Георг Пенц

Георг Пенц
нім. Georg Pencz
«Портрет Георга Пенца» невідомий автор, бл. 1800
Народження	1500 Нюрнберг
Смерть	11 жовтня 1550
	Лейпціг
Національність	німець
Країна	Німеччина[1][2]
Жанр	живопис, гравюра
Навчання	Альбрехт Дюрер, Маркантоніо Раймонді
Діяльність	художник, графік, гравер, рисувальник, візуальний митець, ксилограф
Напрямок	ренесанс
Роки творчості	1518–1550
Вплив	Альбрехт Дюрер, Рафаель
Твори	портрети, релігійні картини, малюнки, гравюри
У шлюбі з	Margaretha Penczd[2]
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Роттердамський муніципальний архівd[3], Галерея Уффіці, Державний музей мистецтв, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Museum of John Paul II Collectiond, Національна галерея Ірландії, Музей Валкгоф-Кам[4], Національний музей, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Vanderbilt Museum of Artd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Wawel, Стара пінакотека, Print Collectiond[5], Німецький національний музей, Музеї Брюггеd[6], Музей Вальрафа-Ріхарца, Agnes Etherington Art Centred і Королівська колекція
Георг Пенц у Вікісховищі

Гео́рг Пенц (нім. Georg Pencz, 1500 — 11 жовтня 1550) — німецький художник, графік, гравер доби Відродження, учень Альбрехта Дюрера.

Народився у Нюрнберзі у 1500 році. Навчався в майстерні Альбрехта Дюрера.

У 1525 році разом із братами Бехам — Себальдом (1500–1550) та Бартелем (1502–1540) — був засуджений: художників вислали з Нюрнберга за атеїстичні погляди і висловлювання революційних ідей. Переїхав до Італії, де працював в майстерні Рафаеля і займався гравіруванням під керівництвом Маркантоніо Раймонді. До Німеччини повернувся у 1528 році.

Помер в Лейпцизі — 11 жовтня 1550 року.

Стровир не менше 126 гравюр («Взяття Карфагена», «Любов», «Милосердя», «Слава», «Історія Товія», «Портрет курфюрста Іоганна Фрідріха Великодушного» та інші). Належить до майстрів гравюри малого формату, так званих «маленьких майстрів» (нім. «Kleinmeister»), хоча працював також і як живописець. Писав картини біблійного, історичного, алегоричного та жанрового змісту, а також портрети. Багато творів мають характерні риси рафаелівської школи.

• У Дрезденській картинній галереї зберігається його картина «Поклоніння трьох волхвів».
• У Ермітажі — малюнок «Євангеліст Іван».
• У Мюнхенській пінакотеці — «Амур і Венера».
• У Віденській галереї — «Розп'яття».
• У Національній галереї Ірландії — «Портрет джентльмена» (1549).

«Свята Трійця» олія, 1530	«Коронація Діви Марії» олія, між 1530 та 1540	Вівтар каплиці Сигізмунда в Соборі Святих Станіслава і Вацлава олія, 1531–1538	«Портрет Мартіна Лютера» олія, 1533
«Цариця Томіріс отримує голову Кира» гравюра, 1539	«Взяття Карфагена» гравюра, 1539	«Христос у терновому вінці» олія, 1544	«Меланхолія» олія, 1545

• Пенц Георг [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890–1907. — Т. 23: Патенты на изобретения-Петропавловский. — 1898. — 474 с.
• Чегодаева Н. Искусство Германии [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.]// Всеобщая история искусств. — Т. 3. — М.: Искусство, 1962 — С. 368–415.
• Hans Sebald Beham [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Британіка (англ.). — Encyclopedia Britannica Inc.
• Kleinmeister (Немецкая живопись в эпоху ренессанса) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]// Бенуа А. Итория живописи. — СПб.: Шиповник, 1912–1917. — Т. 3. — 1913. — 510 с.