YaChudo

Прегабалін

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Прегабалін
Систематична назва (IUPAC)
(3S)-3-(амінометил)-5-метилгексаноєва кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 148553-50-8
Код ATC N03AX16
PubChem 5486971
DrugBank DB00230
Хімічні дані
Формула C8H17NO2 
Мол. маса 159,23 г/моль
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 90%
Метаболізм Практично не метаболізується
Період напіврозпаду 6,3 години
Виділення Майже повністю нирками
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

D(AU)

Лег. статус

В Україні — рецептурний препарат

Шляхи введення Перорально

Прегабалін (лат. Pregabalinum, англ. Pregabalin) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи габапентиноїдів (α2δ-лігандів) — сполук, які структурно подібні до гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) та які блокують α2δ-субодиниці потенціал-залежних кальцієвих каналів. Оскільки кальцій необхідний для виділення в синаптичну щілину низки нейромедіаторів, то «блокада» прегабаліном унеможливлює цей процес. Відповідно до Номенклатури, яка заснована на нейронауці (Neuroscience-based Nomenclature), фармакологічним доменом дії сполуки є глутамат, а механізмом дії є блокада іонного (кальцієвого) каналу.

Прегабалін синтезований у 1988—1990 роках у лабораторії Північно-Західного університету американським вченим Річардом Сільверманом, який уперше виявив протисудомні властивості сполуки, та польським дослідником Ришардом Андрушкевичем. Новим препаратом зацікавилась компанія «Parke-Davis» (субкомпанія корпорації «Pfizer»), яка вирішила провести клінічні дослідження препарату. У 2004 році прегабалін був допущений до використання у Європейському Союзі, а з 2005 року уперше схвалений до використання у США під торговою маркою «Лірика».

Препарат успішно використовується насамперед як анальгетик у випадку нейропатичного болю та фіброміалгії, як протитривожний засіб у випадку генералізованого тривожного розладу та як ад’ювантний антиконвульсант у випадку фокальних епілептичних нападів. Загалом клінічне використання прегабаліну не обмежується вище наведеними нозологіями, хоча часто використання у випадку деяких показів, наприклад болю в спині, є мало обгрунтованим з точки зору доказової медицини.

Серед найчастіших побічних ефектів трапляються надмірна сонливість, запаморочення, атактичні прояви, спантеличеність, сухість в роті, підвищення апетиту, двоїння в очах або нечіткий зір. Зазвичай ці явища скороминучі. До рідкісних, але небезпечних ускладнень від прийому прегабаліну належать активація суїцидальних ідей та набряк Квінке. Також препарат потенційно може викликати залежність, хоча вона вкрай нетипова для стандартних терапевтичних доз навіть у разі тривалого вживання.

Прегабалін вважається так званим «blockbuster drug» — препаратом, який приносить більше мільярда річного прибутку своїй фармкомпанії. Оригінальне брендове найменування — «Лірика», доступними є різноманітні бренди-генерики.

Історія

Річард Сілверман (2009 рік)

Відкриття та дослідження до схвалення

Відкриття прегабаліну насамперед пов’язано з ім’ям Річарда Сільвермана, хіміка, який працював у Північно-Західному університеті. Основний інтерес науковець проявляв до методів лікування епілепсії. Для епілептичних нападів характерне порушення балансу між збуджуючим медіатором глутаматом, підвищення якого веде до виникнення нападів, та ГАМК, гальмівним медіатором, який має протилежну дію. Сільверман намагався знайти шляхи підвищення концентрації ГАМКу в головному мозку. Пероральний прийом ГАМК не міг вирішити проблеми, адже кислота гідрофільна і не проходить через гематоенцефалічний бар’єр. Необхідно було придумати механізм, який би впливав безпосередньо на її метаболізм в головному мозку. Сільверман вирішив створити сполуку, яка б блокувала ГАМК-трансаміназу (ГАМК-Т) — фермент, що руйнує ГАМК[1].

З 1981 по 1988 роки команда Сільвермана досліджувала різні механізми інактивації чи блокування ГАМК-трансамінази. 1988 року дослідник попросив Ришарда Андрушкевича, запрошеного наукового працівника з Гданської політехніки, синтезувати низку похідних ГАМК, здебільшого алкільовані молекули ГАМК або глутамату, для подальшого вивчення їхньої можливої терапевтичної дії[2]. Під час in vitro досліджень деякі молекули продемонстрували бажаний, але дещо неочікуваний ефект: вони ніяк не впливали на ГАМК-трансаміназу, але активували декарбоксилазу глутамінової кислоти — ферменту, що перетворює глутамат в ГАМК[1].

Хоч і неочікувано, але дослідники відкрили потенційний механізм підвищення кількості ГАМК, а тому розпочалися пошуки фармацевтичної компанії, яка б взялася за подальші дослідження та випуск препарату. Молекулами зацікавилися «Upjohn» та «Parke-Davis», компанія, яка вже активно досліджувала габапентин. Перша фірма захотіла досліджувати лише найбільш активну сполуку — (R)3-метил-ГАМК. На жаль, досліди на тваринах показали, що антиконвульсанта активність цієї речовини вкрай мала, тому «Upjohn» припинили роботу зі сполуками Сільвермана та Андрушкевича[3].

«Parke-Davis» вирішила досліджувати всі похідні ГАМК. Працівники лабораторії фармкомпанії Чарльз Тейлор та Майк Вартаніан виявили, що найвищу протисудомну ефективність має 3-ізобутил-ГАМК — молекула, яка отримає назву «прегабалін», і у яку Сільверман вірив найменше. Більше того, тільки S-ізомер проявляв необхіду властивість, R-ізомер не мав жодної ефективності[4].

З 1992 по 1994 роки були проведені всі необхідні дослідження на тваринах, а 1995 року до Управління з продовольства і медикаментів США була подана заява на початок клінічних випробувань. Перша фаза пройшла з 1995 по середину 1997 року, дві інші фази тривали до 2003 року. Загалом було проведено понад 100 клінічних випробувань, які стосувалися не тільки епілепсії, але також нейропатичного болю та тривожних розладів[1]. У 2000 році «Parke-Davis» придбала «Pfizer», яка продовжила досліджувати прегабалін[5].

1996 року науковці «Parke-Davis» з'ясували, що габапентин реалізує свій терапевтичний ефект з'язуванням з α2δ-субодиницею потенціал-залежних кальцієвих каналів, блокуючи вивільнення глутамату[1]. Під час подальших досліджень аналогічний факт з'ясували щодо механізму дії прегабаліну, а також те, що він взагалі не пов'язаний з блокуванням активності ГАМК-Т чи декарбоксилащи глутамінової кислоти. Це дало змогу виокремити їх в нову групу габапентиноїдів[6].

У 2001 році були опубліковані дані, щодо виникнення раку у тих мишей, на яких досліджували препарат. Тимчасово усі рандомізовані випробування були припинені. Згодом виявилося, що такий ефект присутній лише у маленьких тварин, у людей чи великих тварин прегабалін не пов’язаний з виникненням пухлин[5].

Опісля схвалення

Логотип «Pfizer»

У жовтні 2003 року «Pfizer» подала заяву на схвалення Управлінням з продовольства і медикаментів США (FDA). Сама заява була схвалена в грудні 2004 року, а сам препарат з'явився на ринку США тільки у вересні 2005 року. Дещо раніше, у червні 2004 року, прегабалін був схвалений Європейським агентством з лікарських засобів (EMA), а на ринку країн ЄС він почав з'являтися від вересня того ж року[1]. Торговою назвою для обох ринків обрали «Лірику» («Lyrica»), серед інших варіантів були «Allond» та «Brilior»[7]. Первинно в Європі препарат був схвалений для лікування нейропатичного болю та як додаткова терапія для лікування фокальних епілептичних нападів у дорослих. У США показаннями для призначення був нейропатичний біль у дорослих з діабетичною та постгерпетичною нейропатіями[8].

Список схвалених («on-label») показань у подальшому розростався. У червні 2005 FDA схвалило використання прегабаліну як додаткової терапії для фокальних епілептичних нападів[9]. У квітні 2006 року EMA схвалила «Лірику» для лікування генералізованого тривожного розладу[10]. 2007 року «Лірика» стала першим препаратом, який FDA офіційно схвалила для лікування фіброміалгії[11], у 2012 році FDA одобрила лікування нейропатичного болю при травмі спинного мозку[12]. Препарат з подовженим вивільненням («Lyrica CR») отримав схвалення 2017 року для терапії нейропатичного болю, пов'язаного з постгерпетичною та діабетичною нейропатіями[13].

Уже після першого повноцінного року на ринку «Лірика» принесла прибуток у 1,2 мільярди доларів[14], що зробило її так званим «блокбастером» («blockbuster drug») — препаратом, що приносить 1 чи більше мільярд доларів[15]. Наступного року він зріс до 1,8 мільярдів доларів[16]. Завдяки новим схваленим показанням та завдяки агресивному просуванню, 2010 року «Pfizer» отримав 3 мільярди доларів[7]. Однак у США компанія просувала використання препарату і для несхвалених FDA показань, а також фінансово всіляко заохочувала лікарів виписувати «Лірику» якомога частіше, що закінчилося виплатою штрафу у розмірі 2,3 мільярди доларів у 2009 році. Варто зазначити, що «Лірика» не була єдиним таким медикаментом, іншими брендами були «Бекстра», «Геодон» та «Зивокс»[17].

Патент на прегабалін у контексті лікування тривоги та епілептичних нападів у Європі закінчився у 2014 році, що відкрило дорогу до використання ліків-генериків. Патент на лікування нейропатичного болю у Європі припинив дію 2017 року. У Великій Британії патент на лікування болю закінчився 2018 року[18]. Попри це «Лірика» принесла «Pfizer» 5,2 мільярди доларів[19], а у 2017 — приблизно 5 мільярдів. Патент на лікування нейропатичного болю у США припинив дію 2019 року[20]. Опісля виходу на ринок генериків, загальні продажі у світі впали, однак залишаються надалі високими, наприклад, 2022 року прегабалін приніс 1,6 мільярд доларів виручки[21].

Будівля з вивчення молекулярної діагностики та терапії, названа на честь Сільвермана

Прегабалін збагатив і Північно-Західний університет. Уже у перший рік роялті склали 70 мільйонів доларів, а 2007 року заклад продав частину прав на них за 700 мільйон доларів[22]. 2014 року прибуток склав 360 мільйонів доларів, що дозволило посісти перше місце серед усіх дослідницьких інститутів, однак опісля припинення дії патентів виручка різко впала вдесятеро вже 2015 року[14]. Сілверман також отримав дохід з роялті, а частину зароблених грошей пожертвував на побудову нової будівлі для досліджень — 2009 року її добудували і вона отримала назву на його честь[22]. Сілверман розділив роялті з Андрушкевичем[14].

Фармакологічні властивості

Зачасту фармакологічні властивості прегабаліну порівнюють з дуже подібним до нього за структурою габапентином. Загалом у прегабаліна більш передбачувана фармакокінетика, а також він сильніше зв’язується з α2δ-субодиницею, що зумовлює його сильніший терапевтичний ефект.

Фармакокінетика

Фармакокінетика препарату є лінійною, тобто підвищення дози веде до пропорційної зміни його концентрації в організмі[23].

Прегабалін всмоктується у всіх відділах тонкого кишки та у висхідній частині ободової кишки. Він добре розчинний у водному середовищі, а його розчинність вища за аналогічний показник габапентину[24]. Хімічна будова препарату подібна до лейцину, він переноситься крізь мембрану ентероцитів завдяки білку-транспортеру великих нейтральних амінокислот 1 (англ. large neutral amino acid transporter, LAT1). Така ж подібність притаманна і габапентину, який значно гірше абсорбується з кишківника, тому низка вчених наводять гіпотезу про наявність додаткового шляху абсорбції для прегабаліну. Крім того, ємність та швидкість захоплення прегабаліну LAT1 вища, ніж для габапентину[25][26].

Прегабалін швидко всмоктується при пероральному застосуванні. Біодоступність препарату становить близько 90% і не залежить від прийнятої дози. Максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається приблизно через 1 годину (tmax) за умови прийому натщесерце. Прийом їжі уповільнює всмоктування: у цьому випадку Cmax досягається приблизно через 2,5–3,2 години, однак це не впливає ані на біодоступність препарату, ані на його клінічний ефект. Лікарські засоби, що уповільнюють моторику кишківника, мають лише незначний вплив на біодоступність прегабаліну[25]. Максимальна концентрація препарату в спинномозковій рідині досягається приблизно через 8 годин після прийому.[27].

Препарат не зв’язується з білками плазми крові. Це має важливе значення, адже більшість препаратів проявляють протилежну властивість і, якби прегабалін також зв’язуватися з протеїнами, це могло би привести до боротьби з іншими ліками за зв’язувальні місця та небажаним підвищенням концентрації витіснених сполук[23].

Він проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр подібно до проникнення до ентероцитів: завдяки захопленню LAT1[28]. Прегабалін також проходить крізь плаценту та потрапляє у грудне молоко[25].  

Прегабалін практично не метаболізується в печінці та майже весь (92—99%) виводиться в незміненому стані нирками. Незначна частка перетворюється до N-метилпрегабаліну, однак клінічної значимості це не має. Завдяки таким особливостям, його можна приймати навіть у випадку вираженої печінкової недостатності, однак, ниркова недостатність може спричинити надмірне підвищення концентрації препарату в крові. Період напіввиведення складає 6,3 години, що дозволяє досягти стійкої концентрації в крові за 24—48 годин, але вимагає прийому 2 або 3 рази на день[25].

Прегабалін не тільки не метаболізується в печінці системою ізоензимів цитохрому P450, але й ніяк не впливає на неї, відповідно взаємодія з будь-якими іншими ліками на етапі метаболізму малоймовірна[29].

Фармакодинаміка

Первинно вважали, що прегабалін підвищує рівень гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) шляхом активації ферменту, необхідного для її синтезу, — декарбоксилази глутамінової кислоти. Подальші дослідження показали, що клінічні ефекти прегабаліну не пов’язані з цим механізмом дії. Хоча прегабалін структурно є похідним ГАМК, він не впливає на синтез, транспорт або метаболізм цього нейромедіатора, не перетворюється на ГАМК, а також не зв’язується з ГАМК-рецепторами жодного типу (A чи B)[6].

Типова структура потенціал-залежного кальцієвого каналу та місце дії прегабаліну

У подальшому з’ясувалося, що основною точкою прикладання прегабаліну є блокада α2δ-субодиниць («габапентинового рецептора») пресинаптичних потенціал-залежних кальцієвих каналів[30]. За звичних умов ці канали перебувають у неактивному стані, однак під час деполяризації вони активуються, що призводить до надходження іонів кальцію в клітину та, як наслідок, до вивільнення нейромедіаторів. Канал формується з декількох субодиниць: основної α1 та додаткових α2δ, β, інколи γ. α2δ-субодиниця бере участь у регуляції активації кальцієвих каналів, зокрема може прискорювати або сповільнювати її[31]. Відповідно, блокада α2δ-субодиниць змінює функціонування кальцієвих каналів, що їх містять, і знижує вивільнення глутамату, речовини P та інших нейромедіаторів, які відіграють ключову роль у патогенезі епілепсії, нейропатичного болю та тривожних розладів[32]. Окрім прегабаліну, з α2δ-субодиницею зв’язуються також габапентин і мірогабалін, у зв’язку з чим ці препарати об’єднують у групу габапентиноїдів, або α2δ-лігандів[33].

Прегабалін та інші габапентиноїди не блокують кальцієві канали безпосередньо, на відміну від верапамілу чи німодипіну, а, як вже згадано, модулюють їхнє функціонування. Низка досліджень не виявила істотного впливу прегабаліну на входження іонів кальцію в клітини, тоді як інші роботи продемонстрували протилежні результати. Вважається, що ці розбіжності зумовлені відмінностями дії препарату в нормальній та пошкодженій нервовій тканині: у фізіологічно здоровій тканині вплив прегабаліну на транспорт кальцію є мінімальним. Натомість у разі ушкодження нервової тканини, яке є передумовою формування нейропатичного болю, спостерігається підвищення експресії α2δ-субодиниць. За умов їхньої надекспресії прегабалін чинить помітний вплив на кальцієвий струм[34].

Через неоднозначний вплив прегабаліну на надходження іонів кальцію в клітину припускають існування додаткових механізмів його дії. Зокрема, прегабалін може порушувати внутрішньоклітинний транспорт як α1-, так і α2δ-субодиниць до поверхні нейрона, унаслідок чого зменшується щільність потенціал-залежних кальцієвих каналів[33]. Також наявні дані щодо впливу прегабаліну на повторне використання α2δ-субодиниць на рівні ендосом, активації низхідних серотонінових і норадреналінових шляхів, що має антиноцицептивний ефект[35], переміщення кальцієвих каналів всередину клітини, що також веде до зменшення їхнього кількості на поверхні клітини[29], стимуляцію білків-транспортерів збуджувальних амінокислот (EAAT), що забезпечують видалення надлишкового глутамату із синаптичної щілини[36].

Ще одним важливим потенційним механізмом дії прегабаліну є блокада α2δ-1-субодиниць, які за допомогою спеціального структурного утвору (C-кінцевого домену) функціонально пов’язані з глутаматергічними NMDA-рецепторами. Разом вони формують специфічний комплекс α2δ-1–NMDA, що підсилює активацію та підвищує експресію NMDA-рецепторів. NMDA-рецептори відіграють ключову роль у синаптичній пластичності; ушкодження нервової тканини супроводжується підвищенням їхньої активності, що з часом призводить до зміцнення синапсів нейронних шляхів, пов’язаних із болем, епілептичними нападами та тривожними розладами. Блокада α2δ-1-субодиниць у складі комплексу α2δ-1–NMDA здатна нівелювати ці процеси[37][38]. Інші потенційні механізми дії пов’язані з не до кінця з’ясованим впливом прегабаліну на нейрексин-1α — білок, необхідний для формування та стабілізації синапсів, — а також із пригніченням взаємодії з тромбосподинами, які сприяють утворенню нових глутаматергічних синапсів[39]

Існує чотири варіанти α2δ-субодиниць: α2δ-1, α2δ-2, α2δ-3 та α2δ-4. Прегабалін блокує дві перші, що пояснює його фармакологічні ефекти[35]. Блокаду α2δ-1-субодиниці пов’язують із протисудомним, протитривожним та аналгетичним ефектами прегабаліну[40]. Це узгоджується з переважним поширенням α2δ-1-субодиниці в анатомічних структурах, залучених до формування епілептичних нападів (кора головного мозку), тривогою (мигдалеподібне тіло) та болем (вузли задніх корінців спинного мозку, задні роги спинного мозку, центральна сіра речовина[34][35]), а також з експериментальними даними, згідно з якими прегабалін не виявляє фармакологічної активності у мишей з нокаутованим геном, що кодує α2δ-1-субодиницю[40]. α2δ-2 найбільше поширена в мозочку та спинному мозку і частково пояснює профіль побічних ефектів препарату (зокрема, атаксію)[41].

На рівні потенціал-залежних кальцієвих каналів прегабалін переважно взаємодіє з каналами, розташованими у центральній нервовій системі, зокрема каналами N-типу та P/Q-типу[42]. Наявні дані свідчать, що прегабалін може взаємодіяти і з кальцієвими каналами в інших тканинах, зокрема з L-типом каналів у смугастих м’язах і міокарді. У більшості випадків така взаємодія не має клінічно значущих наслідків, однак у поодиноких випадках застосування прегабаліну може супроводжуватися порушеннями серцевої діяльності.[43].

Прегабалін практично не зв’язується з натрієвими чи калієвими каналами. Деякі дослідження показують, що в умовах пошкодження нервової тканини, коли конфігурація цих каналів видозмінюється, речовина може взаємодіяти з такими модифікованими каналами. Клінічна важливість цього явища невідома[44].

Окрім структурної подібності до ГАМК, прегабалін структурно та функціонально схожий на амінокислоти лейцин і ізолейцин[24]. Ці амінокислоти виступають позитивними лігандами α2δ-субодиниць, тобто мають протилежну до прегабаліну дію. У всіх трьох сполук приблизно однакова афінність до α2δ-субодиниць. Низка експериментів показала, що між габапентиноїдами та лейцином існують певні антагоністичні стосунки, що проявляється зниженням ефекту прегабаліну у присутності лейцину. Клінічне значення такого антагонізму також невідоме[44][45].

У порівнянні з габапентином прегабалін має вищу спорідненість до α2δ-субодиниць, що, ймовірно, сприяє більш вираженому терапевтичному ефекту[24].

Застосування та ефективність

Нейропатичний біль

Оперізуючий лишай часто пов'язаний з виникненням нейропатичного болю. Прегабалін ефективний у лікуванні цього явища.

Прегабалін має схвалення для лікування нейропатичного болю у випадках діабетичної полінейропатії, постгерпетичної невралгії та нейропатичного болю центрального походження (при ушкодженні головного або спинного мозку) з боку низки регуляторних органів[46][47][48] Він входить до препаратів першої лінії для лікування різних форм нейропатичного болю згідно з низкою клінічних настанов[49][50][51][52][53], за винятком невралгії трійчастого нерву, де першим вибором є карбамазепін[50]. Виняток також становлять настанови Американської спільноти клінічних онкологів (ASCO) щодо лікування нейропатичного болю, індукованого хімієтерапією, у яких єдиним рекомендованим препаратом є дулоксетин. У цьому контексті для прегабаліну наразі недостатньо доказової бази для його рутинної рекомендації; водночас у цих настановах він розглядається як можлива альтернатива у разі неефективності дулоксетину[54].

Метааналіз Кокранівської бібліотеки підтвердив ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю різної етіології, хоча автори зазначили низку зауважень щодо якості клінічних випробувань (більшість включених даних мали середню якість). Єдиним винятком була нейропатія у пацієнтів з ВІЛ, у якій прегабалін не продемонстрував статистично значущої ефективності[55]. Інші метааналізи також підтвердили ефективність прегабаліну у цьому клінічному контексті[56], водночас окремі дослідження вказували на відмінності ефективності між периферійним і центральним нейропатичним болем, а також на загалом низьку якість доступних клінічних даних[57]. Застосування вищих доз прегабаліну асоціюється з кращим анальгетичним ефектом[58]. Комбінація прегабаліну з іншими схваленими анальгетиками для лікування нейропатичного болю — зокрема трициклічними антидепресантами або селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну — може забезпечувати кращий клінічний ефект у пацієнтів з недостатньою відповіддю на монотерапію прегабаліном[59][60].

Прегабалін не є ефективним для профілактики хронічного болю, що може виникнути опісля операції[61]. Його використання для зменшення гострого післяопераційного болю є неоднозначним: низка досліджень вказують на низьку ефективність[62][63], хоча деякі аналізи вказують на протилежне[64]. Його використання може зменшити загальну дозу опіатів у післяопераційному періоді[65].

Фіброміалгія

Прегабалін став першим препаратом, схваленим FDA для лікування фіброміалгії[66]. Клінічні настанови рекомендують його застосування насамперед у пацієнтів із вираженим больовим синдромом, тоді як основою лікування цього захворювання залишаються когнітивно-поведінкова терапія та регулярні фізичні вправи[67][68].

Кокранівський систематичний огляд підтверджує ефективність прегабаліну в зменшенні болю при фіброміалгії[69]. Інші дослідження також продемонстрували позитивний вплив препарату не лише на інтенсивність болю, але й на покращення розладів сну у цієї когорти пацієнтів[70][71].

Біль у спині та ішіалгія

Прегабалін не має однозначної доказової бази щодо лікування болю в спині, однак деякі дослідження вказують на вищий ефект у випадку лікування болю спини з корінцевими болями (наприклад, при подразнені спинномозкового корінця) у порівнянні з болями спини без такого подразнення

Прегабалін не є рутинною терапією у випадку гострого чи хронічного болю в нижній спині[72][73]. Метааналізи не підтверджують його ефективність у випадку ішіалгії, особливо в гострій стадії[74][75]. Пацієнти, котрі отримували прегабалін, демонстрували покращення сну попри мінімальний вплив на інтенсивність болю[76]. Деякий вплив описаний у випадку хронічного болю в шийному відділі хребта, однак дослідження не було рандомізованим чи засліпленим[77]. Для пацієнтів з болем в спині характерна неоднорідність: біль може виникати через травматизацію чи дегенерацію суглобів, зв'язок, м'язів, тобто мати ноцицептивний характер, у інших він має домінуючу нейропатичну чи змішану складову (стиснення нервового корінця грижою диску). Деякі дослідження вказують на ефективність прегабаліну у випадку, коли домінує нейропатичний механізм формування болю[78]. Деякі рекомендації допускають використання габапентиноїдів у випадку болю спини з радикулярним болем[79], особливо у випадку хронізації[80], інші — не рекомендують використовувати прегабалін чи інші габапентиноїди[81], а деякі взагалі вказують на неможливість надати чіткі рекомендації[82].

Генералізований тривожний розлад та інші психічні розлади

Прегабалін має офіційне схвалення для лікування генералізованого тривожного розладу у Європі[46], клінічні настанови в різних країнах підтримують його використання у цьому клінічному контексті[83][84][85]. Його ефективність підтверджена низкою метааналізів[86][87][88][89].

Деякі клінічні настанови та мета-аналізи вказують на його ефективність у випадку соціальної фобії[85][90][91] та для короткочасного усунення тривоги в періопераційному періоді. Він неефективний у випадку інших тривожних розладів, обсесивно-компульсивного розладу, біполярного афективного розладу[85][90].

Прегабалін є препаратом першої лінії у лікуванні синдрому неспокійних ніг, хоча і не має офіційного схвалення від таких регуляторів, як FDA чи EMA[92][93]. Ефективність у лікуванні інших розладів сну метааналізами не підтверджена[90].

Епілепсія

Прегабалін має офіційне схвалення EMA як додаткова, або ад'ювантна («add-on») терапія для лікування фокальних епілептичних нападів[46]. Його ефективність підтверджена низкою метааналізів[94][95]. Частина досліджень вказує на те, що прегабалін є одним із найбільш ефективних ад’ювантних протиепілептичних препаратів[94], тоді як інші роботи демонструють, що він поступається окремим сполукам, зокрема ламотриджину[96][97]. Водночас прегабалін демонструє вищу протисудомну ефективність порівняно з габапентином[98]. Дані щодо його застосування як монотерапії є обмеженими, і наявні дослідження не підтверджують ефективність прегабаліну в цьому клінічному контексті[97].

Свербіж

Хоча прегабалін не має офіційного регуляторного схвалення для лікування свербежу (пруриту), його застосовують з метою зменшення вираженості цього явища. Це може бути пов’язано з тим, що і біль, і свербіж передаються з периферії до центральної нервової системи одними й тими самими нервовими волокнами — немієлінованими волокнами C-типу, — а формування та передача обох відчуттів забезпечуються частково спільними медіаторами, зокрема гістаміном, ендотеліном і пептидом, пов'язаним з кальцитоніном[99]. Незважаючи на загалом низьку якість доступних клінічних досліджень, прегабалін продемонстрував ефективність у зменшенні свербежу при уремії[100], опісля опіків[101], у випадку пруриту неясної етіології[102]. Наявні клінічні настанови допускають його застосування при уремічному свербежу та свербежу нейропатичного походження, а також розглядають прегабалін як можливу терапевтичну опцію при пруриті неясної етіології й загалом при хронічному резистентному свербежу[103][104].

Вазомоторні явища (симптоми клімаксу)

У деяких випадках, коли гормональне лікування протипоказане (наприклад, жінки опісля лікування раку молочної залози чи яєчника) чи не переноситься, можна спробувати низку негормональних препаратів, серед яких є прегабалін. Низка клінічних настанов чи рекомендацій допускають його використання у цьому клінічному контексті[105][106], однак слід розуміти, що він менш ефективний, ніж естроген[105][107]. Також існує негормональна терапія, котра має регуляторне схвалення (пароксетин під торговою назвою «Брісдел», представник групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну[108], фезолінетант — антагоніст нейрокінінових рецепторів типу 3 (NK3)[109] та елінзанетант — антагоніст нейрокінінових рецепторів типу 1 та 3 (NK1 та NK3)[110]).

Ветеринарна медицина

Прегабалін ефективний для зменшення тривоги у котів під час транспортування

Подібно до медицини людини, у ветеринарній практиці прегабалін застосовують для лікування нейропатичного болю, епілептичних нападів і тривожних розладів[111]. Єдиним офіційно схваленим FDA показанням є зниження тривоги у котів під час транспортування[112]. В інших випадках препарат застосовують «поза інструкцією» (off-label). Водночас наявні дослідження підтримують таку практику: зокрема, описано його ефективність при центральному нейропатичному болю, асоційованому із сирингомієлією у собак[113], а також зменшення частоти епілептичних нападів при ад’ювантному застосуванні прегабаліну (теж у собак)[114].

Побічна дії та інші небажані явища, пов'язані зі вживанням

Побічні ефекти

Загалом близько 12% пацієнтів зі загальної кількості понад 8900, що брали участь у клінічних дослідженнях, мали якісь побічні явища. Здебільшого мова йшла про сонливість та запаморочення. Найчастіше побічні явища були легкого або помірного ступня. Єдиним абсолютним протипоказом є підвищена чутливість до препарату[115][116].

Відповідно до офіційної інструкції, список можливих побічних явищ наступний[116]:

Система органів Побічне явище
Органи зору Часто: нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт
Нечасто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в очах, підвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки
Рідко: втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт
Органи слуху та вестибулярний апарат Часто: запаморочення
Нечасто: гіперакузія
Дихальна система, органи грудної клітки та середостіння Часто: фаринголарингеальний біль
Нечасто: задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухість слизової оболонки носа
Рідко: набряк легень, стиснення в горлі, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання
Частота невідома: пригнічення дихання
Шлунково-кишковий тракт Часто: блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит
Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпестезія ротової порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеча, мелена, ректальна кровотеча
Рідко: асцит, панкреатит, набряк язика, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсцес
Печінка та жовчовивідні шляхи Нечасто: підвищений рівень печінкових ферментів
Рідко: жовтяниця
Рідкісні: печінкова недостатність, гепатит
Нирки та сечовидільна система Нечасто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит
Рідко: ниркова недостатність, олігурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит
Метаболізм Часто: підвищення апетиту
Нечасто: втрата апетиту, гіпоглікемія
Нервова система Дуже часто: запаморочення, сонливість, головний біль
Часто: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія
Нечасто: синкопе, ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення психіки, розлади мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезія, міоклонус
Рідко: судоми, паросмія, гіпокінезія, дисфагія, паркінсонізм, гіпалгезія, залежність, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна–Барре, внутрішньочерепна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну
Психіка Часто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо
Нечасто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений настрій, піднесений настрій, агресія, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія
Рідко: розгальмовування
Серце Нечасто: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатність
Рідко: подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія
Судини Нечасто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчуття холоду в кінцівках
Кров та лімфатична система Нечасто: нейтропенія
Імунна система Нечасто: гіперчутливість
Рідко: ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакції
Шкіра та підшкірна клітковина Часто: пролежні
Нечасто: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикуло-бульозні висипання
Рідко: синдром Стівенса–Джонсона, токсико-епідермальний некроліз, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади з боку нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики
Опорно-руховий апарат та сполучна тканина Часто: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів шиї
Нечасто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів
Рідко: рабдоміоліз
Репродуктивна система та молочні залози Часто: еректильна дисфункція, імпотенція
Нечасто: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія
Рідко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт
Загальні розлади Часто: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичайні відчуття, підвищена втомлюваність
Нечасто: генералізований набряк, набряк обличчя, скутість у грудях, біль, жар, спрага, озноб, астенія, загальна слабкість, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості
Рідко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок
Інфекції Часто: назофарингіт
Лабораторні показники Часто: збільшення маси тіла
Нечасто: збільшення рівня креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в крові, зменшення кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменшення рівня калію в крові, зменшення маси тіла
Рідко: зменшення рівня лейкоцитів у крові
Дуже часто (≥ 1/10 пацієнтів), часто (≥ 1/100 – < 1/10 пацієнтів), нечасто (≥ 1/1 000 – < 1/100 пацієнтів), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000 пацієнтів), рідкісні (< 1/10 000 пацієнтів), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними)

Взаємодія

Одночасне вживання прегабаліну з опіатами (на фото тара оксикодону) підвищує ризик пригнічення дихального центра

Прегабалін не вступає у клінічно значущі фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами, однак можливі фармакодинамічні взаємодії. Зокрема, він може посилювати депресивний вплив етанолу, опіоїдів та бензодіазепінів на центральну нервову систему, що в тяжких випадках може призводити до пригнічення дихання, коми та летальних наслідків. Ці препарати, своєю чергою, потенціюють седативний та респіраторний депресивний ефекти прегабаліну[115][116]. 2019 року FDA оприлюднило попередження та зобов’язало виробників лікарських засобів, що містять прегабалін, зазначати ризик розвитку дихальної недостатності (так зване black box warning) як при комбінованій терапії з депресантами ЦНС, так і при монотерапії у певних груп пацієнтів (зокрема осіб із захворюваннями легень, такими як хронічне обструктивне захворювання легень, та пацієнтів літнього віку)[117].

Прегабалін також може самостійно спричиняти розвиток периферичних набряків, включно з ангіоневротичним набряком. При одночасному застосуванні з іншими препаратами, що мають подібний побічний ефект, ризик їх виникнення зростає. До таких засобів належать інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, блокатори ангіотензинових рецепторів II типу, блокатори кальцієвих каналів, тіазолідинедіони[118][119].

Незначний вплив прегабаліну на серцеву провідність і скоротливість міокарда може потенціюватися при одночасному застосуванні з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторами рецепторів ангіотензину II, інгібіторами реніну, бета-блокаторами[120].

Передозування

Передозування прегабаліном зазвичай має помірний перебіг[121]. Найчастішими його проявами є сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. У тяжких випадках можуть розвиватися судомні напади або кома[116], причому остання частіше виникає при поєднанні з іншими седативними засобами або за наявності ниркової недостатності[122]. Серед інших тяжких, але рідкісних проявів описані брадикардія, артеріальна гіпотензія та дихальна недостатність[123]. Також повідомлялося про летальні випадки, пов’язані з передозуванням[121].

Синдром відміни

У разі розвитку синдрому відміни, особливо при різкому припиненні прийому препарату, можуть виникати тривога, неспокій, безсоння, надмірне потовиділення, тахікардія та відчуття серцебиття, зниження апетиту, головний біль, депресивні симптоми, грипоподібний синдром, нудота, діарея та запаморочення[116]. окремих випадках описані тремор, галюцинації та суїцидальні думки[124]. Наявність симптомів відміни свідчить про формування фізичної залежності, що не є тотожним психічній залежності[125]. З метою зниження ризику розвитку абстинентного синдрому прегабалін не рекомендується припиняти раптово; доцільним є поступове зниження дози, зазвичай протягом щонайменше одного тижня[116].

Залежність

Прегабалін має потенціал формування залежності. До груп підвищеного ризику належать молоді чоловіки (18–45 років), особи з анамнезом вживання опіоїдів або інших психоактивних речовин, із супутніми психічними розладами, а також люди з низьким соціально-економічним статусом[126]. Виникнення ейфорії як небажаного ефекту часто розглядають як пусковий механізм розвитку залежності. За деякими даними, до 10% пацієнтів, які приймають прегабалін, можуть відчувати принаймні короткочасну ейфорію[127]. Окрім цього, можливі підвищена комунікабельність, відчуття припливу енергії чи внутрішнього спокою[126]. Деякі особи вживають препарат із немедичною метою для досягнення станів дереалізації, деперсоналізації або зміненої свідомості[128]. Часто необхідні дуже великі дози (1500—12000 мг на день), аби досягнути бажаного ефекту[129]. Дуже часто одного прегабаліну недостатньо і його потрібно комбінувати з іншими психотропними речовинами[128]. Дані про зростання немедичного (рекреаційного) використання препарату спонукали низку держав посилити правила його призначення та контролю за відпуском.[129][130].

Форми випуску та торгові назви

Прегабалін під оригінальною брендовою назвою «Лірика»

Препарат випускають у формі капсул у дозуванні 25мг, 50мг, 75мг, 100мг, 150мг, 200мг, 225мг та 300мг, орального розчину в концентрації 20мг/мл та у формі таблеток продовженого вивільнення у дозуванні 82,5мг, 165мг та 330мг[131]. Не всі форми та дозування наявні в Україні[132].

Серед брендових препаратів, які були чи є наявні на українському ринку, наявні «Бапре», «Габана», «Галара», «Екзиста», «Зонік», «Кінейрон», «Лігато», «Лінефор», «Лінбаг», «Лірика», «Мовірика», «Неогабін», «Огранія», «Прегабалін Асіно», «Прегабалін-Дарниця», «Прегабалін-ЗН», «Прегабалін-Тева», «Прегадол», «Прегаліка», «Прегамма», «Торгабалін»[132].

Залежність

Уперше залежність від прегабаліну описана у Швеції у 2008 році, пізніше такі випадки описані в Туреччині, США, Німеччині, Франції, Росії[133], Ірландії[134][135] та ряді інших країн. При застосуванні прегабаліну з метою наркотичного сп'яніння найчастіше спостерігається ейфорія, покращення настрою, покращення нічного сну. При різкій відміні препарату у хворих спостерігаються безсоння, підвищена пітливість, виражена тривожність, зниження лібідо. У багатьох країнах, зокрема в Росії, спостерігається збільшення попиту на прегабалін[133], що може бути пов'язано із збільшенням частоти залежності від прегабаліну.[136] Збільшення попиту на прегабалін, у тому числі збільшення його немедичного використання призвели до збільшення контролю за використанням прегабаліну, зокрема, у США[137][138].

Спеціальні популяції

Вагітність та лактація

Деякі дослідження вказують на підвищений ризик виникнення вроджених вад розвитку в дитини та поведінкових розладів у майбутньому[139], хоча велика кількість даних вказує на малоймовірний тератогенний ефект препарату, відсутність зв'язку з передчасним народженням, низькою вагою при народженні, низькою кількістю балів за шкалою Апгар чи ризиком виникнення аутизму[140][141][142]. Тим не менш, прегабалін не рекомендовано вживати вагітним жінкам. Винятком є випадки, де потенційна користь для матері переважає потенційну шкоду для плода[115][143]. В Австралії препарат належить до категорії D (препарат має тератогенний потенціал, не варто вживати під час вагітності, однак, у разі непереборної необхідності та після зваження ризику для плоду та користі для матері можна приймати)[144].

Прегабалін виділяється в грудне молоко, а в інструкції зазначено що потрібно зважувати потенційну користь для матері та можливі небажані ефекти для дитини[115]. Його вплив не немовля невивчений повністю, однак існують дані, які свідчать, що концентрація прегабаліну в молоці є досить низькою (приблизно 8% від концентрації в крові матері), що робить малоймовірним виникнення значущих ефектів навіть у дітей, які перебувають виключно на грудному вигодовуванні[145][146].

Діти

Застосування прегабаліну у дітей є «поза інструкцією» (off-label). Водночас в інструкціях містяться дані щодо дозування у педіатричній популяції, які ґрунтуються на клінічних випробуваннях за участю дітей з епілепсією. Діти віком 4–16 років отримували 2,5–10 мг/кг маси тіла на добу, що забезпечувало суттєве зменшення частоти фокальних нападів (≥50%) у 40,6% пацієнтів[115][116]. За даними одного з досліджень, дітям віком 4–16 років із масою тіла менше 30 кг слід застосовувати 3,5–14 мг/кг на добу для досягнення експозиції, еквівалентної дорослим, які отримують 150–600 мг препарату на добу. Для дітей із масою тіла понад 30 кг рекомендовані дози були в діапазоні 2,5—10 мг/кг[147]. Діти з фіброміалгією віком 12–17 років отримували прегабалін у діапазоні 75–450 мг на добу. Найчастішими побічними явищами у всіх випробовуваннях були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт[115][116].

Ниркова недостатність

Оскільки прегабалін майже повністю виводиться з тіла в незміненому стані через нирки, у випадку їхньої недостатності необхідно коригувати загальну денну дозу препарату. У випадку печінкової недостатності змінювати дозу не потрібно[115].

Кліренс, мл/хв Доза прегабаліну Кількість прийомів за день
Початкова доза, мг/день Максимальна доза, мг/день
Над 60 150 600 Двічі або тричі
30—59 75 300 Двічі або тричі
15—29 25—50 150 Один раз або двічі, відповідно до деяких даних і тричі (у випадку максимальної дози — тричі 50 мг[148])
Нижче 15 25 75 Один раз
Додаткова доза по гемодіалізі
25 100 Одне подання

Літні люди

Показання до застосування у популяції літніх людей не відрізняються від таких у молодших вікових групах. Один метааналіз продемонстрував, що прегабалін є ефективним для лікування нейропатичного болю при діабетичній полінейропатії та постгерпетичній невралгії як у групі пацієнтів віком 65–74 роки, так і у групі ≥75 років. Водночас терапевтична відповідь у цих вікових групах була дещо менш вираженою порівняно з пацієнтами віком 18–64 роки[149]. Основною проблемою є вища схильність літніх пацієнтів до розвитку побічних явищ — як поширених (сонливість, запаморочення)[150], так і менш частих, зокрема серцевої недостатності[151]. Нестійка хода, а отже і ризик падіння з травматизацією, також пов'язаний з вищим віком та не залежить від денної дози[152].

Легальний статус

В Україні препарати, що містять прегабалін, відпускаються виключно по рецепту[116], однак інших специфічних обмежень не існує[153]. В інших країнах його правовий статус може дещо різнитися:

  • У США він належить до списку V у Законі про контрольовані речовини, куди відносять речовини з найнижчим потенціалом залежності; їхнє використання у медицині дозволене[154];
  • У Великобританії прегабалін відносять до препаратів класу C, що зокрема робить незаконним його отримання без рецепту чи передачу іншій особі, вимагає від фармацевта реалізувати рецепт протягом 28 днів[155];
  • У Франції він перебуває під посиленим контролем, що зокрема вимагає виписування рецепту на спеціальному бланку та а термін дії цього бланку становить 6 місяців[156].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Silverman, Richard B. (28 квітня 2008). From Basic Science to Blockbuster Drug: The Discovery of Lyrica. Angewandte Chemie International Edition (англ.). 47 (19): 3500—3504. doi:10.1002/anie.200704280. ISSN 1433-7851. Архів оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 12 лютого 2026.
  2. ↑ Li, 2014, p. 160.
  3. ↑ Li, 2014, pp. 160—161.
  4. ↑ Li, 2014, p. 162.
  5. ↑ а б Li, 2014, p. 163.
  6. ↑ а б Patel, Ryan; Dickenson, Anthony H. (2016–04). Mechanisms of the gabapentinoids and α 2 δ ‐1 calcium channel subunit in neuropathic pain. Pharmacology Research & Perspectives (англ.). 4 (2). doi:10.1002/prp2.205. ISSN 2052-1707. PMC 4804325. PMID 27069626. Архів оригіналу за 2 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  7. ↑ а б Li, 2014, p. 164.
  8. ↑ Dworkin, Robert H.; Kirkpatrick, Peter (1 червня 2005). Pregabalin. Nature Reviews Drug Discovery (англ.). 4 (6): 455—456. doi:10.1038/nrd1756. ISSN 1474-1784. Архів оригіналу за 16 квітня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.
  9. ↑ New FDA nod for Lyrica - PharmaTimes (амер.). 14 червня 2005. Процитовано 3 січня 2026.
  10. ↑ International Approvals: Lyrica and Bonviva. Medscape (англ.). Процитовано 3 січня 2026.
  11. ↑ FDA Approves First Drug for Treating Fibromyalgia - Lyrica. Drugs.com (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2024. Процитовано 3 січня 2026.
  12. ↑ FDA Approves Lyrica For The Management Of Neuropathic Pain Associated With Spinal Cord Injury Based On Priority Review. Drugs.com (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2024. Процитовано 3 січня 2026.
  13. ↑ FDA Approves Lyrica CR (pregabalin) Extended-Release Tablets for Neuropathic Pain Conditions. Drugs.com (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2024. Процитовано 3 січня 2026.
  14. ↑ а б в Pillote, Robert; Kotecki, Peter (11 квітня 2016). In Focus: As Lyrica profits dry up, Northwestern seeks another ‘blockbuster’ drug. The Daily Northwestern. Архів оригіналу за 22 листопада 2025. Процитовано 4 січня 2026.
  15. ↑ Staff, T. L. D. (12 жовтня 2012). BLOCKBUSTER DRUG. The Law Dictionary (амер.). Архів оригіналу за 15 грудня 2025. Процитовано 4 січня 2026.
  16. ↑ DailyNorthwestern; Glazer, Sisi Wei and Emily (24 січня 2008). Lyrica's profits see $600 million boost in fiscal year. The Daily Northwestern. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 4 січня 2026.
  17. ↑ Pfizer agrees record fraud fine (брит.). 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 8 вересня 2009. Процитовано 4 січня 2026.
  18. ↑ Tirumalaraju, Divya (15 листопада 2018). Pfizer loses Lyrica medicine patent case in UK Supreme Court. Pharmaceutical Technology (амер.). Архів оригіналу за 17 лютого 2025. Процитовано 4 січня 2026.
  19. ↑ Pfizer loses UK patent protection for Lyrica in pain. gabionline.net (ісп.). Процитовано 4 січня 2026.
  20. ↑ This time around, Lyrica’s inventor is developing his Northwestern discoveries at his own biotech – Chemistry of Life Processes Institute (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2025. Процитовано 4 січня 2026.
  21. ↑ LLP, Allied Analytics (13 березня 2024). Pregabalin Market to Reach $2.2Billion Globally, By 2032 at 3% CAGR: Allied Market Research. GlobeNewswire News Room (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 4 січня 2026.
  22. ↑ а б Li, 2014, p. 165.
  23. ↑ а б Calleja, Sofía; Rodríguez-López, Andrea; Ochoa, Dolores; Luquero, Sergio; Navares-Gómez, Marcos; Román, Manuel; Mejia-Abril, Gina; Martín-Vilchez, Samuel; Abad-Santos, Francisco (23 січня 2025). Impact of Genetic Variants on Pregabalin Pharmacokinetics and Safety. Pharmaceuticals (англ.). 18 (2): 151. doi:10.3390/ph18020151. ISSN 1424-8247. PMC 11860030. PMID 40005966. Архів оригіналу за 5 квітня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. ↑ а б в PharmD, Daralyn A. Morgenson, BS (22 вересня 2015). Gabapentin Differs From Pregabalin in Several Key Ways | Pharmacy Times. www.pharmacytimes.com (англ.). Процитовано 4 січня 2026.
  25. ↑ а б в г Bockbrader, Howard N.; Wesche, David; Miller, Raymond; Chapel, Sunny; Janiczek, Nancy; Burger, Paula (2010–10). A Comparison of the Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Pregabalin and Gabapentin:. Clinical Pharmacokinetics (англ.). 49 (10): 661—669. doi:10.2165/11536200-000000000-00000. ISSN 0312-5963.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  26. ↑ Calandre, Elena P.; Rico-Villademoros, Fernando; Slim, Mahmoud (1 листопада 2016). Alpha 2 delta ligands, gabapentin, pregabalin and mirogabalin: a review of their clinical pharmacology and therapeutic use. Expert Review of Neurotherapeutics (англ.). 16 (11): 1263—1277. doi:10.1080/14737175.2016.1202764. ISSN 1473-7175. Архів оригіналу за 8 жовтня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.
  27. ↑ Buvanendran, Asokumar; Kroin, Jeffrey S.; Kari, Maruti; Tuman, Kenneth J. (2010–11). Can a Single Dose of 300 mg of Pregabalin Reach Acute Antihyperalgesic Levels in the Central Nervous System?:. Regional Anesthesia and Pain Medicine (англ.). 35 (6): 535—538. doi:10.1097/AAP.0b013e3181fa6b7a. ISSN 1098-7339.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  28. ↑ Geldenhuys, Werner J; Mohammad, Afroz S; Adkins, Chris E; Lockman, Paul R (2015–08). Molecular Determinants of blood–brain Barrier Permeation. Therapeutic Delivery (англ.). 6 (8): 961—971. doi:10.4155/tde.15.32. ISSN 2041-5990. PMC 4675962. PMID 26305616.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  29. ↑ а б Toth, Cory (2014–02). Pregabalin: latest safety evidence and clinical implications for the management of neuropathic pain. Therapeutic Advances in Drug Safety (англ.). 5 (1): 38—56. doi:10.1177/2042098613505614. ISSN 2042-0986. PMC 4110876. PMID 25083261. Архів оригіналу за 11 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  30. ↑ Uchitel, Osvaldo D.; Di Guilmi, Mariano N.; Urbano, Francisco J.; Gonzalez-Inchauspe, Carlota (30 листопада 2010). Acute modulation of calcium currents and synaptic transmission by gabapentinoids. Channels (англ.). 4 (6): 490—496. doi:10.4161/chan.4.6.12864. ISSN 1933-6950. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 12 лютого 2026.
  31. ↑ Dolphin, Annette C.; Lee, Amy (2020–04). Presynaptic calcium channels: specialized control of synaptic neurotransmitter release. Nature Reviews Neuroscience (англ.). 21 (4): 213—229. doi:10.1038/s41583-020-0278-2. ISSN 1471-003X. PMC 7873717. PMID 32161339. Архів оригіналу за 17 січня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  32. ↑ Kumar, Naresh; Laferriere, Andre; Yu, Jonathan S. C.; Leavitt, Amelia; Coderre, Terence J. (2010–04). Evidence that pregabalin reduces neuropathic pain by inhibiting the spinal release of glutamate. Journal of Neurochemistry (англ.). 113 (2): 552—561. doi:10.1111/j.1471-4159.2010.06625.x. ISSN 0022-3042. PMC 4492734. PMID 20132471. Архів оригіналу за 12 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  33. ↑ а б Wu, Yiming; Guo, Xiaohui; Zhang, Junqing (2025–12). Calcium Channel α2δ Ligands Mirogabalin, Pregabalin, and Gabapentin: Advancements in Diabetic Peripheral Neuropathic Pain Therapeutics. Pain and Therapy (англ.). 14 (6): 1647—1686. doi:10.1007/s40122-025-00771-1. ISSN 2193-8237. PMC 12634952. PMID 40971110.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  34. ↑ а б Calandre, Elena P.; Rico-Villademoros, Fernando; Slim, Mahmoud (1 листопада 2016). Alpha 2 delta ligands, gabapentin, pregabalin and mirogabalin: a review of their clinical pharmacology and therapeutic use. Expert Review of Neurotherapeutics (англ.). 16 (11): 1263—1277. doi:10.1080/14737175.2016.1202764. ISSN 1473-7175. Архів оригіналу за 8 жовтня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.
  35. ↑ а б в Patel, Ryan; Dickenson, Anthony H. (2016–04). Mechanisms of the gabapentinoids and α 2 δ ‐1 calcium channel subunit in neuropathic pain. Pharmacology Research & Perspectives (англ.). 4 (2). doi:10.1002/prp2.205. ISSN 2052-1707. PMC 4804325. PMID 27069626.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  36. ↑ Chincholkar, M. (1 червня 2018). Analgesic mechanisms of gabapentinoids and effects in experimental pain models: a narrative review. British Journal of Anaesthesia (English) . 120 (6): 1315—1334. doi:10.1016/j.bja.2018.02.066. ISSN 0007-0912. PMID 29793598.
  37. ↑ Chen, Jinjun; Li, Lingyong; Chen, Shao-Rui; Chen, Hong; Xie, Jing-Dun; Sirrieh, Rita E.; MacLean, David M.; Zhang, Yuhao; Zhou, Meng-Hua (2018–02). The α2δ-1-NMDA Receptor Complex Is Critically Involved in Neuropathic Pain Development and Gabapentin Therapeutic Actions. Cell Reports (англ.). 22 (9): 2307—2321. doi:10.1016/j.celrep.2018.02.021. PMC 5873963. PMID 29490268.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  38. ↑ Deng, Meichun; Chen, Shao-Rui; Pan, Hui-Lin (2019–05). Presynaptic NMDA receptors control nociceptive transmission at the spinal cord level in neuropathic pain. Cellular and Molecular Life Sciences (англ.). 76 (10): 1889—1899. doi:10.1007/s00018-019-03047-y. ISSN 1420-682X. PMC 6482077. PMID 30788514.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  39. ↑ Taylor, Charles P.; Harris, Eric W. (2020–07). Analgesia with Gabapentin and Pregabalin May Involve N-Methyl-d-Aspartate Receptors, Neurexins, and Thrombospondins. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics (англ.). 374 (1): 161—174. doi:10.1124/jpet.120.266056. Архів оригіналу за 5 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  40. ↑ а б Lotarski, Susan; Hain, Heather; Peterson, Jason; Galvin, Stacey; Strenkowski, Bryan; Donevan, Sean; Offord, James (2014–07). Anticonvulsant activity of pregabalin in the maximal electroshock-induced seizure assay in α2δ1 (R217A) and α2δ2 (R279A) mouse mutants. Epilepsy Research (англ.). 108 (5): 833—842. doi:10.1016/j.eplepsyres.2014.03.002. Архів оригіналу за 25 листопада 2024. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  41. ↑ Domon, Yuki; Arakawa, Naohisa; Inoue, Tatsuya; Matsuda, Fumihiko; Takahashi, Makoto; Yamamura, Naotoshi; Kai, Kiyonori; Kitano, Yutaka (1 червня 2018). Binding Characteristics and Analgesic Effects of Mirogabalin, a Novel Ligand for the α2δ Subunit of Voltage-Gated Calcium Channels. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics (English) . 365 (3): 573—582. doi:10.1124/jpet.117.247551. ISSN 0022-3565. PMID 29563324.
  42. ↑ Alles, Sascha R. A.; Cain, Stuart M.; Snutch, Terrance P. (15 квітня 2020). Pregabalin as a Pain Therapeutic: Beyond Calcium Channels. Frontiers in Cellular Neuroscience. 14. doi:10.3389/fncel.2020.00083. ISSN 1662-5102. PMC 7174704. PMID 32351366.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  43. ↑ Park, Elizabeth E.; Daniel, Laura L.; Dickson, Alyson L.; Corriere, Meghan; Nepal, Puran; Hall, Kathi; Plummer, W. Dale; Dupont, William D.; Murray, Katherine T. (1 серпня 2025). Initiation of Pregabalin vs Gabapentin and Development of Heart Failure. JAMA Network Open (англ.). 8 (8): e2524451. doi:10.1001/jamanetworkopen.2025.24451. ISSN 2574-3805. PMC 12317353. PMID 40748640. Архів оригіналу за 11 вересня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  44. ↑ а б Uchitel, Osvaldo D.; Di Guilmi, Mariano N.; Urbano, Francisco J.; Gonzalez-Inchauspe, Carlota (30 листопада 2010). Acute modulation of calcium currents and synaptic transmission by gabapentinoids. Channels (англ.). 4 (6): 490—496. doi:10.4161/chan.4.6.12864. ISSN 1933-6950. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 12 лютого 2026.
  45. ↑ Chiechio, S.; Zammataro, M.; Caraci, F.; Rampello, L.; Copani, A.; Sabato, A.F.; Nicoletti, F. (2009). Pregabalin in the Treatment of Chronic Pain: An Overview. Clinical Drug Investigation (англ.). 29 (3): 203—213. doi:10.2165/00044011-200929030-00006. ISSN 1173-2563.
  46. ↑ а б в Lyrica | European Medicines Agency (EMA). www.ema.europa.eu (англ.). 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 грудня 2023. Процитовано 8 лютого 2026.
  47. ↑ Lyrica (pregabalin) FDA Approval History - Drugs.com. Drugs.com (амер.). Архів оригіналу за 16 серпня 2025. Процитовано 8 лютого 2026.
  48. ↑ MHRA Products | Search results. products.mhra.gov.uk. Процитовано 8 лютого 2026.
  49. ↑ Recommendations | Neuropathic pain in adults: pharmacological management in non-specialist settings | Guidance | NICE. www.nice.org.uk. 20 листопада 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 8 лютого 2026.
  50. ↑ а б Wayback Machine. guidelines.moz.gov.ua. Архів оригіналу за 18 березня 2024. Процитовано 8 лютого 2026.
  51. ↑ Attal, N. (2019–01). Pharmacological treatments of neuropathic pain: The latest recommendations. Revue Neurologique (англ.). 175 (1—2): 46—50. doi:10.1016/j.neurol.2018.08.005. Архів оригіналу за 22 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  52. ↑ Sayed, Dawood; Deer, Timothy Ray; Hagedorn, Jonathan M.; Sayed, Asim; D'Souza, Ryan S.; Lam, Christopher M.; Khatri, Nasir; Hussaini, Zohra; Pritzlaff, Scott G. (13 квітня 2024). A Systematic Guideline by the ASPN Workgroup on the Evidence, Education, and Treatment Algorithm for Painful Diabetic Neuropathy: SWEET. Journal of Pain Research (English) . 17: 1461—1501. doi:10.2147/JPR.S451006. Архів оригіналу за 23 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. ↑ Practitioners, The Royal Australian College of general. Neuropathic pain. Australian Family Physician (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2025. Процитовано 8 лютого 2026.
  54. ↑ Loprinzi, Charles L.; Lacchetti, Christina; Bleeker, Jonathan; Cavaletti, Guido; Chauhan, Cynthia; Hertz, Daniel L.; Kelley, Mark R.; Lavino, Antoinette; Lustberg, Maryam B. (2020–10). Prevention and Management of Chemotherapy-Induced Peripheral Neuropathy in Survivors of Adult Cancers: ASCO Guideline Update. Journal of Clinical Oncology. 38 (28): 3325—3348. doi:10.1200/JCO.20.01399. ISSN 0732-183X. Архів оригіналу за 14 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  55. ↑ Derry, Sheena; Bell, Rae Frances; Straube, Sebastian; Wiffen, Philip J; Aldington, Dominic; Moore, R Andrew (23 січня 2019). Cochrane Pain, Palliative and Supportive Care Group (ред.). Pregabalin for neuropathic pain in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2019 (5). doi:10.1002/14651858.CD007076.pub3.
  56. ↑ Soliman, Nadia; Moisset, Xavier; Ferraro, Michael C; de Andrade, Daniel Ciampi; Baron, Ralf; Belton, Joletta; Bennett, David L H; Calvo, Margarita; Dougherty, Patrick (2025–05). Pharmacotherapy and non-invasive neuromodulation for neuropathic pain: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Neurology (англ.). 24 (5): 413—428. doi:10.1016/S1474-4422(25)00068-7. Архів оригіналу за 29 грудня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  57. ↑ Onakpoya, Igho J; Thomas, Elizabeth T; Lee, Joseph J; Goldacre, Ben; Heneghan, Carl J (2019–01). Benefits and harms of pregabalin in the management of neuropathic pain: a rapid review and meta-analysis of randomised clinical trials. BMJ Open (англ.). 9 (1): e023600. doi:10.1136/bmjopen-2018-023600. ISSN 2044-6055. PMC 6347863. PMID 30670513.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  58. ↑ Freynhagen, Rainer; Baron, Ralf; Kawaguchi, Yoshiharu; Malik, Rayaz A.; Martire, Diane L.; Parsons, Bruce; Rey, Roberto D.; Schug, Stephan A.; Jensen, Troels Staehelin (2 січня 2021). Pregabalin for neuropathic pain in primary care settings: recommendations for dosing and titration. Postgraduate Medicine (англ.). 133 (1): 1—9. doi:10.1080/00325481.2020.1857992. ISSN 0032-5481. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 12 лютого 2026.
  59. ↑ Holbech, Jakob Vormstrup; Jung, Anne; Jonsson, Torsten; Wanning, Mette; Bredahl, Claus; Bach, Flemming W. (26 червня 2017). Combination treatment of neuropathic pain: Danish expert recommendations based on a Delphi process. Journal of Pain Research (English) . 10: 1467—1475. doi:10.2147/JPR.S138099. Архів оригіналу за 30 листопада 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ Elafros, Melissa A; Callaghan, Brian C (2022–08). Effective treatment pathways exist for DPNP. The Lancet (англ.). 400 (10353): 639—641. doi:10.1016/S0140-6736(22)01526-4. Архів оригіналу за 5 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  61. ↑ Chaparro, Luis Enrique; Smith, Shane A; Moore, R Andrew; Wiffen, Philip J; Gilron, Ian (24 липня 2013). Cochrane Pain, Palliative and Supportive Care Group (ред.). Pharmacotherapy for the prevention of chronic pain after surgery in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2021 (6). doi:10.1002/14651858.CD008307.pub2.
  62. ↑ Singla; Chelly, Jacques; Lionberger, David; Gimbel, Joseph; Sanin, Luis; Sporn, Jonathan; Yang, Ruoyong; Knapp, Lloyd; Cheung, Raymond (2014–12). Pregabalin for the treatment of postoperative pain: results from three controlled trials using different surgical models. Journal of Pain Research (англ.): 9. doi:10.2147/JPR.S67841. ISSN 1178-7090. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. ↑ Galvin, Imelda M; Levy, Ron; Day, Andrew G; Gilron, Ian (21 листопада 2019). Cochrane Anaesthesia Group (ред.). Pharmacological interventions for the prevention of acute postoperative pain in adults following brain surgery. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2019 (11). doi:10.1002/14651858.CD011931.pub2.
  64. ↑ Lam, David M.H.; Choi, Siu-Wai; Wong, Stanley S.C.; Irwin, Michael G.; Cheung, Chi-Wai (2015–11). Efficacy of Pregabalin in Acute Postoperative Pain Under Different Surgical Categories: A Meta-Analysis. Medicine (англ.). 94 (46): e1944. doi:10.1097/MD.0000000000001944. ISSN 0025-7974.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  65. ↑ Hamilton, Thomas W.; Strickland, Louise H.; Pandit, Hemant G. (17 серпня 2016). A Meta-Analysis on the Use of Gabapentinoids for the Treatment of Acute Postoperative Pain Following Total Knee Arthroplasty. Journal of Bone and Joint Surgery (англ.). 98 (16): 1340—1350. doi:10.2106/JBJS.15.01202. ISSN 0021-9355.
  66. ↑ First drug for the treatment of fibromyalgia... : Future Rheumatology. Ovid (англ.). Процитовано 8 лютого 2026.
  67. ↑ Macfarlane, G J; Kronisch, C; Dean, L E; Atzeni, F; Häuser, W; Fluß, E; Choy, E; Kosek, E; Amris, K (2017–02). EULAR revised recommendations for the management of fibromyalgia. Annals of the Rheumatic Diseases (англ.). 76 (2): 318—328. doi:10.1136/annrheumdis-2016-209724. Архів оригіналу за 1 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  68. ↑ Fitzcharles, Mary-Ann; Ste-Marie, Peter A; Goldenberg, Don L; Pereira, John X; Abbey, Susan; Choinière, Manon; Ko, Gordon; Moulin, Dwight E; Panopalis, Pantelis (2013–01). 2012 Canadian Guidelines for the Diagnosis and Management of Fibromyalgia Syndrome: Executive Summary. Pain Research and Management (англ.). 18 (3): 119—126. doi:10.1155/2013/918216. ISSN 1203-6765. PMC 3673928. PMID 23748251. Архів оригіналу за 3 червня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  69. ↑ Derry, Sheena; Cording, Malene; Wiffen, Philip J; Law, Simon; Phillips, Tudor; Moore, R Andrew (29 вересня 2016). Cochrane Pain, Palliative and Supportive Care Group (ред.). Pregabalin for pain in fibromyalgia in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2019 (5). doi:10.1002/14651858.CD011790.pub2.
  70. ↑ Migliorini, Filippo; Maffulli, Nicola; Knobe, Matthias; Tenze, Giacomo; Aljalloud, Ali; Colarossi, Giorgia (15 липня 2022). Pregabalin administration in patients with fibromyalgia: a Bayesian network meta-analysis. Scientific Reports (англ.). 12 (1). doi:10.1038/s41598-022-16146-x. ISSN 2045-2322. PMC 9287452. PMID 35840702. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.
  71. ↑ Pathak, Anna; Kelleher, Eoin M; Brennan, Isabelle; Amarnani, Raj; Wall, Amanda; Murphy, Robert; Lee, Hopin; Fordham, Beth; Irani, Anushka (1 серпня 2025). Treatments for enhancing sleep quality in fibromyalgia: a systematic review and meta-analysis. Rheumatology (англ.). 64 (8): 4495—4516. doi:10.1093/rheumatology/keaf147. ISSN 1462-0324. PMC 12316380. PMID 40084994. Архів оригіналу за 25 листопада 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  72. ↑ WHO guideline for non-surgical management of chronic primary low back pain in adults in primary and community care settings. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2026. Процитовано 8 лютого 2026.
  73. ↑ Qaseem, Amir; Wilt, Timothy J.; McLean, Robert M.; Forciea, Mary Ann; for the Clinical Guidelines Committee of the American College of Physicians* (4 квітня 2017). Noninvasive Treatments for Acute, Subacute, and Chronic Low Back Pain: A Clinical Practice Guideline From the American College of Physicians. Annals of Internal Medicine (англ.). 166 (7): 514—530. doi:10.7326/M16-2367. ISSN 0003-4819. Архів оригіналу за 30 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  74. ↑ Mathieson, Stephanie; Maher, Christopher G.; McLachlan, Andrew J.; Latimer, Jane; Koes, Bart W.; Hancock, Mark J.; Harris, Ian; Day, Richard O.; Billot, Laurent (23 березня 2017). Trial of Pregabalin for Acute and Chronic Sciatica. New England Journal of Medicine (англ.). 376 (12): 1111—1120. doi:10.1056/NEJMoa1614292. ISSN 0028-4793. Архів оригіналу за 22 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  75. ↑ Giménez-Campos, María Soledad; Pimenta-Fermisson-Ramos, Pedro; Díaz-Cambronero, Jose Israel; Carbonell-Sanchís, Rafael; López-Briz, Eduardo; Ruíz-García, Vicente (2022–01). A systematic review and meta-analysis of the effectiveness and adverse events of gabapentin and pregabalin for sciatica pain. Atención Primaria (ісп.). 54 (1): 102144. doi:10.1016/j.aprim.2021.102144. PMC 8515246. PMID 34637958. Архів оригіналу за 11 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  76. ↑ Nakashima, Hiroaki; Kanemura, Tokumi; Ando, Kei; Kobayashi, Kazuyoshi; Yoneda, Minoru; Ishiguro, Naoki; Imagama, Shiro (25 січня 2019). Is Pregabalin Effective Against Acute Lumbar Radicular Pain ?. Spine Surgery and Related Research (англ.). 3 (1): 61—66. doi:10.22603/ssrr.2018-0003. ISSN 2432-261X. PMC 6690119. PMID 31435553. Архів оригіналу за 20 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  77. ↑ Taguchi, Toshihiko; Nozawa, Kazutaka; Parsons, Bruce; Yoshiyama, Tamotsu; Ebata, Nozomi; Igarashi, Ataru; Fujii, Koichi (3 травня 2019). Effectiveness of pregabalin for treatment of chronic cervical radiculopathy with upper limb radiating pain: an 8-week, multicenter prospective observational study in Japanese primary care settings. Journal of Pain Research (English) . 12: 1411—1424. doi:10.2147/JPR.S191906.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  78. ↑ Cordero‐García, Carlos; Sánchez‐Raya, Judith; Rodríguez‐Araya, Tamara L.; López‐Alarcón, María Dolores; Trillo‐Calvo, Eva; Balsalobre‐Aznar, Jerónimo; Pérez‐Páramo, Maria (8 вересня 2025). Efficacy and safety of pregabalin in the management of low back pain: a comprehensive meta-analysis. Frontiers in Pharmacology. 16. doi:10.3389/fphar.2025.1659531. ISSN 1663-9812. PMC 12451326. PMID 40989845.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  79. ↑ Van Wambeke, Peter; Desomer, Anja; Ailiet, Luc; Berquin, Anne; Dumoulin, Christophe; Depreitere, Bart; Dewachter, Johan; Dolphens, Mieke; Forget, Patrice (2017). Low back pain and radicular pain : assessment and management. KCE Report. 287. ISSN 2466-6459.
  80. ↑ Lumbale Radikulopathie. www.dgn.org. Процитовано 15 лютого 2026.
  81. ↑ Recommendations | Low back pain and sciatica in over 16s: assessment and management | Guidance | NICE. www.nice.org.uk. 30 листопада 2016. Процитовано 15 лютого 2026.
  82. ↑ NASS Lumbar Disc Herniation With Radiculopathy Clinical Guideline Summary - Guideline Central. www.guidelinecentral.com (англ.). Процитовано 15 лютого 2026.
  83. ↑ Hannu Koponen, Ulla Lepola. Настанова 00729. Тривожний розлад. МОЗ України. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 8 лютого 2026.
  84. ↑ Recommendations | Generalised anxiety disorder and panic disorder in adults: management | Guidance | NICE. www.nice.org.uk. 26 січня 2011. Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 8 лютого 2026.
  85. ↑ а б в Katzman, Martin A; Bleau, Pierre; Blier, Pierre; Chokka, Pratap; Kjernisted, Kevin; Van Ameringen, Michael; the Canadian Anxiety Guidelines Initiative Group on behalf of the Anxiety Disorders Association of Canada/Association Canadienne des troubles anxieux and McGill University (2014). Canadian clinical practice guidelines for the management of anxiety, posttraumatic stress and obsessive-compulsive disorders. BMC Psychiatry (англ.). 14 (Suppl 1): S1. doi:10.1186/1471-244X-14-S1-S1. ISSN 1471-244X.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  86. ↑ Boschen, Mark J (2011–09). A Meta-Analysis of the Efficacy of Pregabalin in the Treatment of Generalized Anxiety Disorder. The Canadian Journal of Psychiatry (англ.). 56 (9): 558—566. doi:10.1177/070674371105600907. ISSN 0706-7437.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  87. ↑ Generoso, Marcelo B.; Trevizol, Alisson P.; Kasper, Siegfried; Cho, Hyong J.; Cordeiro, Quirino; Shiozawa, Pedro (2017–01). Pregabalin for generalized anxiety disorder: an updated systematic review and meta-analysis. International Clinical Psychopharmacology (англ.). 32 (1): 49—55. doi:10.1097/YIC.0000000000000147. ISSN 0268-1315.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  88. ↑ Slee, April; Nazareth, Irwin; Bondaronek, Paulina; Liu, Yifeng; Cheng, Zhihang; Freemantle, Nick (23 лютого 2019). Pharmacological treatments for generalised anxiety disorder: a systematic review and network meta-analysis. The Lancet (English) . 393 (10173): 768—777. doi:10.1016/S0140-6736(18)31793-8. ISSN 0140-6736. PMID 30712879. Архів оригіналу за 5 серпня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  89. ↑ Cardoner, Narcis; Gutiérrez-Rojas, Luis; Saiz, Pilar; Lahera, Guillermo; Álvarez-Mon, Miguel Ángel; Alonso Ortega, Pino; Pérez-Páramo, María (7 лютого 2025). Does pregabalin offer potential as a first-line therapy for generalized anxiety disorder? A meta-analysis of efficacy, safety, and cost-effectiveness. Frontiers in Pharmacology. 16. doi:10.3389/fphar.2025.1483770. ISSN 1663-9812. PMC 11842937. PMID 39989902.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  90. ↑ а б в Hong, James S. W.; Atkinson, Lauren Z.; Al-Juffali, Noura; Awad, Amine; Geddes, John R.; Tunbridge, Elizabeth M.; Harrison, Paul J.; Cipriani, Andrea (2022–03). Gabapentin and pregabalin in bipolar disorder, anxiety states, and insomnia: Systematic review, meta-analysis, and rationale. Molecular Psychiatry. 27 (3): 1339—1349. doi:10.1038/s41380-021-01386-6. ISSN 1476-5578. PMC 9095464. PMID 34819636. Архів оригіналу за 16 червня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  91. ↑ Blanco, Carlos; Bragdon, Laura B.; Schneier, Franklin R.; Liebowitz, Michael R. (1 лютого 2013). The evidence-based pharmacotherapy of social anxiety disorder. International Journal of Neuropsychopharmacology (англ.). 16 (1): 235—249. doi:10.1017/S1461145712000119. ISSN 1469-5111. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 12 лютого 2026.
  92. ↑ Garcia-Borreguero, Diego; Kohnen, Ralf; Silber, Michael H.; Winkelman, John W.; Earley, Christopher J.; Högl, Birgit; Manconi, Mauro; Montplaisir, Jacques; Inoue, Yuichi (2013–07). The long-term treatment of restless legs syndrome/Willis–Ekbom disease: evidence-based guidelines and clinical consensus best practice guidance: a report from the International Restless Legs Syndrome Study Group. Sleep Medicine (англ.). 14 (7): 675—684. doi:10.1016/j.sleep.2013.05.016. Архів оригіналу за 18 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  93. ↑ Winkelman, John W.; Berkowski, J. Andrew; DelRosso, Lourdes M.; Koo, Brian B.; Scharf, Matthew T.; Sharon, Denise; Zak, Rochelle S.; Kazmi, Uzma; Falck-Ytter, Yngve (2025–01). Treatment of restless legs syndrome and periodic limb movement disorder: an American Academy of Sleep Medicine clinical practice guideline. Journal of Clinical Sleep Medicine (англ.). 21 (1): 137—152. doi:10.5664/jcsm.11390. ISSN 1550-9389. PMC 11701286. PMID 39324694.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  94. ↑ а б Slater, Jeremy; Chung, Steve; Huynh, Lynn; Duh, Mei Sheng; Gorin, Brian; McMicken, Carolyn; Ziemann, Adam; Isojarvi, Jouko (2018–07). Efficacy of antiepileptic drugs in the adjunctive treatment of refractory partial-onset seizures: Meta-analysis of pivotal trials. Epilepsy Research (англ.). 143: 120—129. doi:10.1016/j.eplepsyres.2017.10.004.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  95. ↑ Panebianco, Mariangela; Bresnahan, Rebecca; Marson, Anthony G (29 березня 2022). Cochrane Epilepsy Group (ред.). Pregabalin add-on for drug-resistant focal epilepsy. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2022 (4). doi:10.1002/14651858.CD005612.pub5.
  96. ↑ Kwan, Patrick; Brodie, Martin J; Kälviäinen, Reetta; Yurkewicz, Lorraine; Weaver, Jerry; Knapp, Lloyd E (2011–10). Efficacy and safety of pregabalin versus lamotrigine in patients with newly diagnosed partial seizures: a phase 3, double-blind, randomised, parallel-group trial. The Lancet Neurology (англ.). 10 (10): 881—890. doi:10.1016/S1474-4422(11)70154-5. Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  97. ↑ а б Zhou, Qin; Zheng, Jinou; Yu, Lu; Jia, Xiaoyan (17 жовтня 2012). Cochrane Epilepsy Group (ред.). Pregabalin monotherapy for epilepsy. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2012 (10). doi:10.1002/14651858.CD009429.pub2.
  98. ↑ Delahoy, Philippa; Thompson, Sally; Marschner, Ian C (2010–12). Pregabalin versus gabapentin in partial epilepsy: a meta-analysis of dose-response relationships. BMC Neurology (англ.). 10 (1). doi:10.1186/1471-2377-10-104. ISSN 1471-2377. PMC 2989949. PMID 21040531. Архів оригіналу за 3 вересня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  99. ↑ Liu, Tong; Ji, Ru-Rong (2013–12). New insights into the mechanisms of itch: are pain and itch controlled by distinct mechanisms?. Pflügers Archiv - European Journal of Physiology (англ.). 465 (12): 1671—1685. doi:10.1007/s00424-013-1284-2. ISSN 0031-6768. PMC 3796138. PMID 23636773.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  100. ↑ Boehlke, Christopher; Joos, Lisa; Coune, Bettina; Becker, Carola; Meerpohl, Joerg J; Buroh, Sabine; Hercz, Daniel; Schwarzer, Guido; Becker, Gerhild (22 серпня 2024). Cochrane Pain, Palliative and Supportive Care Group (ред.). Pharmacological interventions for pruritus in adult palliative care patients. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2024 (8). doi:10.1002/14651858.CD008320.pub4.
  101. ↑ Sinha, Sarthak; Gabriel, Vincent A; Arora, Rohit K; Shin, Wisoo; Scott, Janis; Bharadia, Shyla K; Verly, Myriam; Rahmani, Waleed M; Nickerson, Duncan A (5 червня 2024). Cochrane Wounds Group (ред.). Interventions for postburn pruritus. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). 2024 (6). doi:10.1002/14651858.CD013468.pub2.
  102. ↑ Lee, JaeIn; Jang, DongHyek; Bae, JooYoon; Jung, HyeJung; Park, MiYoun; Ahn, JiYoung (23 січня 2020). Efficacy of pregabalin for the treatment of chronic pruritus of unknown origin, assessed based on electric current perception threshold. Scientific Reports (англ.). 10 (1). doi:10.1038/s41598-020-57629-z. ISSN 2045-2322. PMC 6978310. PMID 31974437. Архів оригіналу за 14 листопада 2023. Процитовано 12 лютого 2026.
  103. ↑ Millington, G.W.M.; Collins, A.; Lovell, C.R.; Leslie, T.A.; Yong, A.S.W.; Morgan, J.D.; Ajithkumar, T.; Andrews, M.J.; Rushbook, S.M. (2018–01). British Association of Dermatologists’ guidelines for the investigation and management of generalized pruritus in adults without an underlying dermatosis, 2018. British Journal of Dermatology (англ.). 178 (1): 34—60. doi:10.1111/bjd.16117. ISSN 0007-0963. Архів оригіналу за 20 грудня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  104. ↑ Weisshaar, Elke; Müller, Simon; Szepietowski, Jacek C.; Dalgard, Florence; Garcovich, Simone; Kupfer, Jörg; Gimenez-Arnau, Ana; Lambert, Julien; Mettang, Thomas (22 серпня 2025). European Guideline on Chronic Pruritus. In cooperation with the European Dermatology Forum (EDF). Acta Dermato-Venereologica. 105: adv44220. doi:10.2340/actadv.v105.44220. ISSN 1651-2057. PMC 12529596. PMID 40843597. Архів оригіналу за 2 лютого 2026. Процитовано 12 лютого 2026.
  105. ↑ а б Mariette-JB. Non-hormonal-based treatments for menopausal symptoms. British Menopause Society (брит.). Архів оригіналу за 4 січня 2026. Процитовано 9 лютого 2026.
  106. ↑ Yuksel, Nese; Evaniuk, Debra; Huang, Lina; Malhotra, Unjali; Blake, Jennifer; Wolfman, Wendy; Fortier, Michel (2021–10). Guideline No. 422a: Menopause: Vasomotor Symptoms, Prescription Therapeutic Agents, Complementary and Alternative Medicine, Nutrition, and Lifestyle. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada (англ.). 43 (10): 1188–1204.e1. doi:10.1016/j.jogc.2021.08.003. Архів оригіналу за 19 травня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  107. ↑ Shan, Dan; Zou, Li; Liu, Xijiao; Shen, Yongchun; Cai, Yitong; Zhang, Jing (1 червня 2020). Efficacy and safety of gabapentin and pregabalin in patients with vasomotor symptoms: a systematic review and meta-analysis. American Journal of Obstetrics & Gynecology (English) . 222 (6): 564–579.e12. doi:10.1016/j.ajog.2019.12.011. ISSN 0002-9378. PMID 31870736. Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 12 лютого 2026.
  108. ↑ FDA Approves Nonhormonal Treatment for Hot Flashes. www.uspharmacist.com (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2024. Процитовано 9 лютого 2026.
  109. ↑ Elendu, Chukwuka; Okahia, Tochukwu W.; Blewusi, George S.; Meduoye, Oluwatobi O.M.; Ogelle, Emmanuel C.; Egbo, Arube R.; Nwankwo, Vivian C.; Amaefule, Kingsley C.; Emechebe, Sopuruchukwu L. (2025–09). FDA approves Veozah (Fezolinetant) for menopausal symptoms: a new nonhormonal option. Annals of Medicine & Surgery (англ.). 87 (9): 5373—5377. doi:10.1097/MS9.0000000000003670. ISSN 2049-0801.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  110. ↑ Pant, Shravya (16 грудня 2025). FDA Approves Nonhormonal Treatment for Menopausal Hot Flashes. JAMA (англ.). 334 (23): 2060. doi:10.1001/jama.2025.19735. ISSN 0098-7484.
  111. ↑ Paul Pion, D. V. M.; Spadafori, Gina (8 серпня 2017). Veterinary Partner. VIN.com.
  112. ↑ Medicine, Center for Veterinary (17 листопада 2023). FDA Approves Pregabalin Oral Solution for Alleviating Anxiety Associated with Transportation and Veterinary Visits in Cats. FDA (англ.).
  113. ↑ Thoefner, Maria S.; Skovgaard, Lene T.; McEvoy, Fintan J.; Berendt, Mette; Bjerrum, Ole J. (2020–03). Pregabalin alleviates clinical signs of syringomyelia-related central neuropathic pain in Cavalier King Charles Spaniel dogs: a randomized controlled trial. Veterinary Anaesthesia and Analgesia (англ.). 47 (2): 238—248. doi:10.1016/j.vaa.2019.09.007.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  114. ↑ Dewey, Curtis W.; Cerda-Gonzalez, Sofia; Levine, Jonathan M.; Badgley, Britton L.; Ducoté, Julie M.; Silver, Gena M.; Cooper, Jocelyn J.; Packer, Rebecca A.; Lavely, James A. (15 грудня 2009). Pregabalin as an adjunct to phenobarbital, potassium bromide, or a combination of phenobarbital and potassium bromide for treatment of dogs with suspected idiopathic epilepsy. Journal of the American Veterinary Medical Association. 235 (12): 1442—1449. doi:10.2460/javma.235.12.1442. ISSN 0003-1488.
  115. ↑ а б в г д е ж Lyrica. Summary of Product Characteristic (PDF) (англ.) . European Medicine Agency. Процитовано 14 лютого 2026.
  116. ↑ а б в г д е ж и к Прегабалін-Дарниця (розчин). Дарниця (укр.). Процитовано 14 лютого 2026.
  117. ↑ Research, Center for Drug Evaluation and (30 січня 2020). FDA warns about serious breathing problems with seizure and nerve pain medicines gabapentin (Neurontin, Gralise, Horizant) and pregabalin (Lyrica, Lyrica CR). FDA (англ.).
  118. ↑ Lyrica CR (PDF). FDA. Процитовано 14 лютого 2026.
  119. ↑ Pregabalin: uses, dosing, warnings, adverse events, interactions. MedCentral (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2025. Процитовано 14 лютого 2026.
  120. ↑ Ho, Joanne M; Tricco, Andrea C; Perrier, Laure; Chen, Maggie; Juurlink, David N; Straus, Sharon E (2013–12). Risk of heart failure and edema associated with the use of pregabalin: a systematic review. Systematic Reviews (англ.). 2 (1). doi:10.1186/2046-4053-2-25. ISSN 2046-4053. PMC 3655846. PMID 23641821.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  121. ↑ а б Isoardi, Katherine Z.; Polkinghorne, Gregory; Harris, Keith; Isbister, Geoffrey K. (2020–12). Pregabalin poisoning and rising recreational use: a retrospective observational series. British Journal of Clinical Pharmacology (англ.). 86 (12): 2435—2440. doi:10.1111/bcp.14348. ISSN 0306-5251. PMC 7688538. PMID 32374500.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  122. ↑ Nielsen, Visti Torbjørn; Wijayasinghe, Nelun; Høgberg, Lotte Christine Groth; Bøgevig, Søren (24 квітня 2023). Case report: A comatose patient with pregabalin overdose successfully treated with continuous renal replacement therapy. Frontiers in Medicine. 10. doi:10.3389/fmed.2023.1125653. ISSN 2296-858X. PMC 10165069. PMID 37168262.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  123. ↑ Bouchard, Josée; Yates, Christopher; Calello, Diane P.; Gosselin, Sophie; Roberts, Darren M.; Lavergne, Valéry; Hoffman, Robert S.; Ostermann, Marlies; Peng, Ai (2022–01). Extracorporeal Treatment for Gabapentin and Pregabalin Poisoning: Systematic Review and Recommendations From the EXTRIP Workgroup. American Journal of Kidney Diseases (англ.). 79 (1): 88—104. doi:10.1053/j.ajkd.2021.06.027.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  124. ↑ Ishikawa, Hayahito; Takeshima, Masahiro; Ishikawa, Hiroyasu; Ayabe, Naoko; Ohta, Hidenobu; Mishima, Kazuo (2021–09). Pregabalin withdrawal in patients without psychiatric disorders taking a regular dose of pregabalin: A case series and literature review. Neuropsychopharmacology Reports (англ.). 41 (3): 434—439. doi:10.1002/npr2.12195. ISSN 2574-173X. PMC 8411313. PMID 34382380.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  125. ↑ Szalavitz, Maia; Rigg, Khary K.; Wakeman, Sarah E. (2021–01). Drug dependence is not addiction—and it matters. Annals of Medicine (англ.). 53 (1): 1989—1992. doi:10.1080/07853890.2021.1995623. ISSN 0785-3890. PMC 8583742. PMID 34751058.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  126. ↑ а б Servais, Louise; Huberland, Vincent; Richelle, Lou (12 липня 2023). Misuse of Pregabalin: a qualitative study from a patient’s perspective. BMC Public Health (англ.). 23 (1). doi:10.1186/s12889-023-16051-6. ISSN 1471-2458. PMC 10337149. PMID 37438829.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  127. ↑ Schjerning, Ole; Rosenzweig, Mary; Pottegård, Anton; Damkier, Per; Nielsen, Jimmi (2016–01). Abuse Potential of Pregabalin: A Systematic Review. CNS Drugs (англ.). 30 (1): 9—25. doi:10.1007/s40263-015-0303-6. ISSN 1172-7047.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  128. ↑ а б Evoy, Kirk E.; Sadrameli, Sarvnaz; Contreras, Jillian; Covvey, Jordan R.; Peckham, Alyssa M.; Morrison, Megan D. (2021–01). Abuse and Misuse of Pregabalin and Gabapentin: A Systematic Review Update. Drugs (англ.). 81 (1): 125—156. doi:10.1007/s40265-020-01432-7. ISSN 0012-6667.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  129. ↑ а б Schifano, Fabrizio; Chiappini, Stefania (2019–05). Pregabalin: A range of misuse‐related unanswered questions. CNS Neuroscience & Therapeutics (англ.). 25 (5): 659—660. doi:10.1111/cns.13115. ISSN 1755-5930. PMC 6488882. PMID 30834646.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  130. ↑ Pregabalin misuse: Rising deaths linked to prescription drug. www.bbc.com (брит.). 11 вересня 2024. Процитовано 18 лютого 2026.
  131. ↑ Lyrica (pregabalin) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. reference.medscape.com. Процитовано 17 лютого 2026.
  132. ↑ а б ПРЕГАБАЛІН (PREGABALINUM) | Активна речовина. compendium.com.ua (укр.). Процитовано 17 лютого 2026.
  133. ↑ а б Зависимость от прегабалина («лирика»): обзор литературы и собственные клинические наблюдения (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2017. Процитовано 17 листопада 2016. (рос.)
  134. ↑ McNamara S, Stokes S, Kilduff R, Shine A (Листопад–грудень 2015). Pregabalin Abuse amongst Opioid Substitution Treatment Patients. Ir Med J. 108 (10): 309—10. PMID 26817289. (англ.)
  135. ↑ Millar J, Sadasivan S, Weatherup N, Lutton S (Серпень 2013). Lyrica nights–recreational pregabalin abuse in an urban emergency department. Emerg Med J. 30: 874. doi:10.1136/emermed-2013-203113.20. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 18 листопада 2016. (англ.)
  136. ↑ Как сходит с ума Россия/Часть 9. Правда о «Лирике» (20 июля 2015) Архівована копія. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  137. ↑ Lyrica Prescribing Information 2023 [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  138. ↑ Drug Enforcement Administration, Department of Justice (Липень 2005). Schedules of controlled substances: placement of pregabalin into schedule V. Final rule. Federal register. 70 (144): 43633—5. PMID 16050051. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 22 січня 2012. (англ.)
  139. ↑ Beau, Anna-Belle; Mo, Jingping; Moisset, Xavier; Bénévent, Justine; Damase-Michel, Christine (2025–07). Systematic review of gabapentinoid use during pregnancy and its impact on pregnancy and childhood outcomes: A ConcePTION study. Therapies (англ.). 80 (4): 378—416. doi:10.1016/j.therap.2024.10.049.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  140. ↑ Patorno, Elisabetta; Bateman, Brian T.; Huybrechts, Krista F.; MacDonald, Sarah C.; Cohen, Jacqueline M.; Desai, Rishi J.; Panchaud, Alice; Mogun, Helen; Pennell, Page B. (23 травня 2017). Pregabalin use early in pregnancy and the risk of major congenital malformations. Neurology (англ.). 88 (21): 2020—2025. doi:10.1212/WNL.0000000000003959. ISSN 0028-3878.
  141. ↑ Dudukina, Elena; Szépligeti, Szimonetta Komjáthiné; Karlsson, Pär; Asomaning, Kofi; Daltveit, Anne Kjersti; Hakkarainen, Katja; Hoti, Fabian; Kieler, Helle; Lunde, Astrid (2023–07). Prenatal exposure to pregabalin, birth outcomes and neurodevelopment – a population-based cohort study in four Nordic countries. Drug Safety (англ.). 46 (7): 661—675. doi:10.1007/s40264-023-01307-2. ISSN 0114-5916. PMC 10279567. PMID 37099261.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  142. ↑ Atzenhoffer, Marina; Peron, Audrey; Picot, Cyndie; Cucherat, Michel; Cottin, Judith (2025–09). The use of pregabalin in early pregnancy and major congenital malformations: A systematic review and meta-analysis. Reproductive Toxicology (англ.). 136: 108958. doi:10.1016/j.reprotox.2025.108958.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  143. ↑ Pregabalin and risks in pregnancy. GOV.UK (англ.). Процитовано 15 лютого 2026.
  144. ↑ Avoid prescribing pregabalin in pregnancy if possible (англ.) . Therapeutic Goods Adminisstration. Процитовано 19 лютого 2026.
  145. ↑ Pregabalin, National Institute of Child Health and Human Development, 2006, PMID 30000881, процитовано 16 лютого 2026
  146. ↑ Lockwood, Peter A.; Pauer, Lynne; Scavone, Joseph M.; Allard, Maud; Mendes da Costa, Laure; Alebic-Kolbah, Tanja; Plotka, Anna; Alvey, Christine W.; Chew, Marci L. (2016–08). The Pharmacokinetics of Pregabalin in Breast Milk, Plasma, and Urine of Healthy Postpartum Women. Journal of Human Lactation (англ.). 32 (3): NP1—NP8. doi:10.1177/0890334415626148. ISSN 0890-3344.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  147. ↑ Chan, Phylinda L. S.; Marshall, Scott F.; McFadyen, Lynn; Liu, Jing (2021–07). Pregabalin Population Pharmacokinetic and Exposure‐Response Analyses for Focal Onset Seizures in Children (4–16 years) and Adults, to Support Dose Recommendations in Children. Clinical Pharmacology & Therapeutics (англ.). 110 (1): 132—140. doi:10.1002/cpt.2132. ISSN 0009-9236. PMC 8359225. PMID 33280106.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  148. ↑ Raouf, Mena; Atkinson, Timothy J.; Crumb, Meredith W.; Fudin, Jeffrey (27 січня 2017). Rational dosing of gabapentin and pregabalin in chronic kidney disease. Journal of Pain Research (English) . 10: 275—278. doi:10.2147/JPR.S130942.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  149. ↑ Semel, David; Murphy, T Kevin; Zlateva, Gergana; Cheung, Raymond; Emir, Birol (2010–12). Evaluation of the safety and efficacy of pregabalin in older patients with neuropathic pain: results from a pooled analysis of 11 clinical studies. BMC Family Practice (англ.). 11 (1). doi:10.1186/1471-2296-11-85. ISSN 1471-2296. PMC 2988717. PMID 21054853.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  150. ↑ Kato, Hiroshi; Miyazaki, Masayuki; Takeuchi, Mio; Tsukuura, Hiroaki; Sugishita, Mihoko; Noda, Yukihiro; Yamada, Kiyofumi (2015–12). A retrospective study to identify risk factors for somnolence and dizziness in patients treated with pregabalin. Journal of Pharmaceutical Health Care and Sciences (англ.). 1 (1). doi:10.1186/s40780-015-0022-7. ISSN 2055-0294. PMC 4728751. PMID 26819733.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  151. ↑ Park, Elizabeth E.; Daniel, Laura L.; Dickson, Alyson L.; Corriere, Meghan; Nepal, Puran; Hall, Kathi; Plummer, W. Dale; Dupont, William D.; Murray, Katherine T. (1 серпня 2025). Initiation of Pregabalin vs Gabapentin and Development of Heart Failure. JAMA Network Open (англ.). 8 (8): e2524451. doi:10.1001/jamanetworkopen.2025.24451. ISSN 2574-3805. PMC 12317353. PMID 40748640.
  152. ↑ Kanbayashi, Yuko; Onishi, Keiko; Hosokawa, Toyoshi (2014–01). Factors Predicting Adverse Events Associated with Pregabalin Administered for Neuropathic Pain Relief. Pain Research and Management (англ.). 19 (6). doi:10.1155/2014/280549. ISSN 1203-6765. PMC 4273715. PMID 24945288.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  153. ↑ Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 лютого 2026.
  154. ↑ Schedules of Controlled Substances: Placement of Pregabalin Into Schedule V. Federal Register (англ.). 28 липня 2005. Процитовано 17 лютого 2026.
  155. ↑ Pregabalin (Lyrica), gabapentin (Neurontin) and risk of abuse and dependence: new scheduling requirements from 1 April. GOV.UK (англ.). Процитовано 17 лютого 2026.
  156. ↑ Actualité - Prégabaline (Lyrica et génériques) : modification des conditions de prescription et délivrance pour limiter le mésusage. ANSM (фр.). Процитовано 17 лютого 2026.

Джерела

Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).