Габапентин

Габапентин  (англ. Gabapentin, лат. Gabapentinum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є аналогом гамма-аміномасляної кислоти^[2][3], та належить до протисудомних препаратів (габапентиноїдів).^[4][5] Габапентин застосовується виключно перорально.^[6][5] Габапентин уперше синтезований у лабораторії компанії «Parke-Davis», яка є субкомпанією «Pfizer»^[7], та застосовується у клінічній практиці з 1993 року.^[8]

Габапентин — синтетичний лікарський препарат, який за хімічною структурою є структурним аналогом гамма-аміномасляної кислоти, яка є гальмівним медіатором у ЦНС^[5][2], та відноситься до протисудомних препаратів. Незважаючи на те, що габапентин є хімічним аналогом ГАМК, механізм його дії відрізняється від механізму дії інших препаратів, які взаємодіють із ГАМК-рецепторами. Дослідженнями встановлено, що габапентин не взаємодіє із А- і В-ГАМК-рецепторами, а також із бензодіазепіновими, глютаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами.^[6][5] Точний механізм дії габапентину натепер не встановлено^[2][3], хоча при дослідженнях на щурах у деяких структурах головного мозку (зокрема, гіпокампі та неокортексі) виявлено новий вид пептидних рецепторів, які взаємодіють із габапентином, та, ймовірно, пов'язані із його протисудомною та анальгетичною активністю.^[6][5] Габапентин також зв'язується із потенціал-чутливими кальцієвими каналами, зокрема із α2δ-1-субодиницею кальцієвих каналів, що може забезпечувати його знеболювальну дію.^[9][2][3] Габапентин застосовується як допоміжний препарат при лікуванні парціальних епілептичних нападів^[10][2][3], а також як препарат першої лінії при невропатичному болю (включно із постгерпетичним болем та діабетичній невропатії).^[11][2][3] У частині клінічних досліджень вказано також ефективність габапентину при дискогенній попереково-крижовій радикулопатії^[4], а також при фіброміалгії^[12] та болі, асоційованій із злоякісними пухлинами, і нейропатичному болю центрального генезу (постінсультний біль, біль на фоні розсіяного склерозу та біль на фоні пошкодження спинного мозку).^[2] Габапентин неефективний при ВІЛ-асоційованій сенсорній невропатії^[13], при синдромі Зудека^[14], а також при тинітусі.^[15] Також згідно із дослідженнями FDA, проведеними у 2009 та 2010 роках, застосування габапентину пов'язане із підвищеним ризиком розвитку депресії та скоєння суїцидів^[16][17], який пов'язаний із неконтрольованим безрецептурним застосуванням препарату.^[18] При клінічних дослідженнях встановлено, що габапентин стимулює ріст аденокарциноми підшлункової залози у лабораторних щурів, механізм виникнення цього явища залишився невідомим, проте ці пухлини не метастазували, і не впливали на тривалість життя лабораторних тварин.^[19]

Габапентин швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату варіює у залежності від прийнятої дози, та становить 60 % при дозі 300 мг, а при дозі 1600 мг лише близько 30 %. Максимальна концентрація габапентину досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Препарат погано (лише на 5 %) зв'язується з білками плазми крові. Габапентин проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється у грудне молоко. Препарат практично не метаболізується в організмі, виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 5—7 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції нирок та осіб похилого віку.^[6][5]

Габапентин застосовується для лікування парціальних судом як у дорослих, так і дітей; як із вторинною генералізацією, так і без неї; а також при лікуванні нейропатичного болю в осіб старших 18 років.^[6][5]

При застосуванні габапентину, як і при застосуванні інших протисудомних засобів, побічні ефекти виникають часто. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є запаморочення (21 % випадків застосування), сонливість (16 %), периферичні набряки (8 %), порушення ходи (9 %).^[2] При неконтрольованому застосуванні препарату зростає ризик самогубств.^[18] Частими при застосуванні габапентину є також явища сексуальної дисфункції, серед яких найчастішими є зниження лібідо, відсутність оргазму та еректильна дисфункція.^[20][21] Іншими побічними ефектами габапентину є^[6][5]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, свербіж шкіри, мацерація шкіри, акне, гарячка, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок.
• З боку травної системи — нудота, блювання, запор або діарея, метеоризм, біль у животі, сухість у роті, гінгівіт, панкреатит, зміна забарвлення зубів.
• З боку нервової системи — амнезія, ністагм, нервозність, сплутаність свідомості, тремор, судоми (частіше при різкій відміні препарату), диплопія, головний біль, парестезії, дизартрія, гіперкінези, безсоння (при застосуванні разом із іншими протисудомними препаратами).
• З боку опорно-рухового апарату — міалгії, артралгії, переломи кісток, біль у спині (при застосуванні разом із іншими протисудомними препаратами).
• З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія, посилення вазоділятації.
• З боку дихальної системи — кашель, риніт, фарингіт, пневмонія, грипоподібний синдром.
• З боку сечовидільної системи — нетримання сечі, інфекції сечових шляхів.
• З боку кровотворної системи — лейкопенія, тромбоцитопенічна пурпура.
• Інші побічні ефекти — порушення метаболізму глюкози, збільшення маси тіла, посилення ймовірності падінь та травматизації.

Габапентин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми. Габапентин застосовується при парціальних судомах у дітей від 3 років та при невропатичному болю у осіб старших 18 років.^[6][5]

Габапентин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1; 0,3; 0,4 г; та таблеток по 0,6 і 0,8 г.^[22]

У 2004 році корпорація «Pfizer» була визнана винною у скоєнні двох злочинів, та за рішенням суду виплатила 430 мільйонів доларів для врегулювання звинувачень у шахрайстві, зокрема, у рекламуванні застосування габапентину при станах та захворюваннях, при яких не було отримано схвалення FDA. За оцінками преси, обіг нейронтину (назва найрозповсюдженішої торгової марки габапентину в США) у 2003 році склав 2,7 мільярди доларів. Було встановлено, що компанія «Warner-Lambert» (яка пізніше була куплена «Pfizer») виплачувала хабарі лікарям для того, щоб вони призначали габапентин по несхваленим показах, а також дозволяли торговельним представникам компанії знаходитись у кабінеті під час прийому та одночасно рекламувати габапентин пацієнтам. Представники компаній доплачували лікарям за рекламу застосування габапентину по несхвалених показах на конференціях та симпозіумах, а також оплачували їм поїздки на Флориду, Гавайські острови та Олімпіаду в Атланті. Окрім цього спотворювались результати клінічних досліджень габапентину, зокрема представлялись виключно позитивні результати досліджень та затримувались негативні результати досліджень, пацієнти неправомірно включались або виключались із дослідження, неодноразово публікувались сфальсифіковані результати досліджень, а в дослідженнях застосовувалися завищені дози препаратів.^{[23][24][25][26]}

• Габапентин на сайті mozdocs.kiev.ua
• Габапентин на сайті rlsnet.ru [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)