Ада Йонат
Ада Йонат (івр. עדה יונת; нар. 22 червня 1939, Єрусалим — 31 серпня 2026[13]) — ізраїльська науковиця-кристалографка, лауреатка Нобелівської премії з хімії за 2009 рік спільно з Венкатраману Рамакрішнаном і Томасом Стейц «за дослідження структури і функцій рибосоми».Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> Після передчасної кончини батька, коли Ада була ще дитиною, сім'я переїхала в Тель-Авів. У 1962 році здобула ступінь бакалавра, а в 1964 році ступінь магістра наук в Єврейському університеті в Єрусалимі. У 1968 році за рентгеноструктурні дослідження здобула докторський ступінь в Інституті Вейцмана в Реховоті[14]
З 1988 року викладала на відділенні структурної біології Інституту Вейцмана.[14]
Наукова діяльність
У 1969—1970 Ада Йонат працювала в США, у тому числі в Массачусетському технологічному інституті.[14]
Ада Йонат була одним з піонерів в галузі дослідження рибосоми. Крім цього, вона першою застосувала методику низькотемпературної білкової кристалографії. Її дослідження впливу антибіотиків на рибосому і механізмів опору організму антибіотиків були важливим кроком у процесі вивчення клінічної ефективності лікарської терапії.
На момент смерті Ада Йонат очолювала Центр біомолекулярної структури ім. Елен і Мілтона Кіммельман при Інституті Вейцмана в Реховоті.[15]
Нагороди та звання
- Лауреат премії Ізраїлю 2002 року в області хімії за дослідження рибосом.[16]
- Лауреат Премії Харві за 2002 рік «за передові кристалографічні дослідження рибосоми, зокрема, за відкриття в структурній біології, що проливають світло на будову і функціонування рибосоми, синтетичного білкового механізму живих клітин, і призвели до раціонального конструювання нових антибіотиків»[17]
- У 2006 році стала лауреатом премії Вольфа з хімії (з Джорджем Фехером, США) «за оригінальні структурні відкриття в області механізму роботи рибосом»[15]
- Лауреат премії Л'Ореаль-ЮНЕСКО «Жінки в науці» 2007 рік від Європи «за вивчення структури синтезу білка і його придушення антибіотиками».[18]
Політичні погляди
Після повідомлення про присудження їй Нобелівської премії професорка Йонат у своєму інтерв'ю радіостанції «Галей ЦАГАЛЬ» закликала звільнити з ізраїльських в'язниць усіх ув'язнених там терористів без жодного зв'язку зі звільненням з палестинського полону ізраїльського солдата Ґілада Шаліта і зробити так, щоб у них не було мотивів вбивати ізраїльтян[19].
Див. також
Примітки
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ FemBio database
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Three Win Nobel for Ribosome Research — Нью-Йорк таймс, 2009.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ כלת פרס נובל, פרופ' עדה יונת, הלכה לעולמה — Ynet.
- ↑ Herzberg N. Ada Yonath, biologiste moléculaire et prix Nobel de chimie, est morte — 2026. — ISSN 1950-6244
- ↑ https://web.archive.org/web/20160305012502/https://www.ujf-grenoble.fr/universite/presentation/docteurs-honoris-causa/
- ↑ https://warwick.ac.uk/services/gov/hongrads/list/
- ↑ www.nasonline.org
- ↑ Outstanding scientists elected as Fellows and Foreign Members of the Royal Society — Лондонське королівське товариство.
- ↑ Nobel Prize, Israel Prize laureate, Ada Yonath, dies aged 87. The Jerusalem Post. 31 серпня 2026. Архів оригіналу за 31 серпня 2026. Процитовано 31 серпня 2026.
- ↑ а б в Петров, Петро. Нобелівська премія з хімії - 2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ а б в Будинок вчених і фахівців Реховота: Вітаємо Аду Йонат, яка працює в Реховоті в інституті Вайцмана, з присудженням Нобелівської премії з хімії. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 9 жовтня 2010. [Архівовано 2009-03-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Названо лауреатів Премії Ізраїлю в галузі хімії та археології[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Ada E. Yonath, Israel [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Премії Харві [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Прес-реліз ЮНЕСКО: Десятій премією Л'Ореаль-ЮНЕСКО «Жінки в науці» відзначені п'ять жінок-вчених[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Нобелівська лауреатка закликає звільнити терористів. NEWSru.co.il. Архів оригіналу за 26 грудня 2009. Процитовано 9 жовтня 2010.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).