YaChudo

Пегас Сейя

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Пегас Сейя
яп. 天馬星座の星矢 Редагувати інформацію у Вікіданих
Персонаж Saint Seiya
Пегас Сейя з манґи
ПояваSaint Seiya: Next Dimension, Saint Seiya, Saint Seiya і Saint Seiya Awakeningd Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша появаМанґа
Saint Suits Розділ 1: «Святі Афіни» (1985)
АвторМасамі Курумада
ВиконавецьМаккенью
ОзвучуванняЯпонською
Тору Фуруйя (аніме та Omega)
Хіроко Еморі (дитина)
Масакадзу Моріта (OVA Аїд та Knights of the Zodiac)[1]
Каїто Ішікава (Legend of Sanctuary)
Інформація
Статьчоловіча Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмечник Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження1 грудня 1973 (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьБронзові святі
Місце народженняОригінальний серіал:
Японія
Рімейк 2019 року:
Гонолулу, Гаваї, США

Пегас Сейя (яп. 天馬星座（ペガサス）の星矢, Pegasasu no Seiya), також відомий як просто Сейя, — головний персонаж і протагоніст манґи та аніме-серіалу Saint Seiya, створеного Масамі Курумадою. Він дебютував у першому розділі «Святі Афіни» (яп. 女神（アテナ）の聖闘士, Atena no Seinto), опублікованому в Weekly Shōnen Jump 12 грудня 1985 року. Сейя є одним із 88 святих — міфічних воїнів, які служили богині Афіні та захищали Землю протягом століть, хоча початково він був зацікавлений лише в пошуках своєї зниклої старшої сестри Сейки. Згодом він стає одним із дванадцяти найсильніших святих, Золотим святим Стрільцем Сейєю (яп. 射手座サジタリアスの星矢, Sajitariasu no Seiya), особисто допомагаючи реінкарнації Афіни, Саорі Кідо. Сейя є наступником Стрільця Аіолоса, попереднього власника цих Золотих обладунків, який часто посилає йому свій захист ще до того, як Сейя стає Золотим святим. Як святий, Сейя носить Обладунки, броню божественного походження, що репрезентує сузір'я Пегаса, і володіє надлюдською силою та швидкістю, які святі черпають зі своїх сузір'їв-покровителів та внутрішньої сутності Космосу. Сейя також з'являвся як головний другорядний персонаж в інших творах, пов'язаних із Saint Seiya, таких як аніме Saint Seiya Omega та трилогія манґи Saint Seiya Episode.G.

Дизайн Сейї був натхненний Рюджі Такане, протагоністом манґи Курумади Ring ni Kakero. Початково його озвучував Тору Фуруйя в аніме-серіалі та фільмах, перш ніж його замінив Масакадзу Моріта.

Створення та концепція

Курумада початково планував створити манґу про реслінг, оскільки йому більше подобалося писати про індивідуальні, аніж колективні види спорту[2]. Спершу він надихнувся фільмом Малюк-каратист (1984) на створення історії про Сейю, молодого каратиста, якого знаходить майстер карате та його асистентка; однак видавничий відділ не схвалив цю ідею[3]. Під час створення Saint Seiya, яку він початково назвав Ginga no Rin (銀河の輪, «Рін із Галактики»), Курумада спершу дав Сейї ім'я Рін. Проте, у процесі розвитку сюжету, він змінив його ім'я на Сейя, оскільки вважав його більш доречним. Ім'я Сейї спочатку писалося ієрогліфами «священна стріла» (яп. 聖矢, seiya), що вказувало на його приналежність до святих, але згодом автор вирішив писати його кандзі «зоряна стріла», щоб підкреслити сузір'я та міфологічний мотив. Він також змінив назву манґи на Saint Seiya, щойно концепція святих була повністю розроблена. Курумада зазначав, що однією з перших його ідей для Saint Seiya був «Метеорний удар Пегаса». Оскільки манґа мала використовувати сузір'я як лейтмотив, він хотів, щоб його протагоніст мав спеціальний прийом, подібний до метеоритного дощу[4]. Разом із Лебедем Хьоґи, Пегас був обраний сузір'ям Сейї із самого початку, а згодом серія розширилася на дванадцять знаків зодіаку. Курумада згадував, що, як і в деяких з його попередніх робіт, головні герої були менш популярними порівняно з другорядним акторським складом[5].

Зовнішність Сейї була натхненна Рюджі Такане, протагоністом манґи Курумади Ring ni Kakero, яку він вважає своїм улюбленим творінням. Більшість протагоністів у його творах мають схожість із Рюджі, оскільки Курумада надихнувся «Зоряною системою» Осаму Тедзуки: принцип збереження стабільного складу персонажів, які грають різні або схожі ролі у творах автора, що було використано для створення більшості персонажів у серії[4]. Золоті обладунки Стрільця були обрані як найвідоміші із Золотих обладунків через їхній символізм у відношенні до Сейї. Він вважав, що ім'я Сейї ідеально йому підходить, оскільки японське значення його імені, «зоряна стріла», є метафорою «метеора», а Стрілець репрезентує лучника, особливо враховуючи, що він планував, аби Сейя зрештою носив Золоті обладунки Стрільця. Відтак, знак зодіаку Сейї — Стрілець[4]. Божественні обладунки Сейї були спеціально створені для перемоги над богом Танатосом, хоча Курумада озираючись назад відчув, що перебільшив із цим[6].

Актори озвучування

Тору Фуруйя
Маккенью
Тору Фуруйя (ліворуч) був першим японським сейю Сейї, тоді як Маккенью (праворуч) зіграв його в ігровому фільмі.

В анімаційних адаптаціях серії Сейю озвучували кілька акторів. Тору Фуруйя озвучував його в аніме-серіалі 1986 року, усіх п'яти кінорелізах, першій серії OVA (які адаптують арку Аїда з оригінальної манґи), що вийшла 2004 року, та в аніме-серіалі 2012 року Saint Seiya Omega. Хіроко Еморі додатково озвучувала сцени, в яких Сейя з'являється як дитина. У OVA-серіях арки Аїда, випущених з 2005 по 2008 рік, Сейю озвучував Масакадзу Моріта. В англійському дубляжі ADV без цензури його озвучували Ілліч Гвардіола та Кемерон Бауч, а в цензурованому дубляжі від DiC Entertainment — Тім Хамаґучі. Його озвучує Брайсон Боґас у CG-аніме Knights of the Zodiac і дубляжі Netflix. У латиноамериканському дубляжі його озвучував Хесус Барреро[7].

Фуруйя заявив, що Сейя був його улюбленим персонажем серед усіх його ролей озвучування, і що він сміявся, коли виконував його «Метеорний удар Пегаса»[8]. Моріта заявив, що Сейя був одним із його улюблених персонажів завдяки тому, наскільки він «пристрасний»[9]. Каїто Ішікава сказав, що був щасливий роботою, яку йому доручили для Legend of Sanctuary[10].

Персонаж

Сейя — головний герой і протагоніст Saint Seiya та один із 88 святих, які служать Афіні. Сейя черпає свої надлюдські сили з Космосу, енергії Великого вибуху, яка присутня в усіх живих істотах і пов'язує святого з його сузір'ям та Обладунками. На початку серіалу Сейї 13 років[11]. Його головна мета — знайти свою старшу сестру Сейку, яка зникла, коли його відправили до Греції тренуватися, щоб стати святим під керівництвом Срібного святого Орлиці Марін. Через її фізичну схожість із Сейкою, Сейя підозрює, що Марін може бути його сестрою, але його підозри спростовуються після того, як він знаходить Сейку[12]. Коли Сейя починає битися пліч-о-пліч з іншими Бронзовими святими, хоч спершу і неохоче, його мотивація зміщується на захист Афіни. Попри свою пристрасть і хоробрість, часом він буває зухвалим і імпульсивним. Незважаючи на це, він добросердий і безкорисливий, готовий ризикувати або пожертвувати собою заради справедливості, своїх друзів та Афіни. Його найвизначнішою рисою є рішучість і відмова здаватися навіть за найгірших обставин. Він також має звичку жартувати і може не перейматися наслідками своїх дій[13].

Появи

Saint Seiya

Обладунки Пегаса еволюціонують протягом серіалу, що надихнуло на різноманітний косплей, наприклад, форма з арки Аїда (ліворуч) та Божественні обладунки (праворуч).

Сейя — підліток, якого відправляють до Греції тренуватися під керівництвом Марін і отримати Бронзові обладунки Пегаса перед поверненням додому в Японію[14][15]. Там він дізнається, що його старша сестра Сейка зникла безвісти[16]. Саорі Кідо домовляється з ним про те, щоб він бився з іншими людьми, які стали святими, аби привернути увагу засобів масової інформації, у той час як її група шукатиме Сейку. Проте його колишній товариш Фенікс Іккі, який прагне помститися за тренування, які він пройшов, вступає з ним у бій. Хоча Сейя перемагає Іккі за допомогою своїх друзів, Папа Святилища посилає Срібних святих атакувати їх. Дізнавшись, що Саорі є реінкарнацією Афіни, святі прямують до Святилища, де проходять крізь його Дванадцять Храмів, перш ніж зіткнутися з тираном-Папою, під час чого Саорі зазнає смертельного поранення. Хоча Сейя починає як Бронзовий святий, із часом його здібності зростають до рівня Золотих святих, коли він пробуджує своє Сьоме почуття — сутність і джерело Космосу[17]. Опанувавши Космос, відомий як Сьоме почуття, Сейя та його друзі перемагають найсильніших Золотих святих, включно з Папою, яким виявляється Близнюки Саґа, і рятують Саорі[18].

Після битви з Саґою Саорі протистоїть реінкарнації Посейдона, Джуліану Соло, який прагне затопити світ, і намагається пожертвувати собою, щоб зупинити його. Разом із Бронзовими святими в їхніх Нових Бронзових обладунках, посилених кров'ю Золотих святих, герої подорожують до підводного храму Посейдона та борються з Морськими генералами, щоб урятувати Саорі. Нові Бронзові обладунки Пегаса Сейї набувають золотого кольору під час поєдинку з Морським генералом Морським Коником Баяном, після чого вони руйнують Колону північної частини Тихого океану за допомогою Золотих обладунків Терезів[19]. Проте підлеглий Посейдона Люмнадес Каса набуває форми Марін і ранить Сейю, переконуючи його, що він Сейка, поки Фенікс Іккі не перемагає Касу й не рятує Сейю. Добираючись до Посейдона, Сейя тимчасово носить Золоті обладунки Стрільця, чий справжній власник, Аіолос, загинув за тринадцять років до подій серіалу[20]. Разом із Хьоґою та Шірю, яких визнали Золоті обладунки їхніх учителів, вони рятують Саорі, яка запечатує душу Посейдона[21].

У сюжетній арці Аїда Сейя повертається до Святилища, щоб поговорити з Марін, але натомість виявляє, що на Овна Му напали воскреслі Рак Десмаск і Риби Афродіта. За наказом Афіни його висилають зі Святилища, щоб захистити Бронзових святих від Володаря Підземного світу, Аїда. Після самогубства Саорі Сейя возз'єднується з Хьоґою, Шуном та Шірю й зустрічається з попереднім Папою, Овном Шіоном, який лагодить їхні пошкоджені Бронзові обладунки кров'ю Афіни, перетворюючи їх на Фінальні Бронзові обладунки. Потім йому наказують доставити Божественні обладунки Афіни до неї в Підземний світ. Перед спуском у царство Аїда він пробуджує своє Восьме почуття: Араяшікі, яке дозволяє йому увійти до Підземного світу, не підкорюючись законам Аїда, так само як і під час фальшивої смерті Саорі[22]. У Підземному світі Сейя та Шун зустрічають зниклого Срібного святого Ліру Орфея, який планує вбити Аїда, напавши на нього разом із Суддями. Проте Орфей гине, Аїд захоплює тіло Шуна, а Віверна Радамант заточує Сейю в замерзлому пеклі. Гарпія Валентин намагається поховати Іккі та Сейю, але його хитрістю змушують звільнити їх після того, як вони заявляють, що мають Обладунки Афіни. Після того як Сейя вбиває Валентина, він возз'єднується з Бронзовими святими та залишає Підземний світ. Фінальні Бронзові обладунки Пегаса, які Сейя використовує в арці Аїда, мають крила, що дозволяють йому літати як звичайним способом, так і крізь виміри[23]. Використовуючи крила, Сейя прибуває до Елізіуму, де стикається з Богом смерті Танатосом, якого він та його друзі намагаються перемогти навіть із Золотими обладунками. Втім, коли Сейя дізнається, що Саорі знайшла Сейку, його Космос спричиняє трансформацію знищених Фінальних Бронзових обладунків Пегаса на Божественні Бронзові обладунки Пегаса, досягаючи рівня сили Танатоса. Перемігши Танатоса, Сейя зустрічається з Аїдом і вступає з ним у бій[24]. Під час фінальної битви Сейя передає Божественні обладунки Афіни Саорі, але зазнає смертельного поранення, захищаючи її, коли Аїд пронизує його серце мечем, і його Космос зникає незадовго до перемоги Афіни та Божественних Бронзових святих[25].

Saint Seiya: Next Dimension

У Saint Seiya: Next Dimension Сейя пережив напад Аїда, але перебуває в кататонічному стані внаслідок прокляття його меча. Щоб урятувати його, Афіна (Саорі Кідо), Андромеда Шун, Фенікс Іккі, Дракон Шірю та Лебідь Хьоґа вирушають у минуле, щоб вилучити меч Аїда до того, як він уразить серце Сейї[26]. Сейя проголошений майбутнім Золотим святим Стрільця та наступником Стрільця Аіолоса[27]. Завдяки допомозі Саорі та його друзів меч Аїда знищено, прокляття знято, і життя Сейї відновлено. Він біжить просити вибачення в Бога Сонця Аполлона, який карає Афіну та Бронзових святих за подорож у часі заради порятунку його життя. Саорі вирішує відмовитися від божественності в обмін на те, що він збереже їм життя; Аполлон погоджується, але перед цим стирає спогади Саорі, Сейї та Бронзових святих.

Saint Seiya: Heaven Chapter

У Saint Seiya: Heaven Chapter Сейя втратив спогади про своє життя як Бронзового святого Пегаса і живе зі своєю старшою сестрою Сейкою після возз'єднання з нею.

Як Пегас Тенма

Тенма[28] — це втілення Сейї у XVIII столітті, яке з'являється в манзі Курумади Saint Seiya: Next Dimension та в манзі Шіорі Тешіроґі Saint Seiya: The Lost Canvas. Тенма — друг дитинства Алона, обраного тіла для Аїда в ту епоху.

В інших медіа

Хоча Сейя часто носить Обладунки Стрільця в манзі та аніме, він не стає їх офіційним власником до подій Saint Seiya Omega та Episode.G Assassin.

Сейя з'являється у фільмах Saint Seiya виробництва Toei, де протистоїть новим ворогам, що загрожують світу. У канонічному фільмі Saint Seiya: Heaven Chapter – Overture, дія якого розгортається після подій OVA Saint Seiya: The Hades Chapter, Сейя перебуває в комі через прокляття меча Аїда, тоді як Боги Олімпу та Ангели атакують Афіну та Бронзових святих. Вийшовши з коми, Сейя вирушає до Святилища, щоб повернути свої Фінальні Бронзові обладунки Пегаса. Діставшись Саорі, Сейя зцілюється посохом Афіни й відновлює свій Космос, щоб перемогти Ангела Богині Місяця Артеміди Тома, який виявляється давно втраченим молодшим братом Марін. Хоча Сейя стикається з Богом Сонця Аполлоном і йому вдається його поранити, завершення їхньої битви не показане; натомість у кульмінації фільму Сейя нібито заново знайомиться з Саорі. В аудіокоментарях до японського DVD з режисером Шіґеясу Ямаучі було пояснено, що оскільки найбільшою силою Сейї та Саорі були їхні любов і довіра одне до одного, Аполлон стер їхні спогади, щоб вони більше не мали бажання повстати проти богів[29].

Сейя також з'являється у сцені з Saint Seiya Episode.G, яка відтворює його бій проти Аіола[30]. У продовженні Episode.G Assassin старший Сейя з'являється в паралельному всесвіті, щоб захистити Шірю від Сіґурда. За допомогою Афіни Сейя знову пробуджує свої Божественні Бронзові обладунки Пегаса, що дає йому силу перемогти Сіґурда. Коли бог Зевс вселяється в тіло Аіола, Сейя бере Кусанаґі-но-Цуруґі Аматерасу, щоб протистояти йому, але зазнає поразки в бою. З'являється Козеріг Шура і використовує меч Кусанаґі, щоб розірвати зв'язок між Зевсом та Аіолом. У фіналі серії Бронзові святі розходяться різними шляхами, а поранений Сейя захищає світ як святий Афіни. Він офіційно стає наступником Аіолоса, Стрільцем Сейєю, отримавши прізвисько «Святий Сейя»[31]. У Episode.G Requiem Сейя, попри поранення мечем Аїда, протистоїть Понту та Бронтесу, щоб запобігти кінцю світу. Овну Шіону вдається відновити Обладунки Пегаса, які Сейя використовує для захисту Святилища. Хоча Сейя зазнає поразки, його рятує меч Аїда, який не дозволяє йому знову впасти в Підземний світ. Завдяки допомозі Шуна, Козерога Шури та Тельця Альдебарана Сейя перемагає своїх ворогів і дізнається, що боги створюють власних святих. Сейя шокований, дізнавшись, що його нинішнім ворогом є не хто інший, як його біологічний батько та прийомний дідусь Саорі, Міцумаса Кідо, тепер перероджений як божественна істота, і що боги вбили Афіну[32][33].

У Saint Seiya Omega Сейя фігурує в кількох флешбеках, які показують, що він одужав після смертельного поранення мечем Аїда і продовжує служити Афіні[34]. Ближче до кінця першого сезону Сейя повертається, щоб допомогти Бронзовим святим зупинити Бога Темряви Апсу від маніпулювання Коґою, якому він позичає свої Золоті обладунки Стрільця. Після поразки Апсу Афіна доручає Сейї місію вбити Богиню Палладу, але він зазнає невдачі через власні вагання. Пізніше Сейя вирушає захищати Академію Палестру і приєднується до Бронзових та Сталевих святих у їхніх битвах проти солдатів Паллади. Діставшись території Паллади, йому доручають охороняти Афіну разом із Золотими святими до її зустрічі з Палладою. Після перемоги Афіни Сейя перемагає охоронця Паллади Титана та надягає Золоті обладунки Стрільця в новій еволюційній формі. Пізніше він б'ється з Богом Часу Сатурном, але зазнає поразки і передає свій Космос Козі, щоб той зміг перемогти в битві.

Сприйняття

В Японії Сейя є найменш популярним серед головних героїв Saint Seiya, посівши п'яте місце в опитуванні щодо Бронзових святих[35]. Однак в опитуванні щодо бойових прийомів його «Метеорний удар Пегаса» посів перше місце[36]. Було випущено різноманітні товари за участю Сейї, зокрема м'які іграшки[37] та колекційні фігурки з різними обладунками[38][39]. В опитуванні до серіалу Saint Seiya Omega Сейю визнали найкращим персонажем[40].

Декілька аніме- та манґа-видань висловили як схвалення, так і критику щодо персонажа Сейї. Видання DVDVerdictReview.com описує Сейю як слабо розкритого персонажа, який характеризується переважно своїми союзниками та зв'язком із сузір'ям[41]. DVDVisionJapan коментує характер Сейї та вихваляє акторів озвучення Тору Фуруйю та Ілліча Гвардіолу за те, що вони додали його образу емоційності та пристрасті[42]. Сайт Anime News Network зазначив, що актор англійського дубляжу Сейї не підходить для цієї ролі, оскільки він дивно вимовляє слова і не звучить як герой. Вони також критикували Сейю за те, що в більшості битв він виступає в ролі «невдахи»[43]. Кріс Беверідж із AnimeOnDVD вважав, що на десятому DVD аніме Сейя опинився в тіні своїх товаришів, але інші персонажі зробили випуск привабливим[44]. У рецензії на серіал письменник Джейсон Томпсон відзначає, що один із перших боїв Сейї проти Чорних святих закінчується однією з найболючіших сцен: кров Сейї виявляється зараженою, і його другу Шірю доводиться зцілювати його, випускаючи кров. Крім того, Томпсон зауважив, що промова Сейї в останній арці серіалу щодо звинувачення богів у проблемах людства нагадує «атеїзм або антитеїзм», порівнявши його з фільмом 2010 року Битва титанів[45]. Марк Томас із The Fandom Post розкритикував Сейю за надмірне використання «Метеорного удару», навіть коли його ворогам вдавалося його блокувати[46]. У рецензії на фільм Legend of Sanctuary видання Screen похвалило комічну характеристику Сейї та візуальне виконання техніки «Метеорний удар Пегаса»[47]. Видання GamerFocus відзначило те, як Сейя та його друзі були показані у Saint Seiya Omega: хоча головну роль відіграє протагоніст Пегас Коґа разом із новою групою святих, дії Сейї не перетягують на себе всю увагу[48].

У статті «Кров, біцепси та красиві очі: Культурні репрезентації маскулінності у "Saint Seiya" Масамі Курумади» авторка Лорна Піатті-Фарнелл зазначає, що маскулінність, якій слідують Сейя, Шун, Хьоґа та Шірю, пов'язана з досягненням їхніх цілей справедливості, що не викликає подиву, оскільки в журналі Shonen Jump часто публікується манґа, яка розглядає подібну дилему[49].

Щодо серіалу від Netflix, видання HobbyConsolas попередило давніх фанатів не очікувати оригінальної жорстокої битви між Шірю та Сейєю з оригінального серіалу через орієнтацію на іншу цільову аудиторію[50]. Видання The Daily Dot розкритикувало те, як розвивається дружба Сейї з його супутниками, оскільки вони утворюють міцний зв'язок, незважаючи на те, що знайомі лише чотири епізоди в серіалі Netflix[51].

У статті «Функції музичного лейтмотиву як наративного компонента в жанрах японської анімації сьонен і сейнен» Карлос Мануель та Яче Віґо з Університету Привада-дель-Норте описали Сейю як персонажа, що вирізняється хоробрістю та пристрастю, що легко помітити, коли в серіалі починає звучати його лейтмотив[52]. Єбраїл Кастанеда Лозано в журналі Educación y Ciudad пише, що хоч Saint Seiya і може здатися шаблонним твором через трактування добра і зла, на початку історії існує великий контраст між Сейєю та іншими персонажами. Вони борються за Золоті обладунки, а не за справедливість, що згодом стає центром іншого конфлікту, коли зрадник Фенікс Іккі та Чорні святі прибувають до Японії, щоб викрасти їх[53].

Примітки

  1. ↑ Netflix's Knights of the Zodiac: Saint Seiya CG Anime Reveals Japanese Cast. Anime News Network (англ.). Процитовано 18 березня 2019.
  2. ↑ 聖闘士星矢 黄金伝説 打倒教皇! 奥義の書!!. Home-sha. 31 серпня 1987. с. 97–. ISBN 4-8342-1057-X.
  3. ↑ 車田正美インタビュー: 昨日、今日、そして未来へ!!... [Interview with Masami Kurumada: Yesterday, Today, and Into the Future!]. 聖闘士星矢 コスモスペシャル [Saint Seiya Cosmo Special] (яп.). Shueisha. 10 серпня 1988. с. 153—159.
  4. ↑ а б в Kappa Magazine, number 80 (яп.). 1999.
  5. ↑ Kurumada, Masami (2001). Saint Seiya Encyclopedia. Homesha. ISBN 978-4834216905.
  6. ↑ 聖闘士聖衣大全 [Saint Seiya Myth Cloth Chronicle] (Japanese) . World Photo Press. Вересень 2008. с. 122—125. ISBN 978-4-8465-2737-2.
  7. ↑ Muere la voz de Pegaso en los "Caballeros del Zodiaco". El Universal (ісп.). Процитовано 19 листопада 2024.
  8. ↑ Animaga 2016: Interview with Tooru Furuya. Animaga. 28 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2017.
  9. ↑ Truong, Kei (10 лютого 2011). Anime Expo 2010: Interview with Masakazu Morita. Asia Pacific Arts. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 20 березня 2016.
  10. ↑ キャスト発表会見レポート!. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
  11. ↑ Kurumada Masami, Project Seiya (Серпень 2001). Saint Seiya Encyclopedia. Home. с. 40. ISBN 4-8342-1690-X.
  12. ↑ Kurumada, Masami (1991). Chapter 104. Saint Seiya. Т. 27. Shueisha. ISBN 4-08-851789-X.
  13. ↑ Kurumada, Masami (1990). Chapter 85. Saint Seiya. Т. 23. Shueisha. ISBN 4-08-851538-2.
  14. ↑ 1. Saint Seiya: Knights of the Zodiac. Т. 1. Viz Media. 2004. ISBN 1-59116-225-4.
  15. ↑ 2. Saint Seiya: Knights of the Zodiac. Т. 1. Viz Media. 2004. ISBN 1-59116-225-4.
  16. ↑ Kurumada, Masami (2004). Chapter 1. Saint Seiya. Т. 1. Viz Media. ISBN 1-59116-470-2.
  17. ↑ Kurumada, Masami (2005). Chapter 29. Saint Seiya. Т. 8. Viz Media. с. 115. ISBN 1-59116-715-9.
  18. ↑ Kurumada, Masami (2004). Chapter 12. Saint Seiya. Т. 3. Viz Media. ISBN 1-59116-299-8.
  19. ↑ Kurumada, Masami (2006). Chapter 15. Saint Seiya. Т. 15. Viz Media. с. 6—9. ISBN 1-4215-0656-4.
  20. ↑ Kurumada, Masami (2005). Chapter 27. Saint Seiya. Т. 7. Viz Media. с. 122. ISBN 1-59116-616-0.
  21. ↑ Kurumada, Masami (2005). Chapter 27. Saint Seiya. Т. 7. Viz Media. с. 192. ISBN 1-59116-616-0.
  22. ↑ Kurumada, Masami (1990). Chapter 84. Saint Seiya. Т. 23. Shueisha. ISBN 4-08-851538-2.
  23. ↑ Kurumada, Masami (1991). Chapter 100. Saint Seiya. Т. 26. Shueisha. с. 146—147. ISBN 4-08-851788-1.
  24. ↑ Kurumada, Masami (1991). Chapter 107. Saint Seiya. Т. 28. Shueisha. с. 20—28. ISBN 4-08-851790-3.
  25. ↑ 110. Saint Seiya: Knights of the Zodiac. Т. 28. Viz Media. 2010. ISBN 978-1-4215-2412-2.
  26. ↑ Saint Seiya Next Dimension Vol. 1-10
  27. ↑ Saint Seiya Next Dimension vol. 11 cap.80
  28. ↑ У Next Dimension ім'я Тенма пишеться кандзі як Пегас/Небесний кінь (яп. 天馬); у The Lost Canvas ім'я Тенми пишеться лише катаканою, оскільки він народився й виріс в Італії.
  29. ↑ Yamauchi, Shigeyasu (2004). Saint Seiya Tenkai-hen Overture (DVD). Toei Animation.
  30. ↑ Okada, Megumu (2007). Saint Seiya Episode.G. Akita Shoten. ISBN 978-4-253-18168-6.
  31. ↑ Okada, Megumu (2019). 118. Saint Seiya Episode.G. Т. 16. Akita Shoten. ISBN 978-4-253-23841-0.
  32. ↑ Requiem, chapter 20
  33. ↑ Requiem, chapter 23
  34. ↑ Saint Seiya Returns in New Omega TV Anime Series (Updated). Anime News Network (англ.). 6 лютого 2012. Процитовано 20 листопада 2025.
  35. ↑ Kurumada, Masami (2004). Popularity polls. Saint Seiya. Т. 3. Viz Media. ISBN 1-59116-299-8.
  36. ↑ Kurumada, Masami (1990). Techniques polls. Saint Seiya. Т. 25. Shueisha. ISBN 4-08-851540-4.
  37. ↑ japanimation.com Saint Seiya Plush Doll. japanimation.com. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 9 березня 2008.
  38. ↑ Saint Seiya Gashapon. atamaii.com. Архів оригіналу за 21 травня 2008. Процитовано 9 березня 2008.
  39. ↑ Amazon: Pegasus Seiya. Amazon. Процитовано 9 березня 2008.
  40. ↑ Special (яп.). Процитовано 20 листопада 2017.
  41. ↑ Saint Seiya: Collection 1. DVDVerdictReview.com. Архів оригіналу за 24 січня 2008. Процитовано 24 січня 2008.
  42. ↑ Saint Seiya. DVDVisionJapan. Архів оригіналу за 17 лютого 2008. Процитовано 24 січня 2008.
  43. ↑ Saint Seiya DVD 1. Anime News Network. Архів оригіналу за 18 січня 2008. Процитовано 24 січня 2008.
  44. ↑ Saint Seiya Vol. #10 (of 12). AnimeOnDVD. Архів оригіналу за 1 листопада 2006. Процитовано 19 серпня 2017.
  45. ↑ Thompson, Jason (18 листопада 2010). Jason Thompson's House of 1000 Manga - Saint Seiya: Knights of the Zodiac. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  46. ↑ Thomas, Mark (3 серпня 2017). Saint Seiya Collection 1 Anime DVD Review. Fandom Post. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  47. ↑ Reseña - Saint Seiya: La leyenda del santuario (ісп.). Screen. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  48. ↑ 5 cosas que Saint Seiya Omega hizo bien (ісп.). GamerFocus. 17 жовтня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  49. ↑ Piatti-Farnell, Lorna (Грудень 2013). Blood, Biceps, and Beautiful Eyes: Cultural Representations of Masculinity in Masami Kurumada's Saint Seiya. The Journal of Popular Culture. 46 (6): 1133—1155. doi:10.1111/jpcu.12081.
  50. ↑ Crítica de Saint Seiya: Los Caballeros del Zodiaco de Netflix - Parte 1 (ісп.). Hobby Consolas. 19 липня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
  51. ↑ Netflix anime 'Saint Seiya: Knights of the Zodiac' won't appeal to anyone but children. The Daily Dot. 29 серпня 2019. Процитовано 1 липня 2020.
  52. ↑ Manuel, Yache Vigo (Грудень 2020). Las funciones del Leitmotiv musical como componente narrativo de los géneros de animación japonesa Shonen y Seinen. Repositorio UPN. Процитовано 24 травня 2024.
  53. ↑ Castañeda Lozano, Yebrail (2013). La axiología subyacente en el lenguaje de las series de dibujos animados presentados en la televisión colombiana [The underlying axiology in the language of cartoon series presented on Colombian television] (PDF). Educación y Ciudad (ісп.). Instituto para la Investigación Educativa y el Desarrollo Pedagógico (25): 63—74. ISSN 0123-0425. Процитовано 9 червня 2024 — через Dialnet.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).