YaChudo

Габапентин

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Габапентин
Систематизована назва за IUPAC
1-(aminomethyl)cyclohexaneacetic acid
Класифікація
ATC-код N03AX12
PubChem 3446
CAS 60142-96-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C9H17NO2 
Мол. маса 171,237 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 30—60% (перорально, варіює)
Метаболізм Не метаболізується
Період напіввиведення 5—7 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ТЕБАНТИН®,
ВАТ «Гедеон Ріхтер»,Угорщина
UA/3421/01/02
21.05.2015-21/05/2020
НЕЙРАЛГІН,
«Фармасайнс Інк.»,Канада
UA/1185/01/02
07.08.2014-07/08/2019
МЕДІТАН
ВАТ «Фармак», Україна
UA/12318/01/02
22.06.2012-22/06/2017
ГАБАЛЕПТ,
«Мікро Лабс Лімітед»,Індія
UA/7053/01/01
15.02.2013-15/02/2018
[1]

Габапентин  (англ. Gabapentin, лат. Gabapentinum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є аналогом гамма-аміномасляної кислоти[2][3], та належить до протисудомних препаратів (габапентиноїдів).[4][5] Габапентин застосовується виключно перорально.[6][5] Габапентин уперше синтезований у лабораторії компанії «Parke-Davis», яка є субкомпанією «Pfizer»[7], та застосовується у клінічній практиці з 1993 року.[8]

Фармакологічні властивості

Габапентин — синтетичний лікарський препарат, який за хімічною структурою є структурним аналогом гамма-аміномасляної кислоти, яка є гальмівним медіатором у ЦНС[5][2], та відноситься до протисудомних препаратів. Незважаючи на те, що габапентин є хімічним аналогом ГАМК, механізм його дії відрізняється від механізму дії інших препаратів, які взаємодіють із ГАМК-рецепторами. Дослідженнями встановлено, що габапентин не взаємодіє із А- і В-ГАМК-рецепторами, а також із бензодіазепіновими, глютаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами.[6][5] Точний механізм дії габапентину натепер не встановлено[2][3], хоча при дослідженнях на щурах у деяких структурах головного мозку (зокрема, гіпокампі та неокортексі) виявлено новий вид пептидних рецепторів, які взаємодіють із габапентином, та, ймовірно, пов'язані із його протисудомною та анальгетичною активністю.[6][5] Габапентин також зв'язується із потенціал-чутливими кальцієвими каналами, зокрема із α2δ-1-субодиницею кальцієвих каналів, що може забезпечувати його знеболювальну дію.[9][2][3] Габапентин застосовується як допоміжний препарат при лікуванні парціальних епілептичних нападів[10][2][3], а також як препарат першої лінії при невропатичному болю (включно із постгерпетичним болем та діабетичній невропатії).[11][2][3] У частині клінічних досліджень вказано також ефективність габапентину при дискогенній попереково-крижовій радикулопатії[4], а також при фіброміалгії[12] та болі, асоційованій із злоякісними пухлинами, і нейропатичному болю центрального генезу (постінсультний біль, біль на фоні розсіяного склерозу та біль на фоні пошкодження спинного мозку).[2] Габапентин неефективний при ВІЛ-асоційованій сенсорній невропатії[13], при синдромі Зудека[14], а також при тинітусі.[15] Також згідно із дослідженнями FDA, проведеними у 2009 та 2010 роках, застосування габапентину пов'язане із підвищеним ризиком розвитку депресії та скоєння суїцидів[16][17], який пов'язаний із неконтрольованим безрецептурним застосуванням препарату.[18] При клінічних дослідженнях встановлено, що габапентин стимулює ріст аденокарциноми підшлункової залози у лабораторних щурів, механізм виникнення цього явища залишився невідомим, проте ці пухлини не метастазували, і не впливали на тривалість життя лабораторних тварин.[19]

Фармакокінетика

Габапентин швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату варіює у залежності від прийнятої дози, та становить 60 % при дозі 300 мг, а при дозі 1600 мг лише близько 30 %. Максимальна концентрація габапентину досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Препарат погано (лише на 5 %) зв'язується з білками плазми крові. Габапентин проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється у грудне молоко. Препарат практично не метаболізується в організмі, виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 5—7 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції нирок та осіб похилого віку.[6][5]

Показання до застосування

Габапентин застосовується для лікування парціальних судом як у дорослих, так і дітей; як із вторинною генералізацією, так і без неї; а також при лікуванні нейропатичного болю в осіб старших 18 років.[6][5]

Побічна дія

При застосуванні габапентину, як і при застосуванні інших протисудомних засобів, побічні ефекти виникають часто. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є запаморочення (21 % випадків застосування), сонливість (16 %), периферичні набряки (8 %), порушення ходи (9 %).[2] При неконтрольованому застосуванні препарату зростає ризик самогубств.[18] Частими при застосуванні габапентину є також явища сексуальної дисфункції, серед яких найчастішими є зниження лібідо, відсутність оргазму та еректильна дисфункція.[20][21] Іншими побічними ефектами габапентину є[6][5]:

Протипокази

Габапентин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми. Габапентин застосовується при парціальних судомах у дітей від 3 років та при невропатичному болю у осіб старших 18 років.[6][5]

Форми випуску

Габапентин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1; 0,3; 0,4 г; та таблеток по 0,6 і 0,8 г.[22]

Скандали

У 2004 році корпорація «Pfizer» була визнана винною у скоєнні двох злочинів, та за рішенням суду виплатила 430 мільйонів доларів для врегулювання звинувачень у шахрайстві, зокрема, у рекламуванні застосування габапентину при станах та захворюваннях, при яких не було отримано схвалення FDA. За оцінками преси, обіг нейронтину (назва найрозповсюдженішої торгової марки габапентину в США) у 2003 році склав 2,7 мільярди доларів. Було встановлено, що компанія «Warner-Lambert» (яка пізніше була куплена «Pfizer») виплачувала хабарі лікарям для того, щоб вони призначали габапентин по несхваленим показах, а також дозволяли торговельним представникам компанії знаходитись у кабінеті під час прийому та одночасно рекламувати габапентин пацієнтам. Представники компаній доплачували лікарям за рекламу застосування габапентину по несхвалених показах на конференціях та симпозіумах, а також оплачували їм поїздки на Флориду, Гавайські острови та Олімпіаду в Атланті. Окрім цього спотворювались результати клінічних досліджень габапентину, зокрема представлялись виключно позитивні результати досліджень та затримувались негативні результати досліджень, пацієнти неправомірно включались або виключались із дослідження, неодноразово публікувались сфальсифіковані результати досліджень, а в дослідженнях застосовувалися завищені дози препаратів.[23][24][25][26]

Примітки

  1. ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и Нейропатическая боль. Клиническая эффективность габапентина в качестве препарата 1-й линии (рос.)
  3. ↑ а б в г д Сравнительная характеристика габапентина и прегабалина [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ а б ЭФФЕКТИВНОСТЬ ГАБАПЕНТИНА ПРИ ДИСКОГЕННОЙ ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ РАДИКУЛОПАТИИ [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ а б в г д е ж и к http://www.vidal.ru/drugs/molecule/450 [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ а б в г д е ж http://compendium.com.ua/akt/71/1041/gabapentinum [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Henney JE (Серпень 2006). Safeguarding patient welfare: who's in charge? (PDF). Annals of Internal Medicine. 145 (4): 305—7. doi:10.7326/0003-4819-145-4-200608150-00013. PMID 16908923. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2009. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  8. ↑ Pitkänen, Asla; Schwartzkroin, Philip A.; Moshé, Solomon L. (2005). Models of Seizures and Epilepsy. Burlington: Elsevier. с. 539. ISBN 9780080457024. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  9. ↑ Kukkar Ankesh. Implications and mechanism of action of gabapentin in neuropathic pain. Archives of Pharmacal Research. 36: 237—251. doi:10.1007/s12272-013-0057-y. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  10. ↑ Gabapentin. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 23 жовтня 2015. (англ.)
  11. ↑ Attal N, Cruccu G, Baron R та ін. (Вересень 2010). EFNS guidelines on the pharmacological treatment of neuropathic pain: 2010 revision. Eur. J. Neurol. 17 (9): 1113–e88. doi:10.1111/j.1468-1331.2010.02999.x. PMID 20402746. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  12. ↑ Габапентин при хронической невропатической боли и фибромиалгии у взрослых [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Phillips, TJ; Cherry CL; Cox S; Marshall SJ; Rice AS (28 грудня 2010). Pai, Nitika Pant (ред.). Pharmacological treatment of painful HIV-associated sensory neuropathy: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Plos One. 5 (12): e14433. Bibcode:2010PLoSO...514433P. doi:10.1371/journal.pone.0014433. PMC 3010990. PMID 21203440.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  14. ↑ Tran de, QH; Duong S; Bertini P; Finlayson RJ (Лютий 2010). Treatment of complex regional pain syndrome: a review of the evidence. Can J Anaesth. 57 (57(2)): 149—66. doi:10.1007/s12630-009-9237-0. PMID 20054678. (англ.)
  15. ↑ Aazh, H; El Refaie, A; Humphriss, R (Грудень 2011). Gabapentin for tinnitus: a systematic review. American Journal of Audiology. 20 (2): 151—8. doi:10.1044/1059-0889(2011/10-0041). PMID 21940981. (англ.)
  16. ↑ Suicidal Behavior and Ideation and Antiepileptic Drugs. U.S. Food and Drug Administration. Архів оригіналу за 1 серпня 2009. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  17. ↑ Patorno E, Bohn RL, Wahl PM та ін. (Квітень 2010). Anticonvulsant medications and the risk of suicide, attempted suicide, or violent death. JAMA. 303 (14): 1401—9. doi:10.1001/jama.2010.410. PMID 20388896. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  18. ↑ а б Neurontin packaging insert (PDF). U.S. Food and Drug Administration. 1 травня 2009. Архів оригіналу (pdf) за 14 грудня 2010. Процитовано 16 липня 2010. (англ.)
  19. ↑ Gabapentin Official FDA information, side effects and uses [Архівовано 8 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  20. ↑ Jeffrey K Aronson (4 березня 2014). Side Effects of Drugs Annual: A worldwide yearly survey of new data in adverse drug reactions. Newnes. с. 137. ISBN 978-0-444-62636-3. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2016. (англ.)
  21. ↑ American Psychiatric Association. The Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition.: DSM 5. bookpointUS. с. 482. GGKEY:LXJWL7ZHDAH. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2016. (англ.)
  22. ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/450 [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. ↑ Berkrot, Bill (25 березня 2010). US jury's Neurontin ruling to cost Pfizer $141 mln. Reuters. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 13 листопада 2016. (англ.)
  24. ↑ Bob Van Voris; Janelle Lawrence (26 березня 2010). Pfizer Told to Pay $142.1 Million for Neurontin Marketing Fraud. Bloomberg News. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 13 січня 2012. (англ.)
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 13 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ П.Гетше. Смертельно опасные лекарства и организованная преступность: Как большая фарма коррумпировала здравоохранение. — Москва : Э, 2016. — С. 416. — ISBN 978-5-699-83580-5. (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).