 97.6 91.4 71.1 49.0 676.0
Днів з опадами 5,4 4,8 4,4 7,1 6,5 4,3 2,4 3,3 5,3 7,2 6,7 5,6 62,9
Джерело: Météo France[4]

Пам'ятки

  • Собор Нотр-Дам-де-Дом (Авіньйонський собор), побудований переважно в XII столітті, оздоблений позолоченою статуєю Богородиці, що височить над західною вежею. У соборі знаходиться мавзолей папи Івана XXII, видатний зразок готичного мистецтва XIV століття.
  • Папський палац, будівництво якого почалося 1316 року за часів папи Івана XXII та було закінчено 1370 року його наступниками.
  • Готичні церкви — Сен-П'єр, Сен-Дідьє, Сен-Агріколь.
  • Фортечні мури та вали, що оточують Авіньйон. Вони є одним із найкраще збережених зразків середньовічного фортифікаційного мистецтва.
  • Руїни мосту Сен-Бенезія, XII століття. Міст був здебільшого зруйнований сильною повінню на Роні 1669 року, після чого з 22 прольотів збереглися лише чотири та невелика капела.
  • Музей Кальве — зібрання предметів мистецтва з колекції лікаря Еспрі Кальве, яку він 1810 року заповів містові.

Демографія

Динаміка населення (Cassini[5] і INSEE[6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 42 762 8553 6866 11 676 9915 5202 550
Жінки 49 644 8272 7407 12 702 11 758 7992 1513


Культура і наука

Місто знамените своїм щорічним Авіньйонським театральним фестивалем. В Авіньйоні розташований Університет Авіньйона і Воклюза.

Економіка

2010 року серед 57 712 осіб працездатного віку (15—64 років) 39 061 була активною, 18 651 — неактивною (показник активності 67,7%, у 1999 році було 64,6%). З 39 061 активної мешканців працювали 30 524 особи (15 834 чоловіки та 14 690 жінок), безробітними було 8537 (4075 чоловіків та 4462 жінки). Серед 18 651 неактивної 7422 особи були учнями чи студентами, 3784 — пенсіонерами, 7445 були неактивними з інших причин[8]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 40 989 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 89324,0 особи, медіана доходів виносила 14 143 євро на одного особоспоживача[9]

Транспорт

Автомобільний

Авіньйон знаходиться поблизу двох автошляхів:

  • Автошлях A7 (E714) — вісь північ-південь, з якого є два відгалуження: Авіньйон-Північ та Авіньйон-Південь.
  • Автошлях A9 (E15), яка відгалужується від A7 у напрямку до Іспанії.

Залізничний

Авіньйон обслуговують дві залізничні станції: історична, побудована в 1860 році, Авіньйон-Центральний (станція), розташована неподалік від міських мурів, та з 2001 року Авіньйон TGV, на лінії LGV Méditerranée.

Авіаційний

Місто обслуговує аеропорт Авіньйон, що має декілька міжнародних маршрутів до Англії.

Міста-побратими

Авіньйон є містом-побратимом таких міст:

Міста-партнери

Відомі уродженці та жителі

Сусідні муніципалітети

Компасна роза Вільнев-лез-Авіньйон Сорг Ле-Понте
Веден
(через чотиримежжя) 		Компасна роза
Лез-Англь Пн Мор'єр-лез-Авіньйон
Зх    Авіньйон    Сх
Пд
Барбантан Роньона
Шаторенар 		Комон-сюр-Дюранс
Нов

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Зареєстроване населення 2022 (фр.). Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
  2. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. ↑ Авіньйон (укр.) . Українська католицька енциклопедія. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 9 листопада 2015.
  4. ↑ Avignon–INRA (84) (PDF). Fiche Climatologique: Statistiques 1981–2010 et records (French) . Meteo France. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  5. ↑ Population avant le recensement de 1962 sur cassini.ehess.fr, наведено за французькою вікіпедією
  6. ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  7. ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  8. ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  9. ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  10. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання


Франція Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).