Пельня
| Село | |
|---|---|
Пельня пол. Pielnia | |
 | |
| Координати 49°33′00″ пн. ш. 22°04′00″ сх. д. / 49.55° пн. ш. 22.066666666667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Сяноцький повіт |
| Гміна | Заршин |
| Перша згадка | 1400 |
| Висота центру | 405 м |
| Населення | 917 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 13 |
| Поштовий індекс | 38 – 530 |
| Автомобільний код | RSA |
| SIMC | 0363004 |
| GeoNames | 762319 |
| OSM | ↑3010757 ·R (Гміна Заршин) |
  Пельня Пельня (Польща)  Пельня Пельня (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Пельня у Вікісховищі  | |
Пельня (пол. Pielnia) — лемківське село в Польщі, у гміні Заршин Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в середньому Бескиді. Населення — 917 осіб (2011[1]).
Географія
Пельня розташована на повітовій дорозі № 2207R, у мальовничій долині річки Пельниця, за 16 км на захід від міста Сянок та за 10 км на південь від міста Заршин.
Історія
Перша згадка про Пельню з 1400, закріпачена за німецьким правом. У 1340-1772 рр. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).
У 1846 р. під час тарновської різанини селяни вбили власника села Городинського.
У 1887 р. в селі було 164 будинок і 1016 мешканців (613 грекокатоликів, 373 римокатолики і 30 юдеїв). У 1898 р. в селі було 181 будинок і 1002 мешканці.
У міжвоєнний час у селі діяла читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 1300 мешканців, з них 750 українців і 550 поляків[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
Після війни українське населення депортоване в 1944—1946 р. до СРСР та в ході операції «Вісла» 1947 року на понімецькі землі.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 467 | 106 | 306 | 55 |
| Жінки | 450 | 100 | 248 | 102 |
| Разом | 917 | 206 | 554 | 157 |
Церква
Час появи церкви в селі невідомий, однак відомо, що в 1803 р. згоріла церква аналогічно своїй попередниці. В 1805 р. збудована мурована церква св. Івана Богослова, в 1818 р.до Пельні приєднано парафію Дудинців з дочірньою церквою в с. Побідно. Належала з 1930 р. до Буківського деканату, метричні книги велися з 1806 р. Після виселення українців поляки забрали церкву під костел.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пельня
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Pielnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 87. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).