Продинорфін

PDYN
Наявні структури
PDB	Пошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	2N2F
Ідентифікатори
Символи	PDYN, ADCA, PENKB, SCA23, prodynorphin
Зовнішні ІД	OMIM: 131340 MGI: 97535 HomoloGene: 10321 GeneCards: PDYN
Пов'язані генетичні захворювання
	spinocerebellar ataxia type 23
Онтологія гена
Молекулярна функція	• opioid peptide activity; • нейропептидна гормональна активність; • opioid receptor binding;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • дендрит; • axon terminus; • сома; • extracellular region;
Біологічний процес	• chemical synaptic transmission; • sensory perception; • neuropeptide signaling pathway; • regulation of signaling receptor activity; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	5173
	18610
	ENSG00000101327
	ENSMUSG00000027400
	P01213
	O35417
	NM_001190892; NM_001190898; NM_001190899; NM_001190900; NM_024411
	NM_001286502; NM_018863
	NP_001177821; NP_001177827; NP_001177828; NP_001177829; NP_077722
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

PDYN (англ. Prodynorphin) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 20-ї хромосоми.^[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 254 амінокислот, а молекулярна маса — 28 385^[5].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MAWQGLVLAA	CLLMFPSTTA	DCLSRCSLCA	VKTQDGPKPI	NPLICSLQCQ
AALLPSEEWE	RCQSFLSFFT	PSTLGLNDKE	DLGSKSVGEG	PYSELAKLSG
SFLKELEKSK	FLPSISTKEN	TLSKSLEEKL	RGLSDGFREG	AESELMRDAQ
LNDGAMETGT	LYLAEEDPKE	QVKRYGGFLR	KYPKRSSEVA	GEGDGDSMGH
EDLYKRYGGF	LRRIRPKLKW	DNQKRYGGFL	RRQFKVVTRS	QEDPNAYSGE
LFDA

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Секретований назовні.

Література

The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Tessmer M.R., Kallick D.A. (1997). NMR and structural model of dynorphin A (1-17) bound to dodecylphosphocholine micelles. Biochemistry. 36: 1971—1981. PMID 9047294 doi:10.1021/bi961457h
Chen Y., Chen C., Liu-Chen L.-Y. (2007). Dynorphin peptides differentially regulate the human kappa opioid receptor. Life Sci. 80: 1439—1448. PMID 17316701 doi:10.1016/j.lfs.2007.01.018

Примітки

↑ Захворювання, генетично пов'язані з PDYN переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8820 (англ.) . Процитовано 21 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P01213 (англ.) . Процитовано 21 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 20

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Захворювання, генетично пов'язані з PDYN переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.

[2] Human PubMed Reference:.

[3] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-4] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8820 (англ.) . Процитовано 21 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-5] UniProt, P01213 (англ.) . Процитовано 21 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]