Піразин
| Піразин | |
|---|---|
 Структурна формула піразину
| |
 Кульково-стрижнева модель молекули
| |
| Назва за IUPAC | Піразин |
| Систематична назва | 1,4-діазин |
| Інші назви | 1,4-діазабензен, п-діазин |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 290-37-9 |
| PubChem | 9261 |
| Номер EINECS | 206-027-6 |
| ChEBI | 30953 |
| SMILES | c1cnccn1 |
| InChI | 1S/C4H4N2/c1-2-6-4-3-5-1/h1-4H |
| Номер Бельштейна |
103905  |
| Номер Ґмеліна |
1733 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C4H4N2 |
| Молярна маса | 80,09 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Безбарвні або білі кристали |
| Густина | 1,031 г/см³ (25 °C) |
| Тпл | 50–56 °C |
| Ткип | 115–116 °C |
| Розчинність (вода) | Добре розчиняється у воді, спиртах та діетиловому етері |
| Небезпеки | |
| УГС піктограми | 40пкс40пкс |
| УГС формулювання небезпек | H228, H315, H319, H335 |
| Температура спалаху | 55 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Піразин (1,4-діазин) — ароматична гетероциклічна сполука з хімічною формулою C4H4N2. Молекула є шестичленним кільцем з двома атомами азоту в положеннях 1 і 4. Належить до класу діазинів разом зі структурними ізомерами піридазином (1,2-діазином) та піримідином (1,3-діазином).[1]
Піразин є найпростішим представником класу піразинів, похідні якого трапляються в природі, утворюються під час термічної обробки харчових продуктів і використовуються як ароматичні речовини та проміжні продукти органічного синтезу.[2]
Див. також
- Піридазин — структурний ізомер піразину (1,2-діазин).
- Піримідин — структурний ізомер піразину (1,3-діазин).
- Піридин — аналог з одним атомом азоту в кільці.
- Піперазин — насичений аналог піразину.
- Піразинамід — протитуберкульозний препарат, похідне піразину.
- Хіноксалін — конденсований бензопіразин.
Примітки
- ↑ Азини. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Національний фармацевтичний університет.
- ↑ Mortzfeld, Frederik B.; Hashem, Chiam; Vranková, Kvetoslava; Winkler, Margit; Rudroff, Florian (2020). Pyrazines: Synthesis and Industrial Application of these Valuable Flavor and Fragrance Compounds. Biotechnology Journal (англ.). 15 (11): 2000064. doi:10.1002/biot.202000064.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
Література
- Черних В. П., Зіменковський Б. С., Гриценко І. С. Органічна хімія. — 2008.
- Gilchrist, T. L. (1997). Heterocyclic Chemistry (англ.) (вид. 3). Longman. ISBN 0-582-01421-2.
- Mortzfeld, Frederik B.; Hashem, Chiam; Vranková, Kvetoslava; Winkler, Margit; Rudroff, Florian (2020). Pyrazines: Synthesis and Industrial Application of these Valuable Flavor and Fragrance Compounds. Biotechnology Journal (англ.). 15 (11): 2000064. doi:10.1002/biot.202000064.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
Посилання
Pyrazine у базі даних PubChem.
Pyrazine у базі даних NIST Chemistry WebBook.
|
Це незавершена стаття про гетероциклічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).