YaChudo

Стара пінакотека

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Стара Пінакотека (Мюнхен)
нім. Alte Pinakothek[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
48°08′54″ пн. ш. 11°34′12″ сх. д. / 48.148291° пн. ш. 11.569985° сх. д.
Типхудожня галерея[2][3] і національний[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка архітектури Баваріїd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
СкладGarten Nähe Arcisstraße in Münchend, Alte Pinakothek, Groundfloor, hall Id, Alte Pinakothek, Groundfloor, cabinet 6d, Q114913328?, Alte Pinakothek, upper floor, gallery Id, Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 1-2d, Alte Pinakothek, upper floor, gallery IId, Alte Pinakothek, upper floor, gallery IIad, Alte Pinakothek, upper floor, gallery IIbd, Alte Pinakothek, upper floor, gallery IIId, Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 3d, Alte Pinakothek, upper floor, gallery IVd, Alte Pinakothek, upper floor, gallery Vd, Alte Pinakothek, upper floor, gallery VId, Alte Pinakothek, upper floor, gallery VIId, Alte Pinakothek, upper floor, gallery VIIId, Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 8d, Alte Pinakothek, upper floor, gallery IXd, Alte Pinakothek, upper floor, gallery Xd, Alte Pinakothek, upper floor, gallery XId, Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 11d, Alte Pinakothek, upper floor, gallery XIId, Alte Pinakothek, upper floor, gallery XIIad, Alte Pinakothek, upper floor, gallery XIIbd, Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 16d, Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 18d і Alte Pinakothek, upper floor, small gallery 22d Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відБаварські державні колекції картин Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняНімеччина, Мюнхен,вул. Arcisstraße
АдресаBarer Straße 27, 80333 München, Germany[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторЛео фон Кленце[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникЛюдвиг I[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1529, відкритий у 1836 р.
Відвідувачі193 570 осіб (2016)[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
КураторКлаус Шренк
Сайтpinakothek.de/alte-pinakothek
Стара пінакотека. Карта розташування: Німеччина
Стара пінакотека
Стара пінакотека (Німеччина)
Мапа
CMNS: Стара пінакотека у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стара пінакотека в Мюнхені (нім. Alte Pinakothek) — картинна галерея, унікальна колекція творів живопису майстрів Середньовіччя до середини XVIII століття, які були зібрані правителями Баварії. Будівля Старої Пінакотеки побудована за проєктом Лео фон Кленце.

Навпроти Старої пінакотеки розташована Нова пінакотека з роботами художників XIX — початку XX століть. В третій пінакотеці Мюнхена, «Пінакотеці сучасності», представлено мистецтво XX і XXI століть.

Історія

Заснування

Початок майже п'ятивікової історії пінакотеки (від грец. «зберігальня картин») відноситься до 1528 р. Саме тоді герцог Вільгельм фон Віттельсбах (1508—1550 рр.) замовив у найкращих німецьких художників картини на історичні та біблійні теми для того, щоб прикрасити літній павільйон своєї резиденції. Першою картиною, яка потрапила у його колекцію, стала «Битва Александра Македонського з Дарієм», яка була написана Альбрехтом Альтдорфером у 1529 р.

Подальший розвиток і існування

Дірк Баутс, Христос і грішниця в домі Симона фарісея, до 1450 р.

Спадкоємці Вільгельма продовжили традицію колекціонування художніх полотен. Більшість картин завдяки турботам володарів та хранителів пінакотеки збереглися до нашого часу. Герцог Максиміліан І (1597—1651 рр.) збирав німецький живопис XVI ст. При ньому була придбана картина Альбрехта Дюрера «Чотири апостоли» (1526 р.), яка стала відомим експонатом пінакотеки. Свою картину Дюрер подарував рідному Нюрнбергу, але Максиміліан I фактично виманив шедевр у жителів цього міста. За часів Максиміліана ІІ Емануїла (1679—1726 рр.) пінакотека набула слави однієї з найкращих в Європі. Пристрасть Максиміліана II до колекціонування призвела до того, що борги правителя досягли великої суми, яку його спадкоємці виплатили лише через 5 років після його смерті. Але саме він під час свого намісництва у Нідерландах придбав в одного антиквара унікальну колекцію фламандського живопису XVII ст., у тому числі полотна Рубенса і ван Дейка. На початку XIX ст. в колекцію увійшла велика кількість картин знаменитих художників Європи — Ганса Гольбейна молодшого, Нітхардта, Рембрандта, майстрів італійського Відродження — Рафаеля і Тіціана.

Колекція картин Рубенса посіла визначне місце у музейних збірках Європи як за кількістю творів, так і за їх мистецькою якістю та різновидами жанрів.

Жозеф Вів'єн, курфюрст Макс ІІ Еммануїл

Ще у 1698 р. Макс II Еммануїл, під час перебування в Південних Нідерландах, придбав колекцію Гісберта ван Койлена. Вона мала декілька полотен самого Рубенса та представників фламандського бароко. Ще з XVII століття збірка у своєму складі мала шедевр пізньої творчої пори Тіціана — «Коронування Христа терновим вінцем».

1777 року збірка була доповнена картинною галереєю з міста Мангейм, з 1806 р. сюди перейшли картини з міста Дюсельдорф.

Особливою була і мистецька збірка братів Буассере. Вони жили в місті Кельн. Сюльпіс Буассере збирав старонідерландський живопис. На хвилі зацікавленості в німецьких старожитностях він збирав також твори старонімецьких майстрів, чим рятував їх для історії Європи взагалі. Збірка картин Буассере в XIX ст. також увійшла складовою частиною в Стару Пінакотеку, що зробило зібрання індивідуальним і національно забарвленим. Адже середньовічний (пізньоготичний) живопис Німеччини взагалі мало відомий в Західній Європі. Стара Пінакотека має твори майже всіх уславлених німецьких майстрів, серед яких:

Особливості експонування

Зала № 9.
Франс Галс, портрет Віллєма Хейтхейзена

Постійна експозиція розгорнута у 49 кабінетах та 19 залах музею. Особливості експонування полягають в демонстрації тільки живопису. В кабінетах і залах відсутні твори декоративно-ужиткового мистецтва, що додають експозиції автентичності доби, її стилістики. Адже живопис не в кожну епоху мав провідні позиції в мистецтві тої чи іншої держави, взагалі є відображенням елітного шару мистецтва, шанованого, але елітного, досить недемократичного. Палацовий характер має і Стара Пінакотека. Але без показу порцеляни, золочених меблів, скульптури, що мала в мистецтві Німеччини важливе значення, більше, наприклад, ніж живопис в добу пізньої готики. Стара Пінакотека показує лише живопис.

Територіальна близькість до Нідерландів (і художня ініціатива, що йшла від нідерландських майстрів у Європу) обумовила вплив на майстрів німецьких князівств, особливо відчутний у XV столітті та у XVII, після спустошливої для Німеччини Тридцятилітньої війни. Збірка картин голландських майстрів невелика, але є Рембрандт, Якоб ван Рейсдал, Мейндерт Гоббема, Ян Стен, Герард Терборх, Адріан ван Остаде, Ян ван Гоєн. Розуміючи це, керівництво Старої Пінакотеки у XX ст. придбало капітальний твір Франса Галса — портрет Віллєма Хейтхейзена (у повний зріст) за астрономічну суму, аби якось підсилити колекцію картин голландського розділу.

Також відносно слабкий розділ живопису Франції. Добре представлені лише представники доби французького рококо, серед них: Франсуа Буше, Жан-Оноре Фрагонар, Шарден, Луї Токе, Жозеф Вів'єн. Ключовим твором французької колекції XVII століття є картина Ніколя Пуссена «Цар Мідас перед богом Вакхом».

Експонати

Майстри Нідерландів

Майстри Німеччини

Майстри Італії

Іспанські майстри

  • Франсіско де Сурбаран, «Св. Фанциск Асізький»
    Франсіско де Сурбаран, «Св. Фанциск Асізький»
  • Хуан Пантоха де ла Крус, «Альбрехт Фромм».
    Хуан Пантоха де ла Крус, «Альбрехт Фромм».
  • Мурільйо, «Хлопчики з пирогом»
    Мурільйо, «Хлопчики з пирогом»
  • Мурільйо, «Хлопчики з динею та виноградом»
    Мурільйо, «Хлопчики з динею та виноградом»

Картини майстрів Франції

  • Франсуа Буше, «Мадам Помпадур», 1758 р.
    Франсуа Буше, «Мадам Помпадур», 1758 р.
  • Луї Ролан Трінквес, «Дозвілля з музикою», 1774
    Луї Ролан Трінквес, «Дозвілля з музикою», 1774
  • Шарден, «Очищення репи».
    Шарден, «Очищення репи».
  • Луї Токе, «Фрідріх Мішел фон Цвейбрюкен»
    Луї Токе, «Фрідріх Мішел фон Цвейбрюкен»

Примітки

  1. ↑ а б в https://www.pinakothek.de/en/visit/alte-pinakothek
  2. ↑ а б archINFORM — 1994.
  3. ↑ а б https://www.pinakothek.de/en/about-us
  4. ↑ http://geodaten.bayern.de/denkmal_static_data/externe_denkmalliste/pdf/denkmalliste_merge_162000.pdf
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20180502064620/https://www.pinakothek.de/en/visit/alte-pinakothek
  6. ↑ https://www.pinakothek.de/sites/default/files/downloadable/2017-04/BStGS_2016_Jahresbericht-DS.pdf

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).