Дудинці
| Село | |
|---|---|
Дудинці пол. Dudyńce | |
 | |
| Координати 49°32′05″ пн. ш. 22°04′31″ сх. д. / 49.534722222222° пн. ш. 22.075277777778° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Сяноцький повіт |
| Гміна | Буківсько |
| Перша згадка | 1372 |
| Площа | 8,8 км²  |
| Висота центру | 250 ± 1 м |
| Населення | 193 особи (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 13 |
| Поштовий індекс | 38-505 |
| Автомобільний код | RSA |
| SIMC | 0346603 |
| GeoNames | 772860 |
| OSM | ↑3011005 ·R (Гміна Буківсько) |
  Дудинці Дудинці (Польща)  Дудинці Дудинці (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Дудинці у Вікісховищі | |
Дудинці (пол. Dudyńce) — лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 193 особи (2011[1]).
Розташування
Знаходиться за 4 км на північний захід від Буківсько, 12 км на захід від Сяніка, 60 км на південь від Ряшева, при воєводській дорозі № 889.
Назва
У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Шибістув (пол. Szybistów).
Історія
У 1372 р. князь Владислав Опольчик надав село священику Матвію (Mathias). У 1340-1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).
У 1898 р. в селі було 79 будинків і 438 мешканців.
У міжвоєнний час у селі була читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 560 мешканців, з них 540 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 5 поляків[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
Після війни більшість українського населення виселена в 1944—1946 р. в с. Слобідка (на їх місце заселили поляків з околиць Нового Торгу). Село було оточене польськими військами о 2-й годині ночі, підпалено хати, вбито 23 особи і всіх українських мешканців вигнано на залізничну станцію.[3]
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 110 | 26 | 74 | 10 |
| Жінки | 83 | 17 | 47 | 19 |
| Разом | 193 | 43 | 121 | 29 |
Церква
Парафіяльна церква була в селі вже в 1529 р. Після смерті останнього пароха в Побідному в 1800 р. тамтешня парафія була приєднана до Дудинців, але в 1818 р. парафію Дудинців приєднано до Пельні. З 1930 р. парафія належала до Буківського деканату. У 1802 р. була збудована дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці, яку в 1988р. мали перенесли до Команьчі.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дудинці
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
- ↑ Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
- Дудинці // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 209. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 10-11 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).