Премія Массрі
| Премія Массрі англ. Massry Prize | |
|---|---|
| Країна |  США  |
| Тип | biomedical awardd |
| Статус | вручається |
| На честь: | Shaul G. Massryd |
| Нагородження | |
| Засновано: | 1996 |
| Нагороджені: | |
Категорія:Лауреати премії Массрі (30) | |
| Сайт | keck |
 Премія Массрі у Вікісховищі | |
Пре́мія Массрі (англ. Massry Prize) — заснована у 1996 році, і до 2009 року перебувала під управлінням Фундації Мейри і Шаула Дж. Массрі. Премія у розмірі 40 000 доларів США та іменна лекція Массрі присуджується науковцям, які зробили значний внесок у біомедицину. Шаул Дж. Массрі (англ. Shaul G. Massry), доктор медицини, засновник Massry Foundation, заслужений професор медицини і фізіології та біофізики Медичної школи Кека, Університет Південної Каліфорнії. З 1974 до 2000 року він обіймав посаду завідувача відділу нефрології. У 2009 році Медичній школі Кека було запропоновано керувати премією і з тих пір вона цим займається[1]. Двадцять три лауреати премії Массрі станом на 2026 рік отримали Нобелівську премію.
Лауреати нагороди
- 1996: Майкл Беррідж за дослідження в галузі сигнальної трансдукції
- 1997: Джуда Фолкман за дослідження факторів росту
- 1998: Марк Пташне за дослідження в галузі регуляції транскрипції
- 1999:
Гюнтер Блобель за дослідження в галузі внутрішньоклітинного сортування білків. - 2000: Ліланд Гартвелл за дослідження клітинного циклу.
- 2001: Авраам Гершко і Олександр Варшавський за дослідження в галузі протеолізу і системи убіквітинів.
- 2002: Маріо Капеккі і Олівер Смітіз за новаторську роботу з цілеспрямованого впливу на гени.
- 2003: Роджер Корнберг, Чарльз Девід Елліс і Майкл Грюнштейн за дослідження ядерного хроматину.
- 2004: Ада Йонат і Гаррі Нолла (англ. Harry Nolla за дослідження структури рибосоми.
- 2005: Ендрю Фаєр, Крейг Мелло і Девід Болкомб за дослідження в галузі РНК-інтерференції.
- 2006: Ендо Акіра за досягнення в галузі нових методів лікування, зокрема за відкриття статинів.
- 2007: Майкл Фелпс за розроблення ПЕТ-сканування та його клінічне застосування.
- 2008: Яманака Сін'я, Джеймс Томсон і Рудольф Єніш за їхню роботу в галузі індукованих плюрипотентних стовбурових клітин.
- 2009: Гері Равкан і Віктор Амброс за роботу в галузі мікроРНК
- 2010: Джеймс Ротман і Ренді Шекман за їхню роботу щодо молекулярного механізму дефектів секреції, що призводять до захворювань розвитку людини, таких як розщеплення хребта[2].
- 2011: Франц-Ульріх Гартль і Артур Горвіч за роботу зі згортання білків при допомозі шаперона[3]
- 2012: Майкл Росбаш, Джеффрі Голл і Майкл Янг за їхні новаторські дослідження молекулярних основ циркадних ритмів[4].
- 2013: Майкл Шітц, Джеймс Спудіч і Рональд Вейл за їхню роботу з визначення молекулярних механізмів внутріклітинної моторики[5].
- 2014: Стівен Розенберг, Зеліг Ешхар і Джеймс Еллісон за дослідження Т-клітин[6].
- 2015: Філіпп Горват, Дженніфер Даудна і Емманюель Шарпантьє за дослідження в галузі редагування генома[7].
- 2016: Геро Мізенбек, Петер Геґеманн, Карл Дейссерот за дослідження в галузі оптогенетики.
- 2017: Роб Найт, Джеффрі Гордон, Норман Пейс за відкриття мікробіомів.
- 2018: Грег Семенза, Пітер Реткліфф, Вільям Келін за їхню роботу з гіпоксії[8].
- 2019: Ришард Колє і Стенлі Крук за їхню основоположну роботу з розробки олігонуклеотидів, спрямованих на матричну РНК, як нових терапевтичних засобів для широкого спектру захворювань людини[9]
- 2021: Сванте Паабо, Девід Райх, Ліран Кармель за відкриття давньої ДНК[10].
Примітки
- ↑ О премии. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Массовая премия 2010 года. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Trove. trove.nla.gov.au. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ Rosbash awarded Massry for circadian rhythms work. BrandeisNOW. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ PM ALPHA. pmalpha.usc.edu. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ 2014 Massry Prize recipients noted for work in immunotherapy. University of Southern California. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 19 вересня 2014.
- ↑ Massry winners helped launch gene editing revolution | HSC News. University of Southern California. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 жовтня 2015.
- ↑ 2018 Massry Prize Laureates. Keck School of Medicine of USC. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Massry Prize 2019 | Keck School of Medicine of USC. 15 жовтня 2019. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ 2021 Laureates. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
Посилання
- Massry Prize Winners (1996 — Present) Архівовано серпень 27, 2016 на сайті Wayback Machine.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).